ЯК МОЖЕ ДОПОМОГТИ ДЕРЖАВА ЗЕРНОВИКАМ?

Експорт зернових не панацея від економічної кризи, але він дасть змогу суттєво покращити ситуацію в АПК, в першу чергу для сільгоспвиробників. Конкретні пропозиції щодо дій уряду задля покращення експортної ситуації висловили зернотрейдери.
Термінового проведення урядом заходів щодо стимулювання експорту зерна вимагали 24 листопада учасники прес-конференції: президент Української зернової асоціації (УЗА) Володимир Клименко, директор «Нью Ворлд Грейн Юкрейн» Микола Горбачов та генеральний директор ТОВ «Укрзернопром Агро» Євген Ленг.
«Росія та Казахстан – це не тільки країни-друзі, але й перші конкуренти України на ринку експорту зерна, – зазначив Володимир Клименко. – І проблеми у них майже ті самі, що й у нас, з однією тільки різницею. Російська держава бере активну участь в розвитку АПК, про що достеменно відомо українським аграріям. Пропозиції, які УЗА давно подає уряду, – зменшення тарифів на транспортування зерна, вчасне відшкодування ПДВ, скорочення термінів оформлення дозвільних документів тощо – росіяни збираються ввести найближчим часом».
Понад те, зі слів промовця, для українських зерновиків дуже гостро стоїть насамперед питання повернення ПДВ. Лише перед п'ятьма компаніями-експортерами зерна борг з відшкодування цього податку становить 650 млн грн. при тому, що вартість послуг з експорту зерна від початку 2008 року зросла на 80%. У цей час у Росії збираються ввести субсидії для експортерів зерна у розмірі $40(!) на тонні. Хіба українські аграрії можуть конкурувати за таких умов з іншими країнами-експортерами?!
Наголосив пан Клименко і на проблемі нестачі елеваторів, загальна місткість яких не перевищує 30 млн тонн. Отже виробники зерна, об'єднавшись з державою, повинні розпочати будівництво зерносховищ. Співвідношення фінансування може бути 1:1, 1:2, 1:3 – державна частка може коливатися у різних межах, але будівництво повинне розпочатися негайно.
«Через відсутність належного зберігання наше основне завдання на сьогодні – фізично вивезти зерно за межі України. Закупівлі до аграрного фонду покращать фінансову ситуацію для виробників зерна, але це зерно фактично залишиться на наших елеваторах. Воно дуже тиснутиме на новий урожай», – сказав Володимир Клименко.
Торік через заборону експорту зерна Україна отримала 7 млн тонн перехідних залишків, які, за висновками Світового банку, завдали 15 млрд грн. втрат українському АПК. Зі слів голови УЗА, нині ми маємо експортувати щонайменше 10 млн тонн зерна. Через конкуренцію і нестабільну політику можемо залишитися з усім своїм зерном на зиму, і тоді на 1 липня 2009 року перехідні залишки становитимуть близько 17 млн тонн. Проблему тиску зайвого зерна на внутрішній ринок росіяни збираються вирішити також за допомогою американської тактики укладання зв'язаних кредитів. Якщо своє зерно продадуть вони, то ми не продамо нічого. Враховуючи такий само обсяг російського зерна на експорт у 10 млн тонн, нам залишається лише підрахувати збитки.
На думку Євгена Ленга, існують три фактори, які вплинули на формування цьогорічної ситуації на ринку зернових в Україні. Це, по-перше, значне зниження ціни на продукцію аграрного сектору, у тому числі і зернових. По-друге, зменшення платоспроможного попиту через фінансову кризу, тобто селяни не змогли продати свій товар і, відповідно, ми залишилися з великими обсягами непроданого. Собівартість продукції вища за пропоновані ціни. І, по-третє, у вітчизняному аграрному секторі практично відсутні «живі» гроші, через що з'явилася наростаюча криза неплатежів.
Через відсутність коштів селяни посіяли озимі культури без дотримання технологій, а тому врожай наступного року буде нижчим. Це вже не кажучи про те, що проти 20% продовольчої пшениці у цьому році ми можемо отримати лише 5% у наступному.
Зі станом світового ринку зерна присутніх ознайомив Микола Горбачов. Цьогорічний урожай був суттєво більший не лише в Україні. За його словами, у 2008 році світове виробництво пшениці зросло з 610 млн тонн до 682 млн тонн або на 12%. Здавалося б, що 12% для світової торгівлі не суттєво, але якщо взяти світовий обсяг торгівлі пшеницею, він становить тільки 120 млн тонн. Тому збільшення світового виробництва на 72 млн тонн – це збільшення світової торгівлі на 60%. Зрозуміло, що за таких умов покупці очікують на зниження цін і не збираються купувати зерно за великі гроші. Ще гірша ситуацію з ячменем, де обвал цін є взагалі гнітючим.
В Європі з цієї ж причини було задекларовано старе мито, яке було ще до 2007 неврожайного року. Таким чином європейський ринок захистив свого виробника і автоматично зменшив наші експортні можливості.
В останні три роки формується така думка: ціна на хліб збільшується через те, що зернотрейдери експортують забагато пшениці. Таким чином, трейдер – «ворог народу». Але такі висновки можна легко спростувати за допомогою таких цифр. Минулого року вартість пшениці на умовах FOB дорівнювала $300. Цього року ціна знизилася до $150, але, як ми бачимо, ціни на хліб у 2 рази не зменшилися. Більш того, Микола Горбачов наголосив на тому, що зернотрейдерам зараз необхідно (!) вивозити зерно. Адже у кожній країні, до якої ми хочемо експортувати наше зерно, є свої нюанси. Так, наприклад, Єгипет близько двох тижнів тому оголосив, що не хоче бачити українське зерно на своїй території через те, що воно пошкоджене клопом-черепашкою на рівні, який перевищує єгипетський стандарт.
На думку Миколи Горбачова, українському уряду слід замислитися саме над якістю вітчизняної продукції, яка поки що не може конкурувати з європейською. Розробити проекти інвестування в технічне забезпечення підприємств.