Статті

ПОКИ КЕРІВНИЦТВО… У ПРОБЦІ

Нещодавно Міністерство аграрної політики та продовольства України скликало прес-конференцію з приводу інтеграції вітчизняного АПК до європейського. Тема, що й казати, актуальна. У штаті відомства навіть уведено посаду заступника міністра з питань євроінтеграції (щоправда, призначену 20 вересня на цю посаду Владиславу Рутицьку вже 13 жовтня від неї відсторонили). Проте на час прес-конференції, за офіційною версією, керівництво відомства застрягло в пробці. Відтак за міністра і чинну на той час заступницю майже годину «віддувався» перед пресою заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Віталій Башинський. Зрештою виявилося, що воно й на краще...  

Отже, за словами промовця, нашій продукції на шляху до омріяної Європи слід подолати три етапи: адаптація законодавства до європейського, верифікація та визнання виробництва і самої продукції Єврокомісією і, нарешті, повна інтеграція. Якщо до третього етапу нам іще далеко, то перша група заходів – уже на стадії завершення, а друга група – у процесі виконання.


Що з харчів

маємо на експорт

ВІдтак наразі маємо 9 верифікаційних візитів DG SANCO*, за результатами яких Україна має право експорту на територію ЄС риби і рибної продукції, меду для споживання людьми, молока і молочної продукції не для споживання людьми, комбінованих продуктів, які складаються з продуктів тваринного походження і продуктів рослинного походження (через деякі юридичні неузгодженості жодного відкритого підприємства по цій категорії поки що немає). Також сьогодні ми маємо право експорту м'яса птиці і продукції птахівництва.


Молоко для людей

НаразІ триває робота щодо відкриття європейських кордонів для молочної продукції для споживання людьми. Нещодавно була здійснена верифікаційна місія DG SANCO і, за словами Віталія Башинського, попередньо можна зробити висновок про успішне проходження місії. Однак офіційний звіт Єврокомісії очікується лише в лютому-березні 2015 року – залежно від того, як швидко ЄК опрацює коментарі українських фахівців.

Є в європейських фахівців і зауваження. Здебільшого вони стосуються процесів простежуваності отримання молока класу екстра. Якщо в Україні споживають молоко першого, другого, третього, вищого ґатунку і класу екстра, то в Європі все молоко нижче класу екстра відправляється на утилізацію. Відтак експортувати до Європи у перспективі ми зможемо лише таке молоко. Тому першочерговим завданням для наших виробників є доведення ними того, що вони виготовляють свою продукцію тільки з молока класу екстра.

Однак більшість наших підприємств заготовляють молоко й інших класів, тож вони повинні довести розділення (фізичне або у часі) потоків заготівлі, у тому числі на рівні пастеризатора, ферментатора. А це на сьогодні, за словами фахівця, майже неможливо. Тож нині значну перевагу мають ті заводи, які працюють виключно з великотоварними виробниками молока.

Тим же підприємцям, які хочуть експортувати свою продукцію до ЄС, чиновник порадив спочатку оцінити свій бізнес на відповідність вимогам ЄС самостійно. Відповідний запитальник розміщено на офіційному сайті Держветфітослужби за адресою: http://vet.gov.ua/node/2114.


Свинина і кабани

Щодо можливості експорту української свинини до ЄС, то наразі йдуть перемовини. Однак на сьогодні дати здійснення візитів інших місій DG SANCO для України не визначені.

До того ж маємо три неблагополучні пункти по Африканській чумі свиней і доти, доки на території будуть спалахи цієї хвороби, про експорт свинини до ЄС ми можемо забути. Тільки після того, як пройде 40 днів після останнього випадку в кожному з цих населених пунктів, Держветфітослужба України зніме карантинні обмеження, відзвітує перед Міжнародним епізоотичним бюро, і пройдуть усі процедури по верифікації цих даних, ми зможемо звернутися до ЄК із проханням включити нас до списку країн, яким дозволено експорт до ЄС.

До речі, у цьому сенсі не такою вже й кумедною виглядає нещодавня пропозиція міністра Ігоря Швайки, який запропонував запровадити проект «Стіна» і на Чернігівщині, аби попередити неконтрольований вхід диких кабанів на територію України з боку РФ, яка має 700 випадків захворювань АЧС за останні декілька років. Хоча, чесно кажучи, доцільність цього проекту викликає сумніви. Адже, по-перше, важко собі уявити багатокілометрову стіну, яка не зазнаватиме руйнації щодня, по-друге, її зведення і підтримка коштуватимуть українському бюджету чимало.

Однак не лише російські кабани сприяють поширенню АЧС в Україні. За словами Віталія Башинського, самі українці докладають до цього зусиль. Оскільки для людей хвороба загрози не представляє, а карантинні заходи передбачають крім знищення й утилізації хворих тварин забій свиней у певному радіусі від спалаху хвороби, господарі вважають за краще сховати тварину, вивезти її в інше село тощо, аби потім «відбити» вкладені в її годівлю кошти. На ситуацію суттєво вплинуло рішення Чернігівської облдержадміністрації відшкодувати з місцевого бюджету людям кошти за вилучених і знищених тварин.


Яловичина теж хоче до ЄС

Щодо яловичини також ведуться переговори щодо можливості її експорту.

«Першу позитивну відповідь від ЄС ми вже отримали. Під час проведення місії по молоку деякі проблемні питання щодо яловичини були вже закриті. Тому на сьогоднішній день ставиться завдання для інспекторів, які перевірятимуть стан здоров'я і добробуту тварин», – повідомив пан Башинський.

За його словами, Мінагрополітики вестиме з українськими виробниками роз'яснювальну роботу щодо того, в яких умовах повинні жити тварини перед тим як будуть забиті на бойнях. «Щодо добробуту тварин, в Україні дуже розмита ситуація, тому що у нас немає чіткого розуміння, який метод забою повинен застосовуватися, і чому не можна огороджувати тварин електропастухами тощо. Це складно донести до національного виробника. Підприємства потраплять в список інспектування, тільки якщо вони вже відповідають вимогам ЄС, а не ті, які тільки планують їм відповідати», – повідомив він.

Тобто підприємство-кандидат уже повинно мати і приклад маркування для європейського споживача, і окреме складське приміщення для кінцевого продукту, який буде відправлено до ЄС, і офіційний лікар має вільно спілкуватися англійською і зможе заповнити міжнародний ветеринарний сертифікат тощо.

Також Віталій Башинський наголосив, що європейські інспектори під час своїх місій дають оцінку насамперед не підприємствам, а системі державного контролю. Адже списки підприємств для перевірки визначає саме Держветфітослужба.


Адаптація законодавства

Умовно адаптацію українського законодавства до законодавства ЄС можна розділити на два етапи – першочергові вимоги і глобальна стратегія. На сьогодні основні вимоги ЄС полягають у змінах у 5 основних сферах:

1. Сфера державного контролю і нагляду, яка регулюється законом «Про державний контроль у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин». Зараз закон призупинено в розробці і повернено аграрним комітетом ВРУ на доопрацювання. Причиною цього, за словами чиновника, стало те, що цей закон, який корелюється з законом «Про безпеку та якість харчових продуктів» було подано до змін до останнього, відповідно він потребує доопрацювання.

2. Сфера здоров'я тварин, яка регулюється внутрішніми інструкціями по профілактиці та боротьбі з хворобами, та Законом України «Про ветеринарну медицину».

3. Питання роботи з побічними продуктами тваринного походження, тим, що ми звикли називати відходами. Це, наприклад, гній, який використовується як добрива, шкури, які потім ідуть на виготовлення одежі, кістки, які використовуються як паливо тощо. Ця сфера в Україні не регулювалася ніколи. Відповідний закон підготовлений МінАП і Держветфітослужбою та пройшов перше читання у ВРУ.

4. Сфера кормів. Значна різниця між нашим і європейським законодавством полягає в тому, що у нас корми завжди контролювалися поза харчовим ланцюгом, а в ЄС корми включаються першою ланкою до нього. Відповідний новий законопроект «Про гігієну кормів» внесений до Верховної Ради.

5. Ідентифікація і реєстрація тварин. Закон прийнято. Його основним принципом є обов'язкова ідентифікація і заходи впливу до тих, хто не дотримується закону. Ці два елементи Україна не виконувала протягом останніх п'яти років. Саме завдяки ухваленню цього закону відбулася місія по молоку, зазначив чиновник.

Наступний план дій щодо законодавства прописаний в Угоді про асоціацію з ЄС. Протягом двох місяців після ратифікації Угоди Держветфітослужба та Мінагрополітики разом з іншими міністерствами повинні виробити стратегію по адаптації законодавства України до законодавства ЄС.


Реформування служби

ВисловивсЯ пан Башинський і щодо утворення Державної служби безпечності харчових продуктів і захисту споживачів, що наразі є в державних планах. За його словами, це буде структура-монстр, кількість підконтрольних об'єктів якої складатиме близько 12 млн. На його думку, це досить ризикований крок, оскільки досвід країн ЄС показує, що зменшити фінансування і зменшити кількість інспекторів (що є метою такого реформування) не вдалося. Навпаки, наприклад, у Нідерландах ці показники зросли на 20%.

Якщо ж ця структура буде утворена, Держветфітослужба перетвориться у цьому органі на два департаменти; також пропонується ввести Департамент захисту справ споживачів і Департамент ринкового нагляду.

* * *

Відповідаючи на запитання, Віталій Башинський висловив думку, що для українського споживача у короткостроковій перспективі асоціація з ЄС не нестиме позитиву, оскільки найкраща продукція відправлятиметься за кордон і коштуватиме вона дорожче, оскільки виробник нестиме додаткові витрати. Однак у довгостроковій перспективі це позитив, бо ми  матимемо змогу отримати європейську якість на українських потужностях.

Щодо роботи Держветфітослужби на контрольованих терористами територіях: наразі її діяльність там офіційно призупинено, а фахівцям, за бажанням, пропонується робота в інших областях.

 

 

 

 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"