УКРАЇНА БУДЕ З ХЛІБОМ. ГОЛОВНЕ – В ЯКІЙ КІЛЬКОСТІ

Повний текст у друкованій версії видання

Керівник служби бізнес-проектів ІА «АПК-Інформ» Родіон Рибчинський озвучив очікування агентства щодо цьогорічного врожаю. Насамперед він закликав присутніх з обережністю ставитися до таких ранніх прогнозів, оскільки існує безліч факторів, які впливають на подальший розвиток подій. Також він зазначив, що в прогнозі не враховувалися посівні площі АР Крим.

Тож посівна площа під усіма озимими і ріпаком склала цього року 8,7 млн га. Це на 412 тис. га менше, ніж торік. Уся посівна площа нині налічує 27,9 млн га, що також на 430 тис. га менше минулого року. Фактично, по всім культурам очікується зменшення посівних площ. Виняток становлять олійні культури – соняшник покаже відчутний приріст у 150 тис. га, соя – 80 тис. га. Площі під кукурудзою залишаться у межах минулого року, може навіть відбутися скорочення на 50 тис. га. Втрата озимих склала 7% площ.

Сумарний вал зернових і зернобобових очікується у межах 57,3 млн тонн проти 63 млн тонн минулого року. З них на пшеницю припаде 19,2 млн тонн, на ячмінь – 6,6 млн тонн, кукурудзу – 29 млн тонн. До зниження врожаю призведе вже згадана втрата посівних площ і, як очікують експерти, економне витрачання товаровиробниками матеріально-технічних ресурсів.

За сприятливих погодних умов очікується рекордний урожай олійних культур – на рівні 15 млн тонн, у тому числі 9,7 млн тонн соняшнику, майже 3,1 млн тонн сої, 2 млн тонн ріпаку.

Економіст Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) Дмитро Приходько зазначив, що за останні кілька років Україна вийшла в лідери аграрних держав. Однак для того, щоб країна могла повністю реалізувати свій аграрний потенціал, слід підтримувати упевненість інвесторів, щоб приток інвестицій в сільське господарство не скоротився. Цей потік, за його словами, доволі значний: інституціональні банки партнери-FAO за останні три роки інвестували в обіговий і інвестиційний капітал АПК України $450 млн.

Український уряд спільно з учасниками зернового ринку країни має запевнити країни-імпортери з Близького Сходу і Північної Африки, які є основними споживачами вітчизняного зерна, в тому, що зобов'язання з постачання будуть виконані, наскільки дозволятиме внутрішня продовольча безпека. В іншому випадку, на думку експерта, українське зерно буде торгуватися з дисконтом.

При цьому, якщо Україна знизить експорт зерна на 30-50% наступного сезону, то світові ціни, швидше за все, можуть зрости приблизно на 2-4% на основі фундаментальних факторів ринку (без урахування можливих спекуляцій і маючи на увазі, що виробництво в інших основних експортерах залишиться незмінним).

Що ж до цього сезону, незважаючи на загострення політичної ситуації, Україна виконає програму з експорту зернових 2013/ 2014 МР. У цьому запевнив присутніх президент Української зернової асоціації Володимир Клименко. Наразі із запланованих 33 млн тонн Україна експортувала 27 млн тонн.

Доповідачі порушили і питання кримських портів. За словами Володимира Клименка, за невизначеної ситуації, коли бізнес не може бути упевненим у недоторканності власності, навряд чи хтось буде везти туди зерно.

За словами Родіона Рибчинського, минулого року у загальному обсязі перевалки на кримські порти припадало 5,6%. Водночас може виникнути проблема з експортом з портів Азовського моря через Керченську протоку. На азовські порти припадало 4,9% обсягу минулорічної перевалки зерна. Тобто загалом із українських потужностей може випасти 11% перевалки. З іншого боку, це може сприяти розвитку портової інфраструктури Одесько-Дунайського регіону. Зокрема, за його словами, йдеться про можливе будівництво річкових терміналів у портах Чорного моря у разі переформатування логістичних потоків українських зернових вантажів.

Відповідаючи на запитання щодо готовності ЄС скасувати імпортні мита для української продукції, експерти зазначили, що, насамперед, це буде вигідно переробникам. Володимир Клименко зазначив, що у зерновій галузі він очікує незначного приросту експорту. Зняття експортних мит також може відкрити ринки ЄС для вітчизняних борошномелів.

Журналісти у запитаннях порушили також і теми повернення ПДВ експортерам і сільгоспвиробникам. За словами Володимира Клименка, зараз інформацію подають так, ніби трейдери підготували законопроект щодо скасування оподаткування ПДВ операцій з постачання зернових і технічних культур. Однак, за його словами, законопроект був розроблений Мінфіном. Позиція Української зернової асоціації, пояснив він, полягає в тому, що існуюча система повернення ПДВ експортерам зерна дискредитувала себе численними випадками корупції. Тому УЗА пропонувала передбачити у бюджеті кошти на відшкодування ПДВ у окремій захищеній статті. Крім того, передбачити механізм, за яким би ПДВ відшкодовувався всім без винятку суб'єктам господарювання. У разі ж неможливості забезпечити такі умови, в УЗА вважають, що можна було б відмовитися від ПДВ, а сільгоспвиробників підтримувати у вигляді дотацій на гектар посівів.