Статті

«НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ» У ГАЛУЗІ ПРОДОВОЛЬСТВА І СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Церемонія вручення Всесвітньої Продовольчої Премії 2013. Де-Мойн, штат Айова. Фото: muearth.wordpress.com

Всесвітня Продовольча Премія є найпрестижнішою міжнародною нагородою, яку вручають за особисті видатні досягнення, що призвели до подальшого розвитку людського потенціалу на основі підвищення якості, кількості та доступності продовольства в світі. Деякі глави держав назвали її «Нобелівською Премією» у галузі продовольства і сільського господарства».

Ця визначна світова нагорода у розмірі $250 тис. вручається щорічно в жовтні у місті Де-Мойн (Айова – один із найважливіших сільськогосподарських штатів у США), і є визнанням внеску в будь-якій галузі, пов'язаній із забезпеченням належним продовольством і харчуванням населення світу, включаючи наукові досягнення і технології в сфері продовольства і сільського господарства, харчування, виробництва і маркетингу, економіки, боротьби з бідністю та у царині політичного лідерства.

Всесвітня Продовольча Премія була заснована 1986 року лауреатом Нобелівської Премії Миру доктором Норманом Ернестом Борлоугом, чия діяльність стала початком «зелeної революції», принесла своєму авторові визнання як людині, «яка врятувала більше життів, ніж будь-хто до нього». Фонд Всесвітньої Продовольчої Премії був заснований 1990 року бізнесменом і філантропом з Айови Джоном Руаном.

Всесвітня Продовольча Премія вручається в жовтні кожного року напередодні або у Всесвітній День Продовольства ООН – 16 жовтня. Крім того, проводиться міжнародний симпозіум, відомий як «Діалог Борлоуга», що збирає експертів і світових лідерів із понад 65 країн. Під егідою Всесвітньої Продовольчої Премії в цей час проходить також Всесвітній Молодіжний Інститут для старшокласників.

Лауреати Всесвітньої Продовольчої Премії внесли значний внесок у забезпечення того, щоб мільйони нужденних жінок, чоловіків і дітей отримували належне поживне продовольство. Лауреати Всесвітньої Продовольчої Премії представляють різні країни: Бангладеш, Бразилія, Китай, Куба, Данія, Ефіопія, Індія, Мексика, Сьєрра-Леоне, Швейцарія, Великобританія та Сполучені Штати Америки.

Для номінації гідної кандидатури на отримання Всесвітньої Продовольчої Премії будь-яка наукова або науково-дослідна установа, приватна чи громадська організація, юридична особа або державна установа може надати на розгляд інформацію, яка пояснює характер досягнень конкретної особи і вказує кількісну інформацію та документи про значимість конкретного досягнення. Пакет документів подається на розгляд Ради Радників (комісія з присудження премії), яка складається з 15 всесвітньо відомих осіб, у тому числі наразі в ній задіяні 4 президенти країн – двоє з США, Бразилії і Конго. До пакету має бути включено чималу кількість документів з повним обґрунтуванням заслуг претендента та значущості цих заслуг для боротьби з голодом на планеті та щонайменше три рекомендації від провідних науковців, громадських діячів і організацій, світових фахових інституцій тощо. Термін розгляду кандидатури триває три роки, причому, якщо людина за цей проміжок часу зробила ще щось більш значуще у своїй царині, ці додатки також доподаються і враховуються при винесенні рішення.

Церемонія нагородження завжди проходить у присутності близько 800 почесних гостей, яких було обрано з понад 1400 учасників «Діалогу Борлоуга», під супровід великого симфонічного оркестру в будинку Капітолію штату Айова. 2013 року Всесвітню Продовольчу Премію отримали одразу троє видатних учених – Марк Ван Монтегю з Бельгії, а також Мері-Дел Чілтон і Роберт Т. Фрелі зі Сполучених Штатів Америки – за досягнення прориву в розробці і застосуванні сучасних сільськогосподарських біотехнологій. Їхні дослідження, вважають в комісії по преміях, забезпечать фермерам можливість  вирощувати зернові культури зі збільшеною врожайністю, більш стійкі до шкідників і хвороб, а також здатні переносити екстремальні коливання клімату.

Цього року українська неурядова делегація вперше була присутня на урочистому врученні Всесвітньої Продовольчої Премії, у складі якої перебував президент Української зернової асоціації Володимир Клименко, котрий люб'язно погодився розповісти нам про свій візит. З його слів, уперше за історію існування Премії торік її номінантом офіційно визнано представника країни так званого пострадянського простору – України. Ним став генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН», Герой України Олексій Вадатурський за створення і втілення унікального річкового перевантажувального терміналу на Дніпрі (Переяслав-Хмельницький район, філія «Переяславська»), а також за грандіозний інвестиційний проект з розбудови власного флоту та відродження Дніпра і Південного Бугу як транспортних артерій нашої країни. Також «НІБУЛОН» – єдина компанія в Україні, яка вже багато років здійснює поставки продовольчого зерна за Всесвітньою Продовольчою Програмою ООН (WFP) із подолання голоду в усьому світі.

Крім того, поки розгляд кандидатури триває, набутий Олексієм Вадатурським досвід розбудови інфраструктури не лише очолюваний ним «НІБУЛОН», а й уся Україна тепер може поширювати у світі. Зокрема у Єгипті, де питання інфраструктури стоїть дуже гостро, і через це там втрачається до 30% зерна. Торік за ініціативи Європейського банку реконструкції і розвитку українські фахівці побували в Єгипті і поділилися досвідом розбудови транспортної інфраструктури на Дніпрі. В цій країні природною транспортною артерією є Ніл, і якщо тут розбудувати річкову інфраструктуру за зразком «НІБУЛОНівської», доступ до продовольства був би полегшений, а відтак його вартість знизилася б.

«Колись ми порівнювали Дніпро з Міссісіпі – головною рікою найбільшої річкової системи в Північній Америці. Коли ж у Єгипті йшли перемовини про можливе будівництво українською компанією на річці Ніл такої самої інфраструктури з елеваторів, як на Дніпрі, із несамохідним і самохідним флотом, то єгиптяни порівнювали свій Ніл з українським Дніпром. І цей проект ЄБРР погодився фінансувати», – резюмував Володимир Клименко.

 

Довідка

БОРЛОУГ, Норман Ернест (1914-2009) – американський селекціонер і фітопатолог, батько так званої «Зеленої революції». Лауреат Нобелівської премії світу 1970 року. Народився в штаті Айова. Закінчивши Міннесотський університет і 1942-го захистивши дисертацію з фітопатології, він 1944 року переїхав до Мексики, де разом з іншими вченими зайнявся проблемою самозабезпечення цієї країни продовольством. Працював над поліпшенням сортів пшениці і виявив, що з численних сортів, привезених з різних країн, лише чотири стійкі до стеблової іржі. Борлоуг провів їх схрещування з місцевими сортами і відібрав гібриди, стійкі до хвороб і шкідників і водночас адаптовані до особливостей мексиканського клімату. Виведені нові сорти пшениці значно перевершували за врожайностю мексиканські сорти. Він також отримав короткостеблову (карликову) пшеницю, стійку до вилягання, яка давала високі врожаї. До 1956 року Мексика вже повністю забезпечувала себе пшеницею. Світову популярність отримали такі мексиканські сорти, як Сонора 63 , Лерма Рохо та ін. Їх експортують у понад 20 країн світу, використовують для селекційних робіт у Колумбії, Індії, Пакистані. Ще одне важливе досягнення Борлоуга – створення сортів, адаптованих і до зимових, і до літніх умов.

Борлоуг займався також схрещуванням віддалено споріднених видів рослин, щоб отримати нові види, що поєднують кращі батьківські якості. Схрещування пшениці та жита призвело до створення нового виду – тритикале.

 

 

 

 

 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"