НЕНАСИТЕЦЬ

Законопроект,

котрий може

зупинити річку

Фахівці Міністерства інфраструктури України розробили законопроект «Про внутрішні водний транспорт» і, як годиться, 12 травня вивісили його на офіційному сайті відомства для громадського обговорення. Його стислий огляд «Агропрофі» пропонувала як підверстку до інтерв'ю міністра інфраструктурі Андрія Пивоварського, в якому він запевнив: «Якщо за найближчі два роки ми подвоїмо перевезення дніпром, я буду щасливий!» (див. № 19 від 15 травня 2015 р.).

Закон, що й казати, потрібний. Бо залишки старого та започаткований новий річковий транспорт (котрий власне і користується внутрішніми водними шляхами) у нас є, але його правовий статус абсолютно невизначений. Тим часом річковий флот — це і нові робочі місця, й економія пального (під час перевезення річкою на тонну вантажу витрачається у 50! разів менше палива, ніж на таку саму відстань автотранспортом), і збереження довкілля, і збереження доріг, і зменшення ДПТ та смертності від них простих людей.

Це вже третя спроба унормувати річкові перевезення. Перший раз подібний законопроект був внесений до Верховної Ради як урядовий 2009 року, проте далі справа не пішла. До тексту додали одну статтю і внесли як депутатську ініціативу. У такому вигляді законопроект навіть пройшов перше читання, і знов діло застопорилося.

Нову версію законопроекту фахівці міністерства розробляли не самотужки, а із залученням зацікавлених сторін — у першу чергу, водних перевізників та тих, хто їхніми послугами користується. На шести засіданнях робочої групи було досягнуто певного порозуміння і, була надія, що у світ випустять консолідований документ, котрий враховуватиме інтереси та напрацювання як держави, так і операторів ринку річкових перевезень.

На жаль, той варіант законопроекту, котрий було опубліковано для обговорення, таким компромісом не став, відтак зауваження і доповнення до нього вже суттєво перевершують обсяг самого законопроекту. Насторожує те, що терміни ухвалення цього законопроекту зазначені навіть у Коаліційній угоді парламентської більшості (3 квартал 2015 року), відтак існує побоювання, що поспіх завадить якості.

Які цілі і завдання покликаний вирішити цей законопроект? Головне — прибрати перепони природного та штучного характеру, котрі наразі заважають розвиткові річкових перевезень. У першу чергу, це коло питань, пов'язаних із днопоглибленням, шлюзами та мостами. Водночас, це і перепони юридичного характеру, пов'язані з дозволом працювати на внутрішніх водних шляхах суднам під іноземним прапором. Ну, і нарешті — це перепони фінансового характеру, котрі пов'язані з дисбалансом розподілу фінансування. Бо є підприємства, котрі стягують різного роду платежі — той же канальний збір, водночас головне підприємство галузі — «Укрводшлях» потерпає від хронічного недофінансування, так що не лише нічим оплатити установку річкової «розмітки» — бакенів та буїв, але й на зарплату персоналу не вистачає.

У питанні розвитку річки держава планує залишити за собою лише стратегічні об'єкти — канали та шлюзи, а розвиток решти інфраструктури віддати на відкуп приватній ініціативі.

Аби опікувати всім водним господарством держави, законопроектом пропонується створити Адміністрацію внутрішніх водних шляхів, котра не матиме господарських функцій (аби деяким спритникам не захотілося нагріти руки і на холодній воді).

Повний текст у друкованій версії