Статті

«ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ»: ВІД СПІВПРАЦІ ВИГРАЮТЬ УСІ

Світлана Іванівна БредунНа благодатних землях Полтавщини агропромхолдинг АСТАРТА, який входить до ТОП-5 найбільших вітчизняних сільгоспвиробників, представлений кількома потужними агропідприємствами. Серед них ТОВ інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» («ПЗП»), яка працює з 2009 року і наразі має у своєму складі 10 виробничих підрозділів, з яких дев'ять агрофірм та сучасний елеваторний комплекс. Компанія працює на землях Глобинського та Семенівського районів, де силами понад двох тисяч робітників сіються і збираються стабільно високі врожаї сільгоспкультур на площі близько 30 тис. га. Крім того, 2016-го «ПЗП» здобуло відзнаку агропромхолдингу як краща агрофірма в сегменті «тваринництво».

Однак якщо хочеш побачити реальну роботу агропідприємства та його значимість для краю, в якому вона працює, треба їхати не на поля і в сховища, а в села. І з огляду на зовнішній вигляд доріг, розвиненість сільської інфраструктури та ошатність обійсть і посмішки людей можна скласти реальну картину роботи цього підприємства. Відтак ми відправилися до «ПЗП» саме на свято Першого дзвоника, тому мали змогу побувати у сільських школах, якими справді опікується агропідприємство. І були приємно вражені загальним високим рівнем підготовки цих шкіл і дитячих садочків до поточного навчального року.

Тож наразі наша розповідь не про виробничі здобутки «Полтавазернопродукту», хоча тут цьогоріч дійсно є чим пишатися, а про соціальну відповідальність як невід'ємну складову загального успіху АСТАРТИ. Поділитися напрацюваннями «ПЗП» у цій царині люб'язно погодилася заступник директора з соціальних та земельних питань Світлана Іванівна Бредун.

Наша співрозмовниця наголосила, що все, що робиться компанією на місцях — робиться для людей і від щирого серця. І це не «вкидання коштів у село», а системна повсякденна робота з місцевими громадами, яка має на меті не просто допомогу у вирішенні повсякденних питань, а покликана активізувати роботу самої громади, дати поштовх для її розвитку. Це набуло особливої актуальності в умовах реформування місцевого самоврядування і надання права місцевим громадам відповідально господарювати на рідній землі.

— У питаннях соціальної відповідальності АСТАРТА посідає провідне місце серед вітчизняних агрохолдингів, і ми дуже горді з того, — наголошує Світлана Бредун. — Я маю досвід роботи в інших агрохолдингах і можу зазначити, що такої уваги питанням соціальної роботи і підтримки місцевих громад я дотепер не зустрічала.

Якщо говорити про соціальну складову роботи ІПК «Полтавазернопродукт», то у нас є напрацьована  командою та цілком виправдана система роботи з сільськими громадами. Вона полягає в укладанні домовленостей про  інвестування в рамках соціального партнерства із розрахунку 100 грн на гектар орендованої землі на рік у території. Крім того, діють окремі  системні проекти розвитку, що сприяють зміцненню громад та їх розквіту.

У нашої компанії є низка пріоритетних напрямків. Насамперед, підтримка навчальних закладів, а це ні багато ні мало — 21 школа і 11 дитячих садочків. Ми надаємо комплексну допомогу — від ремонту фасадів і перекриття дахів, до заміни вікон і благоустрою територій та придбання інвентарю для догляду за шкільним обійстям, встановлення спортивних майданчиків, ремонту вбиралень, опалення, придбання підручників, меблів, комп'ютерів, шкільних дошок тощо.

Школа зі своєю потребою письмово звертається до сільської ради, а та в межах укладеної угоди — до нас. Також існують прямі ініціативи — це або звернення директора школи чи керівника іншого об'єкту соцсфери до «ПЗП», або благодійна цільова допомога цим закладам з боку нашої компанії. Наприклад, подарунки школам до нового навчального року та канцелярські набори першокласникам — це була наша ініціатива. Цьогоріч у нас до школи пішов 161 першачок, і кожен із них отримав набор усього найнеобхіднішого «приладдя» — зошити, ручки, олівці, пластилін.

Якщо ж говорити про проведення будівельних або ремонтних робіт, то «ПЗП» шукає підрядника на тендерній основі, перевіряє його послужний список, аби роботи були виконані якісно і в означені терміні.

У кожної школи існують свої потреби. Тому одне керівництво обирає оснащення якогось кабінету «під ключ» — від комплексного ремонту до обладнання меблями і технікою. Інші навчальні заклади потребують заміни старих вікон метало-пластиковими або перекриття даху, заміни підлоги і встановлення (або ремонту) вбиралень. Найбільш активні і свідомі з них беруть участь, у тому числі, у конкурсах та залучають фінансування із різних джерел. Наприклад, Гриньківська ЗОШ І-ІІІ ст. цьогоріч виграла обласний конкурс розвитку територіальних громад для ремонту фасаду. Це велика школа, яка навчає дітлахів трьох сільських рад, і від цього року носить ім'я свого видатного односельця Миколи Лисенка. Оновлення шкільного фасаду має виконуватися коштом Полтавської облради, Глобинської райдержадміністрації, сільської громади, «ПЗП».  Співфінансування нашої компанії у цьому проекті становить 205 тис. грн.

До кінця року у «ПЗП» заплановано ремонт і перекриття даху у Криворудській ЗОШ І-ІІІ ст. (Семенівський район) вартістю 300 тис. грн.

Є навчальні заклади, для яких більш актуальна допомога у підвезенні дітей, організації екскурсій, харчуванні дітей у літніх таборах, придбанні меблів, постільної білизни. Тож їм ми надаємо саме таку допомогу.

Наступного року «ПЗП» планує всі кошти по підтримці освітніх закладів спрямовувати на масштабні об'єкти, не розпорошувати їх.

Також важливим напрямком нашої соціальної допомоги є медицина. Маємо констатувати, що дотепер не всі сільські амбулаторії потребують лише фінансування. На жаль, існують випадки певної байдужості на місцях до об'єктів першої медичної допомоги, часто-густо просто не вистачає господарської руки у закладах охорони здоров'я сільських мешканців.

Тож 2018 року ми в межах доступних коштів будемо комплексно підходити до ремонту амбулаторій та ФАПів — це утеплення фасадів, встановлення енергозберігаючих вікон і дверей та оснащення приміщень опалювальними енергоощадними приладами.

Цьогоріч ми відремонтували амбулаторії багатьох сільських рад — це і Бугаївська, і Святилівська, Троїцька і Зубанівська та ін. Нами вже багато зроблено. Тому ми плануємо наступного року довести все до ладу.

Ми активно підтримуємо спорт і здоровий спосіб життя. У наших селах є багато хороших футбольних команд, які цілком заслужено посідають призові місця на районних і обласних змаганнях, беруть участь у всеукраїнських. Кожна з команд складається з мешканців села, серед яких є і наші працівники, і наші пайовики, а також є запрошені професійні футболісти. Таких команд близько 10. «ПЗП» забезпечує їх спортивною формою та спортінвентарем, оплачує послуги тренера та суддів під час матчів, пересування команди та добові тощо. На рік у середньому на команду витрачається близько 100 тис. грн. Крім того, коштом структурних підрозділів ІПК «Полтавазернопродукт» оснащуються спортивні майданчики в селах, стадіони, де тренуються дорослі і дитячі футбольні команди.

Збереження національної культури також є одним із пріоритетів «ПЗП», тому ми надаємо  підтримку місцевим громадам в питаннях розвитку культури і дозвілля. Це допомога Будинкам культури —  і ремонт, і придбання апаратури та музичних інструментів, оздоблення й оснащення актового залу та сцени. У селах діє багато художніх колективів, які ми не просто підтримуємо, а намагаємося популяризувати їхню творчість — запрошуємо їх виступати на днях сіл, різних святах і урочистостях, також фінансуємо участь у конкурсах найбільш талановитих із них. Наприклад, значних творчих успіхів досягли колективи художньої самодіяльності Бугаївського, Зубанівського Будинків культури.

У нас є дуже талановитий дитячий хореографічний колектив «Астарта-Зорецвіт» (художній керівник Василь Лазаренко), який є багаторазовим призером і володарем гран-прі обласних, всеукраїнських і міжнародних конкурсів. У ньому зайняті більше 60 талановитих юнаків і дівчат віком від 7 до 15 років. Ми забезпечуємо колектив сценічними костюмами, інвентарем, фінансуємо його участь у конкурсах. І відверто пишаємося цими талановитими артистами, які гідно прославляють нашу компанію й українську культуру мовою танцю в нашій країні й у світі.

Слід також згадати про Криворудський дендропарк. Він розкинувся на площі 12 га в селі Крива Руда Семенівського району. У його підтримку і розвиток упродовж багатьох попередніх років вкладалися кошти «ПЗП». Хочу зазначити, що минулого року Указом Президента України Криворудський дендропарк став другим, після Полтавського, який набув державного значення. Ця пам'ятка садово-паркового мистецтва приваблює багато туристів із різних куточків України, і ми горді з того, що доклалися до його розвитку і розквіту.

Одним із ключових напрямків корпоративної соціальної відповідальності АСТАРТИ є екологія, захист навколишнього природного середовища. Крім іншого, на території сільських громад є багато сміттєзвалищ, які лише розростаються і забруднюють довкілля.

Під час чергової зустрічі з пайовиками мешканці віддаленого села Липове (Святилівська сільрада) поскаржилися на те, що звалище за селом розростається. От якби АСТАРТА взяла та все там розчистила. На це я відповіла, що ми візьмемо в цьому участь за умови участі сільської громади в цьому процесі. Разова розчистка звалища нічого не дасть, на тому місті за рік виросте таке саме.

Хочу зауважити, АСТАРТА не може перебрати на себе функції держави щодо забезпечення соціальних потреб села. Має бути активна співпраця держави, агровиробників і місцевих громад. Бо розвиток можливий лише за умов бажання самої громади жити краще, а ми готові підтримувати її ініціативи. Нині, на жаль, активність проявляють небагато з них. Людей слід залучати до співпраці, їх слід зацікавлювати.

Яскравим прикладом дієвості місцевої громади є Гриньківська сільська рада (Глобинський район), яку очолює голова/староста Людмила Петрівна Оксанчук. Проблем у селі, як і скрізь, вистачає. Однак тамтешня влада чудово розуміє, що покращення долі Гриньків і підпорядкованої Тимошівки — в її руках. Тому вона не просто намагається «розворушити» село, а шукає практичного застосування бажанню сіл жити краще.

Після відвідин села Липове у мене виникла ідея створення комунального підприємства, яке би по-господарському доглядало довколишні території. І саме у Гриньках цю ідею підтримали. Тож саме тут ми хочемо організувати комунальне підприємство з облаштування території проживання та господарювання Гриньківської, Бугаївської і Криворудської громад. До його функцій належатимуть прибирання обочин і міжпольових посадок, прибирання кладовищ, ремонт доріг, встановлення і ремонт парканів та вуличного освітлення, загальний догляд за територією, ремонт споруд тощо. Це буде окреме підприємство, «ПЗП» виступатиме його співзасновником і куратором, а працюватимуть тут місцеві селяни, наші пайовики. Така самоорганізація має покращити загальну культуру мешканців цих населених пунктів, зародити дбайливе ставлення до об'єктів громадського використання. Організація комунального підприємства — це проект роботи на 2018 рік. Керівник нашого виробничого підрозділу наразі розробляє бізнес-план по його створенню і роботі. На прикладі цього господарства ми хочемо визначити, що саме слід зробити, аби робота комунального підприємства була корисною для громади і дозволяла суттєво економити кошти.

Також ми маємо на меті піти далі в питаннях утилізації сміттєзвалищ, тому ми з головою Гриньківської сільської ради обговорюємо можливість зведення міні-заводу по переробці твердих побутових відходів.

Ми маємо багато прикладів свідомих громад, які самі прагнуть жити краще, яким подобається продукувати і втілювати нові ідеї, традиції. У нас в Глобинському районі є чудове й унікальне село Бугаївка, в якому за радянських часів діяло потужне рибне господарство, і за рахунок цього село процвітало. Цьогоріч 26 серпня я вперше потрапила на Свято цього чималого села і почула від голови сільської ради, що почнемо ми свято з того, що підемо по вулицях. Я подумала, як село велике, на 12 вулиць, то коли ж ми їх усіх обійдемо? З'ясувалося, що «ходити по вулицях» у Бугаївці має дещо інший зміст. На майдані під Будинком культури кожна з 12 вулиць робить свою презентацію: накриває щирий стіл і намагається прикрасити та оздобити так, щоби бути кращою за інші. Жителі вулиці віршами або прозою розповідають про неї, про її історію і людей, вихваляють її на всі лади і гостинно запрошують посмакувати всіх наїдків. Все це дійство супроводжується виступом власного «Лісапетного батальйону» — співочого ансамблю. Тож свято люди влаштовують самі і запрошують гостей, яких рік від року більшає.

Дуже багато залежить від голови села і ініціативної групи. Бугаївська голова — Катерина Іванівна Компанієць вже 10 років обіймає цю посаду, до того працювала в школі, тому має організаторські здібності та аналітичний гострий розум. З нею і такими як вона дуже ефективно  і захопливо працювати, бо по всьому відчувається позитивний настрій громади.

Щодо організації дозвілля, це також дуже важлива складова нашої соціальної відповідальності. Зазвичай це допомога в проведенні різного роду свят. Раніше ми запрошували видатних артистів вітчизняної естради, але більше хочеться підтримувати власні таланти. Повірте, насправді їх дуже багато. Наразі ми по всіх сільських радах проводимо планові зустрічі з пайовиками, де обговорюємо нагальні питання, накреслюємо плани на майбутнє. І та сама Бугаївка творчо підійшла до цієї зустрічі — на завершення ділової частини тут виступили сільські артисти. Тож ми і попрацювали, і відпочили.

Ще хочу сказати про нашу програму підтримки місцевих талантів. У селах надзвичайно багато талановитих діточок, вже сформовані класні колективи, але можливості розвивати ці таланти ні у батьків, ні у місцевих шкіл часто немає. Тому АСТАРТА надзвичайно багато робить для того, щоби такі талановиті діти брали участь у різних конкурсах, розкривали свої таланти на благо України.

У селах також багато майстрів народної творчості. Ми вишукуємо такі і друкуємо розповіді про них у своїй корпоративній газеті, а потім даруємо приладдя для того, щоби людина не покидала свого захоплення, розвивала його. Хочу сказати, що ми прагнемо замовляти таким майстрам виготовлення різних сувенірів, подарунків, оздоблення для дитячих садочків тощо. Бо ручні роботи набагато цінніші, адже зроблені від щирої душі.

Що більше людина робить добра, що більше вона присвячує себе суспільству, то зрештою те все добро їй повертається сторицею. Тож давайте робити більше добра, — підсумувала свою щиру розповідь пані Світлана. 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"