СИЛА-СИЛЕННА БЕЗСИЛОЇ СИЛИ

Кожна окрема людина сама по собі видається доволі симпатичним створінням – добрим, розумним, культурним, ввічливим – просто-таки мішень для позитивних епітетів. Ну, у більшості випадків. І щось дивне виходить, коли люди збиваються у натовп більше трьох – щось таке робить з цими самими створіннями колективне безсвідоме, що відразу пригадуєш наших далеких предків за Дарвіном. Б'ються, кричать, хоч святих винось, або навпаки – занось, щоб заспокоювали. А все без толку, бо вирішити у такому гамі нічого не можливо в принципі. А тим більше домовитися. Власне, для українців воно і не дивно – є з кого приклад брати: у Верховній раді як пику комусь не натовчуть, то і день, вважай, дарма пройшов. Звісно, справедливості заради, натовп не завжди так діє на людину, але дуже часто.

Позачергові збори Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад (ВАССР), які відбулися у Києві 4 вересня 2014 року, на жаль, наштовхували саме на такі думки. Тут, щоправда, обійшлося без бійки, але конфуз вийшов чималий.

 

Безсила сила

За статистикою, сільських рад в Україні на 1 січня 2014 року нараховувалося 10279, сільських населених пунктів – 28397. До Жовтневого палацу в Києві зібралося близько 1200 чоловік – сільських і селищних голів. Навіть ця десята частка вже видається великою силою, адже за кожним головою стоять односельці, які довірили йому владне кермо. Одночасно це і величезна купа проблем, адже, страждаючи від загальної недолугості нашого законодавства, кожне село має свої унікальні проблеми місцевого рівня.

Основна ж проблема українського села дуже схожа на проблеми аграрного комплексу – ти сплачуй податки до центрального бюджету, а ми тобі, може бути, колись (але ми не впевнені), щось виділимо. І от що цікаво – податки з жителів села, сільських підприємців зростають, а повернення їх у вигляді відбудованих доріг, інфраструктури, загального підвищення рівня життя на селі все менше і менше. То виникає питання, де ж та яма, куди зливаються усі надходження? Відповідь очевидна, проте офіційно відповісти мають все ж відповідні держоргани, а у нас – так, припущення про корупцію і дармоїдів.

З іншого боку, скільки років вже численні асоціації говорять про потужне аграрне лобі в парламенті? Я вже не згадаю. Мабуть, від набуття незалежності. І де воно? Там же, де і було, – в Балаканині. Є така чарівна країна, де живуть нездійсненні справи. Чому це можна назвати лише балаканиною, поясню: якби комусь насправді було потрібне те аграрне лобі, можна було б давно уже об'єднати усі подібні організації і питання вирішити. А так – немає в тебе чарівної законотворчої сили, то й плати мовчки податки і сподівайся на краще.

 

Чого, власне,

зібралися?

У запрошенні було написано, що на зборах «підніматимуться питання проведення реформи місцевого самоврядування і адміністративно-територіальної устрою, внесення змін до Бюджетного кодексу в частині децентралізації фінансів, спрямування значної частини податків до місцевих бюджетів, повернення землі у розпорядження територіальних громад, створення державного органу, який буде опікуватись комплексним розвитком сільських територій».

Та й привід який гарний: влада в країні зосередилася, принаймні акцентувала, на децентралізації. У нас взагалі люблять акцентувати на закордонних словах, довго і нудно про них розмовляючи. Взяти хоча б те саме лобі. Тепер ось децентралізація. Ще кілька років поговоримо. Он навіть Швейцарія вже дев'ять років переймається децентралізацією управління в Україні. Принаймні про це свідчить Швейцарсько-Український проект «Підтримка децентралізації в Україні», який існує з 2005 року.

 

Біда з бідою

одружилася

У що вилилася нинішня дискусія? Якщо не зважати на загальні промови керівництва, від яких хочеться позіхати (докладніше про це у оргвисновках), люди стійко терпіли – не звикати. А іноді, на особливо привабливих гаслах, навіть аплодували. Перешіптування і смішки пішли залою, коли почали занадто часто згадувати одну не сильно популярну сьогодні партію – і така вона, мовляв, гарна, і така хороша, і нас підтримувала… Кілька особливо чуйних натур пішли з зали вже на цьому моменті. Потім коротко виступив один із представників цієї самої партії, який зазначив, що відмовляється від свого, завідомо прохідного місця, у списках партії й уступає його Вадиму Івченку – заступнику голови Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад.

Я особисто дуже поважаю Івана Кириленка і не думаю, що це його власна ідея – її міг народити тільки колективний разум, який зветься у даному випадку «партія». Сказала – треба, то й, будь ласкавий, виконуй, поступись місцем. Але ж це настільки нерівноцінний обмін, що не обурювати просто не може – ми вам одне місце у парламенті, ви нам підтримку асоціації, яка перспективно може зібрати силу-силенну людей. А те, що в парламенті представник сільських рад перетвориться на Кнопкодава Звичайного Партієлояльного, то це вже інша справа, що діла не стосується?

Без огляду на політичні вподобання хочу зазначити, що ті самі слова стосувалися б і іншої політичної сили, яка б таке запропонувала. І, між іншим, при розмові про децентралізацію влади згадувати про партійні списки якось недоречно, мені так здається.

Власне, в основному обурення ця ідея і викликала. До часу, поки нарешті не додумалися виголосити вимоги позачергового з'їзду до уряду, люди задавалися питанням, чи заради цього вони їхали за багато кілометрів, щоб висловити підтримку одній партії і просунути одного зі своїх представників до депутатського корпусу. Втім, після того теж замислювалися, тому урочиста хода до будинку уряду, щоб передати вимоги ВАССР, відбулася, за моїми підрахунками, у півсили – хтось просто поїхав додому.

 

Оргвисновки

Організація – велика сила. Мається на увазі не структура, а сам процес. На підтвердження: будь-який чесний міліціонер вам скаже, що боротися з організованою злочинністю значно важче, ніж з пересічними злодюжками. Ще більша сила правильна організація. От її зборам і не вистачало.

От, наприклад, керівництво і сільські голови, ті, кого до трибуни допустили, жалілися, що їх не чують в уряді і в ЗМІ недостатньо висвітлюють їхні проблеми. Пташина мова ораторів зі вкрапленнями гасел і емоцій була зрозуміла лише людям, які щоденно стикаються з подібними проблемами. Дуже хотілося попросити з місця конкретизувати, що саме має на увазі промовець, бо складалося враження, що з'їхалися люди за життя поговорити, а не донести свої проблеми до громадськості чи влади.

Також з трибуни прозвучало, мовляв, не встигаємо сформувати політичну силу, щоб гідно представити сільське керівництво у парламенті, тож будемо домовлятися з політичними силами. І далі вже згадана історія з місцем у партійному списку. А чим асоціація займалась з часу свого створення – внески збирала?

Обурювала людей і відсутність представників влади у залі, і неможливість висловитися. До трибуни рвалася безліч людей, які хотіли виступити. Але регламент, помножений на час оренди приміщення, такої змоги, звісно, не дав. Однак що заважало проговорити усі питання попередньо? Благо діло, і сайт у організації існує, і форум там є – от тільки тема на форумі лише одна і лише з трьома відповідями. Навіть підкажу: варто створити актуальну тему на форумі, і люди самі підтягнуться до обговорення. І, до речі, непогано було б статут на сайті асоціації оприлюднити, а то там «сторінку не знайдено».

 

* * *

Якось так. Звісно, це мої враження і погляд з точки зору сторонньої людини. Не сумніваюся, що у фахівців, які були присутні на зборах, претензій до організаторів виявилося значно більше, і тому хода до уряду споловинилася. Звісно, річ не у тім, скільки саме людей прийде до уряду передати вимоги – на мій погляд, і тих, хто прийшов, була значна кількість. Однак організація, яка вносить розкол в лави структури, має бути вдосконалена.

На жаль, до ходоків прийняти вимоги, які наведено нижче, так ніхто з уряду і не вийшов. Щоправда, вже наступного дня з представниками ВАССР зустрівся віце-прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, який запропонував створити посаду радника віце-прем`єр-міністра з питань розвитку сільських територій, який буде постійно працювати в уряді.

 

ВИМОГИ

позачергових Зборів

сільських і селищних голів

та депутатів відповідних рад

1. Не проводити жодних новацій бюджетних відносин без погодження з Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад.

2. Зміни до Бюджетного Кодексу, в частині децентралізації фінансів, розробляти на користь ОМС базового рівня, а саме:

   – ПДФО на рівні не менше 50% (спрямовується до бюджету сіл та селищ, частина до власних надходжень).

   – Зміна ФСП. Введення ЄСП (єдиного с/г податку, об'єднує три платежі в один).

   – Легалізація ринку землі, виведення фонду оплати праці з тіні, формування належної ресурсної бази місцевих бюджетів.

   – Обслуговування всіх надходжень та видатків бюджетних коштів здійснювати в банківських установах з державною часткою власності.

3. Підтримати та невідкладно прийняти проект Закону щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами (від 17.02.2014р.; №4150).

    Передача державних земель у власність територіальних громад (крок №2 щодо подолання корупції у земельних відносинах).

4. Закон «Про добровільне об'єднання територіальних громад» – врахувати позицію ВАССР щодо старости:

   – Посадова особа, обирається громадою;

   – Член Виконавчого комітету з правом голосу зі статусом посадової особи ОМС.

5. Створити Агентство з розвитку сільських територій або запровадити посаду заступника міністра з розвитку сільських територій в Міністерстві аграрної політики та продовольства України або в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України з відповідними департаментами і відділами, як структури з координації сталого розвитку сільських територій (взаємодія з ЦОВВ, соціальні програми, розвиток дрібних форм господарювання, ведення особистих сільських господарств, взаємодія з громадськими об'єднаннями тощо).

6. Пропонуємо досконало вивчити кожний район та врахувати пропозиції сільських та селищних рад щодо можливого об'єднання. Об'єднання територіальних громад виключно на добровільній основі.

7. У зв'язку з проведенням третьої хвилі мобілізації врахувати наступні вимоги Асоціації:

   – використати в бойових загонах АТО військових які вже брали участь у миротворчих операціях ООН та мають відповідний досвід ведення бою, організації захисту тощо;

   – провести ґрунтовні навчання осіб, призваних в період третьої хвилі мобілізації та застосувати їхні підрозділи для охорони південно-західного кордону;

   – забезпечити призваних військових якісними засобами захисту та необхідним військовим спорядженням в повному обсязі безпосередньо у військових частинах, де проводяться навчання і підготовка до бойових дій;

   – запровадити зрозумілі і справедливі механізми ротації військовослужбовців в зоні АТО;

   – забезпечити правдиве висвітлення мобілізаційного процесу через центральні засоби масової інформації, теле– та радіоефіри в доступному для населення вигляді;

   – за рішенням депутатського корпусу кошти капітальних вкладень сільських рад направляти на утримання армії.

 

При невиконанні даних вимог представники органів місцевого самоврядування базового рівня залишають за собою право захищати свої інтереси в способи, передбачені чинною Конституцією та законодавством України.