Статті

ПРАВО НА БЕЗВІЗ,АБО РОЗЛУЧЕННЯ З РАДЯНСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ

Ніколи не думав, що скажу це, але я люблю бюрократію. Тільки бюрократію не українську, а європейську. Вона чимось нагадує залізницю — не залишає поля для маневрів, не дозволяє різких поворотів, проте якщо вже став на рейки, то зіштовхнути тебе звідти можна хіба що вибухівкою. Отак і з наданням безвізового режиму для українців: сказали, що після ухвалення Радою Європи відповідне рішення схвалить також Рада міністрів — і 11 травня Рада ЄС затвердила законодавчу пропозицію про скасування короткострокових віз для громадян України.

Для пришвидшення процедури, рішення було схвалене Радою міністрів сільського господарства та риболовлі, засідання якої проводиться у четвер, 10 травня 2017 року, не чекаючи на зустріч профільної Ради міністрів внутрішніх справ. Так що правильна бюрократія працює послідовно і надійно — як швейцарський годинник, хоча і не так швидко, як хотілось би. Але кому потрібен годинник, котрий поспішає?

Наступної середи — 17 травня — у Страсбурзі, в рамках пленарного засідання Європейського парламенту, відбудеться урочиста церемонія підписання відповідного рішення президентом Європарламенту та представником головування у Раді ЄС. Після цього підписаний регламент має бути опублікований в офіційному віснику ЄС. Фактично безвіз для українців набуде чинності через 20 днів після публікації — орієнтовно 11 червня.

Таким чином, Україна остаточно оформила своє розлучення з Російською та радянською імперіями, бо «залізна завіса», котра понад три століття стояла на західному кордоні України, штучно відділяючи нас від цивілізованого світу, аби ми не втекли з осоружних обіймів «братнього народу», остаточно переміститься на наш східний кордон. Вільний європейський простір стане більшим на ще одну державу, а ми нарешті повернемося додому — до Європи.

Немає сумнівів, що на урочистості особисто прибуде Президент України, адже спрощення візового режиму з Євросоюзом було головною «фішкою» зовнішньополітичної частини його передвиборчої програми. Не можна сказати, що повернення до Європи далося нам легко — рішенню Ради міністрів ЄС передувало ціле десятиліття наполегливої та кропіткої праці української дипломатії, депутатів та урядовців. Адже про лібералізацію візового режиму між Україною та Європейським союзом почали говорити ще від початку президентства Ющенка. Зі свого боку, в якості заохочувального заходу та щоб продемонструвати свою відкритість, Україна скасувала візи для громадян ЄС з 1 вересня 2005 року.

Та з європейського боку ентузіазму не спостерігалося — лише 2007-го між Україною та Європейським союзом було підписано Угоду про реадмісію, тобто примусове повернення мігрантів, які нелегально потрапили до ЄС із України. Як бонус за поступливість, для певних категорій українських громадян візовий режим було спрощено. Так, візи на п'ять років змогли отримувати журналісти, бізнесмени, члени офіційних делегацій та родичі громадян України, які мають право на проживання в ЄС. Багаторазові візи на один рік видавалися діячам науки, культури, спортсменам, професійним перевізникам, членам екіпажів поїздів, учасникам програм обміну. А от для наших братів по перу — професійних журналістів, пенсіонерів, дітей до 18 років, студентів, перевізників та українців, які їдуть до своїх родичів за кордон, євровіза стала ще й безкоштовною. Цей документ набув чинності у січні 2008 року.

У вересні 2008 року на Паризькому саміті Україна-ЄС Президент України Ющенко досяг домовленості з керівництвом Євросоюзу про початок діалогу з визначення умов для безвізового режиму, й офіційно діалог було розпочато 29 жовтня 2008 року. Правда, скільки триватимуть переговори з цього питання Ющенко не сказав, проте запал оптимістів дещо охолодив, зазначивши, що йдеться не про рік або два — так бурхлива діяльність потроху й зійшла нанівець.

Наступний раунд боротьби за отримання безвізу почався вже за президентства Януковича. У лютому 2010 року Європарламент дав мандат Єврокомісії для підготовки «дорожньої карти» безвізового режиму для України. Настрої нового Президента були оптимістичніші, ніж попереднього: він запевнив громадськість, що не пізніше ніж за рік ми отримаємо безвізовий режим і отримаємо зону вільної торгівлі з Євросоюзом.

Дійсно — вже у листопаді 2010 року на брюссельському саміті Україна-ЄС було схвалено План дій щодо лібералізації візового режиму між Україною та ЄС. Документ містив критерії двох рівнів, виконання яких з боку нашої держави мало сприяти запровадженню безвізового режиму. Перша фаза — законодавча — передбачала приведення законодавства України у відповідність до стандартів Європейського союзу у визначених Планом дій сферах. Друга фаза — імплементаційна — спрямовувалася на забезпечення практичного виконання Україною оновленого законодавства на національному рівні.

У квітні 2011 року Національна стратегія з виконання Плану дій щодо візової лібералізації була затверджена Януковичем. Колишній Президент сподівався, що безвіз буде вже до фінальної частини чемпіонату Європи з футболу, що мав відбутися в Україні та Польщі 2012-го. Та не так сталося, як гадалося.

У листопаді наступного, 2013 року, під час Вільнюського саміту «Східного партнерства» Янукович навіть спробував «простимулювати» ЄС, аби той пришвидшив запровадження безвізу для України. Він вимагав, щоб Європа на ділі продемонструвала, що ЄС насправді готовий відчинити для нас свої двері, і запровадження без зволікань безвізового режиму для громадян України стало би цьому найкращим доказом. Проте заклик залишився без відповіді — адже запрошуючи Європу до взаємності, Янукович відмовився підписувати Угоду про асоціацію України з ЄС.

Після Революції Гідності в України знову з'явилась надія — нова влада пообіцяла лібералізацію візового режиму вже з січня 2015 року. В оптимістів були підстави — 23 червня 2014 року Рада ЄС визнала, що Україна виконала перший етап та оголосила про перехід до другої, завершальної фази, де мають бути здійснені практичні кроки з імплементації законодавчих і програмних документів, забезпечено адаптацію національної практики до європейських стандартів.

Восени 2014 року місія Євросоюзу, до складу якої ввійшли експерти Європейської комісії та держав-членів ЄС, опублікувала звіт, в якому відзначила ефективну роботу України. 15 грудня 2014 року Євросоюз і Україна провели перше засідання Ради асоціації відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, за результатами якого було схвалено повідомлення про прихильність спільній меті щодо запровадження безвізового режиму.

Та лише через рік, 16 грудня 2015 року, Єврокомісія підтвердила виконання Україною всіх критеріїв Плану дій щодо візової лібералізації (котрий, між іншим, містив 144 пункти) і 18 грудня схвалила шостий і остаточний Звіт про виконання Україною Плану дій. Здавалось би — безвіз у нас в кишені, всі ж вимоги виконані. А дзуськи, — сказали в ЄС і ухвалили рішення запустити спершу процес скасування віз, посилаючись на обіцянку української влади завершити роботу над реформами.

Лише 18 лютого 2016 року Верховна Рада України нарешті проголосувала за останні антикорупційні закони, необхідні для безвізового режиму України з Європейським союзом. Проте минув майже рік, поки 7 грудня 2016 року було оголошено про спільне бачення механізму призупинення безвізу між Україною та Європейським союзом, а 15 грудня всі глави держав-членів ЄС підписалися під рішенням саміту ЄС про те, що Україна виконала всі критерії візової лібералізації. Щоправда, ще один борг перед ЄС по безвізу у нас залишався — ми обіцяли ухвалити новий Трудовий кодекс без правок у частині антидискримінаційного законодавства.

28 лютого 2017 року Європарламент, Єврокомісія та Рада ЄС «зметикували на трьох», і представники цих інституцій уклали неофіційну домовленість щодо візової лібералізації для громадян України. 2 березня Рада Євросоюзу погодила це рішення і, нарешті, 6 квітня своє слово сказав Європейський парламент: 521 голосом «за» він підтримав надання безвізу Україні, а 26 квітня посли держав-членів Європейського союзу підтримали рішення Європарламенту.

Уже починаючи з 11 червня 2017 року українці, котрі мають біометричні паспорти, зможуть в'їжджати без віз до Австрії, Бельгії, Болгарії, Німеччини, Греції, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Кіпру, Латвії, Литви, Ліхтенштейну, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швейцарії і Швеції.

Українці можуть подорожувати без отримання віз до багатьох країн, і український паспорт тепер долучиться до сорока найбільш привабливих для подорожей документів світу. До того ж понад 35 країн Латинської Америки, Азії, які пов'язані з Європейським союзом угодами про безвізовий режим, автоматично будуть надавати українцям право безвізових подорожей і до Латинської Америки та Азії.

Надання безвізового режиму ЄС важливе також для політики деокупації Криму та Донбасу, оскільки створює додаткову мотивацію повернутись до складу єдиної держави для мешканців окупованих українських територій. Адже безвіз стосується всіх без винятку наших громадян — навіть тих, котрі нині перебувають в анексованому Криму чи на тимчасово окупованих територіях Донбасу й ніяких додаткових умов для цього не потрібно. Уявляю, як тепер жалкують ті, що 2014-го демонстративно палили українські паспорти у Криму чи поспішали отримувати ніким, крім Росії, невизнані папірці «ЛДНР».

Надання Євросоюзом безвізового режиму Україні в умовах триваючої проти неї гібридної війни є дуже важливим аргументом на користь того, що майбутнє Криму та Донбасу з Києвом, а не з «руським міром». І реакція цього самого «міру» не забарилася: відчуваючи, що крити більше нічим, заступник глави МЗС РФ Олексій Мєшков спробував хоча би применшити значення безвізу — мовляв це й не безвіз зовсім, а просто полегшення існуючої системи перетину кордону. Російський чиновник додав, що в'їзд без візи до країн ЄС для українців триватиме тільки по три місяці на кожні півроку, а це не вирішує питання про дозвіл там працювати чи навчатися. Аби принизити наше досягнення, він назвав безвіз «морквою на мотузочці», котрою Євросоюз приманює Україну.

І це той рідкісний випадок, коли я повністю згоден з представником російської влади: це дійсно приманка, чи, якщо хочете, дороговказ, аби ми не полишали рух у правильному напрямку і працювали для побудови Європи в Україні. А російські пропагандисти, котрі звикли ставити все з ніг на голову, тепер можуть з гордістю казати, що Євросоюз позбавив українців права на отримання візи до ЄС, проте зберіг цей привілей для громадян Російської Федерації.

Хоча отримання безвізу тривало 10 років, проте українські громадяни й досі не до кінця розібралися, що воно таке, той безвіз, і з чим його їдять.

Аби подолати цю необізнаність 11 травня 2017 року в Україні стартувала інформаційна кампанія про безвізовий режим з країнами Європейського союзу «Відкрий Європу», в рамках якої будуть роз'яснені правила і переваги візової лібералізації.

Стартує вона із запуску інформаційної платформи www.openeurope.in.ua , де буде розміщено інформацію про роль біометричного закордонного паспорта, правила перетину кордону, терміни перебування в ЄС, можливості для туризму, короткострокового навчання, а також розвитку бізнесу. На сайті є окремі розділи для мандрівників із дітьми, для мешканців анексованого Криму та непідконтрольних уряду України територій Донбасу, для тих, хто планує навчатися і працювати в ЄС, а також розділ про можливості участі у програмах ЄС для студентів та вчених з України.

 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"