Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗЕЛЕНА АЛЬТЕРНАТИВА АБО НЕ ВСІ В ЗАХВАТІ ВІД ПОЯВИ КОНКУРЕНТІВ НА ЕНЕРГЕТИЧНОМУ РИНКУ
Повний текст у друкованій версії Енергетика — як повітря: непомітна, але необхідна....
У КИЄВІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ НОВИЙ СОРТ ТЮЛЬПАНІВ ДЖАМАЛА
Уперше в історії новий сорт тюльпанів голландської селекції виведено на честь жительки України —...
МОЛОКО ПО РІЗНІ БОКИ ВИМЕНІ
Нинішні закупівельні ціни не влаштовують і дивують українських виробників молока. За словами...
ВІТЧИЗНЯНИЙ УРОЖАЙ-2017: БИТВА НА ДВА ФРОНТИ. І НЕ ТІЛЬКИ
Повний текст у друкованій версії Станом на 5 квітня 2017 року Україна експортувала 34,13 млн...
СУДНОБУДІВНИКИ ПРОТИ АНТИУКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОПРОЕКТУ «ПРО ВНУТРІШНІЙ ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ»
3 березня у стінах Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова відбулося...

Наші партнери:

ДОРОГОЦІННА ДОВІРА ІНВЕСТОРІВ

15 жовтня у Києві розпочався Перший раунд Українського аграрного конгресу, що вже став традиційним майданчиком для зустрічі аграрних бізнесових кіл не тільки України, а й світу. Нинішній конгрес, організований Українською зерновою асоціацією і інформаційно-аналітичним агентством «АПК-Інформ», присвячений залученню інвестицій в галузь, налагодженню діалогу між аграрним бізнесом і владою. Щоправда, як нарікали учасники, представники виконавчої влади, швидко відзвітувавши і привітавши учасників, дещо поспішно залишили залу конгресу, однак, з іншого боку, наголошувалося, що з Мінагрополітики нарешті можна вести більш-менш притомний діалог, а не лише чути односторонні накази й команди.

Яким би плідним було спілкування бізнесу з владою, іноземні інвестори не поспішають вкладати кошти у вітчизняний АПК. Нестабільність економічної ситуації, підкріплена бойовими діями на сході, підживлена дрібними внутрішніми політичними чварами, примушує потенційних інвесторів до обережності. На цьому тлі українцям потрібно гучно, чесно і відкрито говорити про ті досягнення, які вже є — просування реформ, той самий діалог з владою, великий врожай, успіхи в подоланні корупції і забюрократизованості галузі. Саме на цьому наголошували представники міжнародних фінансових установ і делегати з інших країн. Лише таким чином, говорять вони, можна буде відродити довіру міжнародних і іноземних інвесторів до України. З іншого боку, довіра великих міжнародних інвесторів вже сама по собі інвестиційний капітал — якщо країні і її бізнесменам довіряють такі фінансові інституції, як ЄБРР, МФК, це підвищує рейтинг довіри і з боку інших інвесторів. Крім того, з боку бізнесу потрібний більш зважений підхід до розробки інвестиційних проектів в умовах нестабільної економіки.

Міністерству, судячи з доповідей, і справді є чим похвалитися — це і високий врожай, нехай і без Криму і частини Донецької і Луганської областей, і, завдяки роботі нової команди, розширення експортних ринків, дерегуляція галузі, яка хоч якось зменшує податкове навантаження на аграрників. Пропонуємо вашій увазі тези виступів чиновників і інших учасників конгресу.

Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко привітав присутніх з початком конгресу і Міжнародним днем сільської жінки, що святкується у всьому світі за ініціативи ООН 15 жовтня. Він також стисло підбив попередні підсумки 2015 року для АПК.

За його словами, на даний момент намолочено 48 млн тонн зернових. На сьогодні з 1 липня експортовано більше 11 млн тонн зернових. «Ми вже бачимо, що посуха була не такою страшною, як ми передбачали. По наявній динаміці ми бачимо, що вийдемо на врожай 59-60 млн тонн зернових загального врожаю і є шанс вийти на експорт 35-36 млн тонн», — зазначив міністр.

Поділився він і останніми найвагомішими, на його думку, досягненнями в АПК. Так, цього тижня міжнародною організацією Transparency International аграрну галузь визнано найбільш активною у боротьбі з корупцією в Україні.

Також минулого тижня на засіданні Кабміну було ухвалене рішення про скасування останнього обов'язкового ветеринарного свідоцтва форми №2. «Ви, трейдери, це оціните, оскільки загальна кількість проблем, потенційна тіньова складова становила більше 1 млрд гривень, зупинки вагонів становили два дні», — зазначив міністр. Скасовані портові побори, які виймали з кишені трейдерів і виробників 8 млрд грн. З посиланням на Міністерство транспорту він повідомив, що кораблі в портах оформлюються максимум 10 хвилин.

Один з головних підходів міністерства до реформи АПК, за словами міністра, зробити так, щоб нововстановлені «правила гри» не змінювалися щонайменше п'ять років, тоді можна очікувати інвестицій. «Ми бачимо, що вже є приток капіталу. По цифрам банківського фінансування аграрний сектор отримав в 1,6 разів більше фінансування, ніж в попередньому періоді. У нас вірять, нас фінансують», — резюмував він.

Народний депутат України, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко вважає, що нинішні врожаї зерна в Україні вдвічі нижчі за потенціально можливі. Аби реалізувати цей потенціал, потрібні інвестиції в галузь на рівні $70 протягом десяти років. «Це не є якась незвичайна сума… Для цього тільки треба створити належні умови і, якщо ми це зробимо, то зможемо потроїти валове виробництво продукції. Якщо говорити про зерно, то зможемо вдвічі збільшити його виробництво», — зазначив він.

При тому, що середня українська урожайність порівняно з європейською і американською відрізняється приблизно в два рази не в нашу сторону, то використання українськими аграріями матеріально-технічних ресурсів у п'ять разів менше від американських показників. Відтак збільшення врожаїв за збільшення вкладання аграріїв у МТР Л.Козаченко вважає цілком реальним.

Залишається запитання, чому ж до нас не йдуть інвестиції. Причини, на думку депутата, у політичних ризиках, недостатній ефективності системи оподаткування, держрегулюванні цін, неповерненні ПДВ, незавершеності земельної реформи. «У підсумку ми маємо низький рівень довіри до держави не тільки з боку інвесторів, а й самих аграріїв», — зазначив він.

Ще одним питанням, на якому слід сконцентруватися поруч з підвищенням результативності АПК, нардеп назвав ефективний експорт аграрної продукції. «За прогнозами, у найближчі двадцять років населення країни зменшиться на 10 млн осіб. За двадцять років споживання не буде перевищувати 25% вирощеної продукції», — зазначив депутат. Ця сумна статистика разом з тенденцією до збільшення врожайності свідчить про те, що Україна просто приречена до експорту.

Заступник міністра аграрної політики та продовольства Владислава Рутицька продовжила тему експорту. За її словами, кожен третій долар, що надходить до України від експорту, припадає на продукцію сільського господарства. Крім того, кожне п'яте робоче місце в Україні припадає на АПК. «Тому для нас дуже важливо забезпечити можливі преференції, полегшення ведення бізнесу для галузі. Бо якщо б у нас були інші подібні сектори економіки, які б настільки ж підсилювали нашу країну, аграрному сектору було б значно легше», — сказала вона.

Дуже важливою зараз є співпраця з ЄС. З 1 січня 2016 року буде відкрита зона відкритої торгівлі з ЄС, однак очікується негативна реакція з боку РФ. Відтак нинішня робота заступника міністра зосереджена на розширені ринків збуту української аграрної продукції. На сьогодні вже понад 200 українських підприємств експортують до ЄС. За словами чиновниці, присутність вітчизняних виробників на європейських ринках дуже часто стає додатковим позитивним фактором при перемовинах з представниками інших країн.

Наразі в міністерстві триває робота щодо імплементації Стратегії розвитку АПК до 2020 року, розробленої Мінагрополітики, до єдиного пакету реформ України.

Також Мінагрополітики має намір посилити боротьбу з контрафактною продукцією на ринку матеріально-технічних ресурсів для аграріїв. Це стосується ринку насіння, засобів захисту рослин і добрив. За словами Рутицької, обсяг підробленої продукції на цих ринках сягає 80%.

«Ми оновимо законодавство, зробимо його більш жорстким по контролю на локальних ринках і при імпорті. Також будемо співпрацювати з митницею: там будуть оновлені лабораторії і проводитимуться навчання», — зазначила Владислава Рутицька.

Керівник представництва Міжнародної фінансової корпорації (МФК) Олена Волошина повідомила, що, за підрахунками корпорації, за рахунок тих, нехай і невеликих, дерегулятивних кроків, що відбулися в аграрній галузі, бізнес вже економить більше $100 млн. Зокрема на відміні сертифікації елеваторів — близько $80 млн.

За її словами, відмічається і певна занепокоєність з боку європейських фермерів щодо можливої конкуренції від українських сільгоспвиробників.

«Зараз з'явилися сигнали про занепокоєність європейських фермерів у зв'язку з тим, що українські сільгосптоваровиробники створять їм серйозну конкуренцію на ринку після набуття чинності з 1 січня 2016 р угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС», — уточнила експерт.

Підтвердила вона і слова міністра щодо швидкого розвантаження судів в портах. Це рішення набуло чинності з 8 вересня. «Якщо раніше на судно могли прийти шість перевіряльників, то зараз може прийти митний інспектор чи прикордонник, і лише у тому випадку, якщо є якісь сумніви у вантажі. Оформлення починається електронною поштою, і коли судно заходить в порт, воно відразу ж починає розвантажуватися», — розповіла пані Волошина.

За її словами, в основному МФК зараз фінансує обіговий капітал українських компаній, оскільки його не вистачає, а капітальні інвестиції багато з виробників вирішили призупинити в умовах кризи. Тим не менше МФК активно розглядає інвестиційні програми в інфраструктуру сільського господарства.

Економіст інвестиційного центру ФАО ООН Дмитро Приходько нагадав також, що 16 жовтня — ще й Всесвітній день продовольства. Він відмітив відкритість, значну роботу, яку проводить Мінагрополітики і професійні громадські організації щодо залучення інвестицій в Україну. Зокрема, участь відомства у двох великих інвестиційних конференціях по лінії ФАО і ЄБРР — у Барселоні і Лондоні, де Україна змогла підтвердити свій статус надійного постачальника продовольства. «Враховуючи динаміку співпраці між владою і бізнесом на українському зерновому ринку, а наразі і в інших секторах, Україна багато в чому є піонером саме в просуванні механізмів діалогу», — зазначив він, додавши, що найближчим часом делегація з України візьме участь у конференції країн, що приєдналися до глобальної системи моніторингу аграрного ринку, де розповість про свій досвід, який включає в себе створення робочих груп, підписання меморандумів про взаєморозуміння між владою і бізнесом.

Радник правління Сredit Agricole Bank Жан-Жак Ерве зазначив, що, ймовірно, банк буде мінімально інвестувати в український бізнес у найближчі пару років.

«Основою ефективних взаємовідносин між фінансовою установою та клієнтом є взаємна стабільність і довіра. І, насамперед, банки повинні бути впевнені, що менеджмент компанії працює стабільно. Крім того, важливу роль відіграє економічний контекст, зокрема мова йде про ліквідність підприємства і вартість його фінансових ресурсів», — пояснив експерт.

Він відзначив найважливіші інновації у фінансуванні АПК України. Це впровадження механізму аграрних розписок і розподіл ризиків між партнерами.

«Другий із зазначених механізмів є досить привабливим для фінансових донорів, оскільки сьогодні досить складно вирахувати ризики при вкладенні коштів в аграрну сферу України. Тим не менш, незважаючи на величезний потенціал українського агросектору, фінансові донори досить обережно вкладають кошти в галузь», — вважає пан Ерве.

Микола Горбачов, директор New World Graіn (Soufflet Group), керівник комітету зернових і олійних культур Європейської бізнес-асоціації в Україні (ЄБА) присвятив свою доповідь ефективному управлінню державними ресурсами.

«Україна дійсно країна, яка має величезні ресурси в сільському господарстві. Але для того, щоб їх реалізувати, потрібно на даному етапі дуже ефективне управління. У приватному секторі це реалізується швидше, оскільки мірило у приватників одне — прибутковість. Якщо ти не прибутковий, ти не ефективний. Управління державними ресурсами залишає бажати кращого», — розпочав він.

Питання, як формувати державні продовольчі запаси зерна — чи тримати їх у приватників, чи у державних структурах — відноситься до політичної волі держави. І у різних країнах підходять до нього по-різному. В Україні, однак, повсякчас стикаються з проблемою постійного занепокоєння уряду значними продажами зерна за кордон. Занепокоєність викликана побоюваннями, що якщо вивезуть багато зерна, то ціна на нього на внутрішньому ринку зросте, або його взагалі не буде вистачати.

Доповідач нагадав ситуацію 12-ти річної давнини, коли довелося імпортувати зерно з РФ та Казахстану. Ринок може і сам себе відрегулювати, тим не менше, регуляторів з боку держави лише додається. Маємо ДПЗКУ, маємо ДАК «Хліб України», маємо «Аграрний фонд». «Що у нас роблять державні компанії нікому достеменно не відомо. Проте усім відомо, що вони працюють виключно зі збитками. Ніхто ніколи не казав, що державне підприємство заробило величезні прибутки і якщо не виплачує з них якісь дивіденди, то хоча б інвестує у свій розвиток. Будь-яке державне підприємство є дуже поганим прикладом з точки зору ефективного управління, тому що, на жаль, призначення на посаду керівника державного підприємства має зовсім інші цілі, ніж державницьке управління», — зазначає він.

Відтак вважає, що з керівництвом державними запасами добре впораються підприємства приватного сектору, які успішно працюють в галузі переробки і зберігання, замість того, щоб розподіляти збитки державних підприємств на кишені українських споживачів.

«За різними оцінками, для забезпечення продовольчої безпеки достатньо 5-6 млн тонн продовольчої пшениці. Якщо уряд дійсно хвилюється про те, що зерна не вистачить, значно ефективніше було б, якщо держава купила це зерно по справедливим цінам і залишила на своїх складах, або допомогла приватникам його купити», — зазначає він.

Фермер, впевнений у тому, що його пшеницю випустять на експорт або викуплять по справедливій ціні, буде зацікавлений в тому, щоб інвестувати в якість вирощуваної продукції. «Таким чином ми змогли б говорити про Україну як про експортера саме продовольчої пшениці. Зараз ми говоримо про Україну як про експортера продовольства, однак ми експортуємо в основному фуражне зерно», — розповідає Микола Горбачов.

Президент Американської торговельної палати Андрій Гундер зазначив, що для поліпшення використання ресурсного потенціалу АПК України необхідно розвивати напрями, які є основою для високих врожаїв — насінництво і агрохімію.

За його словами, розвитку цих галузей в першу чергу сприятиме належне забезпечення прав на інтелектуальну власність, а також створення надійних механізмів захисту від підробок і контрабанди.

«Зрештою це дозволить розширити виробництво високопродуктивного насіння на території України, що істотно знизить витрати фермерів і збільшить їхній прибуток», — підкреслив він.

Також експерт акцентував увагу на тому, що український уряд повинен продовжувати взятий курс на дерегуляцію у сфері АПК, розвивати зернову логістику, а також приділяти увагу диверсифікації та розвитку експорту.

«Для покращення інвестиційної привабливості аграрного сектору дуже важливо, зокрема, підтримувати курс на дерегуляцію, боротьбу з корупцією, створення більш прозорого законодавчого та регулятивного поля та ін. Американська торгова палата, в свою чергу, здійснює політику захисту інтересів своїх членів шляхом підтримки постійного активного діалогу з органами влади щодо багатьох питань. Зокрема, на поточний момент від імені компаній-членів палата розробляє низку законопроектів щодо річкової логістики, пропонуючи таку редакцію документів, яка повністю відповідала б інтересам галузі і забезпечувала б сталий розвиток агросектору», — підсумував пан Гундер.

* * *

Дещо незвично було бачити на конгресі представників асоціацій малого і середнього аграрного бізнесу України, які були вперше присутні в якості доповідачів. Їхні промови значно відрізнялися від виступів представників великого бізнесу, фінансових установ і експертів.

Втім, воно й не дивно — які б там реформи не проводили в державі, до дрібного бізнесу, а тим більше одноосібників, благі починання докочуються в останню чергу. Зате усі нові державні рішення вони першими відчувають на собі. Та й навіть не негативні, а просто нові — у фермера або одноосібника немає юриста і бухгалтера, аби швидко зреагувати на нововведення, немає радника, який би йому про них розповів і порадив, як з вигодою до них пристосуватися. Іноді це чревато штрафами і поборами від спритних держслужбовців. Відтак нові правила дуже часто сприймаються як чергове знущання держави над бізнесом. Я не претендую на роль знавця психології дрібного бізнесмена, проте достовірно знаю реакцію громадянина на запровадження нових тарифів, нового порядку сплати комуналки і т. ін. Думаю, вони мало чим відрізняються. Тут ще слід додати, що який би уряд не проголошував уважне ставлення до проблем дрібного бізнесу на селі, для фермерів це закінчувалося тим самим, з чого починали — постійною боротьбою з межею рентабельності.

Геннадій Новіков, голова Аграрного союзу України (АСУ), розповів, що члени АСУ обробляють до 10 тис. га землі в Україні. В основному це господарства, які обробляють від 1000 до 5 тис. га землі. За його словами, значним досягненням союзу є те, що вдалося звернути увагу уряду на те, що розширення бази оподаткування дасть набагато більше державі, ніж її збільшення для тих, хто й так відкрито платить податки.

«Найкраща позиція у суперечках з урядом — це підготувати своє бачення того чи іншого продукту і запропонувати свої розрахунки. Тоді позиція сильна і її можна відстоювати. Точно така позиція зараз до землі. Тому що ідея продавати зараз землю навіть державну, не викликає у спільноті підтримки. Оскільки немає довіри благим намірам, якими аргументується така позиція», — зазначив пан Новіков.

Позитивом у співпраці між громадськими асоціаціями і урядом доповідач назвав те, що в будь-який момент можна зконтактуватися з будь-ким і довести до відома свою позицію. «Вона, можливо, не завжди збігається, але ти хоча б отримуєш відповідь», — зазначив він. Однак, на його думку, фінансові інструменти, що запроваджуються останнім часом для АПК, найбільш підходять для великих компаній, і не зважають на інтереси малого бізнесу.

Незрозумілими для доповідача виявилися і заяви представників фінансових структур, які говорять про обережність у вкладанні коштів до аграрного сектору України. Натомість, зауважує він, паралельно постійно озвучуються тези щодо того, що аграрний сектор є найбільш стабільним щодо повернення кредитів.

Микола Стрижак, радник президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України, задався на початку питанням «якщо нам все добре, то чому у нас все так погано». Асоціація, розповів він, налічує 40 тис. фермерів, тоді як рік тому налічувалося 45 тисяч. Він висловився щодо необдуманого скасування важливих державних інституцій замість розумного скорочення їхніх зайвих повноважень.

За його словами, навіть за відміни ліцензій і дерегуляції галузі, ціна на збіжжя для фермера не змінюється.

Основне ж питання, на якому наголосив пан Стрижак, стосувалося недопустимості запровадження вільного ринку землі.

* * *

Заступник міністра аграрної політики і продовольства України Володимир Лапа розповів, наскільки фіскальні заходи збільшили навантаження на аграрний сектор.

Серед таких заходів він назвав зміну бази оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком, неповернення ПДВ при експорті сільгоспкультур, скасування компенсації сільгосптоваровиробникам вартості реалізованого молока і м'яса за рахунок акумульованого ПДВ промисловими переробниками, а також збільшення мінімальної ставки орендної плати за оренду сільгоспземель державної власності з 1 до 3% від грошової оцінки з одночасним введенням індексації нормативної грошової оцінки з метою оподаткування.

«Реалізація цих та інших фіскальних заходів зумовила збільшення фіскального тиску в АПК України в обсязі, як мінімум, 20 млрд грн на рік. З урахуванням же тимчасового введення додаткового імпортного збору даний показник можна оцінювати на ще більш високому рівні — до 30 млрд грн на рік», — констатував заступник міністра.

Народний депутат України Іван Мірошниченко також зачепив тему податків. За його словами більшість депутатів Верховної Ради України наразі виступають проти скасування спеціального режиму оподаткування українських аграріїв.

«По-перше, даний режим, починаючи з 1991 р., однаково добре працює стосовно всіх сільгоспвиробників. По-друге, скасовувати його без проведення попередніх розрахунків та обговорень, а також без надання альтернативних варіантів не можна», — вважає депутат.

При цьому він зазначив, що після того, як ц.р. парламент відмовився підтримати скасування спецрежиму оподаткування в АПК, даному питанню стали приділяти більше уваги. «Це виражається в початку проведення необхідних консультацій і розрахунків, покликаних проаналізувати, як скасування спецрежиму оподаткування вплине на кожний напрям українського аграрного сектору», — пояснив Іван Мірошниченко.

* * *

Другим раундом конгресу стане Чорноморсько-каспійський аграрний конгрес, який пройде у квітні 2016 року в столиці Азербайджану Баку, де планується обговорення на найвищому експертному рівні виробництва і торгівлі аграрною продукцією в країнах регіону.

На червень 2016 року заплановано Україно-американський аграрний конгрес, який стане третім етапом аграрних заходів, організованих ІА «АПК-Інформ» і УЗА в поточному маркетинговому році для ефективного просування українського агарного потенціалу на зарубіжні ринки та залучення інвестицій в зростаючий сегмент економіки країни.

 

УЗА ПІДПИСАЛА МЕМОРАНДУМ З АРГЕНТИНСЬКОЮ БІРЖЕЮ

У ході роботи Українського аграрного конгресу Українська зернова асоціація та Біржа з торгівлі зерновими, олійними та плодовими культурами та продуктами (Аргентина) підписали Меморандум про взаєморозуміння.

Метою укладення даного меморандуму є створення платформи для співпраці між підписантами у сфері сільського господарства, включаючи питання виробництва, переробки, інвестицій, торгівлі, обміну інформацією і технологіями.

Зокрема, підписанти мають намір активно співпрацювати у сфері розвитку торгівлі аграрною продукцією (в т.ч. біржової) між Україною та Аргентиною, сприяти здійсненню інвестицій в АПК, обмінюватися досвідом та інформацією про питання розвитку біотехнологій, насінництва та виробництва біопалива.

«Співробітництво в рамках цього меморандуму буде здійснюватися, зокрема, шляхом обміну інформацією та статистичними даними про торгівлю, інвестиції та чинне законодавство у сфері сільського господарства; обміну науковою та технологічною інформацією; розробки довгострокових програм і проектів, вивчення потенційних напрямків для інвестування та визначальних чинників двосторонньої торгівлі між Україною та Аргентиною з метою спрощення взаємного доступу до ринків обох країн», — зазначив президент УЗА Володимир Клименко.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: