Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВИРОБНИЦТВО ХАРЧІВ ЯК МИСТЕЦТВО ТА ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ
Як зазначають організатори (ДП «Прем'єр Експо» (Україна) и ITEGroupPlc. (Великобританія)),...
ЮВІЛЕЙ ХЛІБОРОБА. ДМИТРУ МОТОРНОМУ — 90!
Дмитру Костянтиновичу Моторному — хліборобу і життєлюбу від Бога, справжній легенді...
ЗЕМЕЛЬНИЙ АВАНПОСТ
повний текст у друкованій версії видання Як убезпечитися від рейдерів, як переукласти договір...
«МИКОЛАЇВЕЦЬ» УСПІШНО ПРОЙШОВ ХОДОВІ ВИПРОБУВАННЯ
В акваторії річки Південний Буг минулого тижня було успішно проведено ходові випробування...

Наші партнери:

МИЛЬНА ОПЕРА ПРО ПДВ ЗА НОМЕРОМ 2527, АБО ЧИ ВАРТО ВБИВАТИ РИНОК ЗЕРНА ЗАРАДИ ПРИВАТНОЇ ВИГОДИ?

Чергову загрозу для аграріїв маємо у вигляді законопроекту з означеним у заголовку реєстраційним номером від, як не дивно, аграрного комітету ВРУ. Розтлумачити громадськості, що він крім корупційних схем більше ніякої мети не має, зголосилися керівники впливових профільних організацій 11 червня в Києві.

Історія з податком на додану вартість в Україні триває щонайменше останні півтора десятиліття. Стисло переповісти її на початку зустрічі вирішив президент Української зернової асоціації Володимир Клименко, щоб упередити зайві запитання.

За його словами, тоді переважна більшість українських компаній — великих і маленьких — мріяла стати експортерами. Хтось збирав фуру волоських горіхів, хтось гарбузове насіння або насіння соняшнику. Вважалося дуже престижним для підприємців відкривати валютні рахунки, щоб отримувати із-за кордону долари або навіть «тугрики». Такий експортер за всі свої труди також мав отримувати певну премію у вигляді повернення ПДВ.

Через нетривалий час районні чиновники збагнули, що можна попросити 1-2 відсотки від суми відшкодування, приміром, «на розвиток району». Це нікого особливо не дивувало, адже в районників було багато кумів-сватів серед експортерів.

З часом відкатні відсотки зростали, аж поки на горі не усвідомили, що з цього можна непогано жити — нічого не робити, лише підписувати дозволи на відшкодування ПДВ. Дійшло до того, що за влади регіоналів дозвіл на відшкодування експортного ПДВ можна було отримати лише за особистим підписом столичного податківця за пропорцією 70:30, в якій друга цифра була для експортера. Бо мова вже йшла про суми відкатів із понад шістьма нулями.

Ті, хто не хотів платити такі скажені хабарі у вигляді відкатів, потрапляв до чорного списку — проти них відкривали карні справи. На компанії-учасниці Української зернової асоціації було відкрито сотні справ, починаючи від того, що компанія придбала зерно у якоїсь сумнівної фірми, і до того, що злочинцем вважали керівників і фахівців компаній. І все це робилося на тлі громогласних заяв про те, що карним органам вдалося попередити розкрадання ПДВ на мільярди гривень.

Насправді все це була брехня. Наприклад, компанії Каргілл держава заборгувала близько 1 мільярда гривень відшкодування ПДВ — американці не давали хабарів, тож і не отримували відшкодування. Довелося президенту компанії приїздити в Україну і зустрічатися з першими особами держави, щоб ці борги потроху поверталися.

Зрештою три-чотири роки тому уряд вирішив узагалі скасувати відшкодування ПДВ зерновикам. Тоді керівники профільних об'єднань застерігали чиновників, що такий крок призведе до зниження закупівельних цін на зерно для сільгоспвиробників. Навпаки, слід в Держбюджеті зробити окрему статтю для відшкодування ПДВ всім експортерам, щоб зрештою збільшити аграріям ціни на їхню продукцію.

Проте рішення не повертати ПДВ експортерам зерна було ухвалене. На переконання Володимира Клименка, це стосувалося саме зерновиків через те, що їхня переважна більшість — це потужні світові компанії, які просто не хотіли працювати з відкатами, тобто платити хабарі. Чиновники зрозуміли, що доїти переважно дрібних українців — марно, а від іноземців, які все одно нічого не хочуть віддавати, — самі скандали по всьому світові. Тому легко ввели цю норму.

За часів дії цієї норми неповерненя ПДВ при експорті зерна з сільського господарства вимито десятки мільярдів гривень — закупівельні ціни на зерно в Україні впали на ті самі 20%. Але тоді, три-чотири роки тому, світові ціни на зерно були високими, тому для вітчизняних аграріїв це було не так помітно. А коли і світові ціни впали, селяни опинилися просто перед розбитим коритом…

Було кілька спроб виправити ситуацію. Наприклад, законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення справедливих умов для реалізації сільгосппродукції та підтримки безпосередніх сільгоспвиробників» (реєстр. № 2527 від 02.04.2015 р., автор — голова профільного аграрного комітету ВРУ Тарас Кутовий). Документ прийнятий за основу в першому читанні.

Насправді — це є чергова спроба обдурити громадськість і обікрасти сільгоспвиробника. Адже в законопроекті йдеться, що відшкодовуватимуть ПДВ лише експортерам зерна, які мають статус сільгосптоваровиробника.

УЗА у своєму відкритому листі-зверненні на ім'я керівників держави зазначила, що в Україні наразі працюють 62 тисячі агроформувань, 40 тисяч із них — фермери, 20 тисяч — середніх господарств, решта — потужні господарства та агрохолдинги. При цьому експортерами з них є лише 300-400 компаній, основні суми відшкодування припадають на близько два десятки з них.

«Ми категорично проти запропонованого в законопроекті рішення проблеми, — заявив президент УЗА. — Ми вважаємо, що такі дії завдадуть відчутної шкоди розвитку зернового ринку України. Також попри назву документу — про захист сільгоспвиробників — ніякого захисту вони не отримають». Насправді, продовжував промовець, це вигідно десятку фірм: достатньо подивитися статистику відшкодування ПДВ експортерам зерна і побачити, хто саме отримує регулярно і в яких обсягах це повернення і зрозуміти, хто саме зацікавлений в ухваленні цього закону. Він також зауважив, що ці компанії мають статус сільговиробника, тоді як провідні вітчизняні експортери, у тому числі і «НІБУЛОН», який від початку перебуває на загальній системі оподаткування, такого статусу не мають.

«Мене дуже дивує, що голова аграрного комітету Верховної Ради пан Кутовий іще три місяці тому з високих трибун ратував за повернення ПДВ усім експортерам, а не лише зі статусом сільгоспвиробника. І разом із тим виступив ініціатором цього законопроекту і нині виокремлює відшкодування лише «статусним» експортерам», — зауважив Володимир Клименко.

І додав, що у світі сільгоспвиробники не експортують вироблену продукцію — їхнє завдання виростити продукцію і продати її з прибутком.

Він також додав, що парламентарями-лобістами просто ігноруються зауваження науково-експертного управління ВРУ про те, що законопроект порушує чинне законодавство.

«Законопроект №2527 несе колосальні корупційні ризики. Для економіки держави несе самі збитки. Ми зробимо все можливе, — зазначив президент УЗА, — щоби лобісти не знищили ринок зерна. Заради вигоди десятьох компаній вгробити ринок зерна ми не дамо!

Ми можемо погодитися з тим, що або держава не повертає ПДВ нікому з експортерів зерна, як це діє сьогодні, або повертаємо його всім! У випадку, якщо ми повертаємо ПДВ усім експортерам, ми підвищуємо закупівельні ціни для всіх виробників і даємо поштовх для розвитку сільського господарства».

Цікаво також, чи готові компанії зі статусом сільгоспвиробника, якім згідно з новим законопроектом відшкодовуватимуть ПДВ, — лежати «обличчям на підлогу і руки за голову», як це було декілька років тому з експортерами зерна під час фіскальних перевірок?

«Ми проти вибіркового відшкодування ПДВ, — заявив Микола Горбачов, голова комітету зернових та олійних культур Европейської Бізнес Асоціації. — Податок на додану вартість був введений заради боротьби із перевиробництвом: якщо компанія вивозить надлишковий продукт із країни, держава компенсує їй цей податок на додану вартість. У такий спосіб зберігаються робочі місця в країні-виробнику і стимулюється експорт надлишкового продукту. Тому ПДВ повертати треба. І повертати його треба абсолютно всім експортерам! Для цього слід виробити прозорі законодавчі правила і виключити корупційну складову».

Якщо говорити про компанії світового ринку, то вони мають абсолютно прозору звітність. Вітчизняні підприємства, які мають світове визнання, або прагнуть його і виходять на ІРО, також мають сувору звітність. Він зазначив, що український ринок прагне цивілізованих умов розвитку, і ніхто нічого давно «на багажнику» не вимінює.

«Компанії, які торгують в Україні, роблять найголовніше — вони створюють ліквідність на ринку. Без ліквідності продукція сільгоспвиробника стане невитребуваною. Відтак ні держава, ні виробник не отримають ніякого результату», — зауважив експерт.

Тому створення неоднакових правил для різних компаній призведе до викривлення ринку. Це викривлення надто негативно позначиться на програмі уряду із залучення інвестицій. Інвестують в Україну великі іноземні експортери, ризики яких диверсифіковані по всьому світу. Через їхню стабільну роботу інвестиційно привабливим стає ринок нашої країни для інших фінансово-кредитних установ, потужних підприємств з виробництва сільгосптехніки, насіння тощо. Інвестиції — це не лише будівництво чого-небудь. «Створення ліквідності — це вже інвестиції, так само, як і навчання персоналу, мотивація його роботи, створення додаткових робочих місць тощо», — зазначив Микола Горбачов.

Він також зауважив, що у сільській місцевості мешкає близько 14 мільйонів чоловік, проте не всі вони задіяні у процесі виробництва зерна. Однак всі 14 мільйонів залежать від того, як торгуватиметься зерно. Зазначений законопроект зробить продаж цього зерна збитковим для агроформувань, а отже погіршить соціальну складову.

Законопроект створює фінансовий дисбаланс — в цьому його основний негатив, наголосив віце-президент Американської торгівельної палати в Україні Тарас Качка. На прикладі інших індустрій видно, що таке, нечесне по відношенню до інших, збільшення податкового навантаження викликає роздратування на рівні штаб-квартир глобальних корпорацій. Причому незалежно від того, чи це роздратування викликане кількома мільярдами, чи тисячами гривень, — рішення щодо інвестицій ухвалюються значно повільніше.

Водночас, Україна — один із небагатьох ринків, який має можливість росту. Ми ще не досягли максимальної ефективності зернового ринку, у нас великий потенціал щодо нарощування логістики для перевалки зростаючого експортного потенціалу. Тому заради примарної вигоди декількох компаній створювати в масштабах країни глобальну незрозумілу напругу не варто. Щоби потім не довелося на рівні Прем'єра або Президента пояснювати світові, що ми нічого поганого не мали на увазі, а просто так сталося…

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: