Статті

РОСЛИНІ – ВСЮ СИЛУ ЗЕМЛІ, АБО ПЕРЕВОРОТ У КУЛЬТУРІ ЗЕМЛЕРОБСТВА

Image
Михайло ЧЕРНИШ та результати практичного застосування мінеральних мікродобрив

Рослини і земля – це живі організми з надзвичайним природним потенціалом. Ми постійно прагнемо отримати щонайвищий урожай, заради якого силоміць намагаємося нагодувати рослину добривами. Оптимальне ж співвідношення в раціоні макро- та мікроелементів дає можливість рослині «не відмовляти собі ні в чому» й призводить до сплеску врожаю. Якщо цих речовин бракує, рослина не живе, а бореться за виживання.
Сучасні інтенсивні технології агровиробництва дають змогу отримувати високі врожаї сільгоспкультур, які ще півстоліття тому вважалися фантастичними. Однак промислові технології виробництва, зокрема глибока оранка, відсутність органічних добрив і агрохімічне навантаження суттєво пошкодили структуру ґрунтів. Виправляти ситуацію світ почав з поступовим переходом на мінімальний і нульовий обробіток ґрунту. Але кількість населення планети постійно зростає, загострюючи проблему забезпечення її продуктами харчування. Відтак зростає інтенсифікація рільництва. Завдяки новим високопродуктивним сортам і гібридам, інтенсивному застосуванню добрив і засобів захисту рослин земля поки віддає людині більше зерна і овочів. Сьогодні урожайність, наприклад, озимої пшениці у 7,5-8,0 т/га є великим здобутком, і до певного часу задовольнятиме аграріїв. Але життя постійно вимагає руху вперед, і тому для отримання ще більших врожаїв за цими технологіями хімічні навантаження на ґрунти доведеться збільшувати. Однак нескінченно так тривати не може, й усе одно настане критична межа, коли отриманий у такий спосіб урожай перетвориться на суцільну отруту, а людство опиниться на межі екологічної катастрофи.
Упередити таку ситуацію намагалася наука ще наприкінці 1970-х років, у притул наблизившись до кардинального перевороту в культурі землеробства. Тоді радянськими мікробіологами вперше в світі було виділено в корінні гриб-ендофіт і доведено, що саме від нього залежить розвиток рослин, їх урожайність. Однак довести цей винахід до реального застосування близько п'яти років тому спромоглися українські науковці з Херсона, Львова і Києва. Вони розробили і поступово впроваджують нову технологію, аналогів якій немає у світі. Вона дозволяє збільшити наявну урожайність сільгоспкультур мінімум на 30%.

Сила в поєднанні
Звучить парадоксально, але ця технологія забезпечує надвисоку врожайність і при цьому в рази зменшує витрати на виробництво продукції рослинництва. В її основу покладено ощадне ставлення до рослини і землі та використання їх природних можливостей. Йдеться про винахід ефективності живлення рослин за рахунок забезпечення оптимального співвідношення в ґрунті макро- та мікроелементів. Земля буквально вибухає щедрим врожаєм завдяки раціональному підбору машин, збалансованій системі захисту рослин, а також за рахунок поєднання традиційних добрив з новітніми, дози яких вимірюються в грамах на гектар. Критерієм оцінки технології, звичайно, є врожай. Так, для озимої пшениці урожайність було зафіксовано на рівні 10,1 тонн з га, яка на думку учених і агровиробників, що вже впровадили у виробництво цей метод, є початковою, бо в озимої пшениці великий потенціал. Крім зростання врожайності технологія дає ще багато переваг.

На що впливають бажання


За великим рахунком, на все! За людську поведінку і бажання відповідає мозок. Залежно від ситуації, ми їмо на власний смак, натхненно (або не дуже) працюємо чи відпочиваємо. Такий самий «мозок» у рослини – це вищезгадані гриби-ендофіти, за рахунок яких вона має шанс гармонійно розвиватися, забираючи необхідні поживні речовини із землі, від сонця і повітря. Саме вплив мінеральних мікродобрив на ці ендофіти має визначальне значення для життя рослин. Цього висновку вчені дійшли нещодавно. У повоєнні роки було синтезовано цілій ряд органічних сполук – регуляторів росту рослин, які суттєво вплинули на підвищення урожайності і якості сільгоспкультур.
Однак значним їх недоліком було те, що вони впливали лише на окремі процеси росту і розвитку рослин (стимулюють утворення кореню, закладення додаткової кількості плодів тощо), також обмеженість дії у часі. По суті, мінеральні мікродобрива є наступним поколінням добрив.

Життєдайні мікроелементи
Рослина, як складний організм, потребує не лише певної кількості поживних речовин, але і відповідних співвідношень між ними. Нестача одного з елементів призводить до низької засвоюваності інших, а відтак – до зниження врожаю. Тому необхідно поєднання макро– і мікроелементів. З макроелементами ми добре знайомі, і застосовуємо їх у вигляді висококонцентрованих макродобрив (аміачна селітра, сечовина, суперфосфат тощо). Мікроелементи – це також життєдайні хімічні елементи, які використовуються рослинами в дуже малих кількостях (тому і мають назву мікро-) порівняно з основними компонентами живлення. Найважливіші – це залізо, мідь, цинк, марганець, а також кобальт, молібден, бор. На їх основі, власне, і створено мікродобрива.
Нові високопродуктивні сорти і гібриди мають інтенсивний обмін речовин, який вимагає достатньої забезпеченості всіма елементами живлення. Раніше потреба в мікроелементах задовольнялася внесенням достатньої кількості гною і спеціалізованих мінеральних добрив. Сьогодні висококонцентровані добрива не містять мікроелементів, а органіка на полях майже зникла. Внесення мінеральних добрив у підвищених дозах підкислює ґрунти, сприяє заміні частини бактерійної мікрофлори грибною, що призводить до стартового отруєння культурних рослин, стимулює активне зростання бур'янів. Боротьба з цими проявами потребує значної кількості ЗЗР, які практично усі імпортні, і цього року стануть практично недоступними для вітчизняного аграрія.

Макропереваги мікродобрив
Застосування мінеральних мікродобрив нового покоління значно полегшує усім задачу. При їх використанні, крім суттєвого збільшення урожайності від 30% до 98%, маємо: значне посилення імунітету рослин; землеудобрювальний ефект, аналогічний внесенню 60-70% азотних, фосфорних добрив; прискорений на 7-10 днів термін визрівання; зниження вмісту нітратів у рослинах, а також збільшення терміну збереження і лежкості продукції. Для екологічного землеробства мікродобрива просто незамінні через високу чистоту і відсутність згубної дії на природу. В даному випадку вони здатні повністю замінити концентровані мінеральні добрива, без зниження економічної ефективності, а також в найкоротші терміни (3-4 сезони) відновити родючість ґрунтів, порушену тривалою хімізацією.
Мікродобрива у ряді випадків також дають змогу повністю відмовитися від застосування мінеральних добрив при подальшому вирощуванні культур після добрих попередників (цукрові буряки, горох, соя, нут, люцерна, еспарцет, овочі, чорний і сидеральний пар). Мікродобрива в 2-3 рази посилюють свою дію в умовах зрошення.
Для застосування мінеральних мікродобрив не потрібно нічого змінювати в існуючих технологіях: достатньо мати звичайну машину для протруєння насіння.

Необхідно знати:

* Оптимальним є одночасне надходження макро- і мікроелементів.
* Потребу в основних мікроелементах рослини виявляють протягом всього вегетаційного періоду.
* Мікроелементи в біологічно активній формі не мають собі рівних при листових підкормках.
* Мікроелементи застосовують в найбільш раціональні оптимальні строки (обробка посівного матеріалу, одночасно з обприскуванням пестицидами).
* Окремі сільськогосподарські культури відрізняються за потребою в конкретних мікроелементах.

ПОЛЬОВІ ВИПРОБУВАННЯ
Теорія – це добре, але все доводиться практикою. Восени 2007 року було закладено польовий господарський дослід з вивчення впливу новітніх перспективних агротехнічних елементів в технології вирощування озимої пшениці. Одним із факторів, які заплановано до випробувань, було вивчення впливу новітнього мікромінерального добрива «Сизам». Полігоном стало ТОВ «Україна» Підволочиського району Тернопільської області під керівництвом Героя України Олега Крижовачука. Пропонуємо вашій увазі звіт, складений за результатами досліду.
Механізм «Сизаму» дуже схожий на дію відомих мінеральних добрив, таких як амофос, нітроамофоска, NPK та інші. Але використання «Сизаму» дещо практичніше, тому що застосовують його у вигляді водного розчину, яким обробляють насіння або обприскують посіви сільськогосподарських культур в період вегетації. Для цього використовують протруювальні машини, авіацію або високопродуктивні самохідні машини.
Застосовували обробку насіння разом з протруйниками на протруювальній машині безпосередньо перед посівом, хоча це можна робити за 30-40 днів до посіву.
Для посіву було обрано сорт озимої пшениці Комплімент. Зерно обробили добривом і висіяли на підготовленій дослідній ділянці.
ImageПо вегетації проводили спостереження по основним етапам органогенезу озимої пшениці. При візуальному огляді було зазначено: більш ранні сходи на 3-4 дні; формування надпотужної кореневої системи, яка була більшою в 1,8-2,2 рази порівняно з контролем; дуже висока загальна кущистість. В зиму рослини увійшли добре розкущеними – з 5-7 стеблами – і гарно розвиненою листовою поверхнею. Навесні спостерігався більш ранній початок вегетації: на 5-7 днів раніше порівняно з контролем. В подальшому ця тенденція збереглася, й озима пшениця дозріла раніше на 5-6 днів.
Під час спостережень було виявлено, що за рахунок весняного кущення загальна кущистість складала від 5 до 12 продуктивних стебел. Стебла були значно грубішими, що в подальшому вплинуло на вилягання озимої пшениці під впливом негоди. На контрольній ділянці вилягання було суттєвим і становило приблизно 70% від загального, на дослідній ділянці – 30%. Відповідно ці показники вплинули на біологічну врожайність озимої пшениці, яка визначалася методом пробного снопа. Для цього було взято по п'ять зразків з контролю та перспективної технології (див. табл.).
Після відповідних розрахунків бачимо, що приріст врожаю на перспективній технології відбувався повсюди: на хлібній масі, зерновій і незерновій частині.
За нашими розрахунками біологічна врожайність зерна озимої пшениці становила 9,54 т/га на технології, що вивчається, а на контролі 7,02 т/га. Відповідна надбавка врожаю становить 2,52 т/га.Image

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"