НАУКА, ЯКА ОБЕРІГАЄ ДОВКІЛЛЯ

До 45-річчя заснування Інституту агроекології і природокористування НААН

Упродовж останнього півстоліття в світі відбувся стрімкий науково-технічний і хіміко-технологічний прогрес в агропромисловому виробництві. Це стало не лише запорукою задоволення потреб у продуктах харчування зростаючого населення планети, але й спричинило значний вплив на довкілля і, як наслідок, на здоров'я людини. У гонитві за врожайністю на задній план відходили наслідки бездумної експлуатації довкілля, і врешті ми дійшли до межі, за якою настає загроза виживанню людини як виду.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва приносить не лише високі врожаї, але й ставить під загрозу збереження українських ґрунтів та природи загалом, а ми ще ж маємо долати наслідки Чорнобильського лиха. Відтак антропогенне і техногенне навантаження на довкілля в Україні у декілька разів перевищує відповідні показники розвинених країн світу. Це значить, що ситуація, яка склалася, потребує переосмислення і розробки нової стратегії та підходів до формування агросфери, що ґрунтується на гармонізації взаємовідносин між природою та суспільством.

За таких умов особливого значення набувають дві фундаментальні і водночас прикладні науки — агроекологія та біотехнологія. Тому 7 липня 1992 року — через 20 років після створення (1972) Українського філіалу Центрального інституту агрохімічного обслуговування сільського господарства, за ініціативи фундатора агроекологічної науки в Україні, академіка НАН України і НААН, першого президента Української академії аграрних наук Олексія Олексійовича Созінова, на базі філіалу було створено науково-дослідний Інститут агроекології та біотехнології Української академії аграрних наук.

Основними сферами наукової діяльності новоствореної науково-дослідної установи стали вивчення процесів, які відбуваються під впливом інтенсифікації сільгоспвиробництва і техногенного навантаження, та розробка прогнозів і рекомендацій щодо зменшення їхнього негативного впливу. Займаються науковці і фундаментальними та прикладними дослідженнями з генетики і біотехнології задля створення нового покоління рослин із генетично обумовленою стійкістю до хвороб і шкідників та вибірковою здатністю засвоєння мінеральних речовин із ґрунту.

Головним завданням вчених Інституту стала розробка наукових заходів перетворення сільського господарства України на високоефективну, конкурентоздатну і разом із тим — екологічно безпечну галузь народного господарства. Для цього наукова діяльність здійснювалася за трьома комплексними програмами: створення сталих агроекосистем, агроекобіотехнологія та радіоекологія. Основна увага приділялася як вивченню процесів, що відбуваються в сільській місцевості, так і розробленню шляхів формування агроекосистем, які би дали змогу забезпечити вихід сільського господарства з економічної й екологічної кризи під час переходу до постіндустріального етапу розвитку цивілізації.

Кадровою основою у науковій і організаційній роботі новоствореного Інституту стали досвідчені науковці і працівники колективу Українського філіалу Центрального інституту агрохімічного обслуговування сільського господарства за керівництва кандидата с.-г. наук Анатолія Андрійовича Плішка. Нині святкують ювілей ветерани та колишні працівники наукового закладу, діяльність яких сприяла становленню і розвитку нового напрямку у вітчизняній науці, зокрема: академіки НААН О.Г.Тараріко та А.Л.Бойко, доктори наук М.Г.Василенко, Н.В.Палапа, Н.А.Макаренко, Р.І.Бурда, І.І.Ясковець, Я.П.Цвей, наукові співробітники М.І.Майстренко, Г.П.Петюх, А.Б.Дегусаров, Л.Я.Бойко, Т.А.Стаценко, І.В.Чернічко, Н.М.Кузнєцова, Г.М.Мартинюк та інші.

З 2005 року Інститут очолює академік НААН, доктор економічних і сільськогосподарських наук, професор, повний кавалер ордена «За заслуги» Орест Іванович Фурдичко. Під його керівництвом колектив продовжив вдосконалювати свою наукову діяльність із вивчення і розв'язання екологічних та економічних проблем агросфери. Адже нестримний розвиток науки, вимоги сучасного аграрного виробництва внесли корективи в розширення та поглиблення досліджень з екології, природокористування, збалансованого розвитку тощо.

Нині Інститут агроекології і природокористування НААН є провідною в Україні науково-дослідною установою з питань визначення наукових засад державної політики в галузі агроекології, збалансованого природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Інститут займається системними спостереженнями за природними ресурсами агросфери, комплексним оцінюванням їх стану, розробленням еколого-економічних основ механізмів реалізації збалансованого розвитку аграрного виробництва, землекористування і сільських територій, у т.ч. із урахуванням змін клімату.

До науково-дослідної мережі Інституту наразі входить Дослідна станція лікарських рослин (Полтавська обл.), Сквирська дослідна станція органічного виробництва і Державне підприємство «Сквирське» (Київська обл.) та Державне підприємство «Городецьке» (Рівненська обл.).

Інститут також є уповноваженою науково-дослідною установою, що здійснює аналіз матеріалів та підготовку агроекологічного обґрунтування на відповідність сільськогосподарських угідь виробників сировини статусу спеціальних сировинних зон, а також є членом Національної асоціації виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко».

Інститут входить до переліку науково-дослідних установ та організацій, які проводять державні випробування препаратів Міністерства екології та природних ресурсів України.

Колектив Інституту спрямовує свою діяльність на поширення знань з агроекології, поліпшення екологічної ситуації в державі, формування нового природоохоронного менталітету, підвищення рівня екологічної освіти та культури громадян через Всеукраїнську громадську організацію «Асоціація агроекологів України». Розгорнули свою діяльність Спілка молодих учених і Рада старійшин.

На базі Інституту запроваджено курси підвищення кваліфікації для працівників системи Національної академії аграрних наук України за напрямами: агроекологічний моніторинг, економічне природокористування, охорона навколишнього середовища, збереження біорізноманіття та біобезпека.

Велика увага приділяється підготовці наукових кадрів. В Інституті активно розвиваються наукові школи академіків НААН О.І.Фурдичка, О.Г.Тараріка, А.Л.Бойка, докторів наук О.І.Дребот, Д.С.Добряка, В.П.Ландіна, Л.І.Моклячук, Г.М.Чоботька, О.В.Шерстобоєвої, В.П.Бородая, А.І.Парфенюк, В.В.Коніщука, Н.В.Палапи, Я.В.Чабанюка, О.І.Шкуратова, О.І.Коваліва, М.М.Шершуна, Н.В. Зіновчук, Г.Д.Гуцуляка. Успішно функціонують дві спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук (сільгосп-, біологічні, економічні науки).

Інститут є засновником і видавцем двох фахових періодичних видань: «Агроекологічний журнал» та «Збалансоване природокористування», які внесено до переліку ДАК України та включено до міжнародних інформаційних та наукометричних баз.

Наукова діяльність колективу Інституту та окремих співробітників неодноразово відзначалася почесними відзнаками і грамотами Національної академії агарних наук України, Кабінету Міністрів України, Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, почесними грамотами Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, подяками Державного агентства лісових ресурсів України тощо.

Інститут проводить активну міжнародну діяльність — він є членом міжнародних організацій, підтримує тісні зв'язки з науковими установами Японії, Китаю, Білорусі, Литви, Польщі, Угорщини, Німеччини, Сербії тощо, здійснює дослідження за міжнародними програмами і грантами, організовує стажування співробітників у провідних наукових центрах ЄС.

Популяризація і доведення до широкого кола науковців і агровиробників інформації про діяльність, послуги і наукові розробки Інституту відбувається через мережу Інтернет і, зокрема, на веб-сайті Інституту— http://agroeco.org.ua.

Сорок п'ять років — це вік зрілості, коли знання та досвід дозволяють якнайповніше реалізувати накопичений потенціал.

Бурхливий розвиток вітчизняного сільського господарства та застосування сучасних інтенсивних технологій у рослинництві спонукають приділяти невсипущу увагу збереженню і відтворенню ґрунтових, водних і біологічних ресурсів та збалансованому розвитку сільських територій. А творчий доробок науковців Інституту агроекології і природокористування дозволить гармонізувати високопродуктивне сільськогосподарське виробництво з охороною навколишнього природного середовища та забезпечити людей високоякісними екологічно чистими органічними продуктами харчування. Це і є на сьогодні пріоритетними завданнями діяльності Інституту агроекології і природокористування НААН.