Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ІЩЕ БЛИЖЧЕ ДО ЧОРНОГО МОРЯ: РІЧКОВИЙ ТЕРМІНАЛ «НІБУЛОНА» ЗАПРАЦЮВАВ НА ХЕРСОНЩИНІ
10-й річковий перевантажувальний термінал компанії «НІБУЛОН» 14 липня 2017 року урочисто...
ВЕРХОВНА РАДА: ДИМ БЕЗ ВОГНЮ
Минулий тиждень був останнім пленарним у роботі шостої сесії Верховної Ради восьмого скликання,...
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АВТОПАРК ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ДОРІГ: СПІВРОБІТНИЦТВО VOLVO І «НІБУЛОНА» ТРИВАЄ
Зерно має пересуватися річкою, наголошує компанія «НІБУЛОН» від 2009 року, і транспортує нею...

Наші партнери:

МИТАРСТВА МИТАРІВ, АБО БІЛЬШЕ ЗДОРОВОГО ГЛУЗДУ ПРИ СТВОРЕННІ СЛУЖБИ ФІНАНСОВИХ РОЗСЛІДУВАНЬ

Любов до батьківщини неможливо виразити в грошах, але держава все ж вимагає від громадян сплати податків як предметного доказу свого патріотизму. А посередником між громадянином і державою у цьому процесі є податківець, або митар, як їх колись називали. І професія ця – одна з найдавніших. Нічого й казати, що з грошима люди розстаються важко, відтак уся нелюбов до віртуальної держави переносилася на цього скромного державного службовця. Так вже склалося, що відносини держави і бізнесу в основному і зводяться до податків.

Кожна держава вирішує самостійно, який розмір податків буде найбільш оптимальним, і підходи тут доволі розмаїті. Одні вважають, що чим вищі податки, тим менша підприємницька активність людини, і тому зменшують податкове навантаження далі нікуди. Бізнес дійсно розвивається, громадяни стають заможнішими, але страждає суспільна сфера – адже на утримання інвалідів, вдів і сиріт також потрібні кошти.

Інший підхід – підіймати рівень податків якомога вище. Дійсно, за таких умов усі нужденні отримують пристойне утримання, але у бізнесу зникає мотивація до розвитку – адже чим більше заробиш, тим більше віддаси. Втім, підприємці на те й підприємці, щоб знаходити виходи з безвихідних становищ – от і виникають різного роду офшорні зони. Тому більшість держав, і Україна тут не виняток, намагаються балансувати на межі, коли і бідним вистачає, і бізнес стимулів до розвитку не втрачає. Бо у намаганні наповнити державну скарбницю немає нічого поганого, погано лише, коли у погоні за доходами втрачається здоровий глузд.

Та все одно – податки платити не хочеться, тому держава всіляко намагається стимулювати цей процес: як м'яко – коли всілякі публічні персони закликають за їх прикладом сплачувати податки, так і жорстко – караючи за спроби ухиляння від сплати чи несплату податків.

Ми живемо в епоху змін, тож не дивно, що ці зміни торкнуться і податкової сфери. Принаймні про необхідність ліквідації створеного за часів президенства Віктора Януковича монстра – Міністерства доходів і зборів – заговорили чи не одразу після перемоги Майдану. І от ці плани починають набирати зримих обрисів – у травні постановою Кабміну замість Міністерства доходів і зборів створено Державну фіскальну службу, яка об'єднує податкову, митницю і службу фінансових розслідувань.

16 червня у Міністерстві доходів і зборів, котре вочевидь доживає свої останні дні, відбулася зустріч очільників міністерства з представниками Української спілки промисловців і підприємців, експертами та журналістами. Головним завданням зустрічі було знову продемонструвати, що бізнес і податкова тепер не вороги, а партнери, тому відсьогодні чесний підприємець може не боятися митаря. Під час зустрічі обговорювали напрями реформування самої служби та податкового законодавства, зокрема, запровадження податкового компромісу та створення Служби фінансових розслідувань.

Бізнес піде

на компроміс

Не секрет, що донедавна бізнес ділився на групи, для котрих сплата податків виглядала зовсім по-різному: дехто міг собі дозволити їх не платити, відтак інші мусили платити за двох. Бо так вже пишуть закони наші депутати, що їх виконання неможливе в принципі і лише слугує приводом до штрафних санкцій. Відтак ключовою віхою в нинішньому реформування податкової системи є намагання почати все з «чистого аркуша», для чого і було розроблено проект закону про податковий компроміс. Ним передбачається надання платником уточнюючих розрахунків за формою, встановленою Міністерством фінансів, та сплату ПДВ і податку на прибуток в розмірі лише 15% від суми заниженого податку. При цьому 85% від суми заниженого податку вважаються погашеними.

Кажучи простіше, бізнесу, котрий «хімічив» з податками, пропонують прийти з повинною, після чого усі старі «гріхи» будуть прощені. За словами очільників Міндоходів, більшість «податкових хіміків» самі з нетерпінням чекають можливості, щоб «рішуче порвати з минулим», от лише досі для цього не існувало хоч якогось легального механізму. Тепер він може бути – якщо Верховна Рада ухвалить законопроект.

Загалом бізнесові кола схвально відгукуються про наміри уряду спростити податкові процедури і полегшити фіскальний нагляд. «Ми брали участь у розробці цього законопроекту і підтримуємо його. Адже без ефективної фіскальної системи ми ніколи не зруйнуємо вибудувані роками корупційні схеми. Тут потрібна чітко вибудувана система, яка спирається на громадську думку і на думку соціально відповідального бізнесу. Ми розцінюємо цю зустріч як наповнення реальним змістом підписаного нещодавно меморандуму про співпрацю УСПП із урядом країни. Цей законопроект допоможе багатьом підприємствам втриматися на плаву, а отже – збереже тисячі робочих місць», – заявив на зустрічі перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров.

Водночас, в УСПП просять усунути недоліки документу, які залишають шпарини для несумлінних платників. Адже в державі і досі функціонує чимало корупційних податкових схем. Зокрема, у законопроекті про податковий компроміс невиразно прописано процедуру узгодження податкових зобов'язань, а термін, відведений на проведення перевірки, є занадто стислим – 90 календарних днів. «Законопроект про податковий компроміс ще містить кілька норм, які ставлять у нерівні умови окремих платників податків. Але у разі грамотного доопрацювання, він дасть змогу чесним підприємцям сплатити податківцям старі борги і продовжувати працювати», – заявив Сергій Прохоров.

Головне – не запізнитися з усуненням недоліків, бо 19 червня Верховна Рада вже ухвалила у першому читанні законопроект №4930 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу».

І пряником…

Перший заступник міністра доходів і зборів України Ігор Білоус під час зустрічі заявив, що Міндоходів готове збільшити частку автоматичного відшкодування ПДВ до 70-90% за умови зменшення обсягів схемного кредиту. За словами Ігоря Білоуса, відпрацювання «податкових ям» та вивід грошових потоків з тіні дозволило з березня відновити повернення ПДВ. «У березні ми почали його відшкодовувати та повернули 2,3 млрд грн, у квітні відшкодували 2,4 млрд грн, у травні – 4,9 млрд грн. Плануємо, що у червні цей показник складе 4,5-5 млрд грн», – повідомив він. Чиновник також підкреслив, що майже 50% травневого ПДВ відшкодовується в автоматичному режимі, та запевнив, що фахівці Міндоходів готові переглянути критерії автоматичного відшкодування ПДВ.

Окремої уваги учасники зустрічі приділили реформуванню податкової системи, зокрема у частині скорочення кількості податків та підвищення ефективності їх адміністрування. Як зазначив Ігор Білоус, з усієї кількості існуючих податків 81% податкових надходжень складають всього 4 податки, а саме – ПДВ, ПДФО, податок на прибуток та акцизний збір. Крім того, існують 13 податків, які наповнюють лише 3% бюджету, а їхнє адміністрування обходиться державі чи не дорожче, ніж те, що вони приносять. Значить необхідно збалансувати податкові ставки таким чином, щоб вони стимулювали розвиток пріоритетних для економіки держави галузей, і спростити адміністрування податків.

І батогом…

ПодаткІвцІ роблять усе, щоб очистити й оновити бізнес-середовище та зробити бізнесову діяльність прозорою і легальною. Зокрема заступник міністра доходів і зборів Володимир Хоменко повідомив: «Цього року було відкрито 3756 кримінальних проваджень, що вдвічі менше, ніж торік. Акцент робили на злочинах зі значними збитками. Минулого року розслідувались факти несплати податків на суму 2,2 млрд грн. Натомість цього року – на 3,5 млрд грн. І вже відшкодовано до бюджету 2,6 млрд грн, що практично вдвічі більше, ніж минулого року».

Він розповів, що 2014-го вже закрито близько 1,5 тис. кримінальних проваджень. Більше 60% із них закриті у березні-травні, за наслідками проведення інвентаризації кримінальних проваджень. Більшість справ мали ознаки тиску на бізнес. Натомість є питання до закриття 563 проваджень в січні-лютому цього року, щодо яких прокуратура перевіряє законність рішень. «Ці результати діяльності підрозділів фінансових розслідувань підтверджують, що системний протиправний тиск на бізнес припинено», – запевняє чиновник.

Не меншу увагу приділяють підрозділи фінансових розслідувань тіньовим схемам. Сьогодні більше третини економіки перебуває в тіні, що призводить до щомісячного недоотримання 2,2 млрд грн ПДВ та 2,1 млрд грн податку на прибуток – від діяльності конвертаційних центрів; 1,2 млрд грн ПДВ за рахунок заниження митної вартості товарів від схем «сірого імпорту» і товарної контрабанди; 200 млн грн акцизного податку (ще на початку року в тіньовому секторі реалізовувалося 20-25 млн пляшок контрафактної горілки).

«Ми виявили та розпочали досудові розслідування щодо 17 конвертаційних центрів, які проконвертували понад 2 млрд грн. Ліквідовано такий центр на базі «Реал Банку» та «Брокбізнесбанку». Обсяг проконвертованих коштів склав більше 15,5 млрд грн. На рахунках підприємств арештовано 604 млн грн», – повідомив заступник міністра.

Внаслідок перевірки, яку здійснив підрозділ фінансових розслідувань стосовно мобільного оператора, до бюджету донараховано та сплачено 30 млн грн податків та санкцій. Також 21 травня у Дніпропетровській області слідчі припинили діяльність міжрегіонального конвертаційного центру, загальний обсяг прокручених коштів якого склав понад 330 млн грн.

Днями, 11 червня, ліквідували злочинну схему розкрадання бюджетних коштів під час проведення тендерних процедур на суму 1 млрд грн (а це – чверть річного бюджету Дніпропетровська). Організатором схеми виявився заступник міського голови Дніпропетровська, який за право освоєння бюджетних коштів отримував «відкати» до 30%», – повідомив пан Хоменко. Вже встановлено 12 суб'єктів, які були задіяні у схемі розкрадання бюджетних коштів. На їх рахунках заблоковано 1,7 млн грн. Заступника міського голови заарештовано, а його спільника взято під домашній арешт.

Також нове керівництво Міндоходів оголосило війну «податковим ямам» та боротьбу з розкраданням ПДВ. Організоване відпрацювання 11 схем ухилення від податків із загальною сумою схемних операцій більше 8,5 млрд грн, з яких 5,9 млрд грн, або 71%, вже перебувають під кримінальними провадженнями.

Ну і про наболіле

Володимир Хоменко запевнив, що побоювання аграрних підприємств щодо тиску податківців безпідставні. За його словами, серед аграріїв свідомо сіють ажіотаж, бо всі вірять, що податкова працює за принципами минулої влади. Тому посадовець вже багато разів заспокоював фермерів: чесним господарствам немає чого боятися. Тероризувати їх ніхто не збирається.

Наразі слідчі підрозділи Міндоходів справді проводять розслідування в рамках кримінальних проваджень щодо двох великих холдингів – ТОВ «Кернел-Трейд» та ТОВ «Комплекс «Агромарс». Але! Кримінальні провадження щодо службових осіб ТОВ «Кернел-Трейд» розпочато у січні, лютому і травні цього року (на підставі актів перевірок, розпочатих у травні 2013 року та січні 2014-го). Підставами для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань слугували висновок Держфінмоніторингу та акти документальних перевірок, що розпочалися ще до зміни керівництва відомства. У ході проведення досудового розслідування позапланові перевірки слідчими не призначались. Розслідування триває.

Щодо посадових осіб ТОВ «Комплекс «Агромарс»: у листопаді-грудні 2013 року та лютому 2014 року підрозділи аудиту різних регіональних підрозділів Міндоходів проводили перевірки підприємств, що здійснювали фіктивну діяльність, або так званих «транзитерів». У результаті перевірок складено акти про нікчемність фінансово-господарських операцій, які направлено до відповідних підрозділів аудиту за місцем реєстрації контрагентів підприємств, по яких складено акти, у тому числі – і ТОВ «Комплекс «Агромарс». З метою підтвердження проведення таких операцій у березні-квітні цього року Вишгородська ОДПІ Київської області склала акти невиїзних позапланових перевірок щодо нікчемних операцій ТОВ «Комплекс «Агромарс», які послужили підставою для внесення 15 квітня 2014 р. відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і початку досудового слідства. В ході проведення досудового розслідування позапланові перевірки слідчими не призначались, розслідування триває.

Гряде нова ОБХСС?

Чи не з дати призначення нового керівництва Міндоходів перед ним було поставлено завдання розробити концепцію Служби фінансових розслідувань (СФР). Адже розподіл функцій з профілактики та розслідування економічних правопорушень між декількома органами державної влади є неефективним у боротьбі з такими правопорушеннями. До того ж накопичений у Східній та Центральній Європі досвід забезпечення економічної безпеки держави показує, що в державі повинен бути створений єдиний центральний орган виконавчої влади, відповідальний за профілактику і розслідування всіх видів економічних правопорушень і здійснення фінансового контролю. А враховуючи важкий економічний стан в Україні, а також необхідність ефективно та оперативно реагувати на всі економічні правопорушення, центральний орган виконавчої влади, що формує і реалізує державну політику у сфері запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями та здійснення державного фінансового контролю, необхідно створити невідкладно.

Податківцям доручили – вони розробили. Якщо Кабмін визнає за доцільне, то він на базі Державної фінансової інспекції України, підрозділів податкової міліції, інших підрозділів відповідних правоохоронних органів, які протидіють економічним правопорушенням може створити новий орган – Службу фінансових розслідувань, яка поєднуватиме контрольно-перевірочні функції та функції досудового розслідування у сфері запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями. Таким чином буде вирішено одну з нагальних проблем української правоохоронної системи, а саме – усунуто дублювання функцій правоохоронних органів у сфері боротьби з економічними правопорушеннями.

Таким чином держава хоче взяти під контроль як адміністрування податків – сьогодні цим займається Міндоходів, так і видатків – нині це здійснюють Рахункова палата та Державна фінансова інспекція. Відповідний законопроект уже створено, і він обговорювався як у вітчизняному бізнес-середовищі, так і з закордонними фахівцями, відбувся його розгляд і на урядовому комітеті. Наразі йде доопрацювання законопроекту для внесення його до Верховної Ради.

Які переваги чиновники бачать у створенні Служби фінансових розслідувань? Держава втрачатиме менше коштів за рахунок зменшення корупції та оптимізації бюджетних витрат. Суспільство отримає можливість контролювати прозорість і чесність державних видатків, а держава оперативно вирішуватиме стратегічно важливі для країни завдання. Насамперед, йдеться про запобігання і боротьбу з економічними правопорушеннями, захист національної безпеки у фінансово-економічній сфері, реагування щодо поточних загроз фінансовій системі держави.

З іншого боку – виникають побоювання, що така концентрація сил і засобів (фінансового контролю, оперативно-розшукової та слідчої роботи) може породити чергового монстра – такого як Міндоходів. Утім, частину його функцій все ж візьме на себе створена Фіскальна служба, зокрема адміністрування податків, чим раніше опікувалися податкова та митні служби Міндоходів. Таким чином, аудит бізнесу проводитимуть «фіскали», а вже якщо вони щось там «нариють», у гру вступить Служба фінансових розслідувань.

Хто ж буде контролювати того, хто контролює всіх? Формально – Кабінет Міністрів України, котрий буде призначати керівника СФР, а також парламент, де раз на рік він звітуватиме про свою роботу. Ну і не варто забувати про Генеральну прокуратуру, котра мусить забезпечувати законність діяльності новостворюваного органу.

 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: