Біржа – це місце, де можна торгуватися

Що спільного мають білоруська і українська товарні біржі ми вирішили поцікавитися у їх представників. Спільна справа звела їх на Національній виставці Республіки Білорусь в Україні, що тривала 7-10 жовтня в Києві.
ВІд імені сусідів-білорусів розмову розпочав начальник відділу торгів лісопродукцією Білоруської універсальної товарної біржі Євген Малишев:
– У 2005 році за дорученням Президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка була створена Білоруська універсальна товарна біржа (далі БУТБ). Метою стало:
– перехід республіки до організованого оптового ринку товарів;
– возвиток оптового ринку країни і підвищення ефективності товарообігу;
– вдосконалення механізму державного регулювання в сфері внутрішньої і зовнішньої оптової торгівлі, підвищення економічної стабільності і захищеності республіки, зростання її економічного потенціалу.
Сьогодні біржа працює у трьох напрямках: металопродукція, лісопродукція та сільськогосподарська продукція, як в експортному потоці, так і на внутрішньому ринку. Мета біржових торгів – як власне, і у всьому світі – продати щонайвигідніше власний товар і зробити максимально дешевою для споживача імпортну продукцію.
Перші торги відбулися 2 серпня 2005 року саме з лісової продукції.
За 2007 рік загальний грошовий обіг на біржі становив $1 млрд. 350 млн., а на кінець року очікується його значне збільшення.
На початку своєї роботи Білоруська біржа майже не мала прихильників з боку виробників деревини. Але потім, побачивши прозору систему формування реальної ринкової ціни, вигоду від такої торгівлі, наприклад, у 2007 році завдяки біржовим торгам білоруські лісгоспи отримали додатковий прибуток понад 67 млн. євро, усі підприємці вже ратують за біржові торги.
Для зручності у всіх обласних центрах Білорусі створені торговельні майданчики. Крім того, введена в дію програма віддаленого доступу до біржових торгів через мережу Інтернет. Кожен учасник Білоруської біржі безкоштовно отримує таку програму і, знаходячись в своєму офісі, може брати участь у торгах. До речі, акредитація на біржі вже безкоштовна. Учасниками сплачується тільки біржовий збір у розмірі 0,1 – 0,4% від вартості біржової операції.
Спеціальним Указом Президента Республіки Білорусь  і ухвалами Уряду регулюється біржова торгівля, – які товари мають в обов'язковому порядку виставлятися на біржові торги, для яких виробників чи покупців можна надавати певні преференції, хто має право продавати бкзпосередньо покупцю, а хто – лише через біржові торги тощо. Щодо рівня цін, то діє єдиний принцип – якщо товар продається не через біржу, а бедпосередньо, – його ціна має бути не нижчою від останньої сформованої на біржових торгах. Станом на вересень 2008 року зареєстровано вже понад 5 тис. учасників біржових торгів (продавців і покупців), у тому числі понад 1 тисяча нерезидентів Республіки Білорусь, у результаті  поставки білоруської продукції за підсумками біржових торгів здійснюються в 40 країн світу.
Географія співпраці досить широка. Підписані угоди про міжбіржову співпрацю  з Київською агропромисловою біржею, біржею  Санкт-Петербурга,  налагоджені контакти з  Узбецькою республіканською товарно-сировинною біржею, державною товарно-сировинною біржею Туркменістану  В поточному році ВАТ «Білоруська універсальна товарна біржа» стала членом Міжнародної асоціації бірж країн Співдружності Незалежних Держав.  
Ми  виступаємо за єдиний торгівельний майданчик між співпрацюючими біржами. Наприклад, якщо якась компанія акредитується на Київській біржі, вона матиме доступ і до Білоруської біржі, і до всіх інших, з якими вона співпрацює.
До розмови долучається президент товарної біржі «Київагропромбіржа», генеральний директор Союзу аграрних бірж України Борис Беренштейн:
– У нас із білорусами на лісовому поприщі були одакові проблеми. І ми разом йшли до їх вирішення. Сьогодні спостерігаємо, як майже увесь ліс в Україні проходить через акредитовані товарні біржі. Наприклад, минулого року його було продано більш як на 1 млрд. грн.
У нас також однакові проблеми по сільському господарству. Наприклад, щодо сухого молока: в обох країнах у нинінньому році існує проблема з його збутом.  І, вважаю, що вирішення спільних проблем нас тільки зближує.
Зараз ми повинні співпрацювати із закордонними біржами, бо якщо замкнутися на власній, не виходити на зовнішні ринки, не буде руху вперед.
Одночасно спільно з білоруськими колегами йде робота над програмою можливості введення ф'ючерсних контрактів. Сподіваємося, що наші розробки будуть корисними для білорусів. Адже ми маємо багато напрацювань у цій галузі: від ф'ючерсних до СПОТ-контрактів, заявок, правил роботи з кліринговими установами. В свою чергу сподіваємося, що це дасть певний поштовх для України у введенні ф'ючерсних контрактів. І ф'ючерсна біржа не буде лише красивою назвою, а реально працюватиме.
Також заплановано створити спільну структуру з єдиною електронною системою, яка дасть змогу білорусам брати участь у наших торгах, а нам – у білоруських. Планується, що ця структура буде відкритою для приєднання бірж інших країн. Сподіваюся, що до нового року ця структура вже працюватиме.
Про аграрний напрям торгів на білоруській біржі  погодився розповісти провідний спеціаліст відділу торгів сільськогосподарською продукцією БУТБ Олександр Шведов:
– В обсязі усіх біржових торгів торгівля сільгосппродукцією займає понад 26%. Минулого року на експорт через біржу було відвантажено продукції на суму майже $320 млн. В цьому році за підсумками роботи 9 місяців ця цифра становила понад $370 млн. 
Основна продукція, яка проходить через секцію сільськогосподарської продукції БУТБ, – це товари молочної групи: сухе молоко, казеїн, масло вершкове, сири сичужні тверді, а також ріпакова олія і шкури великої рогатої худоби,  злакові культури,  борошно житнє, шрот соняшниковий і соєвий.  
При цьому молоко сухе знежирене, казеїн, масло вершкове, сири сичужні тверді,  ріпакова олія і шкури великої рогатої худоби  в обов'язковому порядку повинні продаватися на експорт через біржу.
Без участі у біржових торгах ця продукція не може бути відвантажена на експорт резидентами Республіки Білорусь. Втім, учасники ринку із задоволенням продають на біржових торгах і не обов'язкові для продажу через біржу товари. Адже біржова торгівля створює конкурентні умови, що позитивно впливає на ціни. Щодо імпортних торгів, то ми намагаємося працювати в напрямку зниження ціни для нашого покупця.
Що стосується обсягів, то вже у поточному році на біржових торгах нами було продано 30 тис. тонн сухого знежиреного молока, 29 тис. тонн вершкового масла,  23 тис. тонн твердих сирів, близько 9 тис. тонн казеїну. Також 46 тис. тонн житнього і пшеничного борошна (житнього – 40 тис. тонн). Через біржу було продано 40 тис. тонн шроту, з них 20 тис. тонн соняшникового. До речі, 90% соняшникового шроту завозиться саме з України. Звісно, через біржу проходить не весь обсяг цієї продукції. Через БУТБ здебільшого торгують оптові посередники. Проте ми як біржа зацікавлені у зменшенні кількості посередників і прямій співпраці з виробниками.
В цьому році ми започаткували роботу з організації біржових торгів овочевою продукцією: картопля, свіжі овочі, консервована продукція. Поки що проводяться торги на внутрішньому ринку. В перспективі експортно-імпортні операції. Особливо цікавим видається імпорт фруктів, яких недостатньо на білоруському ринку. Також у планах імпортні біржові операції по соняшниковій олії. І в цьому напрямі ми розраховуємо на великі обсяги продажів від українських виробників.  
Наостанок Борис Беренштейн додав, що кращої біржі на теренах СНД він не бачив.
– Адже з точки зору технології – на жодній біржі пострадянського простору немає подібної електронної системи. По-друге, білоруси зуміли створити мережу бірж – це п'ять філіалів, окремі з яких можуть перевершити наші біржі за оснащенням і функціоналом. Багато уваги приділяється міжнародним контактам:  БУТБ входить до Союзу бірж СНД – крок, який ми тільки намагаємося зробити. Також великий акцент робиться на рекламу. Звісно, держава вклала в це чималі кошти і сили, проте й віддачу має. На жаль, у нас питанню бірж на державному рівні приділяється значно менше уваги. І ще одне, що хотілося б запозичити у наших сусідів, – розуміння того, що біржа – це місце, де можна торгуватися, тобто вигідно для себе продавати або купувати товар.