Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВИРОБНИЦТВО ХАРЧІВ ЯК МИСТЕЦТВО ТА ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ
Як зазначають організатори (ДП «Прем'єр Експо» (Україна) и ITEGroupPlc. (Великобританія)),...
ЮВІЛЕЙ ХЛІБОРОБА. ДМИТРУ МОТОРНОМУ — 90!
Дмитру Костянтиновичу Моторному — хліборобу і життєлюбу від Бога, справжній легенді...
ЗЕМЕЛЬНИЙ АВАНПОСТ
повний текст у друкованій версії видання Як убезпечитися від рейдерів, як переукласти договір...
«МИКОЛАЇВЕЦЬ» УСПІШНО ПРОЙШОВ ХОДОВІ ВИПРОБУВАННЯ
В акваторії річки Південний Буг минулого тижня було успішно проведено ходові випробування...

Наші партнери:

СКВИРСЬКЕ ОРГАНІЧНЕ ДИВО

Останнім часом у світі зростає потреба в безпечних продуктах харчування. Це і не дивно, адже агропродукція, що отримана без застосування хімічних засобів, мінеральних добрив, шкідливих кормових домішок, це не лише збереження чистоти навколишнього середовища та відновлення родючості ґрунтів, а й здоров'я людей.

Проте сучасне органічне виробництво — це не овочі з бабусиного городу і парне молоко від корівки. Справжня продукція «органік» — це творчий геній науковця помножений на практичний досвід виробничника. Бо без науки органічне виробництво приречене перебувати на марґінесі сільського господарства, залишаючись нішевою забаганкою невеликого кола ентузіастів.

Велетенський потенціал українського органічного виробництва та бурхливий розвиток нашого органічного експорту до Євросоюзу викликає пильну увагу тамтешніх фахівців. Усвідомлюючи перспективність органічного напрямку в аграрному виробництві нашої держави, до його розвитку долучився Дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL), котрий започаткував 2012-го швейцарсько-український проект «Розвиток органічного ринку в Україні», а також Дрезденський інститут техніки та економіки і Міжнародний центр екологічного землеробства Центральної і Східної Європи EKOCONNECT, котрі минулого року започаткували проект «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства».

Попри значний і всезростаючий попит на органічну продукцію у розвинених країнах світу, вітчизняні сільгоспвиробники здається ще не вповні усвідомили всі переваги роботи «без хімії». І найкращою нагодою познайомитися з сучасним органічним виробництвом є міжнародний День органічного поля, що його четвертий рік поспіль організовують на Київщині Дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія), відомий своєю великою допомогою розвитку органічного руху в Україні та ДП «Дослідне господарство «Сквирське» Інституту агроекології і природокористування НААН, яке безпосередньо працює над впровадженням органічних технологій в Україні.

Відтак і IV міжнародний День органічного поля був проведений у рамках швейцарсько-українського проекту «Розвиток органічного ринку в Україні». Щоби взяти участь у цій події, в містечко Сквира, що на Київщині, з'їхалися понад 150 гостей із України, Німеччини, Швейцарії, пов'язані з ринком органічної продукції: виробники, трейдери, вчені, експерти, представники сертифікаційних компаній та профільних асоціацій. Захід відкрили голова Сквирської РДА В.Галюк, директор Інституту агроекології і природокористування НААН, академік НААН О.Фурдичко, президент ГС «Органічна Україна» і керівник проекту «Німецько-українська співпраця в галузі органічного сільського господарства» Й.Ленц.

Ідея організувати такий полігон сучасної органічної агрокультури почалася чотири роки тому з мрії зробити в Україні майданчик, де би кожен бажаючий міг наочно дізнатися, що таке органічне виробництво, вивчити переваги та підводні камені такого способу господарювати на землі.

За цей час Сквирська дослідна станція стала флагманом органічного виробництва в Україні (вона, до речі, єдина серед дослідних станцій НААН має статус органічного оператора), вдало поєднуючи наукові розробки з практику їх застосування, а Сквирщина — центром наукомісткого органічного землеробства в Україні.

Особливістю Сквирської дослідної станції є науковий пошук у царині органічного землеробства: науковці ставлять експерименти на замовлення виробників органічної продукції, тестуючи сорти культур, сидератів та попередників, аби визначити їхнє найоптимальніше поєднання. Вони тестують також дозволені біопрепарати на ефективність та правильне дозування в умовах поля.

Безпосередньо на дослідних ділянках учасники заходу могли поповнити свої знання в області органічних технологій, які використовуються в цій сфері, сортів, препаратів, техніки тощо. На семи полях дослідного полігону загальною площею 42 га співробітники Сквирської дослідної станції продемонстрували технології вирощування різних сортів і гібридів сільгоспкультур вітчизняної та зарубіжної селекції в сертифікованому органічному виробництві. На дослідних полях господарства наразі успішно вирощують озиму та яру пшеницю провідних українських та іноземних сортів, вику, квасолю та горох, гречку, ріпак, сидеральні культури — гірчицю та розторопшу плямисту, однієї лише сої — 19 сортів, а ще й овочі. Особливості вирощування та обробітку цих культур цікавили виробників, які хотіли би розширити асортимент своєї органічної продукції.

Порадувала учасників Дня поля і можливість ознайомитися з мікробіологічними препаратами, дозволеними для використання в органічному виробництві. Ще недавно аграрії цього сектору практично не мали можливості застосовувати будь-які препарати, тому що їх майже не було на вітчизняному ринку. Нині представники виробників та постачальників препаратів на своїх дослідних ділянках детально описували технології застосування мікробіологічних препаратів та добрив, а результати їхньої роботи можна було не лише побачити, але й помацати. На демонстраційних полях станції можна порівняти ділянки озимої пшениці одного сорту, на яких застосовувалися різні препарати, і порівняти результати з контрольними посівами тієї ж пшениці та зробити висновки щодо ефективності цих препаратів.

Оскільки «безхімічне» виробництво гостро ставить перед виробником проблему забезпечення рослин елементами живлення, особливої ваги набуває питання сидератів та сівозміни. На дослідній станції третій рік поспіль проводяться експерименти з визначення оптимальних сидератів під озиму пшеницю, аби наситити ґрунт органічними рештками. Приміром, у перерахунку на гектар гірчиця дає 9 тонн органіки, олійна редька — 14 тонн, вика — 39 тонн, а горох — 54 тонни. Гості Сквирського полігону могли особисто порівняти стан посівів пшениці по кожному з попередників-сидератів. Варто зазначити, що добре відомий аграріям горох не лише є рекордсменом з органічної маси на гектар посіву, але й сприяє накопиченню азоту в ґрунті (на відміну від сої, котра накопичує азот лише для себе).

Особливу увагу було приділено демонстрації зразків техніки та обладнання, призначеного для використання в органічному землеробстві. Адже в органічному виробництві природні фактори мають значно більший вплив, порівняно з традиційним рослинництвом. Тому ключового значення набуває своєчасність та якість виконання технологічних операцій, бо згаяв день-два, то потім вже не надолужиш.

Організатори максимальний наголос зробили на порівнянні роботи пружинних та ротаційних борін різних виробників, адже неможливість використання хімічних засобів боротьби з бур'янами в органічному виробництві змушує покладатися на вчасний механічний обробіток посівів. Справжнім аграрним шоу стала «Битва Штригелів» — наочна демонстрація протибур'янового ефекту пружинних та ротаційних борін на посівах органічної сої.

Курчат, як відомо, рахують восени, тож організатори Дня поля запланували ще одну зустріч на гостинній Сквирській землі 15 вересня. Саме тоді можна буде наочно побачити, якою стала органічна соя, посіви якої ми бачили у червні. Адже органічна соя наразі чи не найзатребуваніша культура в Європі — її дефіцит сягає 100 тис. тонн. Раніше цей дефіцит заповнювали соєю з Китаю, проте логістика з Європи до Піднебесної недешева, а тут під боком — Україна з її неозорими ланами і можливістю вирощувати цієї сої не сотні тисяч, а мільйони тонн. Відтак активними учасниками IV міжнародного Дня органічного поля стала асоціація «Дунайська Соя», котра опікується вирощуванням цієї культури в країнах Євросоюзу.

А після плідної «польової» роботи учасників Дня органічного поля чекала не менш насичена пленарна частина, в ході якої більш детально обговорювали агротехнології, біопрепарати, перспективні напрямки розвитку органічного землеробства, ринки збуту та нові культури, котрі варто запровадити на органічному полі.

Звісно, органічне виробництво має більшу собівартість, ніж традиційне інтенсивне, проте за правильної технології дозволяє отримувати прекрасні врожаї (органічна озима пшениця у Сквирі три роки поспіль дає 5-7 т/га). Але крім премії за екологічність (яка для пшениці складає 40-60%) займатися ним спонукає турбота про здоров'я — і не лише людей (адже зловживання хімпрепаратами суттєво змінює довкілля), але й суспільства (бо органічне виробництво створює додаткові робочі місця на селі) та головне — здоров'я ґрунту, якість якого суттєво погіршується від нехтування сівозміною та панування найбільш прибуткових монокультур. А то вже навіть мінсільгосп Китаю запускає програму заміни хімдобрив органічними альтернативами, а ми все бідкаємося про недостатнє внесення «хімії» під урожай.

Слід наголосити, що ДП «Дослідне господарство «Сквирське» Інституту агроекології і природокористування НААН постійно працює над впровадженням органічних технологій в Україні і завжди готове надавати свій досвід не лише досвідченим аграріям, а й початківцям. Тому гостинно запрошує до співпраці всіх небайдужих до органічного сільського господарства, високих врожаїв і чистого довкілля.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: