Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗМІНА ФІЛОСОФІЇ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА
Унікальний кормоцентр (або фід-центр) — виробничий комплекс для виготовлення збалансованих...
ЗЕРНО ЛУГАНЩИНИ СТАЛО НА РЕЙКИ
Перше луганське зерно залізницею від початку військових дій на Донбасі 2014 року було...
УНІКАЛЬНЕ ДНОПОГЛИБЛЮВАЛЬНЕ СУДНО «МИКОЛАЇВЕЦЬ» ЗІЙШЛО НА ВОДУ
Унікальне самохідне надпотужне днопоглиблювальне судно з символічною назвою «Миколаївець»...
БЛОКЧЕЙН У КАДАСТРІ, ЯК ВАРЕНИК У СМЕТАНІ
Недовіра до надійності електронних систем Держгеокадастру є одним із застережень, котрі...
БЕЗ ХЛІБА ПЕРЕМОГИ НЕ БУВАЄ. ВАЖКИЙ ПРИКОРДОННИЙ УЖИНОК
Луганщина завершує жнива-2017. Комбайни звично для цієї пори пливуть полями, навколо них жваво...

Наші партнери:

ГІРКЕ МОЛОКО, АБО ДЕРЖАВ ДВІ КОРОВИ, А ТЕПЕР — ДВІ ВОРОНИ

Повний текст у друкованій версії

Молочне скотарство у нас є доволі непривабливим бізнесом, бо потребує і високих капіталовкладень ($10 тис. та 1 га землі на голову), і має найдовший (до 7 років) термін окупності. До того ж закупівельні ціни на молоко в Україні весь час тримали цей бізнес на межі (а часто — і за межею) рентабельності, а державна підтримка перебувала переважно у декларативній формі. Ну не можна ж вважати реальною допомогою обіцяне часткове відшкодування вартості будівництва і реконструкції тваринницьких ферм, запроваджене 2010-го, чи відшкодування вартості закуплених телиць та відсотків за кредитами, запроваджених 2015-го. Адже мало того, що здійснювалося воно за принципом «кому хочу — тому дам», так ще й коштів на нього у бюджеті весь час бракувало — бо мудрі депутати з урядовцями записували ці видатки до спеціального фонду держбюджету.

Так що, виходячи з економіки, ті гектари, що припадають на корів, краще засіяти тим самим соняшником і без зайвого клопоту отримати зиск вже восени. Отож молочне стадо продовжували утримувати лише ентузіасти, для котрих це був соціально-орієнтований бізнес (не стільки заробити, скільки дати роботу людям). Та економічні реалії безжальні — тож ентузіастів з кожним роком ставало менше і хто раніше держав дві корови, тепер — хіба дві ворони.

Тим часом галузь поступово але вперто деградувала. В чисельному відношенні — так точно, адже з 24,62 млн голів ВРХ, котрих ми мали 1991-го нині залишилося лише 3,67 млн (із них корів — 2,2 млн голів), тобто скорочення сягнуло 85%. Тенденція зберігається і 2016-го, тож 2017-го річне скорочення поголів'я ВРХ, за попередніми оцінками, складе близько 3%.

Проте за минулі чверть століття суттєво покращилася якість дійного стада, тож загальне виробництво молока скоротилося не пропорційно, а лише наполовину — з 22,4 млн тонн до 10,4 млн тонн. Що ж ви хочете — на тлі скорочення поголів'я продуктивність корів зросла з 1908 кг 1991-го до 5658 кг 2016-го. Не відстає і якість — відсоток молока екстра ґатунку, котре надходить на переробку, зросло з 9,8% 2013-го до 14,6% уже 2016-го, а разом молоко вищого та екстра ґатунку минулого року склали 51,3% від усього молока, зданого на переробку сільгосппідприємствами (2012-го було 36,5%).

Минулого року в Україні було вироблено 1,6 млн тонн молочних продуктів, що на 0,05 млн тонн менше, ніж 2015-го, та на цілих 0,3 млн тонн менше, ніж два роки тому. Найбільше в Україні виробляють питного молока та йогуртів — 56,8% та 25,8% у структурі за підсумками 2016 року, відповідно. За підсумками минулого року приріст було відмічено при виробництві кисломолочного сиру та вершкового масла. Обсяг виробництва першого склав 69,6 тис. тонн, що на 3,9% більше, ніж 2015-го, а другого — 101 тис. тонн (+0,1%). При цьому, майже на 8% скоротилося виробництво жирних сирів — до 113,1 тис. тонн. На 4% скоротилися обсяги молока — 926,2 тис. тонн, та на 1,4% кисломолочної продукції (йогурт, кефір, сметана) — 420,2 тис. тонн. Порівняно з докризовим 2014-м найбільше впало виробництво молока (-17,08%), твердого сиру (-13%), масла (-11,4%) та кисломолочної продукції (-11,16%).

З останніх сил

Попри важливість молочного скотарства для продовольчого балансу країни, його вага у, скажімо, земельному балансі сільського господарства невелика і складає всього 3,5%. Зате ці 3,5% сільгоспугідь забезпечують роботою 125 тис. осіб та й вклад молочарів у загальний доробок харчової промисловості досяг минулого року 15,4%, а загальна сума податків і зборів, сплачених молочними підприємствами, досяла 7,9 млрд грн. І хоча з втратою російського ринку експорт молочних продуктів знизився катастрофічно, все ж минулого року він приніс до державної скарбниці $158 млн, а лідером зі споживання наших молочних продуктів став Казахстан.

Це, звісно, не $515 млн 2013-го, та все ж. Прикро, що через скорочення експорту високомаржинальної продукції — передусім, твердого сиру (з 46% до 7%), у фізичному обсязі зменшення склало лише 20 тис. тонн, а у грошовому — більш ніж утричі. Сир взагалі засмучує найбільше — за чотири роки (з 2012-го) його виробництво скоротилося майже вдвічі (з 146,6 тис. тонн до 87 тис. тонн), а експорт упав у фізичному обсязі всемеро, а у грошовому — у 15 разів. Лише за минулий рік на 26% та 31% відповідно.

Все через зміну вектора експорту — 2012-го 85% сиру йшло на експорт до Російської Федерації, а нині 46% його купує Казахстан, 32% — Молдова, 9% — Єгипет та ще трохи Азербайджан (4%) і Грузія (2%). А от омріяний Євросоюз купив лише 8 тонн нашого сиру, і погоди для наших виробників це не робить. Зате наше вершкове масло припало європейцям до смаку — минулого року вони купили його 741 тонну, що порівняно з 700 кг 2015-го є справжнім проривом.

Повний текст у друкованій версії

 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: