Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗЕЛЕНА АЛЬТЕРНАТИВА АБО НЕ ВСІ В ЗАХВАТІ ВІД ПОЯВИ КОНКУРЕНТІВ НА ЕНЕРГЕТИЧНОМУ РИНКУ
Повний текст у друкованій версії Енергетика — як повітря: непомітна, але необхідна....
У КИЄВІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ НОВИЙ СОРТ ТЮЛЬПАНІВ ДЖАМАЛА
Уперше в історії новий сорт тюльпанів голландської селекції виведено на честь жительки України —...
МОЛОКО ПО РІЗНІ БОКИ ВИМЕНІ
Нинішні закупівельні ціни не влаштовують і дивують українських виробників молока. За словами...
ВІТЧИЗНЯНИЙ УРОЖАЙ-2017: БИТВА НА ДВА ФРОНТИ. І НЕ ТІЛЬКИ
Повний текст у друкованій версії Станом на 5 квітня 2017 року Україна експортувала 34,13 млн...
ОЖИНА — НЕ ПРОСТО НІШЕВА ЯГОДА
Повний текст у друкованій версії Продовжуємо публікацію матеріалів другої національної...

Наші партнери:

ПРОБЛЕМИ ВНУТРІШНЬОГО І ЗОВНІШНЬОГО РИНКІВ ЯЛОВИЧИНИ

Виробництво яловичини в Україні перебуває на дуже низькому рівні, але перспективи ми маємо великі, вважає Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Про це він розповів 5 серпня на прес-конференції у Києві.

ФАО та ЄБРР підтримують діяльність робочої групи по ринку м'яса. В рамках робочої групи розроблено автоматизований баланс попиту і пропозиції на м'ясо, який дозволяє швидко й ефективно оцінювати ситуацію на ринку та прогнозувати її розвиток.

На сьогодні ціни на м'ясо в Україні стабілізувалися, але порівняно зі світовими залишаються низькими. Це створює передумови для розвитку експорту. За словами пана Ярмака, ринок яловичини набагато ширший, ніж ринок свинини, яку у багатьох країнах не споживають із релігійних причин. До того ж у нас є певні логістичні переваги перед іншими країнами експортерами. Крім арабського світу, поряд з Україною знаходиться і найбільший та найстабільніший світовий імпортер яловичини — ЄС, доступ до якого отримати цілком реально, запровадивши промислове виробництво та переробку.

Внутрішнє споживання яловичини дуже незначне. Крім економічних причин, також немає розуміння того, що таке якісна яловичина. «Населення, відгодовуючи ВРХ екстенсивним способом, витрачає стільки ж коштів на кілограм живої ваги, як і на інтенсивній відгодівлі. При цьому тварини зростають повільно й їхня забійна вага на 150-200 кг нижча, ніж у тих тварин, що відгодовуються за інтенсивною системою», — зазначає він, додаючи, що це впливає на ціну і на якість продукту.

За дослідженнями ФАО, і як запевняє промовець, відносно невеликі інвестиції дозволяють налагодити бізнес по відгодівлі бичків, навіть молочного напрямку. Сьогодні ж основна частка поголів'я молочних бичків в ранньому віці відправляється на переробку, натомість відгодовувати їх до м'ясних кондицій.

«Сьогодні частково розпочався експорт у живій вазі. Але ціна, яку ми отримуємо за тварин у живій вазі, навіть при експорті, лише на 20% вища за ціну тварин, відданих на забій. Але вона в будь-якому випадку на 70% нижча за ту ціну, яку отримують в інших країнах світу», — додав він.

За словами пана Ярмака, ФАО готова надати інформацію по відгодівлі. Ще одне питання в розробці спеціалістів — глибока переробка яловичини, яка коштує значно дорожче, але яка «дозволяє продати все м'ясо, а не лише найкращі його шматочки». Щоби таке підприємство було економічно ефективним, за розрахунками спеціалістів, воно має бути достатньо потужним — обсяги забою мають складати 20-25 тис. голів на рік.

* * *

Олег Швидченко, директор ТОВ «Агрікор Холдинг», розповів, як наразі йде бізнес із розведення ВРХ на м'ясо.

Господарство утримує 6100 голів м'ясного напрямку — 7 іноземних і вітчизняних порід — та має статус племзаводу. Вихід становить 1200-1500 голів щороку — відсотків 60 складають м'ясні бики. Телиці йдуть і на відгодівлю, і на реалізацію по племінному напрямку. В ідеалі, вважає Олег Швидченко, повинна бути реалізація бика виключно на м'ясо, а нетелей — лише у племінних цілях.

Господарство не має власної переробки, продають бичків живою вагою від 550 до 700 кг.

Щодо виробництва високоякісної мармурової яловичини він говорить, що дуже це дороге задоволення. Мармурове м'ясо передбачає зернову відгодівлю, тож щоби знизити собівартість, в основному годують зеленим кормом. «Можемо перевести всю відгодівлю на зернові, мати дуже якісну мармурову яловичину, але питання в тому, що внутрішній ринок не має такого об'єму споживання», — зазначає він.

* * *

Про проблеми при експорті яловичини розповів Віталій Башинський, національний експерт ФАО. Система державного контролю ЄС визнається більшістю країн світу. Україна розпочала процедуру доступу яловичини на ринок ЄС 2008 року. Вже 2009-го відбулася перевірка, яка виявила 15 зауважень, 9 із яких практично відразу виправили. Виправлення інших затягнулося, оскільки ветеринарна служба ввійшла у стадію реформування. Так само реформувалося і агентство з реєстрації та ідентифікації тварин — а це було головне, і дотепер не виправлене зауваження з боку ЄС.

Також Україна з 1992 року є членом Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ). На сьогодні через те, що ветслужба була реформована, постає питання проведення повторної оцінки на відповідність вимогам МЕБ. Ще одна проблема: оскільки 28 країн Євросоюзу наразі мають благополучний статус по губчастоподібній енцефалопатії, то щоб отримати оцінку відповідності МЕБ, потрібно спочатку запевнити їх, що Україна стоїть на шляху до отримання благополучного статусу по губчастоподібній енцефалопатії. Тож щороку держава має виділяти кошти на те, щоб досліджувати кожну тварину. На сьогодні ця процедура в Україні не започаткована, відтак ситуація ускладнюється.

* * *

Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби, розпочав з того, що Україною введено заборону на імпорт продукції тваринництва з тих країн, де встановлено наявність нодомодулярного дерматиту ВРХ.

Щодо яловичини, Україна була орієнтована на експорт до країн СНД. Відповідно потрібно шукати нові ринки збуту. Для ринку ЄС, підтвердив він слова Башинського, потрібно отримати благополучний статус по губчастоподібній енцефалопатії.

«Технічно це не складне завдання, але практично це пов'язано з проведенням моніторингу. За нашими оцінками, необхідний обсяг коштів становить 35 млн грн», — сказав пан Лапа.

Крім пропозиції до Мінагрополітики щодо включення необхідних видатків до програми розвитку АПК до 2020 року, паралельно ведуться перемовини з бізнесом щодо фінансування такого моніторингу з інших джерел.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: