ЄВГЕН ТРЕТЯКОВ: «ХОЧУ, ЩОБИ СТОЛИЦЕЮ СПОРТУ ХАРКІВЩИНИ СТАВ КРАСНОГРАД!»

Висвітлення спортивних подій, як і тема спорту взагалі, на жаль, не властива аграрним виданням. Тож ми вирішили виправити цю несправедливість і започаткувати тему сільського спорту розмовою з людиною, яка є небайдужою до всіх видів спорту, яка на практиці робить спорт доступним для тисяч пересічних людей — головою Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Євгеном Андрійовичем Третяковим.

— Хочу сказати, що розвиток будь-якого регіону напряму пов'язаний із розвитком транспортної мережі: що вище рівень життя людей, то більше доріг і магістралей до них веде. І навзаєм: побудуєш дороги — і ними до тебе потягнуться інвестиції, — зазначив насамперед наш співрозмовник. — Тому ми в Красноградському районі активно розбудовуємо інфраструктуру.

З 1 квітня 2018 року у Краснограді зупиняється швидкісний «Інтерсіті+» сполученням Київ-Костянтинівка-Київ, який давно курсує за цим маршрутом і до того просто-таки  проскакував нашу станцію. Дістатися ж до столиці від нас можна було лише транзитом через Полтаву або через Харків, і це відбирало у людей купу сил і часу. Тепер лише 4 години — і ти в Києві. Я щиро вдячний голові ХОДА Юлії Світличній та керівництву ПАТ «Укрзалізниця» за розуміння потреб мешканців Красноградського району та підтримку в реалізації цієї ініціативи. І відверто пишаюся тим, що я з молодою командою зміг вирішити це стратегічне для району питання.

Красноградський спорткомплекс

— Практично в центрі міста швидкими темпами зводиться багатофункціональний великий фізкультурно-оздоровчий комплекс Красноградської дитячо-юнацької спортивної школи коштом обласного, державного і районного бюджету. І це доводить, що ми вміємо якісно і швидко будувати. Він має бути завершений до середини вересня, адже 19-го ми відзначатимемо День міста й урочисто відкриємо цю споруду.

Це буде сучасний двоповерховий комплекс — загальною площею 1,5 тис. кв. м, для занять з міні-футболу, баскетболу, волейболу, тенісу, бадмінтону. Тут можна буде проводити спортивні змагання навіть міжнародного рівня, і ми до того прагнемо.

Я постійно стежу за ходом будівництва, і якось мені в око впала порожня двоповерхова стіна. І я подумав, а чому би не зробити на ній скеледром — чого ж залишати порожніми два поверхи стіни, якщо на них можна почіпляти зачіпи і створити штучні скелі для такого захоплюючого і популярного нині виду спорту для сміливців.

Питання розвитку сільського спорту

— На жаль, спортивні секції, танцювальні та вокальні гуртки наразі втратили свою популярність і масовість у сільській місцевості й існують лише там, де працюють потужні агропідприємства.

За радянських часів у голів колгоспів було соціалістичне змагання, виграючи його вони отримували певні винагороди. І спорт для них також був певним змаганням. Тепер цього нічого немає. Тоді у кожному колгоспі і ледь не в кожній сільраді була своя команда. Тепер командами, переважно футбольними, володіють приватники та холдинги.

Я прагну, щоби спорт в Красноградському районі розвивався. Причому робив би це величезними кроками. Як, наприклад, це зробили наші дівчата з футзалу (міні-футболу).

• 
• 
• 
• 
• 
•  

Красноградські футболістки — другі в Україні

— Я підтримую міську дитячу команду з футзалу — команду ДЮСШ (м.Красноград). Наші дівчата минулого року були сьомими в Україні по цьому виду спорту, а цьогоріч у березні у місті Славутич на Київщині у фіналі Другої ліги Чемпіонату України з футзалу серед дівочих команд спортивного сезону 2017-2018 років посіли 2 (!) місце. Вони обійшли Київ і Харків, поступившись лише чемпіонам України — команді господарів змагань зі Славутича. Дівчата були нагороджені Кубком, медалями та дипломами відповідного ступеню.

Надзвичайно приємно мати такі результати. І ми відверто пишаємося нашими успіхами у цьому виді спорту.

Про чоловічий футбол

— У Кобзівці, де господарює ПАОП «Промінь» вже декілька десятиліть розвивається багато видів спорту. І цю добру традицію започаткував його попередній голова, світлої пам'яті Іван Михайлович Гулий, Герой України.

Найдавнішим, звичайно, є футбол. Та й кількість його прихильників дуже велика. Бо, як відомо, футбол — то гра мільйонів.

У ПАОП «Промінь» є дві футбольні команди: «Промінь» — доросла, яка є фаворитом в районі, і «Дружба Промінь» — де вчиться молодь.

Уже п'ятий рік в районі розігрується Кубок з футболу пам'яті Героя України І.М.Гулого, котрий головував у «Промені» більше 35 років. Торік футбольний трофей виборов футбольний клуб «Зоря» (с.Миколо-Комишувата).

Своя волейбольна команда

— Два роки тому, ще до того як обійняв посаду голови райдержадміністрації і керував «Променем», я відновив на Красноградщині чемпіонат із класичного волейболу в залах. Сьогодні в районі існує сім команд із класичного волейболу та три з пляжного. Усі вони демонструють хороші результати. Ми відновили проведення кубкових змагань Красноградського району за олімпійською схемою — з вибуванням. Цьогорічний кубок у запеклій боротьбі виборола команда «Промінь» із Кобзівки.

Окремо — про пейтбол

— Донедавна в Краснограді мало хто навіть чув про цей вид спорту. 2017-го на нашому стадіоні «Ювілейний» ми провели III етап всеукраїнського турніру «Кубок Харківської області зі спортивного пейнтболу», приурочений до Дня захисника України 14 жовтня. В турнірі взяли участь 16 досвідчених команд із різних куточків України, у тому числі чинні чемпіони країни. Організаторами виступила  Пейнтбольна Федерація України, Харківська пейнтбольна ліга та сектор молоді та спорту КРДА. Скажу відверто, то була моя ініціатива і фінансова підтримка Благодійного фонду імені Героя України І.М.Гулого.

Красноградський район представляла команда «Шабля», учасником якої я колись був і яку дотепер продовжую підтримувати. Також позмагатись на поле виходили чотири аматорські команди нашого міста: команда учасників АТО, «Молода солідарність», «Студентська спортивна молодь» та ВСК «Пересвіт», який, до речі, переміг серед аматорів. Наразі наша команда бере участь у Харківській пейнтбольній лізі і в чемпіонаті України зі спортивного пейнтболу.

Мотокрос — це теж про нас!

— Є в Кобзівці своя команда мотокрос-менів-візочників (мотоцикл із візком) під назвою «Промінь», яка зараз виступає за Красноград. Хлопці представляють нас не лише на обласних змаганнях, а і на всеукраїнських змаганнях — торік вони стали володарями Кубка України і посіли друге місце в Чемпіонаті України. Вони також брали участь у ІІ етапі чемпіонату світу, який проходив у Чернівцях.

Моя прихильність до мотокросу родом із дитинства. Далекого 1993 року, коли мені було 10 років, батьки привели мене до Палацу піонерів, де була секція мотокросу. Я дуже хотів займатися цим видом спорту, однак мотоцикли коштували дуже дорого і ми не могли собі цього дозволити. У підсумку я почав займатися фехтуванням.

Можна сказати, що я втілив свою мрію зараз, в Красноградському районі. Ми відновлюємо тут локацію, і не лише з мотокросу. Бо подумали і вирішили: ми постійно кудись їздимо і забираємо там нагороди, а давайте робити все це у нас!

Спорт потрібен усякий — від бальних танців до силових видів

— Три роки тому в Краснограді ми провели фестиваль з брейк-дансу, а торік він уже мав статус міжнародного. Тобто у нас уже це локація — до Краснограда приїздили представники Білорусі, Казахстану й інших країни, ну і, звісно — з різних областей України.

Якщо говорити про перспективи спорту, то я на цій посаді ставлю перед собою задачу зробити так, щоби столицею спорту Харківської області став Красноград. Тому що зараз створюються всі умови для розвитку будь-яких видів спорту, для розвитку індивідуальних видів спорту, у тому числі суб-культур.

Я дивлюся, з яким захопленням катаються діти і підлітки на роликах, скейтах, пітбайках (різновид міні-мотоцикла, придатного для мотокросу або супермотодрайву), трюкових велосипедах. Насправді це розвага для будь-якого віку, яка не вимагає великих грошових вкладень. Тому наша задача — розумно підтримати їх і дати можливість розвиватися, щоби люди могли реалізувати себе у своєму захопленні. Тож поточного року ми будуємо ролердром 20 на 40 м з перепонами, з рамками тощо. Щоби молодь могла не просто по сходинках і перилах кататися, дратуючи перехожих і травмуючи себе і оточуючих, а щоби у них було оснащене місце для тренувань і змагань. Відтак ролери будуть контрольовані, організовані. Це дасть можливість розвивати особливе і водночас привабливе обличчя нашого міста.

Хочу наголосити, що поточного року в районну програму розвитку молоді та спорту ми включили небачену до того суму — близько 1,5 млн грн.

Завжди пам'ятати про село 

— Я пообіцяв, що для підтримки спорту не проситиму в сільських бюджетах ні копійки, бо знаю, що це таке. Вважаю, що громади потрібні самі вирішувати, що в першу чергу їм потрібно — освітлення, дороги, водогони, ремонт шкіл.

Маю наголосити, що поточного року будуємо дві сучасні амбулаторії сімейної медицини — в Миколо-Комишуватому і Петровському — із житлом для лікарів.

Також на території Наталинської об'єднаної територіальної громади буде зведено новий ЦНАП — Центр з надання адміністративних послуг, який коштуватиме близько 40 млн грн. Тут же знаходитиметься центр безпеки на 4 автомобіля — 2 пожежні машини, поліцейська і машина швидкої. Про перспективи  розвитку Наталинської ОТГ говорити зарано, бо її створено лише півроку тому. Це термін для місцевих депутатів, щоби навчитися керувати коштами громади минаючи районну адміністрацію і раду. Це робить роботу громади набагато прозорішою і більш швидкою.

Громадам також слід самим навчитися заробляти кошти. Наприклад, щодо зеленого туризму, то у нас вже є зацікавлена туристична фірма з Харкова, яка пропонує співпрацю — тобто вона готова розвивати надання мешканцями сіл послуг гостинності городянам. Разом із тим, ініціативи з боку громад щодо розвитку зеленого туризму або створення туристичних кластерів поки немає. Для такого прориву, стрибка вперед потрібна молодь. А вона ще продовжує залишати село.

Треба навчити громади правилу, що гроші мають працювати. Є у тебе 10 млн на рік, то витрати їх ефективно, вклади певну частку з них у розвиток зеленого туризму.

Споживачі ринку послуг сільського зеленого туризму сьогодні є. Насамперед, це  діти: діти учасників бойових дій, малозабезпечених або неповних сімей. Навіть на прикладі «Променя», сформовані з таких дітлахів групи часто відвідують господарство. Їм показують спочатку ферму, потім в кафе господарства їх годують смачною селянською їжею, яку готують тамтешні повара, пригощають свіжим молоком з пиріжками і показують невеличкий фільм про господарство. Перебуваючи на фермі, дехто з гостей називають корів великими собаками або великими поні.

Звідси випливає інша проблема — проблема освіти, яку слід негайно реформувати. Сьогодні освіту ніхто не дає в тому обсязі, якого потребує сьогодні суспільство. За відсутності роботи на селі, його мешканці перебралися до міст і містечок. При цьому ніякої інтелектуальної власності з собою не принесли.

Практично немає здорової ініціативи і здорової конкуренції немає. Містечко будівельних магазинів, аптек і базарів. Власники цих закладів сідають в машини і їдуть відпочивати і витрачати зароблені у нас кошти деінде. Бо у нас нічого немає.

Тому наша задача створити умови, щоби людям було зручно і комфортно в рідному місті. Щоби не лише два батути стояли на площі, а були цікаві локації розваг і відпочинку. Те саме стосується сільської місцевості.

Села всі різні — є старі, безперспективні, де 80% населення літні люди. Є навпаки — потужні, де створено всі умови — і будинки культури, і стадіони, і амбулаторії, і школи, і розважальні локації.

І щоби повернутися до питання спорту, скажу: у Добренському навчально-виховному комплексі триває капітальний ремонт спортивного залу, який знаходився в аварійному стані понад 14 років. Будуємо майже з нуля коштом районного бюджету близько 3 млн грн. Роботи йдуть за графіком, тому вже цього року діти матимуть можливість займатися фізкультурою в комфортних умовах. Працюємо на результат!

Нічого не пропало!

— Поки будівництво не ведеться, нікого питання дискомфорту від відсутності об'єкту не бентежить. Щойно починають будувати, одразу вишукуються активісти: «Ганьба, крадуться наші гроші!»

Я авторитетно всім заявляю — гроші не крадуться. Я самодостатня людина, мені з бюджету нічого не потрібно. Я і сам не візьму, й іншим красти не дам!

Сьогодні в районі життя вирує. У кожній сільській громаді щось будується — амбулаторії, школи тощо. І вкладається дуже багато районних коштів. Ми нещодавно розподілили із районного бюджету близько 20 млн грн на освіту та близько 20 млн грн на медицину.

Ми 2016-го в рекордні півтора місяці зробили дуже якісно капітальний ремонт акушерсько-гінекологічного відділення Красноградської центральної районної лікарні, на яке вона чекала останні 15 років. Крім пологового тут тепер функціонуватиме відділення трансфузіології (переливання крові), і ми прийматимемо на світ немовлят із чотирьох районів області. Торік ми купили передове обладнання, щоби виходжувати діток вагою від 500 г. Тобто у жінок немає потреби тепер їхати до Харкова.

Тих, хто кричить, що нічого не буде і все пропало, хочу заспокоїти. Все буде в порядку, потрібно ще трошечки часу.

Наразі, наприклад, завершується проведення тендерів, і підрядники поступово починають ремонтувати дороги, здійснюють їхній поточний ремонт. Зробити дороги на Красноградщині проїзними — моя особиста мета як керівника району.

У Краснограді буде на що подивитися

— Хочу щоби місто Красноград відповідало назві, було красивим, ошатним і привабливим для містян та туристів. Дістатися до нас тепер просто. Ми всіх запрошуємо.

Ми прагнемо відновити центральну площу міста, перетворити на його красиву візитівку. Тому коштом району, який цьогоріч суттєво більший проти всіх попередніх років завдяки децентралізації, ми хочемо створити на місці старого фонтана новий пішохідний сучасний світо-музичний фонтан на 100 кубометрів води. І гідно та цікаво відзначити День міста.

Фото надані прес-службою Красноградської РДА