ХВИЛЯ МОБІЛІЗАЦІЇ — ЩЕ НЕ ДЕВ'ЯТИЙ ВАЛ

Новий 2015-й рік розпочався бурхливо – не встигли відійти свята, як обстановка на Донбасі різко загострилася. Останньою краплею став теракт у Волновасі, коли по пункту контролю, на якому проходив перевірку автобус «Златоустівка-Донецьк» із 40 мирними громадянами, терористи випустили 88 некерованих снарядів із реактивних артилерійських систем БМ-21 «Град». Один із цих снарядів, запущених з окупованої території, вибухнув в12 метрахвід автобуса. Внаслідок теракту 10 осіб загинуло на місці, троє померли в лікарні. Тож нікого не здивувало, що буквально наступного після трагедії дня Президент України підписав Указ про часткову мобілізацію.

Війна на Сході може стати затяжною, а люди, мобілізовані до війська раніше, вже півроку в окопах. Для того, щоб їх можна було демобілізувати, потрібна заміна. Тому мобілізацію оголосили саме зараз – адже призваних до війська ще треба навчити-підготувати, і на це піде якийсь час. Іще однією причиною необхідності мобілізації є те, що за законом заробітна плата на місці роботи зберігається за мобілізованими впродовж року, тому їх треба до цього терміну повернути з фронту.

Утім, ветерани АТО складуть кістяк потужного військового резерву, що дозволить суттєво підвищити боєздатність війська та дозволить, у випадку необхідності, у короткі терміни розгорнути великі військові формування. До того ж не слід забувати, що Російська Федерація (навіть після повної перемоги наших військ на Донбасі) нікуди не подінеться, тож усе одно залишиться 2300 кілометрів кордону з країною, котра вповні продемонструвала свою ворожість і, схоже, з цього шляху вже не зверне. Стримати її від агресії здатна лише потужна високопрофесійна армія.

Верховна Рада України підтримала Указ Президента України про проведення часткової мобілізації 268-ма голосами «за». Президент миттєво підписав Закон №113-VIII «Про часткову мобілізацію», а наступного дня він вже був опублікований у «Голосі України», таким чином, набувши чинності.

Процес пішов

Відтак 20 січня стартувала вже четверта з початку буремних подій на Сході хвиля мобілізації. Всього поточного року буде три таких хвилі: у лютому, в квітні і липні. На першому етапі планується призвати близько 50 тисяч людей – серед них будуть і військовослужбовці запасу. Як раніше повідомляв міністр оборони Степан Полторак, у першу чергу будуть мобілізовані люди, які мають військову підготовку. Проте всі мобілізовані обов'язково пройдуть попередню загальновійськову підготовку (7-10 днів), після якої ще 16 днів удосконалюватимуться у своїй військовій спеціальності, після чого впродовж 15 днів буде проводитися бойове злагодження у підрозділах.

Офіцерський склад буде направлено для відповідної підготовки до військових навчальних закладів. Кваліфіковані солдати, сержанти направлятимуться до навчальних центрів. Інші військовослужбовці проходитимуть підготовку в навчальних центрах і на військових полігонах. Таким чином, жоден військовозобов'язаний без проходження повного циклу підготовки не буде допущений до виконання завдань за призначенням, стверджують високопосадовці.

Керівництвом Збройних сил, Міністерством оборони визначено, що найдосвідчених воїнів, котрі вже мають досвід бойових дій та пройшли АТО і які отримали поранення чи контузії, направлять до навчальних центрів. Ці люди передаватимуть практичний досвід сучасної війни для військовозобов'язаних, яких призвали за мобілізацією. І лише після цього вишколу новобранців відправлять до військових частин за основним місцем служби, в тому числі – і до зони АТО.

У середньому кожна область держави дасть війську 3 тисячі новобранців (2,5% від усіх військовозобов'язаних), хоча так називати їх не зовсім правильно, адже мобілізувати будуть, насамперед, тих, хто вже має бойовий досвід та військову спеціальність. У першу хвилю, котра триватиме до квітня, планується мобілізувати близько 50 тисяч вояків, у другу хвилю (квітень-червень) – ще 13,5 тисяч людей, впродовж третьої хвилі (липень-вересень) – ще 40 тисяч. Тобто всього за 210 днів мобілізації лави ВСУ можуть поповнити до 104 тисяч військових. Обсяг мобілізованих розраховано таким чином, щоби була можливість періодично здійснювати ротацію військовослужбовців.

Багато це чи мало? Розрахунки свідчать, що Україна за необхідності здатна мобілізувати до лав війська 800 тис. молодих людей. Адже наразі, в запасі налічується до 650 тис. лише офіцерів (і я один із них), тоді як в зоні АТО сьогодні воює не більше 40 тис. осіб. А у випадку повномасштабної війни Україна здатна мати армію до 4 млн осіб без суттєвої шкоди для економіки (економіка страждає, коли до армії мобілізовано понад 10% населення).

Кого мобілізують і хто залишиться вдома

МобілізацІЇ підлягають військовозобов'язані чоловіки у віці від 25 до 60 років та жінки віком від 25 до 50 років. Утім чоловіки,старші за 50, можуть бути призвані лише як добровольці. Громадяни України у віці до 25 років, які не проходили військову службу, можуть зараховуватись на військову службу виключно шляхом укладення контракту. При будь-яких умовах військовослужбовці, призвані на строкову військову службу, використовуватися в межах АТО не будуть. Жінок переважно призиватимуть із середовища медиків, зв'язківців, кухарів. Найзатребуваніші військові професії – навідники та артилеристи, танкісти і механіки, розвідники та спеціалісти протиповітряної оборони, зв'язківці та водії військової техніки.

Мобілізації не підпадають громадяни, непридатні до служби за станом здоров'я та ті, хто має на утриманні троє і більше неповнолітніх дітей, або постійно доглядає за недієздатними родичами. Втім, їх можуть мобілізувати, але лише за їхньою згодою, і служитимуть вони за місцем проживання. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки і чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років. Не призиватимуть також суддів та депутатів Верховної Ради України, священників та студентів і аспірантів денної форми навчання. Ну і, звісно, що мобілізації не буде на підконтрольній бойовикам території Донбасу.

До уваги «пацифістів»: ухиляння від призову карається позбавленням волі строком від 2 до 5 років, причому спостерігається тенденція до збільшення покарання. Трохи розхолоджує той факт, що незважаючи на те, що під час попередньої хвилі мобілізації лише в Києві до міліції та прокуратури було передано сотні справ про ухиляння від призову, досі жодного судового рішення з цього приводу немає. За неявку до воєнкомату за повісткою грозить штраф розміром від 85 до 119 грн, за умисне знищення військового квитка чи приписного свідоцтва – штраф від 17 до 51 грн.

Ворог не спить

Ще до ухвалення рішення було зрозуміло, що російські спецслужби готують інформаційну кампанію проти мобілізації в Україні. Тому щойно прозвучали плани її проведення – кремлівські «голоси» типу LifeNews та їхні українські «підголоски» почали масовану кампанію проти неї. Засоби використовують різні – від доволі невинних закликів не ходити до воєнкомату (бо, мовляв, війни ж немає – значить мобілізація незаконна) та «пацифістських» гасел не ставати «гарматним м'ясом у війні проти «братнього народу» до «серйозних», «аналітичних» опусів про те, що спершу нехай в АТО йдуть міліціянти, котрих у нас 358 тисяч, прокурори (понад 11 тис.) та СБУшники (33,5 тис.).

Деякі вітчизняні ЗМІ роблять хитріше – вони знімають нібито нейтральні сюжети (пишуть репортажі), в яких формується думка про масове ухиляння українців від мобілізації, їхнє небажання воювати у незрозумілій для них «братовбивчій» та «громадянській» війні тощо. Втім, «запудрюванням мізків» у ЗМІ справа не обмежиться, позаяк перед спецслужбами ворога стоїть завдання за будь-які ціну зірвати мобілізацію, щоб позбавлені можливості ротації воїни збунтувалися, полишили свої позиції та пішли на Київ «громити хунту». Тож ряд правозахисників, журналістів та громадських активістів стверджують, що у відповідності до Конституції влада не має права проводити мобілізацію, бо в країні оголошено АТО, а не війна, та й військового стану не запроваджено. Проте тут у них «помилочка вийшла» – вся необхідна законодавча база для мобілізації є.

Негативно впливає на ентузіазм мобілізованих та їхню готовність боронити вітчизну і помилки мобілізації минулих хвиль, коли людей відправляли на фронт без відповідної підготовки, обмундирування, озброєння та спорядження. Ще одним негативним чинником є невизначеність в зоні АТО: добре йти до війська, котре наступає і громить ворога. А от коли триває якесь незрозуміле перемир'я, під час якого наша армія вимушена терпіти обстріли бойовиків, від яких гинуть солдати – це деморалізує не лише військо, але й суспільство.

Наразі, коли на Донбасі знову палають повномасштабні бойові дії, важливо не просто бездумно набирати до армії тих, хто підпадає під мобілізацію за формальними ознаками. Важливо робити ставку на патріотично налаштованих добровольців – нехай навіть їх до війська брати і не повинні. Адже бойовий дух, помножений на воєнну виучку, значно ефективніший, ніж просте виконання обов'язку. Хоча саме зараз настав час кожному громадянину запитати себе: не «що дала мені Україна?», а «що я дав Україні».