ПРОМЕНЕВА ПОСІВНА ДО ПЕРШОТРАВНЯ

У слова промінь є багато визначень: в геометрії — це частина прямої, що виходить із заданої точки і прямує до нескінченності в даному напрямку, в фізиці — це лінія, вздовж якої поширюється світлова енергія. В аграрному секторі також є свій «Промінь», в Красноградському районі на Харківщині, який поєднав у собі риси точних наук і своєю власною енергією спрямовує світло впевненості в завтрашньому дні для вітчизняного АПК.

Наша земля любить господаря і що меншого втручання. Та в умовах ринкової конкуренції кожен намагається отримати з неї якнайбільші врожаї, прагнучи цієї мети різними шляхами.

Як відомо: сій вчасно, вродить рясно! Тому у приватному аграрно-орендному підприємстві «Промінь», яке має розвинене тваринництво і рослинництво, існує правило: до першотравня тракторів у полі вже не повинно бути! Започатковане воно Іваном Михайловичем Гулим, Героєм України, який присвятив 36 років життя головуванню в рідному господарстві. Цьогоріч минає п'ять років від того, як «голова колгоспу», як він себе називав, традиційно завершив весняний комплекс і, сповнений планів, 1 травня передчасно пішов із життя.

Відтак весняну посівну селяни гідно проводять в пам'ять про нього.

Слід зазначити, що цьогоріч погода кинула вітчизняним аграріям виклик: зима затяглася, а коротка весна намагається швидко перескочити прямо в літо. Тому сільгоспвиробникам, які працюють, як кажуть, без підготовки, довелося несолодко. В ПАОП «Промінь» спрацювали злагоджено, і за графіком завершують весну сівбою кукурудзи.

Робота в стислі терміни стала можливою завдяки тому, що останніми роками господарі від оранки перейшли до глибокого рихлення, що дозволило скоротити кількість операцій навесні. Раніше після осінньої глибокої оранки закривали вологу навесні, культивували, за необхідності — боронували, і лише потім — сіяли. Тепер же з осені проводять мульчування і глибоке рихлення, а навесні — полем іде лише важка борона, за нею — високопродуктивна сівалка.

Місцина, де господарює «Промінь», належить до зони нестійкого зволоження і ризикованого землеробства. Тому доводиться боротися за кожну краплину вологи, яка є в ґрунті. Відтак скорочення обробітків землі — це збереження природної вологості ґрунту і суттєва економія коштів. Так, у господарстві завдяки глибокому рихленню отримували гідні врожаї і впродовж 2016-2017 років лише дизпалива зекономили 130 тонн.

ПАОП «Промінь» продовжує розвиватися і нарощувати потужності, вдаватися до активного використання новітніх технологій і експериментувати в рослинництві і тваринництві, бо Іван Михайлович Гулий виховав у господарстві достойних фахівців, виплекав надійну зміну. Тому завдання керівництва на сьогодні — максимальна ефективність роботи при мінімальній кількості часу і витратних матеріалів, вмотиваність працівників і забезпечення соціальної складової мешканців села.

До керма «Променя» від травня 2013-го став онук І.М.Гулого — Євген Андрійович Третяков, який у свої 34 роки отримав чотири вищі освіти, а 2015-го здобув ступінь кандидата юридичних наук. «Ми з Іваном Михайловичем із однієї родини, — говорить він, — але ми різні люди. Він бачив розвиток господарства в певному напрямку. Я, спираючись на його досвід і сучасні реалії, бачу цей розвиток дещо інакше. Однак ми єдині в тому, що треба продовжувати утримувати і розвивати тваринництво. Застосування сучасних технологій у рослинництві дозволить це зробити. Тому ми йдемо вперед також упевнено, не поспішаючи, і, ретельно прораховуючи кроки, гордо дивимось вперед».

Два роки тому весняну посівну Євген Третяков завершив на посаді генерального директора ПАОП «Промінь», а вже 29 квітня 2016 року Указом Президента України його було призначено головою Красноградської районної державної адміністрації. Підприємство ж очолив досвідчений Сергій Григорович Луговий, який завзято працює тут більше 30 років.

У народі кажуть, що людина живе допоки жива пам'ять про неї. Тому вже не один рік працює в Красноградському районі благодійний фонд ім. Героя України Івана Гулого. Він створений для підтримки соціально значущих для району ініціатив.

У травні 2015-го відкрито пам'ятник Івану Гулому в Краснограді, а восени того ж року в головному корпусі Харківського національного аграрного університету створено пам'ятну аудиторію Івана Гулого, який був випускником ХНАУ. Її облаштовано для студентського загалу та слухачів Інституту післядипломної освіти.

* * *

Перехід у рільництві на глибоке рихлення, як уже йшлося, дозволив господарству суттєво скоротити кількість обробітків ґрунту й акумулювати наявну в ньому вологу, значно зменшити витрати пального і оптимізувати робочій час працівників.

Сьогодні постало завдання скоротити кількість часу в полі до мінімуму і максимально ефективно використовувати сучасну техніку, якісне насіння сільгоспкультур, а також дієві добрива і ЗЗР після обов'язкового проведення хімічного аналізу ґрунтів. Загортання пожнивних решток і внесення гною за нормою завдяки розвиненому тваринництву дають змогу променівцям зберігати родючість харківських чорноземів, які віддячують господарям сторицею.

Що менше операцій в полі, то більша економія ресурсів. За умов сучасної жорсткої конкуренції на ринку можливість вчасно відсіятися в оптимальні терміни є необхідною складовою отримання максимально високих врожаїв з хорошою рентабельністю.

Слід зазначити, що плуги в господарстві все ж лишилися, і глибока оранка застосовується для вирощування цукрових буряків. Від цієї найбільш технологічно складної і вибагливої культури в господарстві і цього року не відмовились — її вирощують і переробляють на цукрозаводах на давальницьких умовах.

За словами головного агронома господарства Володимира Мокрушина, 2017 цукрові буряки відверто порадували і вийшли найбільш рентабельними навіть при врожайності 400 ц/га, випередивши соняшник. Тож соняшник не така і панацея в агробізнесі, як дехто вважає.

Щоправда, в «Промені» з олійних вирощують лише його. Поточної весни соняшниковий клин посіяли виключно високоолеїновими (ВО) сортами, бо саме на ВО-соняшник 2018/2019 маркетингового року очікується з боку переробників сприятлива кон'юнктура ринку. ВО-соняшник, пояснює фахівець, має підвищений вміст олеїнової кислоти Омега-9 (до 85%) і більш низький вміст лінолевої кислоти Омега-6 порівняно з традиційною культурою (лінолевим соняшником). За користю ВО-олія подібна до оливкової, але є значно дешевшою.

У «Промені» експериментували з вирощуванням ВО-соняшнику останні три роки. І поточного року нарешті отримали премію при його реалізації. Тоді ВО-соняшник складав 30% від усього соняшникового клину, і на деяких полях його врожайність була навіть вищою за лінолевий. Середня врожайність культури була на рівні 31,7 ц/га.

Тож, із урахуванням досвіду, головний агроном вірить у майбутній успіх ВО-соняшнику.

У структурі посівів 30% займає зернова група; чималі площі займають також однорічні і багаторічні трави.

Якщо говорити про озимину, то вона ввійшла в весну не так добре, як хотілось би. Озимий ячмінь довелося підсівати: на відкритих поверхнях без снігу вдарив мороз, за ним сильний вітер і дощ, мороз утворив кірку товщиною 4-5 см. Тому отримані навесні сходи більше нагадували диво, бо господарі навіть не сподівалися на них.

Озима пшениця 2017-го дала 47 ц/га, що є непоганим показником для реалій минулого року. Наразі вона перезимувала краще за ячмінь, щоправда розкущення поки немає, бо через нестачу восени вологи сходи з'явилися лише під зиму, аж у листопаді.

«Сьогодні-завтра завершимо сіяти кукурудзу, і навіть із трьома тижнями запізнення ми все одно нормально встигаємо, — задоволено розповідає Володимир Мокрушин. — Та і продуктивний запас вологи в ґрунті більший порівняно з минулою весною. Розслаблятися, правда, ніколи, але на свята трошки перепочити можна».

* * *

У ПАОП «Промінь» працює більше двохсот постійних робітників. Господарство обробляє близько 5 тис. га землі в шести населених пунктах, де мешкає понад 2,5 тисяч людей. Орендна плата за паї торік становила 7,5%, поточного року ж планують її збільшити. Господарство справно й у повному обсязі завжди сплачує всі види податків, бо це вважається тут справою честі і проявом любові до своєї країни. Усі розрахунки з власниками паїв проводяться вчасно, на особисте прохання людей можливі навіть виплати наперед.

Так само постійно дитячі, медичні та культурні заклади отримують допомогу від підприємства.

Окремої уваги заслуговує машинно-тракторний парк «Променя». Господарство повністю забезпечене всім комплексом сучасної високотехнологічної сільськогосподарської техніки, бо всі його керівники вважають добротну машинерію необхідною складовою успіху. Щороку купують кращі світові зразки, бо це дає змогу не лише суттєво скоротити витрати коштів і часу, а й людям відчувати задоволення від роботи.

Особливо наголошують господарі, що переважна більшість вітчизняної техніки нині відповідає потребам і вимогам українських сільгоспвиробників. Ще більш привабливою робить її урядова програма надання аграріям 25% компенсації вартості (без урахування податку на додану вартість) придбаної сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва (з 1 грудня по 30 листопада). За програмою 2018 року передбачено 945 млн грн у рамках держбюджету для підтримки агровиробників, у тому числі компенсація надаватиметься і за техніку та обладнання, яка придбаватиметься в кредит та прийматися при цьому в заставу. Це сприяє оновленню парку сільгосптехніки і надає підтримку розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування та обладнання для АПК.

Так, придбали променівці поточного року три борони компанії «Лозовські машини» і вже випробували в полі. В принципі, залишилися задоволеними. Щоправда, компенсацію з бюджету поки не отримали, та сподіваються, що проблем не виникне. Знову ж таки, днями господарі отримали декілька пропозицій від вітчизняних компаній зі зведення зерносховищ, які також працюють по урядовій програмі компенсації. Тобто держава не кидає сільгоспвиробника, допомагає.

Якщо говорити про проблеми, то господарі зазначають, що ми, на жаль, і дотепер маємо малу кількість економічно освічених людей, які працюють в сільському господарстві. Наприклад, фермер чудово розуміє, як і де закрутити гайку в тракторі, як на ньому поїхати і як посіяти. Але як на всьому цьому заробити, не знає. Тож і сіє переважно соняшник або кукурудзу. Разом із тим, витрати на зберігання його лякають, відтак він реалізує прямо з поля — це ринок обігу необлікованого збіжжя і неоподатковуваної та необлікованої готівки. У результаті — обвал цін на сільгосппродукцію і збитки для законослухняних виробників, які мають сплачувати податки і підтримувати соціальну сферу села. До того ж конкурувати тваринницькій галузі, яка є витратною і тривалою в часі, з рослинницькою практично неможливо. Тваринництво — це капітальні витрати на перспективу.

Красноградський район є одним із основних виробників молока на Харківщині. Причому молока високоякісного, що дуже важливо. І роль «Променя» в цьому важко переоцінити, бо тваринництво в господарстві продовжує залишатися пріоритетним напрямком діяльності. Тваринницький комплекс складається з двох молочнотоварних ферм, свинотоварної ферми та ферми з вирощування молодняку ВРХ. Це тепер молочнотоварна ферма як складова галузі скотарства сприймається цілком звично. А тоді, 15 років тому, на Харківщині саме з «Променя» почали впроваджувати молочнотоварні ферми за світовими стандартами.

Сьогодні чисельність поголів'я ВРХ становить 1800 особин української червоно-рябої молочної породи, із яких 750 — дійного стада. Середня продуктивність на корову три роки тому була 7000 л, торік досягла 7500 л. Застосовують триразове доїння. Щодоби нині виробляють близько 12 тонн молока, із яких 10 тонн забирає комбінат «Придніпровський» (ТМ «Злагода»), решта йде на випоювання стада.

Також традиційно продовжує функціонувати свинарство. За умов поширення в країні АЧС свиней, на фермі, де утримується до 800 голів, введено жорсткі карантинні заходи.

У мальовничому зарибленому ставку вирощують товстолоба і коропа. Діє пасіка, і заради смачного меду в господарстві сіють гречку і фацелію.

Якщо є кормова база, то чому би не вирощувати овець, вирішили господарі. Вирішено — зроблено: торік було придбано 40 голів овець, які вже встигли принести приплід — і стадо майже подвоїлось.

Триває також експеримент з реалізації через власні магазини м'яса свійської птиці — курей-бройлерів, гусей та качок, вирощених господарством у природних умовах.

Як відомо, сировина завжди коштує дешевше готового продукту. Тому в господарстві замислилися над поступовим переходом до переробки. Спочатку до дрібної — виготовлення крупів, борошна тощо.

Розвивати молочний напрямок тваринництва самостійно, без інвестицій, достатньо складно — нині рослинництво датує тваринництво. Переробні підприємства наразі за молоко пропонують: базис максимально 9,6 грн, мінімально — 8,1 грн. При такій ситуації про розвиток молочного тваринництва не йдеться. Тому в «Промені» вважають за доцільне створити кооперацію молочних товаровиробників і відповідно організувати переробку молока на місцях. Це дасть змогу брендованим господарствам успішно вийти на ринок. Тож наразі триває реєстрація торгової марки «Промінь» для продукції переробки.

Як би там було, а всі здобутки і звершення в господарстві створюють люди. Світовий науково-технічний прогрес крокує вперед, виробничі процеси скрізь комп'ютеризуються і механізуються, і разом із тим маємо глобальний дефіцит кадрів. Особливо відчутно це на селі, де зварювальник, електрик, фрезерувальник, токар, слюсар — на вагу золота. Ці фахівці найбільш затребувані і високооплачувані, а їхній середній вік уже близько 60 років. Молодь іде на такі спеціальності неохоче. Повертаються працювати на село діти вмотивованих працівників — механізаторів, інженерів, тому в «Промені» високий рівень заробітної плати фахівців, у господарстві видаються позики на купівлю житла, автомобілів, побутової техніки, на навчання тощо.

У господарстві із впевненістю дивляться в майбутнє, адже, за словами Євгена Третякова, там, де є багатогалузеве сільськогосподарське підприємство, яке виробляє продукцію як для внутрішнього ринку, так і на експорт, люди бачать можливості і перспективу у завтрашньому дні.