Статті

КАЗАВ ПАН — КОЖУХ ДАМ, ТА СЛОВО ЙОГО ТЕПЛЕ, АБО ЧИ Є РЕАЛЬНИМ ВІДШКОДУВАННЯ ЗА КРЕДИТАМИ

Наша держава аграріїв давно не радує, проте вони не переймаються і в очікуванні кращих часів працюють собі, рік від року поновлюючи рекорди врожаю. У скрутні часи економічної кризи про суттєву держпідтримку на гектар ріллі, як ото робиться у Європі, селяни й не мріють. Тому і займаються переважно рослинництвом: і витрати менші, і віддача стається цього ж сезону. А от тваринництво – справа довгограюча, тому і перебуває у постійному загоні. Проте є і на наших теренах механізм, котрий дозволяє успішно розвивати тваринництво. Мова про компенсацію з держбюджету ставки по банківських кредитах для будівництва та реконструкції тваринницьких ферм.

Для дрібних і середніх сільгоспвиробників це було би найефективнішою формою держпідтримки, до того ж позбавленої корупційної складової. Відповідний закон ухвалений іще 2004 року, проте він містить суттєву засторогу – відшкодування відбувається по кредитах, узятих для будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів з кількістю великої рогатої худоби не менше 500 голів, свиноматок – не менше 1200 голів та птиці – не менше 1 мільйона голів. Тобто допомагати держава зголошувалася лише тим, хто підходив до справи масштабно. А що дрібніші сільгоспвиробники? А їх держава в цьому сенсі «у притул не бачила» – наче, не державна то справа — з дрібнотою тягатися?

Одинадцять років селяни зверталися до уряду з проханням ліквідувати таку дискримінацію, та допомогли не звертання, а набуття чинності статті 33 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», якою забороняється реалізація і обіг необробленого молока та сиру домашнього виробництва, а також туш або частин туш парнокопитних та інших копитних подвірного забою на агропродовольчих ринках.

Раптом з’ясувалося, що дія цього закону позбавить нас левової частки м'яса та молока, котре виробляється у селянських господах, а значить тепер випадає з обігу. Щоб запобігти продуктовому колапсу депутати оперативненько – 28 грудня 2014 року ухвалили законопроект №1499-1 «Про внесення змін до закону «Про безпечність та якість харчових продуктів» (щодо реалізації на агропродовольчих ринках продукції домашнього виробництва та подвірного забою)».

Відтепер зазначену продукцію можна буде продавати на ринках за умови, що вона отримала позитивний висновок акредитованої лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку. При цьому норма про наявність висновку ще й держінспектора знята, оскільки таких інспекторів на ринках немає.

Проте ухвалення цього закону – не вирішення проблеми, а лише відтермінування її вирішення. Насправді вже давно на часі і дрібне тваринництво ставити на «промислові рейки». А позаяк без кредитів це справа не підйомна, в уряді нарешті допетрали, що бюджетну підтримку варто розповсюдити не лише на великих, а й на середніх та дрібних сільськогосподарських товаровиробників шляхом зняття обмежень щодо потужностей тваринницьких ферм та комплексів, які можуть претендувати на часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції. Разом з тим до переліку об'єктів, вартість яких може бути частково відшкодована, додали доїльні зали та створені на кооперативних засадах м'ясопереробні пункти.

Почувши приємну новину, селяни вже почали задоволено потирати руки – адже в законі йдеться про відшкодування до 50% вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання великої рогатої худоби, свиней, птиці (в тому числі водоплавної та індиків), доїльних залів та створених на кооперативних засадах м'ясопереробних підприємств. Та раділи зарано – помилочка вийшла.

Ні, із законом усе в порядку, і відсотки в ньому всі правильні. Маленька проблемка полягає в тому, що у законі про Державний бюджет на 2015 рік, котрий було ухвалено на два тижні раніше, коштів на відшкодування не передбачено.

Хоча ще в жовтні минулого року Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк пропонував розглянути можливість запровадження (вірніше, відновлення) практики бюджетної компенсації половини відсоткових платежів по кредитах агропідприємств. Шкода, що ця пропозиція очільника уряду не знайшла підтримки у його ж підлеглих, котрі готували проект Державного бюджету на 2015 рік. Більше того – там не врахована навіть необхідність розрахуватися із заборгованістю по бюджетних програмах підтримки сільгоспвиробників, котра виникла у попередні роки.

Воістину, казав пан – кожух дам, та слово його тепле.

 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"