Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВИВЕДЕННЯ ДНІПРА З КОМАТОЗНОГО СТАНУ. «НІБУЛОН» готовий убезпечити внутрішні водні шляхи
Нібулон днопоглиблення24 листопада на лімітуючому перекаті «Дніпродзержинські ворота» у Дніпровському водосховищі...
РОЗМАЇТТЯ СМАКІВ НА UKRAINIAN FOOD EXPO
ukrainian food expo23-24 листопада у столичному виставковому центрі «КиївЕкспоплаза» проходила міжнародна виставка...
ЗАГАДКА У ЗАГАДЦІ
Загадки не люблять лише ті, хто не вміє їх розв'язувати, свідчить народна мудрість. Але це про...
ВІД ОБЛАДНАННЯ ДО САДЖАНЦІВ: ПЛОДООВОЧЕВА ВИСТАВКА У ФОРМАТІ B2B
fresh business expo 20175-7 грудня в Києві проходила міжнародна спеціалізована виставка Fresh Business Expo 2017. Вона...
ОЛЕКСІЙ ВАДАТУРСЬКИЙ: «ДНОПОГЛИБЛЕННЯ ДНІПРА: УКРАЇНЦІ ДЛЯ УКРАЇНИ!»
Олексій Вадатурський про те, чому потррібне днопоглиблення5 грудня компанія «НІБУЛОН» відзначила 26 років від дня заснування і до свого чергового свята,...

Наші партнери:

«ША! УЖЕ НИКТО НИКУДА НЕ ИДЁТ!», АБО ХОТІЛИ ЯК КРАЩЕ, А ВИЙШЛО ЯК ЗАВЖДИ…

Процес ухвалення трьох останніх законопроектів, котрі б відкрили Україні шлях до підписання Угоди про Асоціацію України та ЄС, виявився настільки тернистим, що на підмогу Пету Коксу та Олександру Кваснєвському, котрі вже практично жили в Україні, приїжджав 19 листопада сам Комісар Європейського Союзу з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле.

Як годиться, єврочиновник поспілкувався з Президентом Віктором Януковичем та Головою Верховної Ради Володимиром Рибаком, котрі знову запевнили, що докладуть максимум зусиль, щоб прагнення України до ЄС було формалізоване у Вільнюсі. Зокрема, пан Рибак заявив, що альтернативи європейському вибору у нашої держави немає, і висловив сподівання, що Угода про Асоціацію Україна-ЄС буде підписана на Вільнюському саміті. От здивувався пан Фюле, коли збирався ввечері 21 листопада знову летіти до Києва та почув останні новини з України…

Це, як мовиться, лірика. Що ж відбувалося насправді? Депутати Верховної Ради з усіх сил намагалися перешкодити ухваленню цих багатостраждальних законопроектів. І особливо старанно це робили, як не дивно, пліч-о-пліч провладна більшість і опозиціонери. Як інакше розцінювати їхнє неголосування за розклад роботи сесійного тижня, у якому стоять євроінтеграційні законопроекти? Як наслідок – законопроекти стосовно лікування ув'язнених за кордоном у вівторок взагалі не розглядалися.

Після перерви та наради вирішили перенести їх розгляд на останній день – четвер. Якби влада справді стояла за Європейський вибір України, вона дуже швидко проштовхнула би через більшість усі необхідні закони навіть без опозиції, як робила це багато разів.

Також, наприклад, чого вартий круглий стіл «Аграрний сектор України на шляху європейської інтеграції», організований МДО «Європейський вибір» (див. стор. 8-10 – прим. ред.)?

Так само театрально виглядала вимога опозиції щодо особистої присутності Президента на процедурі голосування за ці законопроекти, що б він, мовляв, тут же їх і підписав.

Проте паралельно робилося все, щоб ці законопроекти навіть не дійшли до сесійної зали. Як завжди, найбільше списів ламалося довкола лікування засуджених (насправді, однієї засудженої) за кордоном. Як відомо на цю тему депутати написали аж чотири законопроекти, котрі в тій чи іншій мірі могли бути ухваленими. Щоб привести їх до «спільного знаменника», Верховна Рада утворила Тимчасову робочу групу.

Робота групи не те що б стаханівська, скоріше навпаки: то її учасники перенесуть засідання, а зберуться – занадто багато часу витрачають на з'ясування стосунків між собою. Ну, а після діалогів на кшталт «хто більше для України зробив», знаходити консенсус завжди важко. Тим не менш, якийсь прогрес усе ж почав намічатися. Саме тут депутат від «УДАРу» вніс свої поправки і повністю зруйнував злагоду, а дискусія вкотре перейшла у площину «сам дурень». Часу ж залишалося – кіт наплакав.

Навіщо влада блокує рух України до Євросоюзу, ми ретельно виклали у статті «Прощавай, Європо…» («Агропрофі», № 43, 2013).

Навіщо це робить опозиція? Адже на їх прапорах написано діаметрально протилежні гасла. Та гасла – гаслами, а вибори – виборами. Підписання Україною Угоди про Асоціацію зробило б з Президента Януковича національного героя. За Євроінтеграцію йому забули б і економічні негаразди, і втрати від російського експорту. Шанси на перемогу у 2015-му зросли б настільки, що крити їх було б нічим: опозиція про безробіття, про діри в бюджеті, про пенсії та комуналку, а їй у відповідь – «Так вас же попереджали про неминучі втрати у короткостроковій перспективі! Зате ми тепер у Європі» (однією, щоправда, ногою).

Ну, і кому воно потрібно? Значно краще, коли на Президента крім економічного колапсу можна повісити ще й загублені прагнення українців до євроінтеграції. Такий іміджевий удар навіть високим рівнем життя не виправиш, тим більше, що взятися йому об'єктивно нізвідки. От і працювала опозиція – ні, не на благо України, а на власні вибори. Опозиції вигідно, щоб влада провалила підписання Угоди про Асоціацію, бо тоді опозиція, як їй здається, перехопить у влади ініціативу і таким чином забезпечить собі перемогу у 2015 році. Саме таке помилкове переконання і було причиною тих більш ніж 300 поправок, які опозиція внесла до кожного з євроінтеграційних законопроектів.

Саме це є причиною вояжів опозиційних емісарів до всіх європейських столиць і нашіптувань лідерам Європи, що, мовляв, не підписуйте угоду, бо Україна до цього не готова. Саме це і є причиною, звертання лідера опозиції до Міжнародного валютного фонду з проханням не давати Україні кредитів. Якось так склалося, що усі «опозиції», котрі у нас були, діють за одним сценарієм: чим гірше в країні, тим краще – більше шансів перемогти на виборах, очоливши протестні настрої людей. А щоб люди їм продовжували вірити, розповсюджують заяви на кшталт: «ми не відповідаємо за ухвалення євроінтеграційних законопроектів, бо ми опозиція, за все відповідає Президент та підконтрольна йому більшість».

Та, повернімось до парламенту. Після того, як депутати виголосили полум'яні промови, отримали по головах листівками з портретом Тимошенко та заспокоїлися, настав час плідної роботи. От тільки часу цього залишилося небагато, втім у вівторок все ж ухвалили пару корисних законів: по-перше, тепер догляд за дитиною до трьох років буде зараховуватися до страхового стажу, а по-друге – в Україні істотно зростуть штрафи за керування автомобілем у нетверезому стані.

Останній закон (вірніше зміни до статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення) піднімає планку покарання штрафом до 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права керування транспортними засобами на строк від 1 до 2 років, причому повторне протягом року вчинення цього порушення тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 2 до 3 років з оплатним вилученням транспортного засобу.

Можна лише порадіти наївності наших народних обранців, котрі, сидячи на Печерських пагорбах, забули, що наявність кума в ДАІ чи «правильного» посвідчення, автоматично відміняє дію будь-якого пункту Правил дорожнього руху. З іншого боку, робити щось все-таки потрібно – бо занадто вже частими стали тяжкі ДТП за участі п'яних водіїв, особливо – міліціонерів, прокурорів та інших «недоторканих».

Середа 20 листопада ніяких позитивних зрушень не принесла. Депутати, хоч і засмучені «прольотом» національної збірної повз чемпіонат світу з футболу, грати у політичні «гойдалки» не перестали. Ви не голосуєте за відзначення 230-річчя заснування «города русскіх моряков» Севастополя – ми не голосуємо за 450-річчя міста Радивилів; ви проти відзначення 150-річчя з дня народження митрополита УАПЦ Василя Липківського, відзначення 675-річчя князівського роду Острозьких та 750-річчя князювання Данила І Романовича, ми – проти відзначення 70-річчя визволення міст Черкаси і  Кривий Ріг від німецько-фашистських загарбників та відзначення 70-річчя героїчної перемоги Червоної Армії у Корсунь-Шевченківській операції.

Помирив депутатів Євген Березняк – легендарний «майор Вихор», котрий врятував Краків від зруйнування фашистами. Постанову про вшанування його 100-річчя ухвалили, і далі пішло легше – і 125-ти річчя з дня народження Остапа Вишні ухвалили відзначати, і 175-річчя з дня народження Павла Чубинського, і 170-річчя від дня народження Іллі Рєпіна.

Та далі ніякої роботи не вийшло – законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» (щодо покращення становища споживачів та постачальників електричної енергії)» відхилили зовсім, а проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо впорядкування проведення перевірок» відправили на повторне перше читання.

Зате вітчизняні олієжировики можуть спати спокійно – проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» щодо скасування вивізного (експортного) мита на насіння соняшнику» відхилили зовсім. Тож найближчим часом (поки хтось знову не вилізе з подібною ініціативою) вивозити соняшник з України буде невигідно. На цьому засідання закрили, бо по обіді відбулися парламентські слухання про становище молоді в нашій країні на тему: «Участь молоді в суспільному житті: економічна активність», а депутатство тим часом засідало у комітетах.

* * *

У тому числі відбулося й засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Порядком денним на розгляд народних депутатів України – членів комітету виносилося ряд законопроектів, за результатами розгляду яких вони ухвалили рішення. Зокрема, вирішили відкласти на потім розгляд доопрацьованого законопроекту «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо набуття права власності на  землю» (реєстр. № 0982), повернутий із пропозиціями Президента України.

З двома наступними законопроектами: «Про мораторій на зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення в Україні» (реєстр. №2146а), внесений народним депутатом України О.Ляшком та «Про внесення змін до деяких законів України щодо використання земель сільськогосподарського призначення державної власності» (реєстр. №3523), внесений народним депутатом України В.Лук'яновим, не церемонилися, а просто відхилили. 

Натомість проект закону України «Про внесення змін до деяких Законів України (щодо виноробства)» (реєстр. № 3157), внесений народними депутатами України Б.Дейчем, К.Ващук, І.Кириленком  вирішили направити авторам на доопрацювання.

І лише два законопроекти: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо сприяння індивідуальному житловому будівництву на селі)» (реєстр. №2505а), внесений народними депутатами України С.Івахівим , І.Єремеєвим, С.Мартиняком, С.Лабазюком та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сталого використання земель сільськогосподарського призначення» (реєстр. №3316), внесений народними депутатами України О.Кулінічем, В.Лунченком  члени комітету визнали достойними для схвалення Верховною Радою у першому читанні.

Що далі від села – то легше. Комітет схвалив законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні види палива» (щодо уточнення строків рекомендованого та обов'язкового додавання в автомобільні бензини біоетанолу)» (реєстр. №3146), внесений народним депутатом України С.Івахівим та проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки)» (реєстр. №2609а), внесений народними депутатами України С.Івахівим, І.Єремеєвим, С.Мартиняком, С.Лабазюком. У розгляді цих двох законопроектів комітет був неголовним, проте рекомендував Верховній Раді прийняти їх за основу і своє рішення надіслав профільним комітетам: з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки та з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, що визначені головними.

* * *

Як там у Лєрмонтова? «Два дні стріляли ми з-за шанців. Що користі з такого танцю? День третій ждали ми». І він настав – третій день сесійного тижня, четвер 21 листопада 2013 року, котрий стане «чорним червергом» українських європерспектив. Спершу ніби все складалося – депутати дружно проголосували за зміни до виборчого законодавства. Проте коли справа дійшла до законопроектів про лікування ув'язнених за кордоном, справа застопорилася – жоден з чотирьох законопроектів не набрав необхідної кількості голосів, бо регіонали з комуністами за них не голосували. Довелося оголошувати перерву і домовлятися. Домовилися перенести голосування на п'ятницю.

Та згодом виявилося, п'ятниця вже не потрібна: поки Президент у Відні розказував про продовження курсу на євроінтеграцію, уряд своїм розпорядженням цю євроінтеграцію відмінив. Без відома Президента?! І після такого демаршу Глава держави не відправив уряд у відставку? Ясна річ, підлеглі-урядовці все узгодили із Господарем країни.

Прикро, але ситуація вирішилася зручно для всіх: для Президента – він тут «ні до чого», то Азаров не встояв під тиском Росії; для опозиції – тепер у неї величезне поле для риторики і гнівних заяв накшталт: в усьому винен Президент, це саме він руками уряду зупинив рух у Європу; для Росії – тепер є надія за доволі смішну суму скупити Україну оптом і вроздріб. От лише народ у цих розкладах ніде не помітно.

* * *

Обурені рішенням уряду понад півтори тисячі мешканців і гостей столиці зібралися на Майдані Незалежності, небайдужі прийшли на акції в Ужгороді, Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку й інших міста. Лідер партії «УДАР « Віталій Кличко закликає прибічників європейської інтеграції України вийти на майдан Незалежності 22 листопада о 18:00. І аж тут влада проявила свою спритність: окружний адмінсуд Києва своїм рішенням заборонив встановлювати малі архітектурні форми у вигляді наметів, кіосків або навісів, в тому числі пересувних та тимчасових, під час проведення мирних масових акцій з 22 листопада 2013 року по 7 січня 2014 року. Обмеження стосується Майдану Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейської площі.

Також на вчорашні заклики депутатської опозиції Прем'єр М.Азаров, перший віце-прем'єр С.Арбузов та віце-прем'єр Ю.Бойко таки з'явилися 22 листопада у сесійній залі для роз'яснень. «Рішення уряду про призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС носить тактичний характер з огляду на економічну ситуацію, попри це, стратегічний курс України на євроінтеграцію залишається незмінним», – заявив М.Азаров.

От і сидітиме тепер Україна на узбіччі цивілізації та спостерігатиме, як Грузія з Молдовою крокують цим курсом до ЄС.

Та не слід забувати і про ще один дуже важливий момент – Комуністична партія України на чолі з палким народолюбцем Петром Симоненком (народним депутатом) 10 жовтня 2013 року розпочала збір підписів, а 18 листопада вже заявила про отримані 3 мільйони підписів щодо проведення референдуму про вступ України ло Митного союзу. Такі дані опубліковано на офіційному сайті КПУ. І хоч у ЦВК заявляли про фальсифікацію реєстраційних документів з проведення референдуму, було це до означеного четверга – 21 листопада. Чи зупинятиме ЦВК «марш на Схід» і далі – питання.

 

 

 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Ціни на зернові: