ДОБРІ ТРАДИЦІЇ ВІДНОВЛЕННЯ

Цьогоріч у День знань, 1 вересня, було урочисто відкрито приміщення дитячого садочка Паришківського навчально-виховного комплексу на Київщині. Він розрахований на 40 дітей, поділених на дві вікові групи від 3 до 6 рочків

Садочок прибудований до базової школи-дев'ятирічки, в якій поточного року навчатиметься 75 дітей, семеро з них — першачки. І хоча повним клас вважається за наявності 12 учнів, Паришківська громада вважає, що за кілька років вони навіть перетнуть цю цифру. І новенький ошатний дитячий садочок зіграє тут не останню роль.

На урочистостях з цієї нагоди зібралася ледь не вся громада від малого до старого, керівництво Баришівського і прилеглих районів, сільські голови. Інвестором будівництва виступила компанія СП ТОВ «Нива Переяславщини», тому діточок вітав її очільник — Герой України, депутат Київської обласної ради Олександр Мостіпан. Попри неймовірну спеку, що цього дня дошкуляла учасникам шкільних лінійок, напрочуд зворушливим став невеличкий концерт найменших виконавців.

Ми звикли до того, що в селах дуже невтішна демографічна ситуація. Відтак з приємним подивом дізналися, що в Паришкові до дитсадочка існує черга — бажаючих виявилося на 11 чоловік більше.

Свою назву, свідчать місцеві історики, село отримало від жіночого імені Параска, яка отримала в дарунок від брата, засновника-козака на прізвище Корж, цю місцину у другій половині XVII ст.

Історія тутешніх навчальних закладів, у принципі, є типовою для правобережної України. До жовтневого перевороту 1917-го в селі існувала церковно-парафіяльна чотирирічна школа, так звана дякова хата, де навчалися діти заможних селян. У школі отримували знання близько 50 дітей, працювали два вчителі і священик — настоятель місцевої Свято-Іллінської церкви.

Після проголошення 1918 року радянської влади в селі було організовано заняття з ліквідації неписьменності, у школі займалося 180 учнів і працювало чотири викладачі. Будівництво нового приміщення школи розпочали 1921 року. Вже за часів незалежності України це приміщення відслужило свій вік, і через незначну кількість дітлахів та відсутність коштів на будівництво нової вчинили просто: школу перенесли до приміщення дитячого садка, а сам садок просто закрили…

Минулого року і школу з одинадцятирічки зробили дев'ятирічною для дітлахів з Паришкова та Корніївки, бо у Бакумівці — третьому селі, яке входить до складу сільської ради, дітей немає.

Тож слід було негайно протистояти такому освітянському занепаду в селі. Близько 10 років тому СТОВ «ІТАЛ ІК», яке працювало на землях сільради, увійшло до складу сільськогосподарської асоціації «Нива Переяславщини», яка на Київщині обробляє понад 21 тис. га угідь. Компанія є одним із найбільших та найефективніших виробників свинини в Україні, на тваринницьких виробничих потужностях якого утримується понад 180 тис. голів свиней. Уже 2012 року в Паришкові було зведено та введено в дію п'ятий типовий свинокомплекс на 30 тис. голів, який відповідає передовим світовим стандартам щодо будматеріалів та технологій утримання свиней. Цьогоріч поруч відкрили ще один такий об'єкт, розрахований на 30-тисячне поголів'я.

У всіх місцевостях, де працює СП ТОВ «Нива Переяславщини», компанія давно вийшла за межі договорів про соціальне партнерство з місцевими громадами. Півтора року тому О.О.Мостіпан на громадських слуханнях у селі Паришків пообіцяв побудувати новий дитсадочок і обіцянку свою виконав. Невдовзі коштом сільгосппідприємства було розпочато будівництво нового дитячого садочка на своїй відвічній території.

Двоповерховий красень-садочок продовжував зростати на очах селян навіть в умовах військових дій на Сході України. При цьому СП ТОВ «Нива Переяславщини» від перших днів збройного конфлікту надавала і продовжує надавати чималу допомогу українському війську.

«Наш триповерховий дитячий садочок, бо ще один поверх підвальний, було зведено зусиллями СП ТОВ «Ниви Переяславщини» на порожньому місці менше, ніж за півтора року, — розповідає сільський голова Паришкова Олександр Щур. — Вартість будівництва перевищила 11,5 млн грн. Усе зведено благодійним коштом підприємства, ні бюджетних, ні яких інших коштів тут більше немає. Ми дуже задоволені співпрацею з «Нивою Переяславщини», дуже вдячні її керівникові — Олександру Олексійовичу Мостіпану, за його людяність і розуміння проблем громади».

Дізнавшись про історію села, на думку спала така аналогія: історичну споруду Паришківської церкви знищили 1962 року, а 2007-го зусиллями містян та меценатів неподалік того місця постав новий дерев'яний храм Св. пророка Іллі. Наступним, так само відновленим на історичному місці об'єктом, в селі став дитячий садочок. То, може, слід продовжити цю добру традицію відновлення, бо це єдиний наш шанс відродити українське село, вдихнути в нього нову силу.