АЧС — ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ВЛАСНИКА СВИНЕЙ

З 2012 року Україною, на жаль, упевнено поширюється небезпечна для країни африканська чума свиней (далі — АЧС). Якщо в рік виявлення (2012-го) було зафіксовано лише один випадок, то з початку нинішнього вже зареєстровано 65 спалахів — це близько одного спалаху на два дні! Разом же, станом на 18 квітня 2017 року, з 2012 року зафіксували вже 213 випадків у 23 областях України.

Чим небезпечна АЧС?

Це високозаразне вірусне захворювання свійських і диких свиней з високою летальністю — може загинути все поголів'я. Принаймні про високу заразність захворювання говорять підручники та Інструкція щодо профілактики та боротьби з АЧС, затверджена Мінагрополітики 2014 року.

Нові ж дані, озвучені на семінарі у Варшаві 2016 року, свідчать, що у Східній Європі циркулює генотип ІІ АЧС, який не є хворобою з високим ступенем контагіозності (заразності), оскільки не проявляє ознак швидкого поширення в стаді сприйнятливих тварин. Тобто можуть пройти тижні, а то й місяці, поки в стаді інфікуються всі тварини. Зазвичай першими страждають одна-дві особини, згодом вірус поширюється на все стадо. «Типові» клінічні ознаки хвороби спостерігаються вже тоді, коли заражена велика кількість тварин.

Сам вірус неймовірно живучий — у глибоко заморожених тушах свиней тривалість його виживання становить до 15 років. Джерелом інфекції є живі і загиблі інфіковані тварини та вірусоносії, продукти їхньої життєдіяльності (гній, сеча) чи забою (кров чи м'ясо, наприклад). Різноманітні і фактори передачі вірусу АЧС: комахи і гризуни, корми, транспорт, інвентар і техніка, одяг взуття, які перебували в контакті з інфікованими тваринами чи продуктами їхньої життєдіяльності чи забою.

Ну, і найгірше — це те, що досі не винайдено ані вакцини, ані ліків від АЧС. Тому єдиним методом боротьби з хворобою залишається повний карантин і знищення інфікованих тварин, а також тих тварин і обладнання, які були з ними в контакті.

Дещо про реформи

Здебільшого саме про проблеми, що пов'язані з АЧС, йшлося на круглому столі «Епізоотичне благополуччя України як результат діяльності галузі ветеринарної медицини та загрози сьогодення», що відбувся 12 квітня у стінах НУБіП. На заході були присутні представники Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, народні депутати України — члени Комітету аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, експерти міжнародних організацій та науковці.

Окрему увагу присутні приділили недоречності і неефективності підпорядкування ветеринарної служби з Держпродспоживслужбі. Наголошувалося, що сфера ветеринарно-санітарних та фітосанітарних заходів і технічного регулювання, яка не стосується харчових продуктів, повинні бути розділені між окремими суб'єктами державної влади. З-поміж експертів-ветеринарів, щоправда, знайшлися й ті, хто наголошував, що якщо ветеринарна служба добре працювала у попередньому підпорядкуванні, то добре працює вона і тепер, все, мовляв, залежить від керівництва і персоналу на місцях.

Голова Держспоживслужби Володимир Лапа зауважив, що нинішній ефективній боротьбі з АЧС заважають, у першу чергу, законодавчі прогалини. «Інструментів, які доступні службі, достатньо лише для ефективної локалізації та ліквідації спалахів, а ситуація щодо профілактичних заходів є досить невтішною», — зазначив він. Наприклад, Нацполіція не має права зупинити і перевірити транспорт, який перевозить свиней.

Держпродспоживслужбою напрацьовано пакет проектів нормативно-правових актів, які дозволять вирішити основні проблеми і ефективніше контролювати ситуацію.

Зокрема, йдеться про зміни до чинної Інструкції з профілактики та боротьби з АЧС, ухвалення Інструкції з утримання свиней, урядової Постанови про посилення ветеринарно-санітарного контролю під час переміщення тварин та харчових продуктів тваринного походження. Також розроблено проект законодавчих змін, який передбачає підвищення заходів із біологічної безпеки та збереження тваринництва в Україні, планується прийняття порядків використання коштів на протиепізоотичні заходи, фінансування заходів, пов'язаних з утилізацією побічних продуктів тваринного походження тощо. Ці всі документи зараз перебувають на стадії погодження та затвердження.

Щодо реформ Володимир Лапа зауважив, що намагання провести ще одну реформу служби, поки попередня ще триває, призведе до ще більшого безладу.

Людський, фінансовий і природний фактори

Але повернІмосЯ до АЧС. Для людей хвороба несе загрозу лише у вигляді відчутного удару по гаманцю, адже навіть у разі, якщо захворіла лише одна свиня з поголів'я, все воно підлягає знищенню. Це штовхає господарів на якнайшвидший забій і реалізацію худоби. Таким чином проблема або розвозиться по інших районах/регіонах, або консервується. В прямому чи переносному сенсі — наприклад, вірус може зберегтися у банці з просоленим салом або ж залишитися у свинарнику чи на одежі і потім передатися через тварин або комах-переносників, або ж через людей. І хоча карантин у щонайменше трикілометровій зоні від спалаху, що передбачений чинною Інструкцією, забороняє продаж, переміщення, вигульне утримання та безконтрольний забій свиней — господарі йдуть на ризик, переховуючи поголів'я від інспекторів по сусідах або навіть у родичів поза зоною карантину у сподіванні, що їх лихо омине. А тим часом тварини можуть бути вже хворі.

Втім, людей можна зрозуміти. Компенсації за вилучених тварин мають платити місцеві бюджети, які іноді просто не в змозі покрити такі витрати (хоча ціни компенсації і нижче ринкових). Райони, згідно з новинами від облдержадміністрацій, все ж таки згодом розраховуються з населенням, але коли людина ухвалює рішення про забій чи перевезення тварин, вона користується не майбутніми новинами з області чи району, а фактом розрахунків державою з сусідом, родичем або знайомим.

Щоби зрозуміти глибину проблеми, слід зазначити, що з 65 зафіксованих цього року спалахів, 60 припало на свійських тварин і лише п'ять — на диких. І така тенденція простежувалася з 2012 року. У більшості випадків спалахи фіксувалися в підсобних господарствах населення — тобто про посилені заходи безпеки з боку господарів мова, здебільшого, до введення карантину не йшла.

Утім, оперуючи подібною статистикою, не слід забувати, що виявлені у дикій природі випадки АЧС — це, скоріше за все, незначна частина випадків, що потрапили на людське око. Тож слід максимально убезпечити і забезпечити контроль над свійськими тваринами.

Відтак на круглому столі всі погодилися, що одна з нагальних потреб у боротьбі з АЧС — це інформування населення щодо упередження розповсюдження і виникнення хвороби. Навіть пам'ятки для дрібного фермера розповсюдили (див. нижче). Пам'ятки, що й казати, прекрасні: написані доступною мовою, без карколомних канцеляризмів, шкода лише, що про механізм отримання компенсацій — найболючіше для дрібного власника — не розтлумачено.

До фінансування потерпілих додаються і проблеми з фінансуванням ветеринарних заходів. За інформацією Держпродспоживслужби, цього року на протиепізоотичні заходи відомству збільшили фінансування вдвічі — з 56 до 113 млн грн. Однак, за розрахунками фахівців, на ці заходи потрібно 360 млн грн для повноцінного фінансування, або хоча би 190 млн грн для вирішення критичних потреб. Для порівняння, фінансування протиепізоотичних заходів у втричі меншій Румунії минулого року виділили EUR 200 млн.

Ціни та інше

Власне, безпосередньо про АЧС — це все. (Не забудьте ознайомитися з пам'ятками, корисно також вирізати і почепити на видне місце).

Тим часом 18 квітня на ситуацію з АЧС відреагувало і головне аграрне відомство. «Стабілізація епізоотичної ситуації в країні потребує об'єднання зусиль усіх, хто має відношення до галузі тваринництва. Врегулювання всіх напрямків цього механізму посилить розвиток внутрішнього ринку, а також реалізує експортний потенціал тваринництва», — зауважив міністр аграрної політики Тарас Кутовий.

Як ідеться у повідомленні Мінагрополітики, на сьогодні оздоровлено 181 із 209 неблагополучних по АЧС населених пунктів. Важливо, що після проведених заходів там не спостерігалося повторних випадків інфікування.

Тарас Кутовий нагадав, що у Верховній Раді наразі перебувають на розгляді 11 законопроектів, у тому числі й ті, що посилять роботу Держпродспоживслужби.

А от голова Асоціації постачальників торговельних мереж України Олексій Дорошенко вважає, що наразі спалахи АЧС диктують на ринку ціни на свинину. Про це він заявив у коментарі ГолосUA. «Ціни на свинину в Україні диктують не «попит-пропозиція», а фактично спалахи африканської чуми свиней», — стверджує він.

За словами О.Дорошенка, АЧС буде фактором, що впливає на ціну свинини, ще дуже довгий час — до тих пір, поки ми не отримаємо абсолютно здорову ситуацію у галузі ветеринарії в Україні.

«Однак, виходячи з того, що зараз ветеринарія не фінансується, тому що її перекинули з держбюджету на місцеві бюджети, у яких, природно, на це немає ні грошей, ні бажання фінансувати ветеринарію, ситуація із загрозою АЧС в Україні залишається неблагополучною», — зазначає експерт.

О.Дорошенко наводить приклад, що в органах місцевої влади в Київській області на ветеринарію (при всьому розумінні, що це потрібно) голосів на виділення фінансування на неї не набирається.

«Немає фінансування, тому немає зараз можливості боротися з АЧС. Відповідно, ціна на свинину буде «скакати» ще дуже довго. Це і по свинині, і по салу. Коли забивається більше свиней, ціна починає знижуватися. Коли великого забою немає, припустимо, тиждень, ціна відповідно починає повзти вгору. Коливання ціни вгору-вниз на 3-5 грн постійно відбуватимуться», — резюмує він.