Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗАРЯСНІЮТЬ ПОЛЯ МОРЕМ СИНІМ
Колись на Поліссі було море. Не чорне, а синє. Синє і безкрає море льону, яке годувало наших...
БАТЬКА СВОГО СИН. УКРАЇНА ВІД МАЛОГО ДО СТАРОГО ВІДЗНАЧИЛА 26-У РІЧНИЦЮ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Лише за справжніх родинних цінностей, батькової підтримки і сили, маминої ніжності і любові...
ВІДРЕМОНТОВАНА РАДА
Із початком нового навчального року у школах, стартував і новий політичний сезон на печерських...
«НІБУЛОН» ПРОДОВЖУЄ МОДЕРНІЗАЦІЮ СУДНОЗАВОДУ І СПУСКАЄ НА ВОДУ НОВІ СУДНА
Компанія «НІБУЛОН» за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) продовжує реалізацію...
ЗІ ШКОЛИ ПОЧИНАЄТЬСЯ МАЙБУТНЄ
Пузиківська ЗОШЧи багато вам траплялося незнайомих шкіл, до яких просто хотілося би зайти, бо вони у якийсь...

Наші партнери:

ПЕРЕВАГИ ШЛЮБНОГО КОНТРАКТУ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГО ГОЛОВИ, АБО ПРИДАНЕ АВАНСОМ

Перед парламентськими виборами восени 2014 року на З'їзді Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад (ВАССР) пропозицію підтримати «Батьківщину» делегати зустріли прохолодно. Справді, образливо, коли на селянство не звертають уваги багато років, а потім, коли рейтинги політичної сили падають напередодні виборів до Верховної Ради, вона шукає підтримки саме у них. Утім, здається, керівництву асоціації вдалося переконати її членів, що такий шлюб за розрахунком буде корисним для них самих. І виконавчий директор асоціації Вадим Івченко все ж пройшов до Верховної Ради від згаданої партії.

Відтак і на нинішній нараді ВАССР, яка відбулася 27 січня у Києві, де зібралося близько 300 сільських та селищних голів, зустріч керівництва партії, зокрема Юлії Тимошенко, була вже помітно теплішою. І справа тут не в політичних симпатіях, а в тому, що нині для сільських голів настав той час, коли потрібно скористатися перевагами шлюбного контракту.

Цього разу сільські та селищні голови зібралися, щоб обговорити, як виживати малим громадам в умовах скорочення надходжень до місцевих бюджетів. Децентралізація, курс на яку проголошує нинішній уряд, і яка б мала збільшити надходження коштів на місцях, по суті перекроїла надходження до них і залишила в умовах дефіциту коштів села. Ситуація, наголошують в асоціації, склалася вкрай загрозлива. Настільки, що на засіданні ВАССР у Івано-Франківську сільські голови виставили ультиматум до керівництва області: якщо до 9 лютого не буде змінено порядок утримання сільрад і не буде розписано порядок адміністрування податків, усі сільські та селищні ради Прикарпаття підуть на місяць у відпустку за власний рахунок.

То що ж до цього призвело? Теоретично – поспішне і бездумне ухвалення Державного бюджету України на 2015 рік, фактично – відсутність коштів у місцевих бюджетів. Якщо конкретизувати загальне формулювання: то це зарплати медиків і вчителів, зарплати службовців, вуличне освітлення, дороги комунальної власності, благоустрій населених пунктів та природоохоронні заходи. З тих податків і зборів, які залишили на місцях, на це просто не вистачає фінансів. В цілому, за даними Міністерства фінансів України, станом на 23 січня 2015 року ухвалених місцевих бюджетів налічується 3888, або 33,1% їхньої загальної кількості (11761), у тому числі: 19 обласних (76,0% від загальної кількості таких бюджетів), 98 міських міст обласного значення (57,6%), 321 районних та районних у містах (61,5%), 78 міських міст районного значення (29%), 236 селищних (31,8%), 3136 сільських бюджетів (31,3%).

За новими правилами, прописаними у Бюджетному кодексі, податок на доходи фізичних осіб, який раніше надходив до бюджету громади у обсязі 25%, наразі йде до районного бюджету 60%, до державного надходить 25%, до обласного 15%. За законодавством, на потреби громади з цього податку залишається лише те, що їм виділить районний бюджет. У районах також існують свої потреби – відтак багато сільських голів скаржаться, що фінансування, яке пропонує їм район, покриватиме лише частку їхніх потреб. Є громади, які від таких нововведень втрачають до мільйона гривень. За підрахунками ВАССР, у сіл вилучили близько 2 млрд гривень.

Як зазначають у ВАССР, в абсолютної більшості сіл і селищ України бюджети на 2015 рік складуть від 100 до 500 тис. гривень, що не забезпечить навіть фінансування захищених статей. А ті кошти, які залишились на рахунках у сільських радах, продовжують блокуватись Державним казначейством. Ситуація погіршується і від того, що, наприклад, невиплата заробітної платні – це вже кримінальна відповідальність. А де взяти на неї гроші, якщо на рахунку сільської ради нічого не залишилося – всі кошти пішли у вищі бюджети? Так, за словами голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана, нещодавні зміни в податковому і бюджетному законодавстві дозволили збільшити дохідну частину місцевих бюджетів на 34,1 мільярди гривень. Доходи бюджетів деяких міст збільшилися в рази. Наприклад, дохідна частина бюджету Сум збільшилася в 2,6 разу, Хмельницького – в 2,6 разу, Одеси – в 2,2 разу. В країні стало на 143 дотаційних бюджети менше, а кількість бюджетів-донорів зросла на 77. Але це статистика для великих міст. Села ж залишаються без надходжень.

Компенсувати ці кошти пропонується за рахунок інших податків і зборів, що належатимуть виключно місцевим громадам. Але тут виникають значні перепони. Зокрема, пропонується надати право місцевим органам влади встановлювати: ставку податку на нерухоме майно для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості в розмірі до 2% мінімальної зарплати за 1 кв. м площі об'єкта оподаткування; пільги з податку на нерухоме майно (з об'єктів житлової нерухомості) фізичним особам, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів, у тому числі шляхом встановлення неоподатковуваної площі таких об'єктів, і релігійним організаціям.

Як зазначають в асоціації, податок на житло особливо вдарить по сільському населенню, яке й так має незначні фінансові надходження. Податки ж на нежитлову нерухомість взагалі називають податком на собачі будки. Якщо з точки зору району зібрати такий податок нескладно, то уявіть сільського голову, який буде пояснювати своєму односельцю, чому той має платити за напіврозвалений сарай, який у нього стоїть з епохи неоліту. При цьому нерухомість сільськогосподарських і промислових підприємств не оподатковується. Крім етичних питань постають і чисто практичні запитання, на які немає відповіді. Зокрема, не всі споруди на селі зареєстровані, не всі громадяни мають відповідні свідоцтва про право власності на споруду. То що, одні платитимуть, а інші – ні? Як це має пояснювати сільський голова громаді? Ще одне питання – хто буде визначати площу таких споруд?

Ще один податок, який мав би компенсувати надходження до бюджетів сіл – податок на розкішні автомобілі (об'єм двигуна більше 2,5 тис. куб. см – для дизельного двигуна, 3 тис. куб. см – для бензинового двигуна, і вік яких не перевищує 5 років) за ставкою 25 тис. грн на рік. Ну гаразд, знайшлося на село кілька таких автомобілів – то це компенсує мільйонні втрати?

Та сама ситуація і з єдиним податком – не для всіх населених пунктів це може бути хоч якимось надходженням, адже існують села з одним підприємством.

Або взяти акцизний податок (алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне), котрі слід враховувати при прийнятті низинних кошторисів. Акцизний збір, наприклад, з продажу пального також має залишатися у місцевих бюджетах, але оскільки значна кількість автозаправок зареєстрована не за місцем свого розташування, такий збір уходитиме до місця реєстрації підприємства.

Частку податків громади на місцях просто не можуть збирати через відсутність порядку їхнього адміністрування, це, зокрема, акциз і податок з нерухомості.

Крім того, сільські керівники занепокоєні реформами щодо об'єднання громад, які передбачаються законопроектом «Про добровільне об'єднання територіальних громад». Документом передбачено зменшення кількості територіальних громад на основі їхнього об'єднання.

Відтак, на нараді було обговорено низку пропозицій до Бюджетного та Податкового кодексів, які мають покращити фінансування малих територіальних громад. Ці пропозиції, за запевненням Вадима Івченка, будуть найближчим часом утілені у законопроектах.

Він зазначив, що впевнений, що уряд в цілому підтримає 95% поправок, які запропонують внести для покращення ситуації на місцях, але що стосується планового об'єднання громад, то цю норму змінити неможливо. «Об'єднання буде проведено, але воно відбудеться добровільно, завдяки економічним та фінансовим важелям».

Підсумовуючи результати наради, Вадим Івченко пообіцяв, що вже до кінця цього тижня всі напрацювання будуть викладені на папері та оформлені у закони та поправки, й у вівторок 3 лютого всі вони попадуть до порядку денного 2 сесії Верховної Ради.

* * *

Думаю, не варто нагадувати, що українські політичні сили розпочали активну підготовку до чергового всеукраїнського виборчого свята – виборів до місцевих органів самоврядування, які пройдуть восени. Ті партії, які не пройшли у парламент або пройшли у незначній кількості, активно шукатимуть підтримки саме на місцях. Можливо, той час, що залишився, місцевим громадам варто використати саме для укладання вдалих «шлюбних контрактів» із політичними силами. Бажано тільки придане брати авансом. 

 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: