Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ДОРОГА, ВИНАЙДЕНА РАНІШЕ ЗА КОЛЕСО
Господар води Для тих, хто вже за часів незалежної України використовував річку як транспортну...
НАВЧАННЯ МАЄ ВИПЕРЕДЖАТИ РОЗВИТОК...
Хочете, щоби ваші діти втілили прадавню батьківську мрію жити краще, щоби стали щасливими та...
НІБУЛОНІВСЬКИЙ ФЛОТ ОЧІКУЄ НА СУТТЄВЕ ПОПОВНЕННЯ
На суднобудівно-судноремонтному заводі «НІБУЛОН» триває зведення двох буксирів проекту 121М, а...
У НОВИЙ НАВІГАЦІЙНИЙ СЕЗОН — ІЗ НОВИМИ СИЛАМИ
«НІБУЛОН» продовжує розвантажувати автомобільні шляхи України. З перших днів відкриття навігації...
ПРАВО НА БЕЗВІЗ,АБО РОЗЛУЧЕННЯ З РАДЯНСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ
Ніколи не думав, що скажу це, але я люблю бюрократію. Тільки бюрократію не українську, а...

Наші партнери:

СПЕЦРЕЖИМ ПДВ: СКАСУВАТИ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ

Народні депутати України Олександр БАКУМЕНКО, Тарас КУТОВИЙ і перший заступник міністра агрополітики України Ярослав Краснопольський під час Комітетських слухань. Фото: iportal.rada.gov.uaПроектом Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік урядом передбачено перехід на загальну систему оподаткування АПК України вже з наступного року. Чи не стане така пропозиція згубною для галузі, розмірковували 17 червня учасники Комітетських слухань на тему: «Збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників».
Практика пільгового оподаткування сільгосппідприємств в Україні останні 15 років практично не змінювалась, а податковий механізм мав переважно стимулюючу спрямованість. Передусім, наші сільгосппідприємства мають податкові преференції. Це, здебільшого, відбувається за рахунок несплачених податків — ПДВ та податку на прибуток, внаслідок чого підвищується їхня інвестиційна привабливість. Податковий механізм нині є чи не єдиним інструментом підвищення конкурентоспроможності вітчизняної сільгосппродукції на світових ринках.
Пільгове оподаткування є одним із найдієвіших інструментів державної підтримки аграрного сектора. Проте ефективність системи пільгового оподаткування час від часу ставиться під сумнів, а окремі елементи системи переглядаються з огляду на дефіцит державного бюджету і відносно високу прибутковість АПК. Обсяг вигод від спрощеного оподаткування ПДВ та ФСП зростав разом із обсягами виробництва: із 1,5 млрд грн 2001 року до 18 млрд грн 2012-го (згідно з даними Держстату України).
Ці вигоди були однією з основних передумов технічної і технологічної модернізації, а також суттєвого підвищення продуктивності сільгоспвиробництва. Наприклад, середня врожайність зернових культур за цей час зросла з 27 ц/га 2001-го до 31 ц/га 2012 року. Водночас урожайність соняшнику в середньому по країні зросла з 9 ц/га до 17 ц/га, цукрових буряків — з 183 ц/га до 411 ц/га.
Хто везе, того і поганяють
Від 2013 року в аграрно-політичному середовищі України точиться серйозна дискусія щодо перегляду системи оподаткування сільгоспвиробництва, зокрема стосовно ФСП і ПДВ. У «верхах» виникла хибна теза про те, що зміна порядку застосування спецрежиму справляння ПДВ із сільськогосподарських підприємств забезпечить значні додаткові надходження до Держбюджету.
Перші спроби скасувати пільги з оподаткування були відбиті консолідованими зусиллями аграрної спільноти. Та уряди змінювалися, а бажання залізти до кишені аграрія залишалося незмінним. Минулого року вже було суттєво змінено систему оподаткування АПК, і наразі чи не єдиною твердинею, котра ще не впала під жадібним тиском урядовців, залишався спеціальний режим оподаткування ПДВ.
Не секрет, що для того, щоби хоч якось звести кінці з кінцями у бюджеті воюючої країни, наш уряд активно продовжує зовнішні запозичення. Ми не будемо розводитися про те, що позичене нині доведеться віддавати ще нашим онукам (якщо не оголосити дефолт, звісно), проте вже цього року 10% ВВП піде на обслуговування зовнішнього боргу. Оскільки зайвих грошей у бюджеті немає, щоби віддати відсотки по вже позиченому, доводиться позичати знову.
Важка артилерія МВФ
Є така організація — Міжнародний валютний фонд. Це такий собі «добрий дядечко», котрий завжди готовий прийти на виручку країні, у котрої не вийшло звести дебет із кредитом. Україна не виняток, отож стежку до МВФ вона проторила давно. Та от біда: Фонд не лише позичає — він хоче, щоби позичене повернули (хоча би в перспективі). Відтак надання кредитів обумовлює певними засторогами — як ото змінити бюджетну політику, збалансувати бюджет: скоротити видатки чи збільшити надходження (а краще те й інше відразу). Ну, їх можна зрозуміти — хлопці пильнують свій інтерес, аби боржник зміг розрахуватися.
Відтак фінансисти МВФ ретельніше ніж наш Мінфін прораховують державні фінанси України, вишукуючи, де можна їх «оптимізувати». А оскільки спецрежим оподаткування ПДВ вже давно муляє очі, вирішили, що цю корову настав час доїти. Тим більше, що незважаючи на важку фінансову ситуацію в Україні в умовах падіння промисловості, скорочення роздрібної торгівлі, колапсу фінансової системи та банкрутства половини банків лише АПК уперто демонструє позитивні показники розвитку. За даними Держстату, за підсумками 2014 року частка АПК у ВВП перевищила 10% (2013-го було менше 9%).
Сільське господарство — визнаний флагман вітчизняної економіки, демонструє гарні економічні показники, на ринку присутні високоефективні аграрні компанії і галузь загалом має прибуток. Не варто думати, що МВФ ставить собі за мету угробити наш агросектор, але він вважає, що у складній ситуації кожен має зробити внесок у загальний добробут. Бо і в інших секторах економіки ситуація не така блискуча, як раніше, проте їм також урізають пільги.
Слід пам'ятати, що українська влада саме зараз проводить складні переговори з попередніми кредиторами про реструктуризацію заборгованості, тому вкрай важливо демонструвати притомність бюджетної політики держави, аби ні в кого не виникло сумнівів у нашій спроможності (принаймні у перспективі) борги повернути.
Для фахівців МВФ не секрет, що українські аграрії отримують меншу держпідтримку, ніж у інших країнах. Більше того — МВФ схвалює такий підхід, адже вважає, що Україна має принаймні дві конкурентні переваги, котрих немає у наших закордонних візаві.
По-перше, у нас наднизький рівень оплати праці (особливо після девальвації), що робить структуру затрат на виробництво значно конкурентнішою, ніж, приміром, у ЄС. Небагато тамтешніх країн можуть похвалитися такими низькими зарплатами а агросекторі.
По-друге, у нас надзвичайно великий ресурс покращення продуктивності праці в агросекторі, котрий країни ЄС вже давно вичерпали.
Перекладаючи з дипломатичної мови на народну, МВФ вважає, що навіть за умови скасування всіх пільг з оподаткування та мізерної держпідтримки, українські аграрії будуть цілком конкурентні зі своєю продукцією у світі, якщо їхня продуктивність праці буде співставною зі світовою, а за рахунок жебрацької оплати праці ми взагалі будемо у виграші. Тобто — нема чого плакатися, працюйте краще. Є ж країни світу, де агросектор взагалі не субсидується — Чилі, приміром, чи Нова Зеландія. І нічого — живуть якось, ще й розвиваються.
У МВФ порахували, що наше сільське господарство хоч і генерує 10% ВВП, але сплачує лише 1% від усього обсягу стягнутих податків. Причина полягає якраз у спецрежимі ПДВ, фіксованому сільгоспподатку та податку на землю. Податкові пільги, що їх має агросектор, сукупно складають до 30 млрд грн, половина з яких пов'язані саме з ПДВ. Таким чином, у МВФ вважають, що агросектор України генерує замало податків, а у скрутні часи кожна копійка на вагу золота.
До того ж, пільги з оподаткування роблять конкуренцію в агросекторі нерівноправною, адже підхід до адміністрування ПДВ не повинен вимірюватися розміром доходу, проте найбільший обсяг пільг отримують найбільші компанії, а дрібні (котрих у нас більшість) залишаються ні з чим.
Пастка Держстату
Повний текст у друкованій версії

 

Рекомендації Комітетських слухань на тему:
«Збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ
для сільгоспвиробників» (Проект)


Учасники Комітетських слухань на тему: «Збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників» заслухавши доповіді представників Міністерства фінансів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, представника МВФ в Україні, а також інформацію представників аграрної науки та бізнес-експертів, відзначають наступне.
Проектом Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік урядом передбачено перехід на загальну систему оподаткування агропромислового комплексу України вже з наступного року.
Така пропозиція може виявитися згубною для галузі і йде в розріз з підписаними домовленостями народних депутатів України у Коаліційній угоді щодо збереження пільгового оподаткування для вітчизняної аграрної галузі.
Пільги для агропромислової галузі також прописані в Угоді про асоціацію України з ЄС, відповідно до норм СОТ.
Аграрна галузь — одна із небагатьох галузей економіки України, яка попри кризи та складнощі демонструє щорічне зростання.
Враховуючи значимість аграрного сектору економіки України для забезпечення продовольчої безпеки держави, зміцнення національної економіки та зважаючи на необхідність вжиття невідкладних заходів щодо продовження подальшого використання в умовах кризи спеціального режиму оподаткування, як однієї з ефективних форм державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, учасники комітетських слухань рекомендують:

1. Звернутись до Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, керівників депутатських фракцій у Верховні Раді України щодо недопущення скасування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість сільгоспвиробників з 1 січня 2016 року та забезпечити виконання пункту 2.1. розділ XI (Реформа сільського господарства) Коаліційної угоди, яка є визначальною складовою програми уряду.

2. Провести у червні-вересні 2015 року регіональні круглі столи за участю народних депутатів України, представників уряду, сільгоспвиробників, науковців та експертів в аграрній сфері.

3. Провести у вересні 2015 року парламентські слухання на тему «Збереження спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільгоспвиробників».

Голова Комітету Т.Кутовий

 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: