ПРОГНОЗ ЄБРР: ВІДНОВЛЕННЯ ЗРОСТАННЯ НА ТЛІ СВІТОВИХ РИЗИКІВ

Знову зростає економіка України та Молдови, Росія і Греція виходять з рецесії, «Брекзіт» створює стимули для притоку капіталу до Східної Європи. Згідно з опублікованими 03.11.2016 року останніми економічними прогнозами Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), у всьому регіоні його операцій у 2016 та 2017 роках очікується пожвавлення зростання, попри те, що зберігаються серйозні ризики.

В одних країнах на темпи зростання чинять негативний вплив низькі ціни на сировинні товари і проблеми в сфері безпеки, інші продовжують відчувати тиск геополітичної напруженості і ослаблення кон'юнктури світових ринків. Водночас голосування Великобританії за вихід з Європейського союзу, наслідки якого для економічної динаміки в єврозоні ще не ясні, призвело до короткотермінового позитивного ефекту у вигляді посилення припливу капіталу на ринки, що розвиваються.

В регіоні операцій ЄБРР, що простягнувся від Північної Африки до Східної Європи і Центральної Азії, середні темпи зростання цього року прогнозуються на рівні 1,6% (що на 0,2 процентного пункту вище попереднього прогнозу ЄБРР, опублікованого в травні), а наступного — 2,5%, в порівнянні з 0,5% 2015 року.

Прогнози. Росія і Греція виходять з рецесії. У першій половині року ВВП обох країн знижувався, внаслідок чого в середніх цифрах за 2016 рік як і раніше відсутні ознаки зростання; проте проведені оцінки показують, що в Греції перехід до зростання вже почався, Росія також близька до виходу їз рецесії. Хоча загальні підсумки року для російської економіки залишаться негативними, вже в другій половині 2016 року повинен проявитися висхідний тренд, який продовжиться 2017 року. У Греції на зміну торішній рецесії прийдуть нульове зростання за підсумками 2016 року і позитивні показники 2017 року.

Південно-Східна Європа в цілому переживає підйом. Грецька економіка пожвавлюється завдяки хорошим результатам туристичного сезону і відновлення впевненості ділових кіл. Свій внесок у покращення середніх показників зростання вносять Сербія і Румунія. На Кіпрі зберігається позитивна динаміка, що намітилася 2015 року. Македонія відчуває негативні наслідки політичної кризи.

Темпи зростання в Туреччині 2016 року сповільняться порівняно з 2015-м. Після тривожного літа, яке відзначилося зниженням рейтингів і спадом на фондових ринках слідом за спробою перевороту, посилення споживчої активності і пожвавлення туристичного сектору (за умови, що проблеми безпеки відійдуть на другий план) повинні підтримати економічне зростання, хоча факторами ризику, як і раніше, залишаються зростання цін на нафту і напружена ситуація в регіоні.

Закінчилася рецесія в Україні. Економіка України відновила зростання в першій половині 2016 року, після сукупного падіння ВВП на 16% протягом двох попередніх років. Досить гострою проблемою для України залишаються неповернені кредити. Кінець рецесії та певне поліпшення показників зростання в Молдові обумовлене споживчою активністю домогосподарств.

Через рецесію в Азербайджані, постраждалому від падіння цін на нафту, і Білорусі, яка другий рік поспіль відчуває наслідки спаду російської економіки, середні економічні показники по регіону Східної Європи і Кавказу 2016 року погіршаться. Однак негативна тенденція сповільнюється, а курси національних валют дещо стабілізувалися. 2017 року зростання має відновитися як в Азербайджані, так і в Білорусі.

Економіка країн Центральної Європи і Балтії продовжує зростати, проте темпи цього зростання знижуються на тлі падіння інвестицій. Цей регіон більшою мірою виграє від низьких цін на енергоносії та від м'якої грошово-кредитної політики єврозони.

Стан справ у Росії автори доповіді оцінюють неоднозначно. Хоча девальвація національної валюти пішла на користь таких секторів, як АПК і хімічна промисловість, про довгострокові результати політики імпортозаміщення судити важко. Відтік капіталу з країни знижується, а обсяг запозичень на зовнішніх ринках збільшується. Разом із тим рівні внутрішнього попиту та інвестицій в корпоративному секторі 2016 року продовжували знижуватися. Грошово-кредитна політика спрямована на боротьбу з інфляцією, а метою податково-бюджетної політики є стримування бюджетного дефіциту.

Темпи зростання в Центральній Азії сповільнюються. Даний регіон, деякі країни якого залежать від експорту сировинних товарів, а інші — від грошових переказів із багатих сировиною сусідніх держав, все ще не оговтався від змін зовнішніх факторів, що посилюються хиткою довірою інвесторів. Обсяги коштів, що перераховуються трудовими мігрантами з Росії, стабілізувалися в місцевій валюті, але не в доларовому вираженні. У Таджикистані різко збільшилася частка прострочених кредитів. Новому пожвавленню зростання можуть сприяти більш високі ціни на нафту і реалізація великих проектів у видобувних галузях.

Єгипет, Марокко, Йорданія і Туніс, які складають для ЄБРР регіон Південного і Східного Середземномор'я, за підсумками 2016 року дещо підвищать свої середні показники. Однак якщо економічні показники Єгипту поліпшуються, то прогнозовані темпи зростання економіки Марокко, Йорданії і Тунісу переглянуті в бік зниження. Загальною проблемою цих вельми різнорідних у господарських цілях держав є скорочення припливу туристів через проблеми в сфері безпеки.

Ціна на нафту. Деяке підвищення ціни на нафту в порівнянні з низьким рівнем першого кварталу 2016 року поліпшило перспективи для Росії. Разом із тим, за мірками недавнього минулого ціни енергоносіїв і сировинних товарів залишаються невисокими, що підтримує економіки центральної Європи.

Курси валют основних нафтовидобувних країн регіону продовжують коливатися разом із нафтовими котируваннями.

«Брекзіт» (Brexit — рішення про вихід Великобританії з ЄС — прим.ред). У короткостроковому плані підсумки британського референдуму про вихід з ЄС сприяли припливу капіталу в регіон операцій ЄБРР, оскільки інвестори зменшили очікування зростання процентних ставок у розвинених країнах і в пошуках більш дохідних вкладень переключили увагу на ринки, що розвиваються.

Загальний товарообіг Великої Британії з країнами регіону операцій ЄБРР і обсяг британських інвестицій у цих країнах у цілому порівняно невеликі; тому можна припустити, що будь-які середньострокові наслідки рішення Великобританії покинути Євросоюз будуть в основному непрямими. Але і такий опосередкований ефект може виявитися значним, якщо зниження показників британської економіки позначиться на темпах зростання в єврозоні. Крім того, у Великобританії живуть і працюють багато громадян східних держав — членів ЄС; для Литви і Латвії частка таких мігрантів сягає 4% від загальної чисельності населення. Рішення цих людей залишитися в Великобританії, повернутися на трудовий ринок своїх країн або перебратися до інших країн ЄС буде залежати від конкретного сценарію «брекзіта».

Вихід Великої Британії з Європейського союзу може також призвести до скорочення фондів ЄС, які направляються на сприяння структурним перетворенням і допомогу країнам-кандидатам.