Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВИВЕДЕННЯ ДНІПРА З КОМАТОЗНОГО СТАНУ. «НІБУЛОН» готовий убезпечити внутрішні водні шляхи
Нібулон днопоглиблення24 листопада на лімітуючому перекаті «Дніпродзержинські ворота» у Дніпровському водосховищі...
РОЗМАЇТТЯ СМАКІВ НА UKRAINIAN FOOD EXPO
ukrainian food expo23-24 листопада у столичному виставковому центрі «КиївЕкспоплаза» проходила міжнародна виставка...
ЗАГАДКА У ЗАГАДЦІ
Загадки не люблять лише ті, хто не вміє їх розв'язувати, свідчить народна мудрість. Але це про...
ВІД ОБЛАДНАННЯ ДО САДЖАНЦІВ: ПЛОДООВОЧЕВА ВИСТАВКА У ФОРМАТІ B2B
fresh business expo 20175-7 грудня в Києві проходила міжнародна спеціалізована виставка Fresh Business Expo 2017. Вона...
ПДВ ПРИ ЕКСПОРТІ ОЛІЙНИХ: РУХ НА ЧЕРВОНЕ СВІТЛО
Цивілізоване суспільство вирізняє дотримання низки правил, які враховують інтереси всіх його...

Наші партнери:

АГРАРНИЙ ХВОРУМ*, ЩО ПЕРЕТВОРИВСЯ НА КВОРУМ, АБО «СЛІД ВІДШАМАНИТИ, ЩОБ ВІДСІЯТИСЯ!»

Порівняння не на користь

Міністерство аграрної політики, на жаль, остаточно втратило функції оперативного реагування на ситуацію в АПК країни. Вона взагалі некерована, і не війна в тому винна. Але аграріям як справжнім патріотам країни вкотре треба щось робити в умовах катастрофічного дефіциту коштів і часу: лютневі вікна ми «проскочили» кожен на свій лад, а зовсім на носі – весняно-польові роботи.

«І від їхньої якості залежатиме, що ми зберемо влітку та восени. Чим нагодуємо українців. Що ми продамо за кордон, і яка кількість валюти зайде в Україну», – розпочав свою доповідь Ігор Брагінець, керівник ПСП «Альфа-Агро» з Херсонщини, голова осередку АСУ в області. Зауважте, ці слова виголосив не присутній міністр агрополітики, не нардепи і не будь-хто зі співголів Всеукраїнського аграрного форуму, четвертий етап якого відбувся сьогодні, 27 лютого, в Києві.

Попри скептичні настрої щодо участі у форумі, а головне його результативності, керівники сільгосппідприємств практично стовідсотково прибули на захід. «Бо треба ж у щось вірити, – сказав один із слобожанських учасників, – І чимось жертвувати заради порятунку країни. Якщо кожен вишукуватиме власної вигоди, навіщо тоді всі ці жертви і втрати? Любити Україну – значить робити для неї все!» При цьому голова сільгосппідприємства пояснив, що аграрії будуть попри все засівати поля і сподіватися, що постачальники добрив, наприклад, припинять ганятися за ростом долара і продадуть селянам добрива по старій закупівельній ціні. Від того всі тільки виграють: і добрива не пропадуть, і зерно належним виросте. Головне, ми втримаємо аграрну галузь, забезпечимо продовольчу безпеку країни. А тоді вже можна повертатися до умов ринку…

Про нерозуміння урядом всієї загрози від втрати АПК як нашої останньої стратегічної галузі говорили практично всі в кулуарах, бо виступати з цим з трибуни нікого не запрошували. А сьогоднішній головуючий співголова форуму Іван Томич практично затикав рота протокольним промовцям із різних куточків України, мовляв, закінчуйте вже, бо регламент…

Але ж аграріям думати й відверто говорити не заборониш. Отже, приміром, наполягали в кулуарах, якщо раніше на селекторній нараді з керівниками обласних управлінь аграрії жалілися профільному міністрові, що в одній області не вистачає добрив, в іншій – дефіцит насіння, а загальною по країні є проблема різкого подорожчання пального перед посівною, то високопосадовець, володіючи даними областей, в присутності представників інших відомств, давав доручення прямо на селекторі перекинути матеріально-технічні ресурси з одного регіону, де є надлишок, до іншого, щоб покрити дефіцит. Крім того, залежно від дефіциту або значної дорожнечі ресурсів для посівної чи жнив, міністерство викликало «на килим» керівників компаній-постачальників добрив, ЗЗР, насіння тощо і домовлялося з ними (іноді жорстко) про надання товарних кредитів аграріям.

Нині ж, на запитання з трибуни форуму фермера Ігоря Брагінця, до кого з присутніх керівників господарств хоча би зателефонували з районного або обласного департаменту агропромислового розвитку, щоб поцікавитися, який стан справ, які наразі проблеми, зал лише переглядався з боку в бік, і – жодної відповіді. «Вони наразі бідні, як церковні миші, – пояснив промовець, – в них грошей навіть на телефонну розмову немає. Не те що бензину, щоб проїхати по господарствах району і на власні очі подивитися, що там насправді відбувається. А між тим, всі райони звітують. І області. Й ці цифри, ніким не перевірені, складають міністерську звітність. А вона далі шириться високими кабінетами і зрештою складає «офіційні дані». Тобто насправді ніхто в країні не знає реальної картини!»

Повернемося знову до історії. Донедавна зі скрипом, але до Держбюджету закладалися компенсація відсоткових ставок по кредитах для АПК (на рівні 50%, а то й більше). Нині ж банки не просто не фінансують, а навіть переглядають відсоткові ставки за укладеними угодами, наголошує Ігор Брагінець. У свою чергу з трибуни голова Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин Тарас Кутовий зізнався, що виділені Кабміном 300 млн грн Міністерству аграрної політики на компенсацію відсоткових ставок підуть в погашення минулорічного боргу аграріїв банкам. І все. «Мова йде про те, – сказав він, – що Дербюджет незбалансований взагалі. Сьогодні нам уряд виділив 300 мільйонів на компенсацію по кредитах. Насправді, слід говорити про те, що це є кредиторська заборгованість минулого року. Тому повернення боргів у цьому році знівелює ці гроші. Це чесна позиція, про яку треба говорити». Відверто кажучи, це єдине з усього сказаного депутатом, що можна було зрозуміти, на жаль: до виступів слід готуватися, тим більше з фаховою аудиторією.

Так само донедавна з комбінатами-виробниками пального завдяки профільному міністерству (за згодою Кабміну) укладалися угоди про заморожування цін на паливно-мастильні матеріали для посівної, і кожній області доводилися ліміти на дизельне пальне по фіксованій ціні. Після нещодавнього обвалу гривні до 40 за долар, вартість дизельного пального для аграріїв-оптовиків підскочила до 30 грн/л. Нині в Антимонопольному комітеті подейкують про змову трейдерів, ми ж невдовзі побачимо реальні результати цього подейкування (з огляду на те, що певний час паливникам дається для зняття вершків з максимальної ціни – прим. ред.).

А ще – не більше п'яти років тому діяли зо півтора десятки державних, а також обласні цільові програми з розвитку галузей рослинництва, тваринництва, виноградарства для закупівлі сільгосптехніки й обладнання тощо. Тоді складалися державні цільові програми, остання, приміром, до 2015 року. І це при тому, що у Верховній Раді не було аграрного лобі, як тоді жалілися. Весь цей комплекс заходів у купі називався державною підтримкою сільського господарства України. І результати не забарилися, щороку вітчизняний АПК набирав обертів, і навіть торік витяг країну з економічної кризи в умовах війни на Сході держави.

Сьогодні все частіше звучать розмови про те, що за міністерством потрібно залишити лише інформаційні і законотворчі функції. В принципі, й у відомстві не проти. Логічно: коштів на держпідтримку все одно немає, то чого ж відповідати за те, чого немає?

Нинішнє слово «реформи» стало так само заїждженим, як на початку 1990-х «прискорення» і «перебудова» – слово є, а результатів немає. Скрізь ці «рехворми» проходять під двома гаслами: боротьба з корупцією в умовах війни та нова команда професіоналів. Щодо боротьби з корупцією, то, за чутками, старі схеми просто перехопили «нові камікадзе» з уряду Яценюка. Щодо молодої команди, складається враження, що при розподілі портфелів у Кабміні головне, щоб в умовах міжнародного складу уряду і нашого прагнення до Європи «каліфорнійський хлопчик» від партії міг сказати «I am» (я є – англ.), а те, що далі він видасть «a table» (стіл) – вже нікого не хвилює, правильний текст йому напишуть. Ну, і щоб був талант у галузі створення видимості бурхливої діяльності на додачу. Про фахові якості керівника міністерства або відомства взагалі не йдеться.

Щодо законодавчої гілки влади, то нарешті в теперішньому парламенті 8 скликання ми не просто маємо понад три десятки аграріїв. Для наочності присутні ставили одне конкретне запитання: «Що зробив (ухвалив, відстояв, розробив і запропонував законопроекти) Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин ВРУ для проведення посівної 2015 року?». За час свого офіційного функціонування від 24 грудня 2014 року він збирався на засідання лише три рази (14.01.2015, 03.02.2015, 10.02.2015 – прим. ред.).

Дарма, що цьогорічний дефіцит посівної, за даними Мінагрополітики, становить 10-15 млрд грн. За словами народного депутата і президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, він перевищив позначку у 60 мільярдів. Чи закладено в ці цифри заробітну платуа, наприклад, механізаторам, тваринникам тощо, невідомо.

Тобто, що ми маємо в підсумку: паралізоване міністерство і нардепів, які навіть за великого бажання нічого зробити не зможуть – в країні війна, грошей у бюджеті зась, тож ініціативи з підтримки виробника з використанням бюджетних коштів відмітаються ще на стадії роздумів. В умовах фінансової кризи треба ж ще убезпечити свої активи, тож маємо купу ініціатив подібного плану.

Сьогоднішній форум за збігом обставин співпав із засіданням Кабміну, тому крім міністра аграрної політики та продовольства України Олексія Павленка, більше послухати керівників агровиробництва ніхто не прийшов. І навіть, попри доручення Прем'єра, не надіслав будь-кого зі своїх заступників або керівників департаментів. До честі Міністерства фінансів, від нього було троє фахівців.

Погляд на АПК з Хрещатика

Тож у своєму виступі Олексій Павленко назвав нинішній аграрний бюджет по-суті військовим, коли майже 100 млн грн щодня держава витрачає на проведення військових дій на Сході. Відтак, Державний бюджет поки що аграрію допомогти матеріально просто не може. Однак він наголосив, що будь-які перевірки бізнесу до кінця року є незаконними, згідно з рішенням уряду. У разі, якщо до виробника матимуть претензії будь-які інспекції, міністр закликав звертатися до правоохоронних органів (ну, не до міністерства ж звертатися по допомогу).

З іншого боку, наголосив чиновник, сільське господарство зараз посідає перше місце за експортом і дає найбільшу валютну виручку, випередивши інші сектори. (Навряд варто радіти, якщо таке лідерство обумовлене не приростом однієї галузі, а занепадом інших – прим. ред.). Також позитив міністр вбачає у зацікавленості іноземних партнерів у інвестиціях в країну. За його словами, зараз триває значна робота з євроінтеграційних процесів, відкриття нових ринків для збуту української продукції, зокрема щодо перспектив нових контрактів із КНР, Саудівською Аравією, країнами Азії та Африки. «Вчора обговорили з Послом Королівства Саудівської Аравії напрямки двосторонньої співпраці. До речі, днями бачив фотографії супермаркету у Дубаї, де можна купити українську молочну продукцію», – відзначив пан Павленко.

Одне з головних питань, за словами міністра, фінансування посівної. Хоча добрива, пальне, ЗЗР, насіння є в наявності, коштів у аграріїв на нього не вистачає у сумі 11 млрд грн. Вихід міністр вбачає у банківському кредитуванні. «Минулого тижня обговорювали це питання з керівництвом Нацбанку України, спільно з керівництвом топ-10 банків України, є розуміння, що потрібно давати кошти в цю галузь», – розповів він. І уточнив, що нинішню ліквідність банківського сектору банкіри оцінили у 60 млрд грн. Одночасно на нараді йшлося і про те, що процентні ставки за кредитами, які досягають 30%, потрібно якось зменшувати. (Від дати зустрічі 17 лютого ніякої практичної інформації, до кого саме з банків звертатися і на яких умовах, ніде не просочилося – прим. ред.) Водночас, головний аграрій країни сподівається, що буде проведення рішення про зміни до бюджету, які передбачають 300 млн компенсації за банківськими кредитами (це про них як про повернення кредиторської заборгованості банкам згадував у виступі нардеп Тарас Кутовий – прим. ред.).

Тішить міністра і допомога малому і середньому бізнесу з боку іноземних держав. Зокрема, він розповів про першу велику програму, яка прийшла безпосередньо від Канади й Ізраїлю, яка передбачає підтримку виробників плодово-овочевої продукції. Обсяг фінансування програми $20 млн, і розрахована вона на близько сім тисяч фермерів Запорізької, Миколаївської, Херсонської та Одеської областей. Він запевнив, що перші тисячі фермерів зможуть скористатися нею уже в найближчі чотири місяці. Програма стосуватиметься технічної допомоги і компенсації (див. центральний матеріал поточного номеру «Гроші українцям на канадсько-ізраїльські сади» прим. ред).

Досвід аграрія – з трибуни

СправжнІй стан справ у відповідь на виступ чиновника окреслив Ігор Брагінець, про якого йшлося на початку статті. За його словами, подорожчання посівної компанії сталося щонайменше на 80%. Більшість матеріально-технічних ресурсів імпортні, тому вони залежать від курсу долара; і навіть те, що виробляється в Україні, перераховується на валюту. Якщо експортери та великі компанії працюють на зовнішні ринки й за рахунок отриманої валюти компенсують ризики від коливання курсу, то малі та середні товаровиробники внутрішнього ринку обмежені попитом через низьку купівельну спроможністю населення, що унеможливлює підняття цін пропорційно зростанню валюти. Особливо це стосується виробників овочів, м'яса, молока, цукру. Ситуація погіршується й тим, що партнери, які раніше надавали товарні кредити, також налякані ситуацією і не можуть нічим допомогти.

Тож у багатьох таких господарств зараз відсутні пальне, насіння, засоби захисту рослин. При цьому інформація Мінагрополітики є некоректною, як вже йшлося вище, і вірити їй неможливо.

З іншого боку, наголошує фермер, стоять нові реформи: недолугі потуги в реформуванні системи оподаткування сільського господарства, збільшення єдиного (раніше – фіксованого сільгоспподатку) у 21 раз, анонс повної відміни спеціального режиму по ПДВ та введення загальної системи оподаткування для селян.

«Складається враження, що наші можновладці змагаються, хто створить селянам більше проблем», – обурюється доповідач.

Сільгоспвиробники вже давно вимагають єдиного податку з розрахунку на 1 гектар. Чому не взяти за основу проект змін до системи Єдиного податку, що розробив Аграрний Союз України, де за основу взято оподаткування земель, які перебувають за межами населених пунктів, з чіткими та прозорими правилами адміністрування. Вся необхідна інформація щодо землі наявна в державі. «Цей податок включає в себе всі складові оподаткування, які сьогодні сплачують виробники, що детінізує багато речей, в тому числі і заробітну плату на селі та приховану оренду. Це збільшить в рази надходження до державного та місцевих бюджетів від Єдиного податку та сприятиме детінізації сільгоспвиробництва. На сьогодні по різним регіонам у прихованій оренді від 10 до 70% сільгоспземель, у середньому по країні ця цифра на рівні 40%. І ці 40% не тільки не сплачують податки по землі, а й весь ланцюг виробництва знаходиться в тіні», – наголошує Брагінець.

Якби влада більше прислухалася до громадських організацій, багатьох проблем можна було би уникнути. Наприклад, Держсільгоспінспекцію слід було реформувати, а не ліквідовувати, бо виробники зіткнулись з проблемами перевірки насіння та отримання сертифікатів при експорті. «Якщо нам потрібно замінити прогнившу опору в мості, – зауважує промовець, – то ми спочатку готуємо їй заміну. А ми все робимо навпаки, спочатку знищуємо, а тільки потім задумуємось над тим, чим ми її замінемо. Та й думаємо дуже довго. Те саме зробили з реформою реєстрації договорів оренди та введенням електронних рахунків ПДВ. Не створивши дієвих механізмів реалізації реформи, ми її навмання проводимо. Це дискредитує саму ідею реформ. І що найгірше – відповідальність покладена на селян, які не мають ніякого впливу на дію цих механізмів».

Окремим болючим питанням постає зрошення. Наразі уряд береться до реформування унікальної системи водопостачання, як щодо її розмірів, так і функцій. Південь України внаслідок поспіху може залишитись без зрошення та питної води. «Реформа неможлива без залучення громадськості, і не якоїсь міфічної, а саме тих людей, які користуються системою. Слід також ухвалити зміни до законів про обіг сільгоспземель, про меліорацію, про особливий статус зрошуваних земель, трубопровідний транспорт та земельний кодекс, щоб нівелювати, хоча би частково, ті втрати, які нанесла земельна реформа в частині розпаювання зрошуваних земель.

Ми наполягаємо на недопустимості проведення будь-яких змін правил гри без консультацій та схвалення громадськістю. Ми готові з органами влади відпрацювати прозорі правила, що збільшить надходження до бюджету та потужності країни в виробництві продуктів харчування та нашої частки на світовому ринку, й, як наслідок, покращить зовнішньоторговий баланс», – резюмував Брагінець.

Чого, власне, збиралися?

КерІвники агроформувань відверто зневірилися в проведенні всілякого роду «хворумів»: результатів ніяких, лише втрата часу і таких необхідних грошей. Наприклад, щоб в умовах вартості бензину 30 грн за літр, делегатам із Харківщини на дорогу до Києва знадобилося реалізувати 650 літрів молока екстра класу по 4,3 грн/л.

То виникає цілком слушне питання: «А для чого ж збиралися?» Крім відповіді: «Як, а поговорити?!», ми отримали ще й таку: «Треба якось нашаманити, щоб відсіятися. Причому саме відсіятися, а не посіяти. У результаті, продовольчого зерна не буде».

Для того, щоб від імені керівників сільгосппідприємств співголови агрохворуму звернулися до уряду з якимись вимогами, людей не треба було збирати. Бо двоє співголів – Л.Козаченко та О.Бакуменко – народні депутати.

Вимагати можна скільки завгодно. А потрібні конкретні кроки підтримки економіки: незмінне оподаткування для АПК упродовж найближчих років, податкові канікули, скасування ввізного мита на насіння, добрива, ЗЗР, обладнання, сільгосптехніку.

Такі легкі кроки до прозорості

У гаслах будь-яких реформаторів останнім часом постійно звучать заклики до боротьби з корупцією і за прозорість роботи державних органів. Але якщо з корупцією в короткі строки впоратися навряд удасться, то слід хоча би звернути погляд на прозорість. Адже її відсутність (а також, звісно, низькі бюджетні зарплати) призводить до загадкової трансформації, коли на місці чиновника виникає всемогутнє «рішало».

Два останні міністри, наприклад, дуже голосно говорили про те, що слід налагодити ефективну комунікацію з бізнесом, що міністерство повинно не заважати, а допомагати бізнесу, постійно підписувалися якісь меморандуми про взаєморозуміння і т.ін. І водночас заявляли про звуження функцій міністерства до суто законотворчих та інформаційних. Звісно, у нелегкий час хочеться позбутися зайвої відповідальності, однак не справляються навіть з прозорістю. Яка починається не з балачок, а з конкретних і елементарних речей.

Для прикладу, зайдіть на сайт Мінсільгоспу США або Канади, у пункті «послуги і сервіси» користувач – фермер, бухгалтер великої аграрної компанії, просто пересічний громадянин – може знайти потрібну собі інформацію, що стосується роботи на селі, життя на селі, підтримки аграрного виробництва. Захворіла тварина – ось тобі телефони з адресами, де тобі допоможуть; дісталася у спадок земля, хочеш організувати аграрне виробництво – ось, дивись, програма підтримки початківців, виписані умови кредитів. Можна знайти перелік страхових компаній, рекомендованих міністерствами, аграрну статистику тощо. Все зрозуміло і доступно.

А тепер зайдіть на сайт Мінагрополітики в розділ «Каталог послуг». У підрозділі «Адміністративні послуги» вам запропонують перейти на сайти різних ЦОВВ і ознайомитися з переліком нормативних документів, які регулюють надання адміністративних послуг, які можуть надаватися даною організацією, запропонують почитати різні реєстри і регламенти, скачати десяток зайвих документів із незрозумілими назвами і спокійно, тижні за три, розібратися, які ж тобі послуги пропонують. Або цікавий підрозділ послуг «Форми звітних документів» – це, виявляється, міністерство робить послугу виробникові, надаючи йому форму звітності. Чи, приміром, пункт «Корисна інформація» – мабуть, фермеру дуже важливо знати «Правила оформлення тексту нормативно-правового акту», це єдиний документ у цьому розділі. Якщо ж ви захочете докопатися до аграрної статистики, «мишку» в порох зітрете, настільки глибоко вона на сайті закопана. Прикладів багато, одним словом, зручність сервісів, якщо це можна так назвати, залишає бажати кращого, хоча 2012 року МінАП сплатило з бюджетних коштів за створення сайту 150 тис. грн – тоді на стару структуру сайту «натягнули» сучасніший дизайн, тим і обмежилися. Це, приблизно, як квіточку на стіні напіврозваленого сараю намалювати і взяти гроші за капітальний ремонт споруди.

Можна, звісно, тільки звалити все на «папєрєдніка» і приблизно порахувати «відкат» від створення такого сайту, адже створення нового обійшлося би в десятки разів дешевше. Однак вже понад рік влада, яка розповідає про прозорість, не може зробити елементарних речей для хоча би найменшого її втілення. То чого ж чекати у державних питаннях? Нехай у нас залишилося не так багато держпрограм і грошей в бюджеті, але конкретну поміч тому ж малому сільгоспвиробнику, про якого так часто згадують ледь не зі сльозами на очах, можна організувати шляхом надання йому доступної інформації. Почати хоча би з цього.

* У гонитві за всім іноземним, ми якось забули, що серед етнічних українців вживання «хв» замість «ф» - явище природне. Існує думка: ніякого «ф» в українській мові не було, хіба що у нових («не перетравлених» іще) словах-запозиченнях із інших мов; а були «т» та «хв». Тож, замість «арифметики» та «файла» маємо «аритметику» та «хвайл»... і Максим Рильський (поет) був Тадейович, а не Фадєєвіч. Тож більшість учасників зібрання – люди від землі – називали його не інакше, як «хворум».

Фото прес-служби Мінагрополітики

 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Ціни на зернові: