ВЧАСНО І ЯКІСНО ОБРОБЛЯЙТЕ ҐРУНТ ТА НЕ БІЙТЕСЯ ЙТИ ВПЕРЕД!

Прогресивній технології вирощування польових культур в посушливих умовах Харківщини сьогодні, 15 червня, було присвячено День поля, який відбувся на базі ПСП ім.Фрунзе Зачепилівського району Харківської області з нагоди 20-річчя впровадження та успішного застосування в господарстві системи мінімального обробітку ґрунту. Саме він став рятівним кругом для фрунзівців, який дозволив сільгосппідприємству перетворитися на одне з кращих в області — з розвиненим рослинництвом і тваринництвом. Співорганізаторами заходу виступили Інститут рослинництва ім.В.Я.Юр'єва НААН, національний виробник ЗЗР та мікродобрив UKRAVIT та його офіційний дистриб'ютор — ТОВ «А+Сервіс», а також офіційний дистриб'ютор Case IH — «Укрфармінг».

Цього спекотного дня до господарства в с.Бердянка з'їхалося понад дві сотні керівників і фахівців агрогосподарств із Харківської, Полтавської, Сумської, Дніпропетровської та Донецької областей.

«Наше господарство — ПСП ім.Фрунзе, розташоване в південній частині Харківщині, в степовій зоні, в зоні ризикованого землеробства, і має в обробітку близько 4200 га землі. Цьогоріч виповнилося 20 років, як всі наші поля обробляються за сучасними ґрунтоощадними технологіями без застосування плугу. І ми раді продемонструвати всім переваги цього методу обробітку ґрунту, який дозволяє зберігати таку необхідну для нашої місцини вологу, залишати живою біоту і разом із тим забезпечувати високі врожаї, — звернувся до присутніх керівник господарства із майже чвертьвіковим досвідом Іван Данилович Глянь. — Зі зміною клімату, яку ми спостерігаємо останнім часом, аграрії вимушені змінювати агротехнології обробітку ґрунту, пристосовуючись до природних реалій і застосовуючи світовий досвід.

Відтак ми навчилися в цих умовах отримувати достойні врожаї сільськогосподарської продукції, а також добиватися високої продуктивності у тваринництві.

Починалося все з 1994-1995 року, коли мене призначили головою місцевого господарства. Було багато скептиків, які наполягали на традиційному землеробстві і відверто не вірили, що у нас щось вийде, бо сільське господарство на той час переживало не кращі свої часи. Та хочу вам сказати: ніколи не бійтеся йти вперед, і тоді у вас обов'язково все вийде!»

Іван Глянь, керівник ПСП ім.Фрунзе: «Нульовій і мінімальній технологіям обробітку ґрунту я присвятив майже 25 років»

— Ми знали, що основа основ будь-якого сільгоспвиробництва — це отримання прибутку із розширеним виробництвом. У нас була можливість поїздити по світу і вивчити передовий досвід. Тож ми запозичили ці технології і пристосовували їх до наших реалій, приглядаючись до науки Семена Свиридоновича Антонця, Героя України, який оголосив боротьбу плугу більше 40 років тому і який нині в своїй «Агроекології» на Полтавщині отримує приголомшливі результати в рослинництві і тваринництві.

Отже насамперед ми вдалися до застосування ґрунтоощадних технологій — нульової і мінімальної, із залученням сучасних високотехнологічних сільгоспмашин і агрегатів. Обов'язковим є високопродуктивне насіння і дотримання сівозмін, без яких ми не отримаємо високих економічних показників. Наступним кроком стала підготовка кадрів, яких треба було навчити працювати в нових умовах, яких треба було виховувати і мотивувати. Це все стало складовими успіху роботи нашого господарства.

Нульовій і мінімальній технологіям обробітку ґрунту я присвятив майже 25 років. Ми розпочали з того, що 1995 року купили сівалку Kinze і оприскувач Brandt. Є у нас поле 132 га, яке ми називаємо і по сьогодні нульовим. На ньому ми того далекого року 12-13 травня посіяли кукурудзу. Погода була дуже посушливою, перший дощ пройшов лише 1 червня. Сходи ми отримали лише на 30% площ, і це викликало глузування з боку досвідчених агрономів на нашу адресу: мовляв, що вони тут насіяли?! Однак потім пройшло кілька дощів, і ми з того поля отримали 650 ц/га зеленої маси кукурудзи і близько 90 ц/га на зерно. Такий результат нас надихнув, і ми почали застосовувати нульовий варіант по кукурудзі і по соняшнику. Минуло 2-3 роки, клімат став більш посушливим, на ґрунті почали з'являтися тріщини, і ми вирішили спробувати мінімальну технологію обробітку ґрунту. Відтак від 1998 року, тобто цьогоріч виповнилося вже 20 років, як ми в господарстві повністю відмовилися від плугів і перейшли на мінімальний обробіток ґрунту з частковим застосуванням нульової технології.

Ми запросили вас сьогодні, щоби ви побачили наш досвід і змогли перейняти його на ваш розсуд. Ми хочемо довести, що в умовах нашої степової зони можна отримувати достойні врожаї. Мінімальні технології — це збереження поживних речовин в ґрунті і накопичення дорогоцінної вологи, це можливість максимально використати генетичний потенціал насіння, це економія пального і трудових ресурсів тощо. Успіху ми досягли завдяки тому, що маємо досвідчений кадровий потенціал і замкнений технологічний цикл сільгоспвиробництва — від насіння до техніки.

Уся техніка для нульового і мінімального обробітку ґрунту, більшість з якої належить нашому господарству, сьогодні перед вами. Це дискатори, сівалки прямого висіву, сівалки для мінімального обробітку, оприскувачі, культиватори тощо.

Щодо врожайності: ми стабільно отримуємо в середньому 50-60 ц/га пшениці, кукурудза дає 50-80 ц/га (ранньостиглі гібриди ФАО 200-220). Соняшник у різні роки давав 30-40 ц/га (при ширині міжряддя 45 см).

Раніше ми сіяли насіння переважно іноземної селекції, однак останніми роками, зважаючи на доробок наших наукових установ щодо нових сортів і гібридів, а також нижчу вартість насіння, використовуємо і вітчизняне. Хочу зазначити, що українське насіння не лише не поступається закордонному, а у деяких випадках навіть перевершує його. У нас є справді хороші вітчизняні сорти пшениці, кукурудзи, гороху і соняшнику.

Хочу наголосити, що ми вже багато років плідно співпрацюємо з компаніями «Укрфармінг» —  офіційним дистриб'ютором Case IH, із компанією UKRAVIT — національним виробником ЗЗР та мікродобрив та його офіційним дистриб'ютором — ТОВ «А+Сервіс», а також з Інститутом рослинництва ім.В.Я.Юр'єва НААН України.

Зі свого боку мушу зізнатися, що раніше ми намагалися зекономити на насінні. Однак на власному досвіді я переконався, що це хибний шлях, тож закликаю всіх використовувати лише перевірене насіння високих репродукцій.

Віктор Кириченко, академік, директор Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр'єва НААН: «Ми всі стоїмо на ґрунті»

— Я особисто товчу землю 55 років в якості агронома. У всіх господарювати виходить по-різному: і, звісно, виходить краще у того, хто є гарним учнем, хто вірить у свою справу і наполегливо впроваджує технології, які надаються вітчизняними і іноземними науковими установами.

Ми всі стоїмо на ґрунті — і рослина, і тварина, і людина. Тож повинні знати, що в ньому знаходиться. Провівши аналіз мікробіоти, ми побачимо мільярди різних мікроорганізмів, вірусів, бактерій. І якщо ми не створимо їм належні умови існування, то шкодочинні переможуть корисних. Наше завдання — зробити так, щоб позитив перебільшував негатив.

Багато років тому у НААН обговорювали, що краще: нульовий обробіток чи оранка? Дійшли висновку — має бути комбінована система. Минув час. Я не агітую повністю використовувати нульову технологію. Я за те, щоб ми знали про те, що робиться в ґрунті хоча б на 40-60 сантиметрів, а краще — на метрі, тоді ми правильно зрозуміємо, як накладати агроценоз будь-якої культури.

Іван Данилович Глянь як мудрий голова господарства набув досвіду і демонструє його сьогодні. Використовуючи природно-кліматичні умови, свої знання, залучаючи людей, які йому повірили, і техніку, він забезпечив сьогодні добрий урожай на рівні кращих господарств Харківщини і всієї України. Вирішивши проблему технічного оснащення, коли ми своєчасно сіємо і своєчасно збираємо, скоротив витрати насіння і інших ресурсів при розумному внесенні мінеральних добрив.

Сьогодні ще достатньо вологи у метровому шарі, тому що завдяки опадам зимою і весною, ми маємо від 140 до 200 мм, залежно від регіону. Але це все швидко випаровується при неправильному накладанні агроценозу і неправильному веденні в цілому технології, яка рекомендована наукою.

Ми обстежили всю область, побували у 23 районах і бачили стан культур. Загальна характеристика: усі дуже старалися — немає полів, які мають велике засмічення, усе доглянуто як слід, але хтось запізнився з сівбою ярих культур і отримав не зовсім дружні сходи. Хоча ми рекомендували цього року сіяти ледь не в один день ячмінь, горох, соняшник, кукурудзу і навіть просо. Хто встиг це зробити, сьогодні має гарні поля.

Я думаю, цього року Харківщина і Україна в цілому зберуть достойний урожай. Наука обґрунтувала, що ми можемо вирощувати 100 млн тонн зернових, але для цього потрібно раціонально використовувати генетичний потенціал сортів і гібридів, які створені у світі.

Ви думаєте, неможливо подвоїти врожаї пшениці? Василь Якович Юр'єв створив сорти, в яких був потенціал 50 центнерів, сьогодні в інституті Юр'єва, в інших селекційних інститутах 120 ц/га — це вже не мрія, а дійсність. Але дуже багато залежить від чіткої організації і розуміння, як і що робити. У світі вже є сорти пшениці, які здатні дати 165 ц/га.

Крім того, важливий захист рослин, тому що коли забагато вологи — вирують гриби, коли посуха — шкідники, які знижують якість. Ми передбачаємо, що цього року продовольчого хліба буде більше 50% завдяки кліматичним умовам. Я хотів би, щоб ми мобілізувалися, протягом 7-10 днів це все своєчасно зібрали, поклали в комору і залишилися з прибутками.

Сьогодні ми продаємо за кордон найбільшу кількість олії — маємо добрі сорти, в тому числі вітчизняної селекції. Підтягнулося використання генетичного потенціалу сортів сої, вона вже в середньому дає 20 ц/га, а площі зросли за два мільйони, сьогодні в Інституті зернового господарства є кукурудза, яка при хорошій технології може забезпечити 140 ц/га, а потенціал її — 220 ц/га. Горохи Інституту рослинництва визнані практично у всьому світі, тому що вони добре збираються — селекціонери створили агроценоз для прямого комбайнування. У зв'язку з великим попитом з боку Індії, Пакистану, Туреччини, Ірану тощо ринок оживився, і ця культура стала затребуваною не лише в Україні. Тож треба витримати конкуренцію сусідів і завойовувати якомога більше ринків.

* * *

Після виступів організаторів і демонстрації роботи представленої техніки в польових умовах учасники заходу оглянули посіви сільгоспкультур на полях ПСП ім. Фрунзе, виконані за мінімальною і нульовою технологіями обробітку ґрунту.

Як зазначалося, у господарстві експериментальним шляхом переконалися, що насіння вітчизняної селекції абсолютно не поступається іноземному, а в певних випадках навіть дає кращі врожаї. Тут традиційно використовують посівний матеріал лише високих репродукцій. Залежно від року, висівають 5-7 сортів пшениці озимої — Одеського Селекційно-генетичного інституту, Донецької ДСДС НААН та Інституту фізіології рослин і генетики НАН академіка В.Моргуна.

Окремо Іван Глянь зробив наголос на здобутках Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр'єва НААН щодо селекції нових інтенсивних сортів гороху. Це найбільш скоростиглі сорти — Царевич, Глянс і стійкий до обсипання Оплот. Усі вони — для прямого комбайнування і в умовах посушливого клімату дають близько 30 ц/га.

Ячмінь висівають тільки один — сорту Геліос Одеської селекції. Співвідношення вітчизняного і іноземного насіння кукурудзи і соняшнику — пів-на-пів. Особливо тішить кукурудза Дніпропетровської селекції Інституту зернових культур.

Дуже непогані врожаї дає соняшник Інституту рослинництва сортів Ясон і Гусляр. Цього року, щоправда, посіяли лише Гусляр. Це середньоранній гібрид. Його офіційно зареєстровано в Туреччині, що є переконливим доказом його посухостійкості. У господарстві цей сорт висівають третій рік. Торік він дав близько 35 ц/га, а середня по Україні врожайність близько 20 ц/га при потенціалі врожайності 52 ц/га.

Цьогоріч соняшником засіяли заплановані близько 700 га і кукурудзою — близько 1 тис. га. Запас вологи в ґрунті з зими наразі кращий, ніж було минулого року, однак дощу за весняний період в регіоні не випало ні краплини.

На завершення заходу Іван Данилович звернувся до присутніх з такими словами: «Україна була, є і буде аграрною державою. І ми вдячні Богові, що маємо такі широкі лани, що ми змогли повернутися до ощадного обробітку ґрунту і збереження всього живого в ньому. Що ми можемо використовувати свої знання, свій досвід і свій потенціал для вирощування сільськогосподарських культур і розвитку тваринництва. Я дякую всім за те, що відгукнулися на наше запрошення і відвідали День поля. Усі ми, організатори, прагнули, щоби ви знайшли для себе щось корисне і змогли використати його у своїх господарствах. А також, щоб у вашій пам'яті залишився невеличкий теплий штрих про нашу сьогоднішню дружню зустріч».