Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЧИ ДОВГО ТРИВАТИМЕ СОЛОДКЕ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ ЦУКРОВАРІВ?
Повний текст у друкованій версії Одна із найстаріших галузей країни — цукрова, хочеться вірити,...
«СІГМА» ПРАЦЮЄ З МАРШАЛЬСЬКИМ ОПТИМІЗМОМ
Найкращим підтвердженням тому, що вітчизняна галузь свинарства продовжує стало працювати в...
НІШЕВІ КУЛЬТУРИ: ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ БАТАТУ
Повний текст у друкованій версії Сьогодні ми продовжуємо публікацію матеріалів із Другої...
ЛЮДМИЛА АДАМЧУК: «РОЗВИТОК МОЖЛИВИЙ ЛИШЕ ЗА БАЖАННЯ ЖИТИ КРАЩЕ»
Висвітленню питання корпоративної соціальної відповідальності в агропромисловому комплексі наше...
ЖИМОЛОСТЬ — НАЙПЕРША ЛІТНЯ ЯГОДА
Повний текст у друкованій версії Продовжуємо публікацію матеріалів другої національної...

Наші партнери:

БЮДЖЕТ, ЯКОГО НЕ БУЛО

У п'ятницю, 16 січня, минає річниця від дня ухвалення «диктаторських законів-2014», котрі назавжди змінили наше життя – адже після цього мирний спротив на вулицях Києва переріс у збройну боротьбу, котра закінчилася масовими жертвами. Ця ганебна сторінка українського парламентаризму вже в минулому, проте і нинішнє 8-ме скликання Верховної Ради встигло заплямувати себе голосуванням «наосліп». Мова йде про ухвалення закону про Держбюджет України на 2015 рік.


Ухвалили, не читаючи

Представляючи дітище уряду у Верховній Раді, Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк зізнався, що бюджет недосконалий, проте все ж попросив його ухвалити. Бо ухвалений Держбюджет — перша передумова плідного діалогу з Міжнародним валютним фондом. А що проект бюджету недосконалий — не біда: Прем'єр пообіцяв, що до 15 лютого до нього обов'язково внесуть зміни — після консультації з фінансовими донорами. Тобто з головним кошторисом країни вийшло як у одеському анекдоті: ви смажте, риба буде!

Цікаво, чи усвідомлювали депутати, котрі проголосували за держбюджет у ніч на 29 грудня, що вони власноруч поховали ідею розподілу влади — адже наразі уряд сам розробив закон про бюджет і сам же його виконуватиме.

Правда, не всі народні обранці згодилися на таку наругу — частина депутатів заявила, що не бажають голосувати за документ, якого не бачили, та звинуватили уряд у шантажуванні. Але спрацював метод осади — засідання, котре розпочалося зранку 28 грудня 2014 року, закінчилося під ранок 29-го. Не всі витримали такий марафон — частина депутатів спала просто на робочих місцях, частина — заливала горе коньяком (подейкують, що буфет ВРУ за цю ніч отримав місячний виторг). Принаймні виступи з трибуни парламенту деяких депутатів (навіть лідерів фракцій) дають підстави вважати, що промовець був далекий від тверезості.

А що робити? Прикро ж усвідомлювати, що від серйозних, самостійних людей, котрі зробили собі ім'я у бізнесі чи політиці і кого делегував до вищого законодавчого органу держави народ України, нічого не залежить. Долю бюджету вирішували не депутати, а лідери фракцій, котрі практично цілий день узгоджували позиції. Депутати ж чекали результату перемовин і відверто нудилися: хто — у сесійній залі, хто — у кулуарах, а дехто й у буфеті. От у такому напівсонному-напівтверезому стані, доведені «до кондиції», народні обранці  і проголосували о четвертій ранку за те, про що домовилися керманичі.

Прогнозовано не голосував Опозиційний блок і всі депутатські групи, та й з тридцяти дев'яти позафракційних підтримали документ лише п'ятеро. Проте і в таборі більшості не все пройшло гладко — «Самопоміч» дала лише десять голосів з тридцяти двох, а «Батьківщина» — жодного. Та все одно 233 голоси «за» — й ось вам Бюджет-2015.

Президент також не барився і 31 грудня — «під ялиночку» закон про бюджет підписав.

Аби проект закону про Держбюджет набув чинності, його було відразу ж опубліковано, але частково — без додатків, котрі складають 99% тексту і містять усі цифрові викладки. Здається, їх умисно не публікували до свят — аби не псувати людям настрій.

Додатки опублікували лише 12 січня 2015-го, бо поки країна відпочивала-святкувала у Мінфіні гарячково клацали рахівниці — чиновники по-новому «зводили» бюджет.

Як виявилося, не все обіцяне у сесійній залі знайшло втілення у підсумковій версії. Проте як бонус за «зговірливість» і вчасне ухвалення «бюджету без цифр», видатки на апарат парламенту збільшено майже на 230 млн грн. У проекті бюджету фінансування апарату Ради було скорочено суттєво — майже вдвічі, порівняно з 2014 роком (525,3 млн проти 920 млн), а по факту виявилось 752 млн. Зокрема і видатки на зарплату збільшені з 295 до 374 млн грн.

Натомість видатки, передбачені господарсько-фінансовому департаменту уряду, у фінальному варіанті бюджету скорочені з 2,5 млрд до 1,4 млрд грн. Так само на мільярд скоротили видатки Генпрокуратури (з 3,859 до 2,897 млрд грн) — логічно, адже функцію нагляду у прокуратури забирають, отже роботи буде менше.

На 472 млн грн менше, ніж очікувалось, отримає і Державна судова адміністрація, а от видатки на МВД і СБУ суттєво скорочувати ніхто не наважився. Міліціянти отримають 32,745 млрд грн (з яких лише сім мільярдів — на Нацгвардію), а безпеківці — 4,469 млрд грн.


Політика проти економіки: депутатсько-урядовий популізм

ПобІжний аналіз нового бюджету свідчить, що, як не прикро, політика вкотре перемогла економіку. Адже у програмах партій, котрі йшли на вибори, та й у Коаліційній угоді прописані цілком розумні речі. Отже уряд знає, що потрібно робити, проте ніяких реформ не робить.

Судячи з того, що і так слабенькі спроби скоротити соціальні видатки були з порогу відметені депутатами, до радикальних реформ парламент і тим більше суспільство не готові. Адже уряд пропонував відмінити низку пільг, зокрема безоплатний проїзд у міському транспорті для багатьох категорій, безоплатне харчування у лікарнях та у школах з 5-го класу, роздачу підручників та ін. Все це мало залишитись лише для дійсно незаможних. Зменшувались спецпенсії суддям та іншим чиновникам. Депутати зрізали й ці несміливі пропозиції, прийнявши далеко не всі з них.

Проте без змін, нехай і болючих, подальший поступ неможливий, і намагання штучної підтримки примарної стабільності ведуть до прірви. На жаль, уряд пішов звичним шляхом роздування доходної частини бюджету без забезпечення її виконання. При падінні ВВП на 4,3% наступного року уряд планує зібрати до зведеного бюджету майже на 100 мільярдів більше, ніж цього року. Документом передбачаються доходи на рівні 475,939 млрд грн, у тому числі доходи Загального фонду Держбюджету — у сумі 451,881 млрд грн та доходи Спеціального фонду — 24,057 млрд грн.

Таким чином, прогнозні показники доходів бюджету на 2015 рік, порівняно із попередньою версією поданого урядом проекту бюджету, зросли ще на 700 млн гривень. Порівняно із останніми показниками 2014 року, доходи бюджету збільшуються на 98,1 млрд гривень. Уряду здається, що ми так заможно живемо? Здається, творці бюджету забули врахувати, що з тимчасовою окупацією Криму та Донбасу з бази оподаткування зникли підприємства, котрі давали до 25% усіх надходжень. Логічно було би, аби у бюджеті-2015 дохідна частина була меншою за попередній рік на таку ж величину. Та чарівники з Кабміну навпаки, збільшили дохідну частину аж на 26%.

Логічно було би припустити, що уряд розраховує на якісь інші доходи. Проте аграрний сектор держави, попри рекордний урожай, такими ж рекордними прибутками похвалитися не зможе.

За прогнозом Мінекономрозвитку, нинішнього маркетингового року Україна може поставити на експорт 36,7 млн тонн зернових проти 32,4 млн тонн попереднього року. Та от біда — вартість зерна на світовому ринку, котрий диктує ціни й Україні, залишється на доволі низькому рівні і досягла мінімумів за останні чотири роки. Відтак, реалізація рекордних обсягів зернових дозволить агровиробникам заробити близько $7 млрд. Так само рекордним — понад 4 млн тонн — може стати цього року і експорт соняшникової олії. Проте й її ціна хазяйське око не тішить. Якби не девальвація гривні, то українські агровиробники й експортери збіжжя взагалі не звели би кінці з кінцями. Так що надприбутків (а значить і суттєвого збільшення наповнення бюджету) у аграріїв цього року не буде.

Про бюджетні надходження від експорту металу також говорити не доводиться, бо меткомбінати знаходяться або в окупації, або у прифронтовій смузі.

Тобто без зовнішніх запозичень обійтися не вдасться. Втім, позичати нам не звикати — 2014 року Україна одержала $9 млрд макрофінансової допомоги з різних джерел, сплативши при цьому $14 млрд зовнішніх фінансових зобов'язань. Обсяг платежів, що необхідні до сплати 2015 року, становить близько $11 млрд.

І саме оці $11 млрд і є головним болем уряду. Якщо ми не зможемо обслуговувати суверенний борг, то доведеться оголошувати дефолт, і років на п'ять будь-які іноземні запозичення будуть для держави закритими, що автоматично опустить кредитний рейтинг «нижче плінтуса».

Те, що Україна прийняла закон про бюджет, дозволяє країні сподіватися на допомогу Міжнародного валютного фонду, місія якого якраз працює в Києві (а він ставив ухвадення бюджету однією з умов продовження кредитування). Але! Швидше за все, МВФ надасть Україні близько трьох (максимум — п'ять) мільярдів доларів, але їх країні точно не вистачить, щоб уникнути дефолту. Міжнародні резерви України становлять близько дев'яти мільярдів, хоча ще кілька місяців тому вони становили близько 20 мільярдів — кошти пішли на підтримку гривні.

У 2015 році Україна має заплатити Росії за газ, і з Кремля вже натякають, що доведеться достроково повертати $3 млрд «кредиту Януковича» — не виключено, що це повністю вичерпає резерви (на що власне і розраховує агресор). Є й інша проблема: дефіцит бюджету. Він може скласти до 10% ВВП України, адже податкові збори на тлі рецесії падають, а війна на Сході вимагає великих витрат. Тож загальний дефіцит фінансів України 2015 року складе $20 млрд.

Виникає сакраментальне запитання: «звідки ж братимуться гроші?». Втім, відповідь на нього вас навряд чи порадує — з наших із вами кишень. Адже крім бюджету, депутати ухвалили зміни до податкового законодавства. Лише податку з доходів фізичних осіб (той, який стягують з наших зарплат) планують зібрати 42,3 мільярда гривень, а це у п'ять разів більше, ніж минулого року.

Заплатять усі

Про податкову реформу уряд Яценюка почав розводитися ще у своє перше пришестя: аякже — податки скорочуються з 22-х видів до 9-ти. Проте насправді податкові новації — це скорочення чотирьох малозначних податків, доходи від яких були меншими, ніж видатки на їхнє адміністрування — за місця для паркування, на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, туристичний збір та податок за ведення деяких видів підприємницької діяльності. А решту нібито скорочених податків просто механічно об'єднали. Тобто назву змінили, а бази та об'єкти оподаткування залишилися тими самими.

От і з наповненням бюджету уряд вирішив не мудрувати, а збільшив існуючі та вигадав нові податки. Урядовців можна зрозуміти — гроші в українців точно є — змогли ж волонтери на благодійні пожертви простих громадян розбудувати боєздатну армію. А тепер настав час поділитися з державою, котра діятиме за принципом — хто не заховався — той і платить. Правда, хто заховався, також не почуватиметься у безпеці — недарма ж 2014-го створили службу фінансових розслідувань.


То за що тепер будемо платити?

По-перше, 10% імпортного збору на продовольчі товари і 5% на всі інші. Як наслідок, ціни на них у торгівлі збільшаться, так само зросте собівартість продукції з імпортних комплектуючих. Правда, набуття чинності цієї норми поки що відтерміновано, бо треба якось пояснити такий хитрий «фінт вухами» СОТ.

По-друге, податок у 21,5% на всі пасивні доходи (у тому числі з відсотків за депозитами), окрім дивідендів на акції корпоративних емітентів. Сам податок у 20% плюс до нього додається 1,5% військового збору.

По-третє, з 17 до 20% збільшився податок на доходи фізичних осіб, які отримують більше 10 мінімальних зарплат.

По-четверте, вдвічі збільшено податок на нерухомість (з 1 до 2%) Причому стосуватиметься цей податок не якихось палаців, а всіх квартир від 60 м2 та будинків від 120 м2. Якщо у власника є і квартира, і будинок — сумарно не обкладатиметься 180 м2.

По-п'яте, запроваджено транспортний податок у 25 тис. грн на рік з транспортних засобів віком до 5 років і з об'ємом двигуна більше 3 літрів (для бензинових) чи 2,5 літрів (для дизельних).

По шосте, в уряді вирішили, що за шкідливі звички потрібно платити не лише здоров'ям, тому вдвічі збільшено акцизи на алкоголь, пиво, дешеві сигарети.

По сьоме , підакцизними товарами стали маршрутки для перевезення більше 10 осіб (ставка від 0,003 до 0,007 євро за 1 см3) та для перевезення вантажів — ставка 0,015 євро за 1 см3 двигуна, так що готуйтеся до подорожчання проїзду.

По-восьме, зроблено спробу залатати 90-мільярдний дефіцит Пенсійного фонду: запроваджено 2% пенсійного збору з купівлі валюти фізособами та 10% пенсійного збору з купівлі ювелірних виробів.

По-дев'яте, уряд вдався до економії в тому-таки Пенсійному фонді і запровадив 15% податку з великих пенсій. Причому великими вважаються пенсії, починаючи із 3654 грн (раніше було більше 10 тис. грн).

Ну, і так — крихти: зберігся військовий збір у 1,5% (причому стягувати його будуть не лише з зарплат, а з усіх доходів, із яких стягують податок із доходів фізичних осіб), залишилися підвищені ставки збору за надрокористування при видобутку нафти та газу, (влітку їх ввели тимчасово до кінця 2014 р., зараз вирішили зробити постійними). Та ще й вирішено запровадити касові апарати навіть для тих, хто торгує з ятки на базарі — щоб ухилятися від оподаткування не кортіло.

І це при тому, що з 1 січня 2015 року діятимуть ті ж соцстандарти, що були на 1 січня 2014 року. Тобто мінімальна зарплата 1218 гривень, прожитковий мінімум 1176 гривень. І лише під кінець 2015-го, у грудні, мінімалка зросте до 1378 гривень, а прожитковий мінімум до 1330 гривень.


Детінізація зарплати як вона є

На цьому тлі повинно радувати те, що начебто зменшили єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який становив близько 40% від суми зарплати, і через неможливість сплати якого чимало підприємців платили зарплати у «конвертах». Детінізація зарплат дійсно потрібна і могла б суттєво поліпшити бюджетні надходження. Та почнемо з того, що запроваджується це зменшення на рік у якості експерименту, причому щоб отримати право на зменшення ЄСВ, потрібно виконати ряд умов.

Насправді, сьогодні ЄСВ сплачують роботодавці (від 36,76% і більше, аж до 49%) і працівники — 3,6%. Так от — на 2015 рік вирішили до суми роботодавця застосувати коефіцієнт 0,4. Тобто більшість роботодавців будуть платити 14,7%, працівник як і раніше 3,6%, а разом — 18,3%.

Ніби непогано, але для отримання цього коефіцієнта потрібно: збільшити фонд оплати праці (ФОП) у 2,5 разу; збільшити середню зарплату на 30%, причому вона має у 3 рази чи більше перевищувати мінімальну; нарахування ЄСВ на одного працівника має бути 700 грн або більше.

Тобто чесний платник, який у кризу не зможе збільшити середню зарплату та ФОП, не отримає вигоди. Невеликі фірми, що не можуть платити середню зарплату у 3654 грн — також не отримають покращень. Реально виграти зможуть тільки «мінімізатори», які платити мінімальну зарплату, а основну суму в «конверті» — в кілька разів більшу. Їм запропоновано «вийти з тіні». Але чи захочуть вони?

Адже, по-перше, платити все одно доведеться більше. При середній зарплаті в три мінімальних збільшення вийде майже у 2 рази. Але й це не головне. Головне те, що вся ця схема діятиме лише рік — експеримент же! А якщо наступного року цей «експеримент» скасують (приміром, через недостатньо позитивні наслідки), то платити доведеться по повній програмі — але ж підприємці вже «засвітилися».

Взагалі ситуація з податками нагадує притчу про буріданового віслюка, котрий не знав із якої копиці розпочати їсти, і в результаті помер від голоду. От і наш уряд розривається між протилежними бажаннями: з одного боку, начебто хоче збільшити видобуток газу — і одночасно збільшує рентну плату за його видобування. Хоче повернути депозити до банку — і тут же збільшує податок на відсотки. Збирається приборкати спад виробництва — і запроваджує податок на імпорт, у т.ч. на комплектуючі, обладнання тощо (в Україні мало що виробляється без імпорту устаткування чи комплектуючих, чи матеріалів).


Прощавай, ФСП. Прощавай, ПДВ!

Щоб депутатам не так сумно було чекати результатів домовленостей щодо бюджету, уряд вніс на розгляд ВРУ зо чотири десятки законопроектів, котрі мусили забезпечити збільшення надходжень до бюджету. Ключовий із цих законопроектів — «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)», оскільки ним суттєво змінено правила оподаткування, в тому числі — для підприємств АПК. Найбільших змін зазнав механізм стягнення фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП). Відповідно до ухваленого закону, з 1 січня 2015 року платники ФСП стали платниками єдиного податку (ЄП) спеціальної четвертої групи з можливістю застосування спрощеної системи оподаткування доходів на основі використання у якості бази оподаткування нормативної грошової оцінки землі.

У принципі, на цій базі платили і ФСП, але тепер підставою для сплати є оформлений і зареєстрований у відповідності до чинного законодавства договір на право власності чи користування земельною ділянкою (привіт реєстраторам!). Раніше такої норми у податковому законодавстві не було.

Крім того, з 1 січня набули чинності зміни про індексацію нормативної грошової оцінки гектару сільськогосподарських угідь. За розрахунками Інституту аграрної економіки, уточнення бази оподаткування обумовить збільшення сум податкових зобов'язань з цього виду обов'язкових платежів з одного гектара більш ніж у шість разів. Крім того, ставки спеціального режиму прямого оподаткування для сільгосппідприємств збільшені втроє.

Відповідно, якщо минулого року середній розмір ФСП складав менше 6 грн за гектар угідь, то поточного року відповідний платіж перевищить 115 грн за гектар, тобто зросте більш ніж у 19 разів.

Для тих сільгоспвиробників, котрі не зможуть перейти на спрощену систему оподаткування, суттєво зросте рівень земельного податку. Зміниться і порядок стягнення цього податку — тепер він є складовою податку на майно і функціонуватиме як місцевий податок. Це передбачає диференціювання ставок податку по регіонах та громадах, а максимальна ставка визначена на рівні 1% (раніше було 0,1%). А оскільки порядок індексації грошової оцінки земель переглянуто, максимальна ставка земельного податку в окремих громадах може досягати 250 гривень за гектар.

Оскільки весь зібраний сільгоспподаток залишається на місці, очікується, що надходження від застосування спеціального режиму оподаткування доходів сільгосппідприємств збільшиться з минулорічних 120 млн грн до понад 2,3 млрд грн. Це, безумовно, позитивно позначиться на розмірах сільських бюджетів, проте негативно позначиться на собівартості аграрної продукції.

Ну, і немає нічого більш постійного, ніж тимчасове — відтак тимчасова відміна відшкодування ПДВ для експортерів збіжжя тепер стала постійною. Про наслідки дії цієї норми вже стільки написано-сказано, що не варто й чорнило переводити. Це просто ще один приклад «бурідановості» урядових ініціатив: з одного боку, мріємо стати експортером продовольства №1 у світі, з іншого — стриножуємо тих самих експортерів. Може вже час визначитися, як тій мавпі — йдемо до розумних чи до красивих? А то все якось на місці тупцюємо.

Прикро констатувати, проте і цього разу бюджетно-реформаторського прориву не трапилося і радикального покращення ведення бізнесу не сталося. Ставка робиться не на розвиток власних сил, а на міжнародні запозичення. Шкода, бо підприємливість бізнесу співставна зі стихійним лихом: згадайте, після чотирьох років Громадянської війни та військового комунізму, котрі докорінно винищили виробництво у Радянській Росії, приватний підприємець за рік НЕПу одягнув-нагодував країну. Секрет того чуда напрочуд простий — поменше обмежень, побільше свободи.

 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: