Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗМІНА ФІЛОСОФІЇ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА
Унікальний кормоцентр (або фід-центр) — виробничий комплекс для виготовлення збалансованих...
ЗЕРНО ЛУГАНЩИНИ СТАЛО НА РЕЙКИ
Перше луганське зерно залізницею від початку військових дій на Донбасі 2014 року було...
УНІКАЛЬНЕ ДНОПОГЛИБЛЮВАЛЬНЕ СУДНО «МИКОЛАЇВЕЦЬ» ЗІЙШЛО НА ВОДУ
Унікальне самохідне надпотужне днопоглиблювальне судно з символічною назвою «Миколаївець»...
БЛОКЧЕЙН У КАДАСТРІ, ЯК ВАРЕНИК У СМЕТАНІ
Недовіра до надійності електронних систем Держгеокадастру є одним із застережень, котрі...
БЕЗ ХЛІБА ПЕРЕМОГИ НЕ БУВАЄ. ВАЖКИЙ ПРИКОРДОННИЙ УЖИНОК
Луганщина завершує жнива-2017. Комбайни звично для цієї пори пливуть полями, навколо них жваво...

Наші партнери:

НАВІЩО ПХАТИ ЗЕРНО В КЛЕПСИДРУ, АБО РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ПЕРЕВАЛКИ

Чи будемо ми виробляти 100 млн тонн зернових найближчим часом? Оптимісти впевнені, що будемо, а песимісти — побоюються, що таки будемо. Та запорукою врожаю є не оптимізм чи песимізм, а наука. Останні десятиліття ми вчилися, й як показують результати — вчилися добре. Урожайність зернових зростає неухильно, і хоч залежить від погоди, та на поступ погодний чинник впливає дедалі менше. Про це та інше розмірковували учасники II Аграрної конференції «Стратегії експорту: трейдінг і логістика 2017», організованої ІК «ПроАгро». Директор New World Grain Ukraine (українська «дочка» Soufflet Group) Микола Горбачов у своєму виступі проаналізував зростання врожайності та виробництва збіжжя в Україні впродовж останніх п'ятнадцяти років та з математичною точністю довів, що 100 млн тонн зернових — не фантазії чи мрії, а найближче майбутнє нашого аграрного сектору.

Адже впродовж останніх 12 років урожайність зернових в Україні щороку підвищується в середньому на 18%. Якщо ця тенденція збережеться, у найближчі чотири роки (з 2018-го по 2022-й) врожайність зернових культур підвищиться майже до 4 т/га. Приріст площ висіву у нас становить в середньому 6% на рік, а приріст внутрішнього споживання — 8%.

При такому підході, до 2022 року ми з вами отримаємо збільшення виробництва зерна до 91,7 млн тонн, а обсяги для експорту складуть 60,5 млн тонн. Насправді ці цифри можуть бути набагато вищими, тому що збільшення посівних площ і приріст врожайності буде зростати більш стрімко, а внутрішнє споживання — скорочуватиметься. Тому цифру експорту в 60 млн тонн ми з вами побачимо буквально вже через 2-3 роки.

Митна статистика свідчить, що ТОП-5 українських експортерів реалізують більше 50% усього зерна. Наступна п'ятірка рейтингу експортує ще 10% зерна, а слідом за нею десятка (з 11 по 20 місце) експортує трохи менше 10%. Відтак п'ять найбільших експортерів задають тренд і у способі транспортування. Якщо транспорт не зможе впоратися зі зростаючими обсягами — саме ТОП-5 шукатимуть вихід із ситуації, адже чекати якоїсь допомоги від держави — марна справа. Якщо будуть везти по річці — значить, експорт піде по річці. Бо ці компанії мають досвід, структуру, кошти та є драйверами ринку.

Найбільшими покупцями української пшениці в останні два сезони залишаються Європейський Союз та Єгипет, за ними йдуть Бангладеш, Індонезія та Ізраїль. Проте якщо обсяги експорту до ЄС зросли з 13,2% до 16,3%, то до Єгипту навпаки, скоротилися — з 22,6% до 15,5%. Натомість експорт до Індонезії зріс аж уп'ятеро — з 2% до 10%.

Тут можна акцентувати увагу на тому, що ЄС — це дуже хороший ринок: 500 млн осіб платоспроможного населення. І наше зерно теж туди пробивається і знаходить там своє місце. Але, разом із тим, з'явилася загальна тенденція, при якій трейдери більше дивляться на Азію. Якщо до 2050 року населення нашої планети зросте до 9 млрд осіб — то навряд цей приріст населення дасть Європа або США. Напевно, його забезпечить саме Азія.

Тобто ми маємо що експортувати, і будемо мати ще більше, а от як експортувати?

Наразі українські елеватори здатні вантажити 715 тис. тонн зерна на добу. Але вантажити вони змушені на залізницю, котра спроможна надати вагони всього лише на 117 тис. тонн на добу — це 1/7 потреби, елеватори можуть вантажити в сім разів більше. Далі зерно йде на станції в портах, котрі здатні обробити лише 200 тис. тонн вантажів на добу. Потім у нас йдуть власне порти — в портах ми можемо вивантажити 182 тис. тонн. І остання ланка — навантаження — ми можемо вантажити на судна 250 тис. тонн на добу.

Таким чином, зерновий експорт України дуже нагадує древній водяний годинник — клепсидру де «найвужче горло», котре обмежує швидкість витікання рідини — це, звичайно ж, залізниця, чи точніше — наявність вагонів-зерновозів. Наступний етап — це станція і розвантажувальні потужності в портах. Тобто скільки би зерна ми не мали, аби запропонувати його світові, вивезти ми зможемо не більше, ніж проходить через це вузьке горло пляшки.

Повний текст у друкованій версії

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: