Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗМІНА ФІЛОСОФІЇ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА
Унікальний кормоцентр (або фід-центр) — виробничий комплекс для виготовлення збалансованих...
УНІКАЛЬНЕ ДНОПОГЛИБЛЮВАЛЬНЕ СУДНО «МИКОЛАЇВЕЦЬ» ЗІЙШЛО НА ВОДУ
Унікальне самохідне надпотужне днопоглиблювальне судно з символічною назвою «Миколаївець»...
ЗЕРНО ЛУГАНЩИНИ СТАЛО НА РЕЙКИ
Перше луганське зерно залізницею від початку військових дій на Донбасі 2014 року було...
БЛОКЧЕЙН У КАДАСТРІ, ЯК ВАРЕНИК У СМЕТАНІ
Недовіра до надійності електронних систем Держгеокадастру є одним із застережень, котрі...
БЕЗ ХЛІБА ПЕРЕМОГИ НЕ БУВАЄ. ВАЖКИЙ ПРИКОРДОННИЙ УЖИНОК
Луганщина завершує жнива-2017. Комбайни звично для цієї пори пливуть полями, навколо них жваво...

Наші партнери:

ОРГАНІЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО ЯК ФІЛОСОФІЯ БУТТЯ

Володимир Курячий«Органічне землеробство, або природне, або екологічне, для нас — не новина! І для такого досвідного агронома, як я», — почав розповідь про цей експериментальний напрямок у землеробстві АСТАРТИ начальник управління рослинництва ТОВ «Агрофірма імені Довженка» Володимир Курячий.

За його словами, органічне землеробство це не розкіш, і не стільки потреба часу, скільки філософія буття землероба. Й якщо господар здатен за будь-яких обставин не зректися переконання, що саме органічне сільське господарство є запорукою продовольчої та екологічної безпеки, то для нього цей напрямок стане не просто успішним бізнесом, а й поверненням до національних традицій, до збереження родючості ґрунтів.

«Агрофірма лише почала цю діяльність поточного року, — говорить Володимир Володимирович, — і ми маємо на меті сертифікуватися на високому рівні — в «Органік Стандарт». Це перший національний сертифікаційний орган у галузі органічної сертифікації, заснований майже 10 років тому у рамках швейцарсько-українського проекту «Сертифікація в органічному сільському господарстві та розвиток органічного ринку в Україні». Для отримання органічного сертифікату необхідно мінімум два-три роки перехідного періоду. Разом із тим, ми зустрічаємося з потенційними партнерами, які готові вже сьогодні, навіть без сертифікату, купувати в нас цю екологічну агропродукцію».

Читайте також: Довженкова земля

Ідея щодо впровадження ековиробництва належить, безумовно, засновникові і беззмінному гендиректору АСТАРТИ — Віктору Петровичу Іванчику. Вона виникла давно і певний час ніби витала в повітрі. Та ще й давалося взнаки сусідство з «Агроекологією» Семена Свиридоновича Антонця — патріарха вітчизняного органічного агровиробництва, який вже більше 40 років не застосовує жодної хімії ні в полі, ні на фермі, Героя Соціалістичної праці і Героя України. Також далася в знаки цілком усвідомлена участь компанії, разом з іншими прихильниками органічного землеробства, у відродженні Полтавського товариства сільського господарства, якому виповнилося 150 років і яке пропагує дбайливу природоохоронну, адаптивну до місцевого ландшафту екологічно збалансовану систему землеробства.

«Цей перехід потребує усвідомлення, що від ековиробництва не варто відступати, — веде далі наш співрозмовник. — Так, «органіки» визначають лише дві технології — органічну й інтенсивну. Але ж інтенсивних технологій у світі існує незчисленна кількість, у тому числі в Україні. Я працюю агрономом уже давно, і за цей час певні технології змінилися докорінно, деякі взагалі зникли і натомість появилися абсолютно нові.

Ми лише вчимося ековиробництву і прагнемо не наробити помилок. Існує така практика серед великих компаній, які намагаються займатися органічним виробництвом, щоби потрапити, так би мовити, «в струю», створити позитивний імідж, а потім тихенько кидають його.

Агрономи, на відміну від політиків, відверто діляться своїм досвідом, щоби зарадити в подальшому помилкам. Тому ми часто спілкуємося з досвідченими в цій царині фахівцями, насамперед із «Агроекології». Спочатку здається, що тут все набагато простіше, та й коштів ековиробництво потребує порівняно невеликих. Питання виникають в процесі роботи. Наприклад, не можна загнати на органічні поля сільгосптехніку, яка працювала за інтенсивними технологіями; або — чим возити і де зберігати таку природну продукцію».

Володимир Курячий знає про довколишні землі практично все. Закінчивши школу в рідних Яреськах і Полтавський сільгоспінститут, він розпочав роботу агрономом колгоспу 1982 року.

«Я працюю агрономом вже 34 роки, в тому числі 16 років на землях нашого господарства, і багато різних технологій випробував. Свого часу я був добре знайомим і дуже поважаю до тепер світлої пам'яті Федора Трохимовича Моргуна, який як керівник області зробив для Полтавщини дуже багато — він був натхненником і ініціатором безвідвального обробітку землі, противником плугу. Тому для нашої області це не ново, і для нашого господарства — не ново, а для «Агроекології» і поготів. У нас в господарстві загалі немає плуга, застосовуємо лише дискування. Під цукрові буряки, приміром, ми робимо глибоке рихлення, багато полів засіваємо за «мінімалкою». Що інтенсивніше обробляється ґрунт, то інтенсивніше його слід відновлювати».

Агроном добре пам'ятає часи, коли розпався Союз, і тоді через нестачу коштів господарства, які хотіли вижити, працювали і вимушено провадили органічне землеробство — бо не було коштів на хімію.

«За радянських часів не було такої продуктивної техніки і таких ЗЗР, як тепер, — зауважує Володимир Володимирович. — Нині оприскувач може замінити десятки людей із сапами; з трактором управляються двоє механізаторів проти десятка в минулому. Аграрний сектор позбавляється людської праці, люди втрачають роботу. А відтак занепадає село. Органічне землеробство і проблему людської зайнятості буде вирішувати, бо земля потребуватиме більше людської уваги і праці».

На сьогодні під екологічним землеробством в агрофірмі ім. Довженка зайнято 1210 га. Поля локалізовано і виділено в окрему сівозміну. Тут вирощують переважно кормові культури і гречку. Разом із тим, продовжують вивчати попит серед покупців органічної продукції поширених сільгоспкультур: натепер це переважно гречка, овес і кукурудза. Причому ціна на неї щонайменше вдвічі більша за «інтенсивну» агропродукцію. У господарстві не виключають, що в подальшому збільшуватимуть спектр агрокультур, вирощуватимуть і малопоширені нішеві. Тим більше, що відмова від хімії дає можливість для розвитку суміжних напрямків, наприклад, створити еко-пасіку, бо ті самі трави, гречка та соняшник — чудові медоноси.

«Коли було ухвалене рішення про еко, у мене аж серце заспівало, — розповідає Володимир Володимирович. — Адже відведені для цього поля межують не з ланами інтенсивного виробництва, а з ярками і лісочками. Вони — ближче до недоторканої природи й якнайдалі від шкідників і хвороб сільгоспкультур. Мабуть якісь вищі сили, як говорить наш гендиректор, у цьому нам допомагають. Бо в цих ярках і лісах житимуть комахи, птахи, зайці і лисиці, тож якась частка планети залишиться незайманою».

Щодо проблем фітосанітарного контролю та карантинних об'єктів на полях органічного землеробства, які переважно і зупиняють численних бажаючих займатися органічним землеробством, Володимир Курячий вважає так: «Головне, слід нормально посіяти, приміром, пшеницю якісними сортами, в оптимальні строки, дотримавши технологій — і поле просто не заросте бур'яном. Агрономи кажуть: якщо пшеничне поле заростає бур'янами, то там просто немає пшениці. До того ж є сорти, які є генетично стійкими до багатьох захворювань. Також слід дотримуватися сівозміни. І звертатися по поради до вже досвідчених у цих питаннях агрономів. Ніколи не пізно вчитися».

Власного органічного насіння в агрофірмі поки немає. Тому впродовж трьох років ведення ековиробництва, необхідних для отримання сертифікату органік стандарт, органічно сертифіковане насіння куплятимуть у сертифікованих компаній, які на сьогодні в України є. Слід додати, що господарство має неабиякий досвід вирощування насіння, тому в подальшому еконасіння тут також зможуть виробляти в цій же сівозміні. На сьогодні агрофірма ім. Довженка є насіннєвим господарством з вирощування насіння озимої пшениці, можливо, одним із найбільших в Україні — щороку реалізує більше 10 тис. тонн насіння, щоправда переважно для своїх виробничих підрозділів.

* * *

Тим не менш, бізнес є бізнес! Тож, якщо говорити про економічну складову, то, за словами Володимира Курячого, виглядає вона так: «Вже нами доведено, що при вкладанні коштів у гектар інтенсивного й екологічного землеробства, більшого прибутку на інтенсивному землеробстві порівняно з органічним ми не отримаємо за жодних умов. Оскільки ми ще не сертифіковані за органік-стандартом і не продаємо свою продукцію як органічну, наразі не можемо точно сказати, наскільки вищою буде екорентабельність.

І хоч як це не було би вигідно, можу припустити, що весь світ усе одно не перейде на органічне виробництво, бо не скрізь воно можливе, у т.ч. і через природні фактори. Завжди залишатиметься потреба в інтенсивному виробництві, і воно розвиватиметься надалі, бо чисельність людства лише зростатиме. І ми в цьому напрямку, думаю, також продовжуватимемо працювати.

Одне я можу сказати точно — ні я, ні директор нашої агрофірми, ні генеральний директор АСТАРТИ від екологічного напрямку агровиробництва вже не відмовимося!»

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: