Статті

РЕЄСТРАЦІЯ ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ВИКЛИКАЄ І ДОСІ ЧИМАЛО ЗАПИТАНЬ

Куди б і як би ми бігли від свого «совкового» минулого, останньою перепоною на шляху буде черга на фініші, де потрібно буде зареєструвати свої досягнення. Бо черга міцно вкоренилася у нашій свідомості як невід'ємний атрибут досягнення блага людиною. Погодьтесь, без черги життя стає сумнішим, втрачає буденний мікроподвиг: наче і отримав все, а якогось мазохістського задоволення не вистачає.

Питання черг до держреєстраторів уже набило оскомину журналістам, можна лише здогадуватися, як воно остогиділо аграріям. Коротко нагадаємо: щоб підтвердити своє право володіти землею, наприклад, на умовах оренди, потрібно зареєструвати договір оренди в Державній реєстраційній службі України.

За законодавством, поки договір оренди землі не зареєстрований у держреєстрі, це звичайний папірець. Таке нововведення набуло чинності з 1 січня 2013 року. І хоча про нього знали заздалегідь, реєстраційні служби виявилися неготовими до такого обсягу роботи – не вистачало людей, техніки, знань, та й відповідні дані з земельного кадастру до держреєстру перенесено не було. Як підсумок – величезні черги до держреєстраторів, які зачепили без винятку всі агропідприємства.

Більш, ніж черги, аграріям дошкуляла податкова, яка радо обкладала величезними штрафами тих, у кого договір оренди незареєстрований. Мовляв, оскільки договору немає, то й виробляєш ти не сільгосппродукцію, а невідомо що. І нехай оця купа невідомо чого і виглядає як тонна пшениці, сільгоспподаток ти сплачувати не мав права. Відтак, плати штраф. Таким чином за неефективність держави платить аграрій.

Задля вирішення питання збиралися численні круглі-столи, робочі групи, підписувалися урядові постанови, проте за понад рік ситуація суттєво не змінилася: черги, податкова, штрафи. Черговий круглий стіл з цього питання зібрав Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань 14 травня у Києві.

Голова Державної реєстраційної служби України Ігор Алексєєв підтвердив наявність зазначеної проблеми. За його словами, наразі вжиті заходи дозволили за перші чотири місяці нинішнього року зареєструвати 238 тис. записів про державну реєстрацію прав оренди земельних ділянок, що майже дорівнює кількості записів, що було внесено до Реєстру протягом усього 2013 року. В травні, за його очікуваннями, вдасться вийти на місячну цифру у 80 тис. реєстраційних записів, що дозволить за рік зробити 1 млн записів у реєстрі.

Тим не менше, він вважає, що процедура реєстрації потребує якісних змін.

Серед середньострокових ініціатив, що допоможуть вирішити питання, він назвав, зокрема, можливість подачі документів держреєстратору в електронному вигляді, яка міститься у законопроекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення врегулювання відносин на об'єкти нерухомого майна)» №2049а. Як зазначає чиновник, змінами пропонується, що заявник сам забезпечуватиме сканування документів і заповнення відповідної форми. Реєстратору залишиться перевірити лише, чи немає обмеження на вчинення певних реєстраційних дій. Економія часу тільки на цих двох простих діях складе щонайменше 20 хвилин.  

Друга ініціатива, яка дозволить вивільнити час реєстраторів, і яка також знаходиться на розгляді у парламенті (на жаль, ані номер документа, ані назву не було зазначено) – відкритість реєстру речових прав на нерухоме майно. За словами Ігоря Алексєєва, минулого року до реєстраційної служби надійшло 1 млн запитів від держорганів, у першу чергу правоохоронних, що становило третину всіх запитів. Згідно до законодавчої ініціативи, реєстр буде відкритим, відповідно державні службовці, авторизувавшись на інтернет-ресурсі, самі зможуть віднайти потрібну інформацію. 

Задля вирішення кадрової проблеми передбачається збільшення кількості державних реєстраторів на 400 осіб. Також є ініціатива співпраці з Державним агентством земельних ресурсів щодо можливості розширення кола суб'єктів, які можуть проводити реєстраційні дії, зокрема це стосується наділення кадастрових реєстраторів такими повноваженнями. Але ці зміни також потрібно узгоджувати в парламенті.

Серед пропозицій, які надходять до служби, є, наприклад, можливість прикомандирування додаткових реєстраторів у найбільш навантажені райони, можливість роботи мобільних бригад реєстраторів, останнє успішно відпрацьовано в Київській області.

За доброї волі парламенту, вважає Ігор Алексєєв, за кілька місяців ці ініціативи значно спростять життя і реєстраторам, і аграріям.

Також він озвучив загальну довгострокову ініціативу по децентралізації, сутність якої полягатиме у тому, що на місцях будуть створені центри адмінпослуг, на які буде передано повноваження надання близько 60 адміністративних послуг населенню. Можливою датою, з якої може запрацювати ця система, чиновник назвав 1 січня 2016 року.

Голова Державного агентства земельних ресурсів України Сергій Рудик підтримав ініціативу щодо передачі часткових функцій держреєстраторів кадастровим реєстраторам. Він зазначив, що у системі Держземагентства працює 2000 кадастрових реєстраторів, які мають відповідний досвід роботи, адже саме цим вони і займалися до 1 січня 1013 року. Також він наголосив, що Держземагентство входить до шести держорганів, які перейшли на електронну форму документообігу, й якщо реєстраційна служба не буде наполягати на паперовій формі документообігу, співпраця між відомства буде плідною.

Міністр юстиції України  Павло Петренко наголосив, що йому відомо про корупційні схеми, пов'язані з реєстрацією прав на власність. Він зазначив, що однією з найпоширеніших проблем у сфері реєстрації є брак людського ресурсу для вчинення реєстраційних дій. Для вирішення цієї проблеми Мін'юст збирається запровадити практику відрядження у рамках областей до віддалених регіонів, де існує великий обсяг незареєстрованих договорів оренди земельних ділянок, груп реєстраторів.

«Міністерство юстиції планує спільно з представниками громадських організацій розробити графік поїздок по тих районах, де є найбільша проблема з чергами на реєстрацію. Я дав доручення, щоб можна було відряджати групи реєстраторів у рамках області, і вони могли проводити реєстрацію більш інтенсивно. Наше завдання вийти на один мільйон реєстраційних операцій в рік», – наголосив міністр юстиції.

Щодо створення системи електронної реєстрації прав на нерухоме майно, міністр зазначив, що великою перевагою такого кроку стане відсутність контакту між державним службовцем і отримувачем послуг, що зменшить не тільки величезні черги до реєстраторів, а й як корупційну складову сфери.

 

 

Повний текст у друкованій версії

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"