Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЕКСПОРТ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ
2016 року Україна експортувала 39,5 млн т зерна, з яких близько 140 тис. т — органічного....
ЗЕМЛЯ ЛЮДЕЙ І ЛЮДИ БЕЗ ЗЕМЛІ
Україна все ближче до відкриття ринку землі. І чим швидше будуть розроблені чесні правила для...
ЩО ТРЕБА ЗНАТИ, ЩОБИ ЗАРОБИТИ МІЛЬЙОН З ГЕКТАРУ
• Насамперед, що це можливо. • Що це нешвидко і нелегко. • Обов'язковим є проведення...
ЧИ ДОВГО ТРИВАТИМЕ СОЛОДКЕ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ ЦУКРОВАРІВ?
Повний текст у друкованій версії Одна із найстаріших галузей країни — цукрова, хочеться вірити,...
«СІГМА» ПРАЦЮЄ З МАРШАЛЬСЬКИМ ОПТИМІЗМОМ
Найкращим підтвердженням тому, що вітчизняна галузь свинарства продовжує стало працювати в...

Наші партнери:

ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ПШЕНИЦІ

Складові успіху будь-якої справи – це відпрацьована технологія, відповідні інструменти, якісні матеріали і працелюбність. Те саме стосується і хліборобської праці, за включенням такої невеличкої «дрібнички», як погода: то аграрії чекають тепла, то дощу, а іноді, як він прийде, не знають, куди і діватися.

Так, цьогорічний літній тиждень приніс на поля Оратівського району Вінниччини норму опадів, якої б на рік вистачило, що призвело до масового вилягання посівів пшениці. Тим не менше, саме тут 1 липня на полях ТОВ «Агробуд» у с. Животівка було проведено чергову міжнародну науково-практичну конференцію «День поля-2014», що її традиційно організовує Інститут фізіології рослин та генетики (ІФРГ) НАН України на полях своїх базових господарств.

Цьогоріч організаторами Дня поля спільно з ІФРГ виступили Мінагрополітики, асоціація «Вінницянасінпром», Інститут кормів та сільського господарства поділля спільно з НААН України. А гостей з'їхалося аж близько 500 чоловік – науковці, спеціалісти і керівники аграрних підприємств.

 

Вінницьке «срібло»

Розпочався захід з конференції на тему «Основні засади стабільного виробництва продукції рослинництва в умовах 2014 року та роль нових сортів зернових культур у збільшенні виробництва зерна». На початку про досягнення Вінниччини у аграрному виробництві розповів директор департаменту АПР Вінницької облдержадміністрації Микола Неїлик.

Займаючи 9 місце серед регіонів України за обсягами сільськогосподарських угідь, Вінниччина стабільно займає перші місця за обсягами виробництва сільськогосподарської продукції і за темпами її приросту. (Для прикладу, за даними Державної служби статистики України, 2013 року за загальним урожаєм зернових і зернобобових культур Вінниччина поступилася лише одній області, зібравши 4,84 млн тонн проти полтавських 5,64 млн тонн – прим. ред.) Частка області у загальнодержавному виробництві сільгосппродукції становить 7,2%. За січень-травень поточного року приріст виробництва сільгосппродукції до відповідного періоду минулого року склав 25,2%.

В області працює біля 700 сільгосппідприємств, 1826 фермерських господарств та 290 тис. особистих селянських господарств. За словами промовця, сталому розвитку і збільшенню їхнього виробництва сприяє і тісна співпраця з наукою, зокрема й подібні конференції.

 

Аграрна наука

на шляху євроінтеграції

ВІд науковцІв насамперед виступив президент Національної академії аграрних наук України, академік НААН Василь Петриченко. Він зупинився на питаннях, які стоятимуть перед науковцями і агровиробниками на шляху євроінтеграції України. Одним з проблемних питань він назвав низьку якість вітчизняного зерна. За його словами, амбітні позиції щодо зерновиробництва України можуть бути реалізовані, якщо ми вдосконалимо технології вирощування. Фахівцями Міністерства аграрної політики і продовольства України і Національної академії аграрних наук з цією метою розробляється Стратегія розвитку АПК України до 2025 року.  

Наразі, на жаль, вітчизняна наука по двох ринково орієнтованих культурах – кукурудзі і соняшнику – втратила свої позиції. На цих ринках нас відтіснили іноземні компанії. «Слава Богу, що по пшениці у нас справи ще більш-менш нормальні. Особливо завдяки подвижникам на зразок академіка Моргуна», – зазначає науковець. По інших же культурах в майбутньому він бачить перспективу у співпраці з іноземними компаніями.

Ще одним питанням, на яке в умовах євроінтеграції необхідно звернути увагу і науковцям, і аграріям, Василь Петриченко назвав поглиблення переробки сільськогосподарської продукції, що дасть змогу збільшити її додану вартість лише у зерновиробництві на $40 млрд.

На завершення президент НААН додав, що бачить великі перспективи у співпраці аграрної академії наук з національною, яку представляє Володимир Моргун.

 

Оратівське

господарювання

Промислове підприємство в Оратівському районні лише одне, в АПК району працює понад 80 сільськогосподарських підприємств різних форм власності, а також понад 10 тис. домогосподарств, якими обробляється 60 тис. га ріллі. Тому для району особливо важливим є вдосконалення системи господарювання, перехід на новітні технології обробітку, використання найякісніших та найефективніших сортів зернових культур, а також засобів їх захисту. Про це повідомила голова Оратівської райдержадміністрації Надія Мельничук.

Зернові культури в структурі посівних площ займають 51%. Сортами озимих культур вітчизняної селекції в районі засівається 80% площ, з них близько 60% – сорти Інституту фізіології рослин і генетики НАН. «Сьогодні на полях району майже в кожному господарстві колосяться посіви таких сортів, як Богдана, Володарка, Золотоколоса, Подолянка, Смуглянка», – зазначила вона.

 

Селекція рослин –

найінноваційніша

галузь у світі!

ДоповІдь Героя України, директора ІФРГ, академіка Володимира Моргуна було присвячено генетичному поліпшенню сортів пшениці.

За його словами, пшениця – головний злак планети. За порівняно короткий період часу наукова селекція досягла вражаючих успіхів. Науковці вважають, що саме генетичне поліпшення рослин приведе до нової революції у примноженні продовольства на нашій планеті. Тому до створення принципово нового покоління пшениць прикута увага всього світу, а також, що не менш важливо, фінансування.

Міжнародні компанії та національні програми поставили собі за мету збільшити генетичний потенціал пшениці та інших сільськогосподарських культур на 20 та навіть 50%.

З 2015 року очікується поява на ринку принципово нових сортів озимої пшениці, з якими не можуть конкурувати сорти, створені класичними методами. Активно ведуться молекулярні дослідження унікального геному пшениці, який у 40 разів більший, ніж геном рису, і в 5 разів більший, ніж геном людини.

За даними ФАО, вже за п'ять років основний приріст сільськогосподарської продукції у світі буде отримано саме за рахунок вирощування нових сортів, а їхня частка у структурі врожаю становитиме 50-70%. Саме тому селекція рослин – найінноваційніша галузь у світі.

Захмарні розміри фінансування свідчать про увагу, яку приділяють у світі цьому напрямку. У світі 12-15% обігу коштів спрямовується на селекцію рослин, що можна порівняти лише з інформаційними технологіями. Новий рівень молекулярної селекції є дуже наукоємним і високозатратним. Вартість створення одного сорту цим методом оцінюється від 1,5 млн євро і може зростати у п'ять-десять разів. Наші ж селекціонери таку розкіш собі дозволити не можуть.

Досі українська школа селекціонерів пшениці мала світове визнання і займала традиційно сильні позиції. Незважаючи на навалу іноземних сортів, основні посівні площі в Україні засіваються сортами вітчизняної селекції. Також, за останніми даними, до Державного реєстру внесено 264 сорти озимої м'якої пшениці. З них сорти української селекції домінують – 80%. 

Однак в останні 20 років стан вітчизняної науки без перебільшення катастрофічний. Якщо в найближчі роки в державі не буде вжито заходів щодо радикального поліпшення технологічних досліджень, ми втратимо українську селекцію, вона буде просто нездатна створювати конкурентний продукт – сорт та якісне насіння, попереджає академік. А без національної селекції не може бути ефективним сільськогосподарське виробництво, оскільки сортова політика України буде формуватися за кордоном.

 

Сила

української пшениці

Як зазнаЧив Володимир Моргун, на самому початку наукової селекційної роботи із пшеницею головною ознакою генетичних досліджень було визначено високу продуктивність культури. Цей напрям і тепер домінує в усіх селекційних установах світу.

На сьогодні ІФРГ не відступився від цього принципу і надає пріоритет у селекції озимої пшениці саме продуктивності. Вперше за всю історію України сорти селекції інституту Смуглянка, Золотоколоса та Фаворитка сформували рекордний урожай зерна 124-131,8 ц/га.

За рівнем продуктивності та напрямом використання сорти в інституті умовно розподіляють на кілька груп.

По-перше, це короткостеблові, високоінтенсивні сорти. За словами науковця, це принципово новий тип пшениці, який відкрив еру зеленої революції у вирощуванні цієї важливої продовольчої культури. За генетичним потенціалом високоінтенсивні сорти є найбільш продуктивними. За сприятливих кліматичних умов та інтенсивних технологій, сорти цієї групи здатні сформувати досить високі врожаї. Лідери цієї групи – сорти Смуглянка та Фаворитка, які є національними стандартами. До цієї групи також належать сорти Солоха, Славна, Чорнява, Володарка. Ці сорти пшениці вже широко висіваються у всіх кліматичних зонах України.

Нещодавно занесені до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні сорти Сотниця, Спасівка, Нива Київщини, Астарта, Гілея, Малинівка. Сорти Смуглянка, Золотоколоса, Славна, Солоха, Чорнява, Спасівка, Сотниця мають комплексний імунітет до основних хвороб озимої пшениці, вони придатні і для використання в органічному землеробстві та на зрошенні.

Друга група сортів – це середньорослі універсального використання. Головна ознака таких сортів те, що в екстремальних умовах вирощування вони забезпечують отримання оптимальних урожаїв, не знижуючи різко нижнього порога продуктивності. Фактичний генетичний потенціал продуктивності сортів цієї групи становить приблизно 100 ц/га. Лідером групи універсальних сортів є Подолянка, яка також вважається національним стандартом. До цієї групи також належать сорти: Богдана, Наталка, Трипільська, Сонечко, Лимарівна та інші. Сорти даної групи мають високу екологічну пластичність. Вони призначені для всіх господарів, для різних рівнів господарювання. Морозостійкість і посухостійкість цих сортів дуже велика, це, по-суті, страхові сорти.

Звернув увагу академік на сорти Подолянка, Богдана, які забезпечують стабільні високі врожаї зерна високої якості в усіх зонах України. При відмінних посухо- і зимостійкості головна їхня ознака – дуже висока виробнича надійність. Сорти широко висівають у виробництві, й за виробничою надійністю вони неперевершені.

Глобальною проблемою всього світу є якість зерна. Українська пшениця не повинна поступатися за якістю світовим лідерам, упевнений учений. Хліб майбутнього повинен бути збалансованим за всіма корисними елементами і мати не лише енергетичне, а й лікувальне значення. Сорти селекції ІФРГ Наталка, Переяславка, Лимарівна, Почаївка, Сонечко відповідають високим вимогам якості, вони є чудовими поліпшувачами. Борошно з зерна цих сортів варто використовувати для випікання хліба високої якості.

Останніми роками відсутність вологи, перенасичення соняшником та зерновою кукурудзою, змушують застосовувати пізні строки посіву. Для цього випадку в інституті створено сорти пшениці Новокиївська і Лазурна, які краще використовувати у Лісостеповій і Поліській зонах. Сорти Хуртовина, Снігурка і Лазурна оптимальні для зони Степу і Лісостепу. Дані сорти успішно витримують запізнілі посіви та забезпечують отримання хороших і задовільних урожаїв зерна.

Широкий асортимент сортів інституту і за вегетаційним періодом. Такі ранньостиглі сорти, як Почаївка, Солоха, Колумбія вдало поєднують ранньостиглість із високими продуктивністю та стійкістю до несприятливих чинників довкілля. Особливу увагу слід звернути на сорт Солоха, який у групі ранньостиглих сортів найбільш продуктивний. Також започатковано новий напрям селекції сортів західноєвропейського типу з подовженим вегетаційним періодом та високим генетичним потенціалом продуктивності. Основна зона їхнього вирощування – Лісостеп та Полісся. Середньо- та пізньостиглі сорти – Дарунок Поділля, Вінничанка, Каланча – при сприятливих ґрунтово-кліматичних умовах забезпечують стабільні врожаї.

Володимир Моргун гордий з того, що співпраця інституту з усіма регіонами України лише розширюється. На сьогодні інститут має понад 2800 ліцензійних угод на вирощування сортів ІФРГ.  За даними інституту, Смуглянка забезпечила врожаї 81-115 ц/га у 42 господарствах України. Фаворитка дала 80-132 ц/га у 31 господарстві. Врожаї кожного з сортів – Подолянка, Золотоколоса, Володарка, Достаток – забезпечили 80-117 ц/га у понад 20 господарствах України.  І це далеко не повний перелік господарств, які успішно працюють із сортами інституту.

Сорти селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України мають високу екологічну пластичність і забезпечують отримання високих урожаїв якісного продовольчого зерна в усіх кліматичних зонах України. В цілому в Україні сорти інституту висівають на площі 1,7 мільйона гектарів. Найбільші посівні площі займають сорти Подолянка та Смуглянка. А сорти Богдана, Золотоколоса та Фаворитка перебувають у першій дев'ятці серед сортів інших установ.

Однак генетичний потенціал сортів потрібно ще розкрити. І, на думку вченого, перший крок до реалізації генетичного потенціалу нових сортів – вибір науково-обґрунтованої сортової політики від державного рівня до рівня окремого господарства. При цьому варто пам'ятати, що хороші сорти – це найбільш економічно доступний спосіб підвищення продуктивності.

До підбору сорту, на думку академіка Моргуна, слід підходити за двома основними критеріями. По-перше, з огляду на рекомендації, що викладені у  Державному реєстрі, які визначають конкретну ґрунтово-кліматичну зону для вирощування певного сорту. Другим надзвичайно надійним показником є розмір посівних площ, на яких висівається сорт протягом останніх років. Цей критерій є досить вагомим, оскільки засвідчує виробничу надійність.

Наразі ж в окремих областях висівається понад 130 сортів, що є збитковими. Це свідчить про те, що фактично відсутня сортова політика. Обґрунтована сортова політика, на думку Володимира Моргуна, повинна передбачати: домінування у посівах озимих сортів вітчизняної селекції  і розумне обмеження числа сортів на території господарства та регіону. Щодо останнього, в інституті вважають, що оптимально вирощувати в регіоні 5-6 сортів, які мають високу виробничу надійність і забезпечують стабільні урожаї зерна.

Щодо роботи організованого за участю ІФРГ клубу «Сто центнерів», Володимир Моргун відповів так: «Дуже часто запитують про те, як отримати 100 ц/га в Луганській області. Це ж неможливо! Так, неможливо, але не слід сприймати назву буквально. Завдання клубу – узагальнити світовий досвід із метою отримання максимально можливого врожаю в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах і за конкретних фінансових можливостей».

 

На що ми спроможні

Заступник директора з наукової роботи ІФРГ, академік НААН Микола Гаврилюк серед іншого у доповіді  навів цікаву статистику. За оперативними даними Мінагрополітики, озима пшениця нинішнього року  вирощувалася при мінімальному технологічному обробітку на 36% усіх посівних площ, при середньому – на 42%, при високому рівні технологій – лише на 22%.

При цьому, за результатами досліджень, навіть ураховуючи погіршення родючості ґрунтів, зміни клімату, вітчизняні сорти озимої пшениці здатні навіть при мінімальному технологічному забезпеченні давати середню врожайність на рівні 32 ц/га, при середньому технологічному забезпеченні – 40 ц/га, при високому  – 54. Такі дані для Степової зони. Для Лісостепу ці показники відповідно становлять 36, 50, 65 ц/га, Для Полісся – 34, 43, 54 ц/га. Для зрошуваних земель при високому технологічному забезпеченні середня врожайність вітчизняних сортів озимої пшениці може становити 70-90 ц/га. Тож, робить висновок учений, поліпшення технологічного забезпечення вирощування озимої пшениці є одним з головних резервів у виробництві зерна.

Заступник директора з наукової роботи ІФРГ, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау докладно розповів про ще один аспект підвищення урожайності – правильне застосування добрив і засобів захисту рослин. Утім, за конкретними рекомендаціями, що мали місце в доповіді, краще звертатися напряму до фахівців інституту. 

На думку голови наглядової ради групи компаній АМАКО Віталія Скоцика, дуже часто зараз ми говоримо про світові технології, розуміючи при цьому під такою технологією поєднання всього того найкращого, що є у світі. Але не обов'язково це найкраще має бути іноземного походження. Україна вже дала світу прекрасну тверду пшеницю, коли наші співвітчизники емігрували до Канади.

«Я дивлюся на академіка Володимира Моргуна – він у мене асоціюється з найкращою пшеницею, академік Василь Петриченко – тотожній із кормовими культурами. І сьогодні сказати, що найсучасніша світова технологія може бути втілена без їхніх продуктів просто неможливо», – зазначив він.

Також фахівець назвав актуальним питання переробки аграрної продукції. Так, за аналізом ФАО, якщо 10 років тому у світі недоїдало 824 млн людей, то сьогодні – 200 млн. Крім того, люди почали споживати менше первинних продуктів, а більше глибокої і більш якісної переробки.

На наступну декаду ФАО прогнозує, що більше 63% сировинного матеріалу аграрного походження вироблятиметься країнами, які не були здатні виробити стратегію по переробці продукції в себе.

Відтак, робить висновок промовець, країни, які вибудували для себе оптимальну стратегію, не нарощують масове виробництво, але «заходять» в глибоку переробку. В першу чергу пов'язану з якісними продуктами харчування, в другу – з енергетичною незалежністю, наприклад, виробництво біопалива.

До складу асоціації «Вінницянасінпром» входить п'ять елітгоспів, одним з яких є ТОВ «Агробуд». Як розповів керівник асоціації Антон Здор, сьогодні організація має офіційне доручення і право представляти ІФРГ не тільки на території Вінницької області, а й в Україні. Господарствами «Вінницянасінпром» виробляють більше 30 сортів озимої пшениці, які можуть забезпечувати врожайність більше 100 ц/га.

Дуже коротко виступив директор ТОВ «Агробуд» Олександр Шевчук. Спочатку основним видом діяльності компанії було будівництво, але у дев'яності у зв'язку зі спадом будівництва напрям довелося згорнути. У 1998 році було підприємство реорганізовано, і основним його напрямом діяльності стало вирощування сільськогосподарських культур. Нині орендують 7 тис. га землі на території п'яти сільських рад на Оратівщині.

Зберегли потужності колгоспу «Більшовик»: обладнали головне господарство, побудували нові та відреставрували складські приміщення для зберігання зерна. У 2012 році ввели в експлуатацію елеватор з переробки та зберігання зерна на 17 тис. тонн.

На сьогодні за мету господарі поставили виробництво високоякісного насіння. Вибір такої нелегкої справи керівник пояснює просто: по-перше, самим потрібно щороку близько 500 тонн якісного насіння, по-друге, цікава це справа, хоч і важка. У цьому напрямку співпрацюють із провідними інститутами-оригінаторами насіння: ІФРГ, Інститут кормів та сільського господарства Поділля, Одеський Селекційно-генетичний інститут.

Уже третій рік «Агробуд» має статус насіннєвого господарства. Намагаються віддавати під насіння кращі ділянки, придбали сучасні комбайни, трактори і сівалки. 

Для очистки і протруєння насіння в господарстві побудовано насіннєву лінію з обладнанням фірми Петкус, потужністю 5-6 тонн на годину, що відповідає найвищим світовим стандартам. При цьому вплив людського фактору на підготовку насіння унеможливлений протягом всього процесу –  від завальної ями до мішка.

Сортів Інституту фізіології рослин і генетики на полях «Агробуду» зараз висівають близько 80%. На окремих землях отримують по 90-100 ц/га пшениці. «З Моргуновими сортами 100 ц/га – це не фантастика, а реальність, але для цього все треба робити по книжці, не минаючи жодної технологічної дрібниці», – наголошує Олександр Шевчук.

 

Краще один раз

побачити і також

дослухатися

ПрактиЧна частина заходу відбувалася на полях і потужностях господарства. Якщо на технічному майданчику, зерноочисних, елеваторних потужностях господарював директор товариства-організатора, то поля зі своїми культурами демонстрував сам Володимир Моргун. За його словами, вилягання пшениці не вплине на якість зерна, а лише частково, у межах незначних відсотків, на кінцевий збір.

Утім, значному виляганню можна було запобігти, пояснює академік. Не зовсім уникнути, а мінімізувати. Зокрема, вносити азотні добрива згідно з технологією – збалансовано за фосфором і калієм. При використанні ж середньорослих сортів мали б зробити меншу густоту посівів, сіючи 4,5-5 млн зернин на гектар.

На полі Володимир Васильович особисто представив кожний сорт учасникам конференції, розповів про переваги сортів і слабкі місця, поділився секретами технології вирощування для кожного сорту, а також відповів на численні запитання. До розповідей іноді долучав і історію створення сорту й затвердження його назви.

Так, Хуртовина отримала назву після того, як 2003 року в Україні спостерігалося велике вимерзання озимини, коли на полях залишилося до збирання лише три сорти (усі Моргунові). Нова зимостійка пшениця була названа на згадку про цю подію.

Золотоколоса, яка займає третє місце за посівними площами в Україні, отримала назву за світло-золотий колір дозрівання. А от Сотниця у 17 контрольних точках випробування в інституті дала результат понад 100 ц/га, за що й отримала назву. 

Сорт Каланча названий на честь чигиринської гори, де козаки заснували фортецю. Місцина була болотяною, а взимку вояки ще й поливали її водою, тож ворогу не міг її взяти, бо просто не спромігся піднятися по льоду. Назва сорту символізує, що не беруть його ані посуха, ані зима, ані хвороби.

Сорт Вінничанка отримав назву на честь того, що у державних випробуваннях у Вінницькій області ця пшеничка дала понад 100 ц/га.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: