Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

КАДАСТРОВІ МАХІНАЦІЇ. ІНОДІ НЕ ЗАХИЩАЄ НАВІТЬ ДЕРЖАВНИЙ АКТ
Коли починаєш розслідувати шахрайські схеми щодо оборудок із землею, просто дивом дивуєшся,...
АГРО-2017: З АКЦЕНТОМ НА ТЕХНІЦІ
XXIХ Міжнародна, і третя в умовах війни на Сході України, агропромислова виставка «АГРО-2017»...
МІЦНЕ КОРІННЯ ХОРТИЦЬКОГО ТЕРМІНАЛУ
Міцним корінням із тисяч паль, подібно до знаменитих столітніх козацьких дубів, вростає в...
ВИСОКИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯРОГО ТРИТИКАЛЕ
Тритикале завдяки низці агрономічних переваг і високим товарним якостям може стати не просто...
РІЧКОВІ АВТОБАНИ, ЯКІ ГОТОВІ СЛУЖИТИ УКРАЇНЦЯМ
Ми горді з того, що стародавній Дніпро, третя в Європі за величиною річка, ототожнюється з...

Наші партнери:

НЕСКОРЕНА ВІЙНОЮ УКРАЇНСЬКА ЛУГАНЩИНА

Не часто останніми роками у столиці чутно про Східні області України у позитивному бізнесовому контексті. Виправити цю ситуацію був покликаний велелюдний економічний форум «Луганська область: перспективи розвитку, виклики та можливості» 15 березня, організований Луганською обласною військово-цивільною адміністрацією та Торгово-промисловою палатою України. Захід відбувся у рамках Днів Луганщини в Києві 15-17 березня 2016 року.

Слід зазначити, що Луганська область до початку військової агресії РФ мала значний економічний потенціал і входила до п'ятірки найбільш міцних промислово-економічних регіонів України. Внаслідок окупації південної частини області (36% території) на неконтрольованій Україною території залишилось майже 70% промисловості та 20% сільгоспвиробництв регіону.

***

Дмитро ОДЕНЧУК, Галина БЕРЕЖНА, Тетяна ЧЕРНІКОВА, Любов БЕЗКОРОВАЙНА і Микола ПОПОВ на стенді ТОВ «Агро Кепітал Групп ЛТД»Молоде підприємство — ТОВ «Агро Кепітал Групп ЛТД», створене 2011 року, вже стало одним із головних бюджетоутворюючих структур Троїцького району Луганщини. Це сучасне високотехнологічне олійноекстракційне виробництво, яке дозволяє раціонально переробляти насіння соняшнику з отриманням основної продукції — нерафінованої олії високої якості. Також останнім часом зростає попит на побічний продукт — високопротеїновий шрот, який має своє широке застосування в різних сферах діяльності, насамперед, у виробництві комбікормів для тваринництва та птахівництва. Відрадно, що це стовідсотково вітчизняні інвестиції. Зрозуміло, ніхто не очікував військового конфлікту на Сході України, тому господарі розраховували на подальший розвиток. Підприємство було збудоване на базі колишнього комбікормового заводу. Компанія переробляє соняшник виключно на давальницькій основі. Послуги також включають доробку і сушіння сировини — елеватор дозволяє зберігати до 10 тис. тонн олійного насіння одночасно. Виробничі потужності спроможні переробляти 500 тонн олійних культур на добу. Підприємство завантажене майже цілодобово, впродовж місяця переробляється 10 тис. тонн насіння соняшнику. В планах — збільшення потужностей виробництва, що потягне за собою і створення нових робочих місць. Зараз підприємство забезпечує роботою 150 осіб.

Однією з основних проблем, на думку співробітників підприємства, є ускладненні під'їзні шляхи. Залізниці внаслідок воєнних дій в Троїцькому вже немає, а бажаючих здати насіння соняшнику на переробку багато, тож дороги дедалі більше руйнуються. Тому великі сподівання покладають луганчани на скоріше припинення війни і повернення мирного життя на Слобожанщину.

* * *

А.СИРОВАТКО, Л.БЕЗКОРОВАЙНА, Д.ОДЕНЧУК«Якби ж не війна! Найбільше аграрій потерпає від того, що не може розвиватися, — розповідає директор ПСП «Агрофірма «Привілля» Троїцького району, Заслужений працівник сільського господарства України Дмитро Оденчук. — Бо у хорошого господаря і граблі плодоносять».

Орендує господарство близько 12 тис. га, з яких понад 8 тисяч — рілля, 3,3 тис га — пасовища, є багаторічні насадження. Працює агропідприємство на території шести населених пунктів, утримує соціальну сферу села — школу, будинок культури, бібліотеку і лікарню.

Без тваринництва село зникне, переконаний наш співрозмовник. Тому, проїхавши ледь не півсвіту, 2007-го ризикнув створити сучасний тваринницький комплекс з доїльним залом німецької компанії «ITEC» із поголів'ям 1000 дійних корів. Однак війна два роки тому звела ті зусилля майже нанівець. Поголів'я ВРХ з 3500 довелося скоротити вдвічі, дійне стадо знизити до 460 корів: дороги зруйновано, ніхто не хоче їхати за молоком. «Раніше брали молоко практично скрізь: на Троїцький і Донецький молокозаводи, на Куп'янський молококонсервний комбінат. На жаль, боргів і по сьогодні залишилося дуже багато. Вже рік співпрацюємо з харківським «Вімм-Біль-Даном» — поки що жодних проблем не було», — розповідає пан Дмитро. І все ж скорочення поголів'я дається взнаки. Тут доять до 6,5 тис. кг молока на корову, зі скороченням поголів'я надої зі стада скоротилися з 16 тис. т до 6 тисяч на добу. То господар тримає курс на розвиток, тому вирішив будувати свій молокозавод і випускати молоко незбиране. Приміщення для цього є, проблеми з владою немає. Дуже потрібен мир!

Якщо продовжувати сумну тему, то катастрофічно скоротилося в господарстві вівчарство — з 16 тис. овець залишилося лише 200 голів. На сьогодні вовна (яка давала 40% від доходу в галузі) нікому не потрібна, веде далі пан Дмитро, та й м'ясо також не користується попитом — найближчий покупець за 170 км. Мали 16 отар, і в кожній у чабанів були коні, сьогодні з них залишилося 12 особин — просто немає коштів їх утримувати.

«Як змінилася ситуація після військових дій? Два роки фірма не розвивалася. Я займався спортом, тож здаватися не звик. Узяв вектор на розвиток до європейського рівня, і хоча в нас на два роки все зупинилося, цього року бачу, що знову потрібно розвиватися. Є плани побудувати молокозавод… Даю квартири, гарні заробітки, але в село ніхто не хоче їхати», — з сумом констатує господар.

Пишається він власною переробкою — у «Привіллі» виготовляють понад 30 видів справжніх м'ясних ковбас, які реалізують у двох власних магазинах у Троїцькому та Сєверодонецьку: «Сутність нашої продукції у тому, що в ній відсоток м'яса — 77. Я ветлікар за фахом, тож поставив собі завданням не робити ковбасу, якою можна підривати здоров'я нації країни. Але ж є проблема — собівартість дуже дорога і конкурувати з «ковбасами-муляжами» дуже важко. Тому перекупники продукцію не беруть, тож виготовляємо стільки, скільки продаємо».

Якістю вирощеного збіжжя та яблук Дмитро Одинчук пишається не менше — вирощене на степових землях має чималу кількість сухої речовини і забезпечує великий вихід продукції. Озимої групи порівняно з минулим роком посіяли менше, проте до сівби ярого клину забезпечені всім необхідним. У структурі цьогоріч переважатиме соняшник, який, на переконання господаря, за дотримання технологій і наявності багаторічного досвіду, ніякої шкоди ґрунту не завдасть.

* * *

Олександр ОГАРКОВЗа декілька десятків кілометрів від лінії зіткнення, або ж зони так званого розмежування між Україною та самопроголошеними «ЛНР-ДНР», містяться поля ТОВ «Сфера», що працює у Новоайдарському районі Луганщини. Район перебуває в зоні проведення АТО, тому в райцентрі Новоайдар працює військова комендатура, співробітники якої мають право не лише носити і застосовувати зброю, але і затримувати та доставляти до правоохоронних органів усіх підозрілих. Отже з діда-прадіда розвинений сільськогосподарський район із чистими родючими землями наразі, не з нашої доброї волі, рясно засіяний осколками, снарядами і розтяжками.

За таких умов не те що важко, а відверто страшно працювати. «Та куди ж подітися звідси, то ж наша земля!», — з гіркотою в голосі запитує директор господарства Олександр Огарков. Волею долі він останні 16 років відданий серцем і душею сільському господарству, а до того очолюване ним підприємство з 1991 року займалося будівництвом. Щоб вижити тоді та зменшити податкове навантаження, ввели до структури виробництва аграрний напрямок. «Ніякого колгоспу ми не успадкували, — говорить пан Олександр, — все для себе самі побудували».

Компанія по сьогодні, дякувати Богу, займається свинарством, у рослинництві — зерновими, овочівництвом відкритого ґрунту і ягідництвом. Постійною роботою підприємство забезпечує 60 чоловік, а на збирання врожаю додатково наймає людей. Тут обробляють близько 3 тис. га землі. Вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник, сорго. Заради хороших врожаїв в овочівництві застосовується крапельне зрошення. На жаль, значна кількість господарств цього напрямку залишилася на окупованих територіях, тому потреба в свіжих овочах місцевих жителів дуже висока. Тому працівники «Сфери» стараються годувати мешканців довколишніх територій, переважно Сєверодонецька, корисними і водночас недорогими овочами й ягодами — капустою, огірками-помідорами, суницями і смородиною.

Проблеми зі збутом існують лише для продукції тваринництва, її раніше реалізовували на Луганський м'ясокомбінат, але зараз він знаходиться в окупації (навіть після кількох років — до чого ж незвично, дико і нелегко говорити про це! Адже ще зовсім нещодавно ми із захватом розповідали на наших сторінках про розвиток цього підприємства, очолюваного Героєм України Тетяною Молчановою — прим. ред.). Зараз свинину реалізовують лише підприємцям, які торгують на ринках. Поголів'я свиней наразі становить близько 3 тис. голів одночасного утримання — його довелося дещо скоротити через обмежений попит.

Як би там було, на підприємстві розпочато комплекс весняно-польових робіт. «Ми як працювали, так і працюємо, — наголошує голова господарства, — підживили озимину, посіяли ярий ячмінь. Структуру клину не змінили. Соняшнику сіємо небагато — 400-450 га, просто ми його багато збираємо, бо у нас хороші гібриди. Основна монокультура у нас — кукурудза, її ми сіємо багато. Маємо дві сучасні американські сушарки, а також інфраструктуру для тривалого зберігання». Основні покупці, за словами нашого співбесідника, кукурудзи — Бахмутський аграрний союз, соняшнику — «Кернел», а пшениці — «Айдар-пекар». Проблем із реалізацією зернової групи практично немає.

* * *
Марківські сировари — Олександр ДОРОШЕНКО та Олександр КОСОЛАПТОВ «Марківський сирзавод» отримав друге життя 2013 року, куди прийшли вітчизняні інвестори та співробітники підприємства з великим досвідом роботи. Порівняно нестарий, зведений 1971 року, на початку століття він був майже втрачений. Відтак завод було повністю реконструйовано, встановлено сучасне обладнання. Значно покращилася рецептура і поступово збільшився асортимент, тож наразі під новою торговою маркою «Мастерская сыра» випускається 21 вид твердого сиру. Щоправда, найбільш популярними залишаються народні марки сиру «Російський» і «Буковинський». Завод також наростив виробництво, за добу тут випускається 3-4 тонни твердого сиру.
Для сироваріння Східна частина України не дуже сприятлива з огляду забезпеченості сировиною — вона більше підходить для цільномолочної продукції, розповідає інженер підприємства Олександр Дорошенко. Сировиною завод забезпечують на дві третини три агрогосподарства Луганщини, інше надходить від приватного сектору. Господарствам сирзавод у міру можливостей намагається допомагати з холодильним та іншим обладнанням.
Виробництво сиру дуже витратна справа з огляду на те, що з 11 тонн молока виходить близько однієї тонни сиру, решта 10 тонн — сироватка. Частину сироватки вже зараз переробляють на альбумінний м'який сир, який містить лише білки без жирів. Цей продукт дуже цінується у дієтичному і дитячому харчуванні, на Луганщині його виробляють лише у Марківці. Вже закуплено обладнання нового цеху сушки молочних продуктів, що дозволить сушити сироватку, і цього року на підприємстві вже буде повністю замкнений цикл переробки молока.
Колись тут виробляли і копчені плавлені сири, зараз розглядається можливість поновити це виробництво. Крім основної продукції — сиру, на підприємстві також виробляють сметану, вершкове масло та бринзу. Наразі завод забезпечує роботою 90 чоловік.
Ціна оптової реалізації традиційних сирів починається від 75 грн/кг, для сирів преміум-класу стартує від 100 гривень. Продукцію Марківського сирзаводу непогано представлена в мережі магазинів групи «Фоззі», є вона й у дрібних магазинах.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: