Статті

ДВА НА ОДНОГО: З ДВОХ ЗАКОНОПРОЕКТІВ ПЕРЕМІГ УРЯДОВИЙ

Напередодні Новоріччя народні обранці поспішають з прийняттям Державного бюджету на 2009 рік. Аби сформувати необхідну базу для його прийняття, в парламенті було домовлено цей і наступний тиждень присвятити суто розгляду пакету антикризових законів.

І першим отримав добро проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу» (№3353 від 11 листопада ц.р.), ініційований Кабінетом Міністрів України. За урядовий законопроект проголосували 233 народні депутати з 444 присутніх у залі.
Цей документ Верховна Рада ухвалила рівно через місяць – 11 грудня 2008 р. – в першому читанні, попри те, що ще недавно Комітет ВР з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендував для прийняття за основу майже однойменний законопроект (№3353-2), підготовлений групою депутатів. Так вийшло, що стосовно депутатського законопроекту профільним комітетом було визначено аграрний, а от щодо урядового – вже чомусь Комітет з питань податкової та митної політики. От обидва комітети й рекомендували до прийняття за основу «ввірені» їм проекти.
Як прокоментував під час пленарного засідання народний депутат Адам Мартинюк (фракція комуністів), це просто «ноу-хау» в українському парламенті: «Ми розглядаємо два альтернативних законопроекти. Законопроекти, які стосуються одного питання. Хтось такий мудрий у Верховній Раді є, що він розписав, видно, на вимогу комітетів по різних комітетах. Там, де автор законопроекту Терьохін – розписали на комітет Терьохіна, там, де автор законопроекту Присяжнюк – розписали на комітет Присяжнюка... Такого ще не було і бути не може, що альтернативні проекти доповідають різні комітети. Тобто один комітет буде відстоювати свій законопроект, інший – свій»...
На прохання з'ясувати, «хто ж вчинив таку дурницю», новообраний Голова Верховної Ради Володимир Литвин пообіцяв розібратися, відзвітувати і надалі подібного не допускати.
Представляючи законопроект, міністр аграрної політики Юрій Мельник повідомив, що на засіданні уряду прийнято рішення про доповнення цього документа нормою щодо продовження на 2009 рік чинних на сьогодні спеціальних режимів оподаткування сільгоспвиробників податком на додану вартість з виплатою дотацій за рахунок ПДВ через переробні  підприємства.
Законопроект, з його слів, розроблено для запобігання негативним наслідкам впливу фінансової кризи на розвиток АПК через несприятливу цінову  ситуацію, як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, і насамперед на ринку зерна.
Тож документ, як доповів міністр, передбачає:
– підтримку реального сектора економіки через створення умов при реалізації продукції рослинництва за більш сприятливої цінової кон`юнктури;
– захист вітчизняного виробника продукції тваринництва та створення умов для уникнення недобросовісної конкуренції між вітчизняними товаровиробниками та імпортерами;
– вжиття дієвих заходів щодо активізації ринку насіння соняшнику і олії, одним із яких є тимчасова відміна ставки вивізного мита на насіння соняшнику;
– надання права Кабінету Міністрів встановлювати своїм рішенням тариф на вартість зберігання відповідного об`єкту державного цінового регулювання тощо.
Передбачається також:
– здійснення фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку за об`єктами державного цінового регулювання за рахунок коштів стабілізаційного фонду держави;
– надання фінансової допомоги банкам за рахунок коштів стабілізаційного фонду під обсяги пролонгованих та нових кредитів, що будуть надані підприємствам АПК;
– пролонгація сільськогосподарським товаровиробникам кредитів, залучених у 2005-2008 роках за відсотковими ставками не вище тих, що передбачені основними кредитними договорами без застосування штрафних санкцій;
– надання сільськогосподарським товаровиробникам, які зберігають зерно власного виробництва на сертифікованих зернових складах у 2008-2009 маркетинговому році одержувати за рахунок коштів Державного бюджету часткову компенсацію вартості послуг із зберігання зерна у розмірі до 70 відсотків зазначеної вартості.

Утім, Адам Мартинюк був невгамовний. Заслухавши докладну доповідь міністра, він засумнівався: а чи не допускається під маркою кризи інколи те, що ті чи інші структури, фінансові групи намагаються розв'язати свої проблеми: «Ну ось, наприклад, я не знайшов у «пояснювальній записці» аргументу, чому все ж таки уряд пропонує ввести нульову ставку на вивіз соняшника за межі держави. Наскільки мене інформували наші спеціалісти, у нас у державі достатньо підприємств для переробки будь-якого валового збору соняшника. Тобто ми за нульовою ставкою будемо вивозити, і не просто вивозити, а ми даємо таке право тільки організованим організаціям і так далі, тобто відчувається одразу якийсь, ну, вибачте, шкурницький інтерес».
Та, як виправдовувався міністр, ця норма є абсолютно вимушеною з одного боку і абсолютно тимчасовою – з другого: «На сьогодні ціни на соняшник на внутрішньому ринку, який утримують сільськогосподарські товаровиробники, не задовольняють їх і не відшкодовують витрати на його виробництво. Саме через цю норму, яка запропонована урядом, що це має бути тимчасовий режим відміни для вивізного мита, нам вдасться збалансувати і внутрішній ринок олії, і підтримати сільськогосподарських виробників через ціну».
Далі парламентарії «взивали» до сумління доповідача, вибиваючи з нього відповіді на запитання, які всі зводилися фактично до одного: хто довів галузь АПК? Міністр тримався міцно, зі знанням справи оперував цифрами і розповідав про досягнення Уряду.
Далі слово взяв народний депутат Сергій Терьохін, який одразу ж відхрестився від авторства в урядовому законопроекті: «Якби я був автором, то законопроект цей виглядав би абсолютно по-іншому». Й, ніби для більшої переконливості, одразу ж взявся за його критику.
«На думку комітету, норми законопроекту викликають низку критичних зауважень, – зазначив він. – Зокрема, передбачається внести зміни до Закону України «Про ставки вивізного експортного мита на насіння деяких видів олійних культур». І після того ввести ліцензування і розподіляти у вигляді неавтоматичного ліцензування. На нашу думку, це є доволі корупційний механізм і необхідно на другому читанні встановити тут чітку квоту – так звану тарифну квоту з автоматичним ліцензуванням за принципом «перший прийшов, перший отримав».
Крім того, на думку Терьохіна, здійснення фінансових інтервенцій, які запропоновані на організованому аграрному ринку, згідно ст.7 Закону «Про державну підтримку сільського господарства України» належить виключно до компетенції аграрного фонду і зрозуміло, що жодний стабілізаційний фонд не може займатися такими операціями.
Народний депутат Катерина Ващук запропонувала норму щодо пролонгації кредитів продублювати для більшої вірогідності і в Законі про банки і банківську діяльність, оскільки в  законопроекті вона виписана так, що «не зобов'яже ні банківську систему, ні Національний банк, ні навіть при прийнятті бюджету закладення коштів, як вирішити це питання».
С.Терьохін пішов ще далі, порекомендувавши поміняти власне диспозицію цієї статті, написавши, що «якщо банк звертається за рефінансуванням, і в нього є  в кредитному портфелі зобов'язання позичальників з села, то тоді, будь ласка, хай бере це рефінансування і направляє на пролонгацію цих зобов'язань. А в Законі про Нацбанк, взагалі, треба було б написати, що політика рефінансування має бути спрямована на підтримку економічної стабільності і розвитку. А не  на фінансові  і валютні махінації, як це робиться»…
Чи то голос народного депутата Сергій Рижука про те, що цей антикризовий закон взагалі припиняє фінансування безпосередньо сільського господарства, а продовжує фінансування латифундистів, залишився голосом волаючого в Раді, чи то у ній і справді багато прихильників цих самих латифундистів, та після нетривалих змагань у компетентності та любові до вітчизняного села депутати нарешті перейшли до голосування, яке й засвідчило: перемогла ініціатива Уряду.  n

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"