Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗМІНА ФІЛОСОФІЇ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА
Унікальний кормоцентр (або фід-центр) — виробничий комплекс для виготовлення збалансованих...
УНІКАЛЬНЕ ДНОПОГЛИБЛЮВАЛЬНЕ СУДНО «МИКОЛАЇВЕЦЬ» ЗІЙШЛО НА ВОДУ
Унікальне самохідне надпотужне днопоглиблювальне судно з символічною назвою «Миколаївець»...
ЗЕРНО ЛУГАНЩИНИ СТАЛО НА РЕЙКИ
Перше луганське зерно залізницею від початку військових дій на Донбасі 2014 року було...
БЛОКЧЕЙН У КАДАСТРІ, ЯК ВАРЕНИК У СМЕТАНІ
Недовіра до надійності електронних систем Держгеокадастру є одним із застережень, котрі...

Наші партнери:

РОБОТА НА ВИПЕРЕДЖЕННЯ ЧАСУ

Днями у Києві відбулася одна з визначних подій вітчизняного аграрного ринку останніх років, а саме - другий раунд V Українського зернового конгресу (УЗК). Перший його раунд, нагадаємо, проходив цьгоріч 8-10 вересня в Парижі (Франція). Третій і заключний раунд пройде 23-26 березня 2015 року у Вашингтоні (США).

Тож київський раунд УЗК працював з 24 по 26 листопада і складався з пленарної частини та виїзної – на перевантажувальному терміналі філії «Переяславська» ТОВ СП «НІБУЛОН». Головною темою форуму всі п'ять років поспіль від часу його заснування є налагодження постійного діалогу між бізнесом і владою. З огляду на тривалий процес створення парламентської коаліції та до тепер не сформованого нового складу уряду, організатори не досягли всіх намічених на форум результатів. Однак не зупинилися на цьому, виходячи з того, що бізнес в нашій країні давно звик вирішувати власні проблеми сам, не спираючись на допомогу влади. Навпаки, цього разу бізнес вирішив, що зможе стимулювати владу працювати на благо країни, і для цього простягнути цій владі, яка ось-ось народиться, руку допомоги.

Тож, на поточному конгресі в Києві розглядалися актуальні питання функціонування світового та українського зернових ринків, аналізувалися фактори, що визначають умови ефективності зерноторгівлі у Причорноморському регіоні, обговорювалися середньо– і довгострокові перспективи розвитку зернового сектору країни. У конгресі взяли участь представники суб'єктів зернового ринку, міжнародних фінансових організацій, зокрема, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, підприємств і громадських організацій.

Організатори конгресу – Українська зернова асоціація та інформаційно-аналітичне агентство «АПК-Інформ», партнери – Європейський банк реконструкції та розвитку, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), Міжнародна організація торгівлі зерном і кормами (GAFTA), Проект Агроінвест (USAID).

Зважаючи на важливість самої події й обговорюваних проблем, УЗА виступила з ініціативою підготувати спецвипуск «Агропрофі» з детальним висвітленням роботи конгресу і найбільш актуальних доповідей, і додатковий тираж цього спецвипуску роздати всім 419 обраним народним депутатам нової Верховної Ради й урядовцям нового Кабміну, особливо оновленому складу Мінагрополітики. Щоб оновлена законотворча і виконавча влада нарешті прочитали й усвідомили всю значущість роботи вітчизняного АПК, а головне – необхідність реальної підтримки його на рівні держави. Бо саме український АПК сьогодні є тим локомотивом, який витягне країну із наявної економічної та й політичної кризи. Наша газета пристала на цю цікаву пропозицію, тож найближчим часом ми її втілимо в життя, і ви, шановні наші читачі, також зможете дізнатися про конгрес розлогіше.

Наразі за ініціативи фахівців ринку і Української зернової асоціації ми розпитали її президента Володимира Клименка про підсумки роботи Київського раунду УЗК і про майбутній Вашингтонський її раунд. Підсумки всіх трьох раундів V Українського зернового конгресу можуть бути приголомшливі не лише для України, а й для всього світу.

Тож пропонуємо вашій увазі відповіді Володимира Клименка на наші запитання.

 

Володимире Георгійовичу, як Ви оцінюєте роботу Українського зернового конгресу, який днями пройшов у Києві? Ви мали на меті зібрати високопосадовців і бізнесменів та визначити документально 10 першочергових кроків розвитку АПК…

– Я оцінюю роботу Українського зернового конгресу (УЗК) по відгуках його учасників. Наш конгрес вирізняється від інших суто діловою аудиторією з 200-250 фахівців. Свого часу ми, УЗА й ІА «АПК-Інформ», започаткували цей конгрес спільно є Європейським банком реконструкції і розвитку та ФАО як постійно налагоджений діалог між бізнесом і владою. Наше завдання – забезпечувати діалог бізнесу і влади. І ми з цим завданням успішно справляємося.

Справді, ми дуже сподівалися, що після дострокових парламентських виборів за місяць часу буде створено парламент і новий склад уряду. Так не сталося. Проте це не означає, що ми не втілили намічене. Просто ці події вкотре довели, що політики у нас займаються вирішенням не стратегічних задач держави, а своїми політичними інтересами. А аграрний бізнес як працював, так і продовжує плідно працювати. Високі результати на світовому експортному ринку сільгосппродукції, яких досягає Україна останніми роками, є найкращим свідченням тому.

Цьогоріч на нашому конгресі мав бути присутнім, як керівник попереднього складу уряду, Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. Оскільки ж в Україну прибула делегація ЄБРР на чолі з главою Сума Чакрабарті, то глава уряду проводив зустріч із ним, а заступник голови агродепартаменту ЄБРР Войтек Боняжчук був присутній на нашому круглому столі УЗК.

Надзвичайно приємно, що всі учасники одностайно визначилися з оцінкою заходу – «відмінно». На відмінно пройшов перший день – ознайомча екскурсія на річковий термінал компанії «НІБУЛОН» в Переяслав-Хмельницькому на Київщині. Фахівців дуже порадувало, що це не зразково-показовий об'єкт, а сучасний високотехнологічний елеваторний комплекс на воді, яких «НІБУЛОН» звів уже вісім у рамках свого інвестиційного проекту з відновлення річок Дніпро та Південний Буг як транспортних артерій України. А загалом компанія нещодавно розпочала зведення 23-го за ліком найсучаснішого, але типового для неї самої, елеватора у Запорізькій області.

Учасники вкотре наголосили, що Український зерновий конгрес традиційно був відмінно організований, був цікавим і змістовним, а головне – напрацював конкретні шляхи розвитку вітчизняного АПК на найближчу перспективу, тобто практично вже від завтрашнього дня. Цьому питанню був присвячений другий день конгресу.

Якщо ж говорити про проведені сесії, то наша фішка – Круглий стіл на тему: «Бізнес і влада». За його результатами ми готуємо документ-звернення до Прем'єр-міністра України, навіть попри те, що урядовців на конгресі було обмаль. Нагадаю, що на цю посаду Арсенія Яценюка призначено наступного дня після конгресу, тож більше чекати нікуди – треба діяти. Як ми і планували, на конгресі кожен із учасників Круглого столу вніс свою першочергову десятку питань, які у переважній більшості співпадали. Однак у кожній галузі є своя специфіка, тому були і нові пропозиції, які виявилися дуже цікавими і корисними для нас як організаторів заходу і самої ідеї створення конгресом такої Програми першочергових кроків для АПК. Тому зараз ми, УЗА та ІА «АПК-Інформ» як організатори конгресу, збираємо всі пропозиції і презентації й упродовж першої декади грудня 2014 року підготуємо такий стислий конкретний документ на ім'я глави уряду. Це щодо документу з 10 кроків.

Цікавою, на переконання присутніх, також була французька сесія – за підсумками першого раунду цьогорічного V Українського зернового конгресу, який проходив 8-10 вересня в Парижі. Французька делегація, яка мала можливість у Парижі познайомитися з українськими зерновиками і нашим зерновим ринком, була доволі чисельною і функціонально зваженою. Так, була фахово представлена одним із найпотужніших кооперативів Франції – InVivo, який торік, наприклад, отримав оборот EUR 6,1 млрд, й який був серед спонсорів нашого паризького раунду. На конгресі в Києві працювали топ-менеджери транснаціонального зернотрейдера французького походження Groupe Soufflet, а також однієї з провідних бірж – пан-європейської фондової біржі Euronext NV.

Наші стандартні для УЗК теми – це світовий ринок зерна і місце на ньому України, а також світова торгівля зерном: міжнародний досвід і можливості для нашої держави. Це макроекономічна ситуація в економіці та її вплив на подальший розвиток бізнесу. На наше прохання, чудову доповідь озвучив Олег Устенко – виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера.

Велике зацікавлення викликав виступ нашого китайського колеги Кріса Вонга (представник China Sinopharm International Corporation). Гість пояснив, а для мене це було особливо приємно, що він і його колеги познайомилися з українським зерном в Гонконзі під час конгресу (2-4 березня в Гонконзі команда УЗК провела першу в країнах Південно-Східної Азії міжнародну конференцію «Українське зерно – світу!», яка була покликана познайомити регіон із зерновим сектором українського АПК – прим. ред.). Він наголосив, що представляє не державну, а приватну компанію, яка відтоді розпочала співпрацю і наразі вже плідно працює з українськими трейдерами. Компанія, яку він представляє, імпортувала 200 тис. тонн соняшникової олії з України, нині ж починає закуповувати вітчизняне зерно. Річний оборот компанії становить близько $33 млрд.

Усі виступаючі щодо теми торгівлі України і Китаю також наголошували на тому, що не лише одна ДПЗКУ (Державна продовольча закупівельна корпорація України – прим. ред.), під яку Мінагополітики було виписано окремий контракт, має право торгувати з цією країною. Донедавна лише для ДПЗКУ був відкритий зерновий ринок Піднебесної, з якою від імені держави Україна торгували якісь товариші. Наразі від такої «діяльності» Україна має величезні збитки. Що буде з цією компанією і з цим контрактом – це вже питання до нового уряду. Натомість ми на конгресі зафіксували дуже цікавий факт: уже близько десяти вітчизняних і транснаціональних компаній, що працюють в Україні, налагодили співпрацю з Китаєм по соняшниковій олії, ячменю, кукурудзі. Й у вибагливих китайців претензій до якості нашого зерна немає. Звідси можна зробити висновок, що попередні тепер вже два керівництва Мінагрополітики нічим не допомогли бізнесу налагодити стосунки з Китаєм і відкрити цей привабливий і дуже ємний ринок. Натомість бізнес сам пробив собі дорогу. І в Китаї також, виявляється, знайшлися інші компанії, які готові працювати за нормальними торговельними правилами.

Також приємно відзначити, що об'єктивно позитивними в оцінці нашої роботи були представники Єгипту. З їхнього боку, крім презентації власної компанії, було відзначено, що українське зерно дуже високої якості, тому й обіймає 22% єгипетського ринку проти 18% російського.

Питання транспортної логістики на конгресі в Києві були висвітлені більше ніж вичерпно. Насамперед, у перший день на нібулоновському терміналі під час екскурсії і виїзного Круглого столу з питань річкової логістики. Всіх учасників настільки вразила ця поїздка і проведений в її рамках круглий стіл, а також доповіді інших учасників конгресу, що ми виступили з пропозицією зробити спецвипуск «Агропрофі» з детальним висвітленням цих заходів і виступів.

 

Однак буде ще третій, завершальний раунд V УЗК в США навесні 2015 року. Чи вже триває підготовка до нього?

– Підготовка до конгресу в США була основною метою нашої поїздки за океан 10-15 листопада. Ми визначилися, що цей конгрес пройде у Вашингтоні 23-26 березня 2015 року.

Українська делегація організаторів конгресу розпочала підготовчу частину візиту з провідного аграрного штату країни – Айова, точніше, з одного з найстаріших вищих навчальних закладів США – Айовського університету. Ми зустрілися з керівництвом асоціації фермерів штату та біоенергетичної асоціації. Перелік питань, що нас цікавив, – яка склалася ситуація у американських агровиробників через падіння світових цін на зерно, чи працюють у них агрострахові пакети тощо. Ми з'ясували, що американські фермери так само страждають через падіння цін на зерно, як і наші вітчизняні. Дехто з американських фермерів планує частково заміщувати посіви кукурудзи соєю, яка стала наразі більш рентабельною. Проте для виробників кукурудзи справжнім порятунком стала створена в Айові потужна біоенергетична промисловість: 20% кукурудзи штату йде на переробку на біоетанол. Цим пальним мешканці штату заправляють власні авто: додавання 10% біопалива не потребує ніякої модифікації двигуна легковика (в Україні розповідають різні казки, що не можна додавати більше 2-3% без переобладнання, та якби у нас був якісний бензин А95, то ми б так само легко додавали ту біопаливну десятку). Якщо ж переобладнати двигун, то можна до 30% додавати домішок. Нові модифікації двигунів дозволяють використовувати від 80 до 100% біоетанолу. На запитання до айовського фермера, навіщо він використовує біоетанол у двигунах, він відповідає: бо я патріот своєї країні і патріот штату Айова. У мене запитання до українців: хіба ми не патріоти своєї країни? То чому ми воліємо їздити на, вибачте на слові, «віслюковій сечі» А95, а не на власному біоетанолі?!

Наголошую, Україні слід звернути ретельну увагу на створення і розвиток біопаливної промисловості. Мова йде про промислове виробництво біоетанолу і біодизелю. Створення біопаливної промисловості – це зрештою вирішення проблем зовнішньоторговельного сальдо і, в такий спосіб, стабілізація національної валюти, національної економіки. Найбільш економічно доцільне – виготовляти біоетанол із кукурудзи, якої наша країна виробляє вже достатньо. Причому в переробку йде вся рослина від кореня до качана, на противагу сої, якої в штаті Айова також більш ніж достатньо, однак вона такої рентабельності біодизелю не дає.

В Україні, на мою думку, можна щонайменше 20% вирощеної кукурудзи переробляти на біоетанол.

Продовження на стор. 10 о

В Айові щороку восени проходить вручення Всесвітньої Продовольчої Премії. Ми знаємо, що від України на неї номіновано Олексія Вадатурського. Він залишається номінантом чи вже шансів немає?

– Безумовно, залишається номінантом. Ми також відвідали секретаріат Всесвітньої Продовольчої Премії в штаті Айова, яка по суті визначається як «Нобелівська Премія у галузі продовольства і сільського господарства».

Хочу всім нагадати, що, вперше за історію існування Премії, 2012-го її номінантом офіційно визнано представника країни так званого пострадянського простору – України. Ним став генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН», Герой України Олексій Вадатурський. Наголошую, що коли мова йде про таке високе світове визнання, то в черзі достойники перебувають до 10 років.

Зважаючи на те, що за останні два роки компанія встигла багато чого зробити, в секретаріаті попросили додати документи про ці досягнення до 1 червня 2015 року. Сама ж премія вручається зазвичай у Всесвітній День Продовольства ООН – 16 жовтня під час церемонії в будинку Капітолію штату Айова.

 

То як само ви плануєте проводити американський Український зерновий конгрес?

– Конгрес буде присвячено аграрному діалогу України та США. Починатиметься він, і в цьому є наша фішка, – з Круглого столу між аграрним комітетом Верховної Ради України та аграрним комітетом конгресу США. Цього ніхто ніколи не робив!

Ми зустрічалися з керівництвом таких провідних компаній, як Cargill та ADM Company, також з членами аграрного комітету Американсько-Української ділової Ради, яку очолює Морган Вільямс. Всі вони схвально поставилися до нашої ідеї проведення Круглого столу саме в такому форматі. Також підтримку в організації заходу ми отримали від Зернової ради США (U.S. Grains Council), до складу якої входить більше сотні добре відомих у світі американських компаній, таких як John Deer, Monsanto, Bayer CropScience, Bunge, ті самі Cargill та ADM тощо.

Зокрема, наші колеги з Зернової ради США погодилися виступити партнерами конгресу і пообіцяли активно сприяти в організації участі американських конгресменів у нашому Круглому столі.

 

А як вітчизняна дипломатія долучилася до організації Українського зернового конгресу в США? Адже без неї в таких питаннях – ніяк.

– Ми маємо хорошу підтримку в роботі з боку Міністерства закордонних справ України. Я давно є членом Ради експортерів при МЗС України, тому постійно перебуваю з його фахівцями на зв'язку. Міністерство дуже активно допомагало нам в організації конгресу в Гонконзі «Українське зерно – світу!» навесні цього року. Разом із ним ми готували і провели так само на дуже високому рівні перший раунд п'ятого зернового конгресу в Парижі. У планах наступного року – просування світом українського зерна – однойменна конференція в Японії, Південній Кореї та Індонезії. Бо, з одного боку, нам цікаво просувати нашу продукцію на ринки світу і переймати досвід кращих аграрних країн – це мета конференцій «Українське зерно – світу!». З іншого боку, ми проводимо зернові конгреси для підтримання постійного діалогу між бізнесом і владою в питаннях АПК, причому із залученням впливових світових інституцій. Тож нині Міністерство закордонних справ України дуже активно допомагає нам у США.

Так, завдяки МЗС наша делегація зустрілася в Вашингтоні з Надзвичайним і Повноважним Послом України в США Олександром Федоровичем Моциком і стали можливими всі подальші дії щодо організації роботи УЗК.

Хочу розповісти цікавий факт, про який мало хто знає. Дипломатична місія України в США міститься в старому історичному районі Вашингтона – Джорджтауні, в будинку Фореста-Марбері – який є однією з найвизначніших пам'яток американської історії та місцем народження столиці США Вашингтона. В одній із кімнат цього будинку, яка й по сьогодні є національного гордістю США, 1791 року Президент країни Джордж Вашингтон обговорював з сенаторами ідею створення нового міста-столиці на берегах ріки Потомак (сучасне місто Вашингтон) і перенесення сюди Континентального конгресу з Філадельфії. Майже через 200 років інтер'єр будинку було відтворено за допомогою автентичних матеріалів. У грудні 1992 року уряд України придбав будинок для розміщення в ньому Посольства України завдяки зусиллям та пожертвам української діаспори, а 1997 року в будинку було відкрито меморіальну кімнату Президента Джорджа Вашингтона. За історичним збігом, «пуповина» американської столиці є власністю України.

 

Про що домовилися з посольством України в США?

– Про повну підтримку в організації і проведенні УЗК. Зокрема, з послом ми домовилися про те, що урочистий прийом для всіх учасників конгресу буде організовано в будинку посольства України в Вашингтоні. Зазвичай, це вечір першого дня роботи конгресу. Крім того, що багатьом буде просто цікаво побувати в такому будинку, дуже символічно, що така зустріч професійних аграріїв і політиків України і США відбудеться під українським прапором на території Сполучених Штатів.

Також домовлено про проведення особливо важливих зустрічей на рівні представників урядів і законодавчих органів обох країн на території посольства України.

Вважаю, що така організація на вищому рівні додасть вагомості ухваленим на конгресі рішенням.

 

То які рішення має виробити або й навіть ухвалити УЗК в Вашингтоні?

– Серед основних напрямків роботи конгресу, зрозуміло, головна тема – аграрний діалог бізнесу і влади: спілкуватимуться народні депутати України і конгресмени США. Світова спільнота надзвичайно зацікавлена, щоб ми приїхали разом із нашим новим міністром аграрної політики і віце-прем'єром з АПК, якщо такий буде, і головою аграрного комітету ВРУ.

Крім того, що мова на конгресі йтиме про розвиток аграрних технологій, покращення законодавчої і правової бази для АПК і країни в цілому, ми плануємо виступи впливових громадських організацій аграрного спрямування багатьох країн світу, не лише України і США. Так, серед спікерів буду я і представлятиму Українську зернову асоціацію, також очільник Зернової ради США Томас Слейт, топ-менеджери американської біоетанолової федерації й асоціації виробників кукурудзи США. Адже виробництво і переробка кукурудзи на біоетанол у США, досвід країни в цьому питанні за останні 15 років буде другою з ключових тем конгресу. У цій країні найкращі в світі заводи з переробки кукурудзи на різні види продукції з доданою вартістю. Внутрішній споживчий ринок України – 27 млн тонн зерна, тому ми постійно нарощуємо експорт. Однак всі знають, що слід зробити цей внутрішній ринок більшим. Бо це додаткові робочі місця, це доходи до державного бюджету, іще один шлях реалізації вирощеної аграріями продукції.

Як ми можемо збільшити внутрішній ринок? Насамперед, коли населення отримує більші зарплати і, відповідно, витрачає більше коштів на продукти харчування. Однак виходячи із реалій сьогодення, важко сказати, коли робітникам підвищать заробітну плату. Свого часу, коли США також намагалося вирішити проблему збільшення внутрішнього ринку, американці зрозуміли, що слід віднайти таку галузь, яка могла би переробляти сировину на продукцію. І щоб ця продукція споживалася всередині самої країни. Таким рятівним колом для США стала біопаливна промисловість – виробництво біоетанолу з кукурудзи.

Тому нам вкрай важливо не просто перейняти американський досвід і збудувати коштом інвесторів десяток біоетанольних заводів, а створити цілу, нову для нас, біоепаливну промисловість, про яку я вже сказав. До речі один завод четвертого покоління з виробництва біоетанолу коштує $700 мільйонів!

Третім питанням має бути вирішення проблеми виробництва ГМ-сільгосппродукції в Україні. Наразі через ЗМІ поширюється багато інформації про те, що з 2015 року Європейський союз планує відмовитися від виробництва дозволеної там наразі ГМ-сільгосппродукції. Однак в ЄС запроваджені великі дотації, на рівні EUR 250 на гектар. За таких умов про яку конкурентоздатність українського зерна на світовому ринку можна говорити, якщо в нашій країні таких дотацій практично немає. Навіть ті нещасні $40 на гектар, що акумулюються на рахунках сільгоспвиробників у вигляді ПДВ, уряд повсякчас намагається відібрати (бо так вчинити примушує МВФ).

В Україні, і про це всі знають, є багато зон ризикованого землеробства, де переважно посуха знищує весь річний труд аграрія. ГМ-кукурудза, яка має ген посухостійкості, могла би рятувати такі регіони. Саме тому в США, де є такі самі проблеми протистояння посусі, провідні виробники насіння, як Pioneer та Monsanto, давно досліджують і віднаходять в насінні посухостійкі гени. І отримані саме у такий спосіб ГМ-рослини впроваджуються у виробництво (а не з геном скорпіона, пересадженим до насіння кукурудзи).

Я вважаю, світ і Україна як його частина, без ГМ-сільгосппродукції прожити не можуть. Однак слід чітко виокремити її переробку: ГМ-кукурудза може успішно йти на виробництво біоетанолу.

І четверта тема третього раунду V Українського зернового конгресу, яка випливатиме з означених трьох, тож стане найголовнішою – питання створення довгострокової, на 15 років, Угоди про співпрацю між Україною і США в галузі сільського господарства.

Коли я озвучував цю ідею в усіх організаціях у США, про які я говорив, всюди віднайшов схвальні відгуки. До речі, з розповіддю про стан справ на українському ринку зерна і про проведення Українського зернового конгресу ми виступали двічі в прямому ефірі на радіо «Голос Америки» з Мирославою Гонгадзе. Один виступ був Миколи Горбачова як представника аграрного комітету Європейської бізнес асоціації (ЕВА). Наступного дня вже я розповідав численній слухацькій публіці про високу урожайність зернових в Україні, про роботу наших агропідприємств на тлі розгорнутої проти нас війни з боку Росії. Такого оптимізму ми додали про Україну, щоб світ припинив сприймати нас лише як країну, в якій точиться кривава війна, хоч і за демократичні цінності. Не всіх запрошують на «Голос Америки» виступати в прямому ефірі, я ж був на ньому вже вчетверте. Це свідчить про те, що ми, українці, говоримо реально цікаві речі, тому нас туди і запрошують.

Тож наші законодавці й урядовці говоритимуть про укладання такого договору між Україною і США про співпрацю в АПК.

 

Якою має бути для України кінцева мета укладання договору зі США про партнерство або про співпрацю в галузі АПК?

– Для України кінцева мета цього договору – збільшити виробництво сільгосппродукції і вийти на урожайність кукурудзи і сої, як у США, використовуючи весь набір інструментів, який ними застосовується.

Бог дав нам землю, клімат, воду, зручне географічне розташування і людей, а це досить кваліфікований персонал, щоб з цією задачею впоратися у досяжному майбутньому.

В угоді про партнерство має бути викладено, що саме слід зробити Україні для такого нарощування, і що мають зробити для цього Сполучені Штати. І наразі ми робимо все можливе, щоб саме так і сталося на Українському зерновому конгресі в США, про який ми говоримо.

Наша держава повинна ініціювати укладання таких угод, і фрагменти документів можуть стати галузевими програмами – планом розвитку аграрного сектору нашої країни замість численних абстрактних наборів декларацій про розвиток АПК, який пише кожен новий склад Мінагрополітики, а за ним переписує Кабмін. Із обнадійливого скажу, що кілька місяців тому Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк підписав доручення уряду готувати такі документи. Щоправда, ніхто в уряді до того ще не приступав. Проте наразі ми маємо новий уряд, мета якого – довести свою спроможність і дієздатність як уряду народного. Цей документ ніхто не скасовував, тому ми будемо наполегливо працювати над тим, щоб така програма була виписана найближчим часом. Головне, щоб вона реально була і містила реальні кроки кожної зі сторін-підписантів в реальні терміни.

Дуже важливо, що після підписання таких угод жоден депутат у Верховній Раді, який лобіює інтереси певних груп, не зможе подати жоден законопроект, який гальмуватиме цивілізований розвиток АПК і суперечитиме міжнародним угодам.

 

Якими можуть бути перші наслідки створення такої угоди між Україною і США?

– Пам'ятаєте, щойно екзіт-поли видали першу інформацію про перемогу Петра Порошенка на президентських виборах, котирування акцій наших агропідприємств зросли на 10%. Після вступу глави країни на посаду, акції знову подорожчали. Я певен, що після появи інформації тільки про створення робочої групи з підготовки договорів в галузі АПК між Україною і США, акції українських компаній на Варшавській біржі зростуть.

Підписання угоди – це сигнал для інвесторів усього світу, що з Україною можна і треба мати справу. Це означає, що в нашу країну підуть інвестиції, технології тощо.

А Україна повинна буде не говорити про корупцію як про щось, що слід перемогти, бо наші розмови про боротьбу з корупцією нагадують війну з Горгоною, у якої замість відрубаної голови виростає дві. Угода має бути виписана так, щоб вона унеможливлювала будь-які спроби з боку контролюючих органів засилати до суб'єктів господарювання в АПК позапланові перевірки, незалежно від прізвища керівника цього органу.

 

А навіщо США або, скажімо, Франції такі угоди? Думаєте, чому вони мають погодитися виховувати своїх прямих конкурентів?

– По-перше, нам ніхто не може заборонити, навіть на рівні Президента, вийти з ініціативою про підписання такої угоди. І ми з нею вийшли відкрито в Києві під час проведення другого раунду УЗК. По-друге, в Україні є гідні фахівці в Мінекономіки, Мінагрополітики, що би про них не говорили, які здатні готувати міжнародні угоди. Маю дуже велику надію на новий керівний склад цих відомств, який пожвавить роботу.

По-третє, дозволю навести приклад щодо Експортно-імпортного банку США, який розробив цілий ряд пакетів, як американські гроші мають працювати на зовнішньому ринку. Він ладен вкладати мільярди доларів в економіку різних країн, у тому числі в Україну. Різниця лише в об'ємах коштів і відсотках: що більш стабільна країна, то більші гроші і менші відсотки по кредитах.

Тож насамперед американці фінансуватимуть ті компанії, які зі США постачають або купують продукцію. За рахунок кредитів Ексімбанку США можна організувати постачання в Україну надійної і значно дешевшої сільгосптехніки світового рівня, в подальшому організувати у нас крупновузлову зборку цієї техніки. Мусимо констатувати, що найкраще елеваторне обладнання також американського виробництва, зокрема, сушарки. То чому ми маємо платити за них живі кошти, а не брати їх під низькі відсотки в кредит? Щодо насінництва, то фірми Monsanto та Pіоneer уже сьогодні готові не просто постачати насіння, а й відкривати в Україні заводи, піднімати вітчизняне насінництво. Колись, 1998-го, керівник фірми Pіоneer пояснював мені, що вони не готові будувати в Україні насіннєві заводи, бо ми ще не «доросли» на той час до світового рівня. А торік він же гордо повідомив, що після відкриття на Полтавщині, Pіоneer будує ще один завод в Україні. Тут і вітчизняні насіннєві компанії можуть отримати інвестиції, адже ми маємо багато своїх напрацювань в цій галузі.

В угоді можна викласти, що Україна має забезпечити аграріям можливість роботи на світових товарних біржах – Чиказькій та Euronext NV. Абсурд, але наші банкіри бояться, що аграрії у такий спосіб виведуть валюту з країни. Насправді, рух валютних коштів на біржах є абсолютно прозорим!

Багато говорять про додану вартість продукції. Згоден! Одним із пунктів договору має бути створення біопаливної промисловості, до якої я повсякчас повертаюся у своїй розповіді.

 

Як наразі просувається робота зі створення проекту такого договору з вітчизняного боку? І чи насправді розуміють українські бізнесмени необхідність укладання такого документу. Або – простіше: який сенс українському бізнесу від договору?

– Вітчизняний АПК завжди працює в стислих умовах і завжди – на випередження часу. Тому буквально наступного дня після конгресу в Києві, де було проголошено ідею створення договору, українські бізнесмени, так само як і американські, коли ми були там з візитом, попросили нас створити проект, або драфт такого документу. Ми вже навіть віднайшли юристів і фінансистів, які здатні створити такий проект договору. Вважаю, що такий проект у нас може бути вже наприкінці січня 2015 року.

Наголошую: ще ніколи в історії – в Вашингтоні або деінде в США – не презентувався зерновий ринок України на такому рівні. Я також не виключаю, що до нашої ідеї презентації підтягнуться інші галузі АПК – цукровики, оліє-жировики, молочники, медовики тощо. Важливо, що про своє бажання допомогти в організації проведення конгресу й укладання договору заявили абсолютно всі, з ким ми зустрічалися в Україні і за океаном. У тому числі Проект USAID «АгроІнвест» – обіцяють привезти на УЗК близько 10 серйозних спікерів для доповідей. Також активну готовність висловив Світовий банк, офіс якого міститься в Вашингтоні.

Український бізнес також буде представлений дуже потужно. Хоча спочатку і представники великих вітчизняних холдингів, і представництва транснаціональних компаній, які працюють в Україні, задавали мені таке питання: навіщо вітчизняному бізнесу такий договір? Мовляв, конгрес – класна річ, будемо брати в ньому участь, а договір навіщо?

Відповів я таким чином. Поганих новин у нас в країні достатньо – у нас, на жаль, війна. Але є світові рейтингові агентства, які дають оцінку роботи компаніям в різних галузях, банкам тощо. Є такі, що виставляють рейтинги державам. Від цих рейтингів залежить вартість акцій на різних біржах, і зрештою, вартість самого бізнесу. Я задаю зустрічне питання: як зміниться вартість українських аграрних компаній, якщо або в Києві, або у Вашингтоні, або в Парижі чи десь посередині буде підписано п'ятнадцятирічну угоду про співпрацю в галузі АПК між Україною і США, або між Україною і Францією чи Канадою? Я вважаю, що в разі підписання такого договору вже не будуть потрібні рейтинги будь-яких рейтингових агенцій. Це – найкраща новина для України. Тому ви, холдинги і мільйонери-мультимільйонери, підключайтеся до роботи по проведенню Українського зернового конгресу, до роботи по створенню проекту договору. Тому що це є наша спільна робота зі збільшення капіталізації ваших компаній. А відтак – всієї України, бо в цих компаніях працюють звичайні люди, які живуть в звичайних селах і забезпечують добробут і продовольчу безпеку держави.

Тому змінюється ставлення з боку українського бізнесу до конгресу як до простої події, де можна зібратися і поговорити, хоча обмін інформацією є також дуже важливим. Бізнес починає бачити в конгресі позитивну для себе економічну складову, яка може завершитися укладанням угоди про співпрацю між нашими країнами.

Відтак наразі ми все робимо для того, щоб третій раунд V Українського зернового конгресу навесні 2015 року у Вашингтоні став подією світового рівня із абсолютно практичними і дієвими позитивними наслідками, насамперед, – для України.

 

 

 

Фото: ІА «АПК-Інформ»

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: