Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВИВЕДЕННЯ ДНІПРА З КОМАТОЗНОГО СТАНУ. «НІБУЛОН» готовий убезпечити внутрішні водні шляхи
Нібулон днопоглиблення24 листопада на лімітуючому перекаті «Дніпродзержинські ворота» у Дніпровському водосховищі...
РОЗМАЇТТЯ СМАКІВ НА UKRAINIAN FOOD EXPO
ukrainian food expo23-24 листопада у столичному виставковому центрі «КиївЕкспоплаза» проходила міжнародна виставка...
ЗАГАДКА У ЗАГАДЦІ
Загадки не люблять лише ті, хто не вміє їх розв'язувати, свідчить народна мудрість. Але це про...
ВІД ОБЛАДНАННЯ ДО САДЖАНЦІВ: ПЛОДООВОЧЕВА ВИСТАВКА У ФОРМАТІ B2B
fresh business expo 20175-7 грудня в Києві проходила міжнародна спеціалізована виставка Fresh Business Expo 2017. Вона...
ПДВ ПРИ ЕКСПОРТІ ОЛІЙНИХ: РУХ НА ЧЕРВОНЕ СВІТЛО
Цивілізоване суспільство вирізняє дотримання низки правил, які враховують інтереси всіх його...

Наші партнери:

ТВЕРДІ ТРИ МІЛЬЙОНИ ТОНН ЗЕРНА

Володимир ГалищукВідвідини виставки дали можливість наочно побачити потужний аграрний потенціал Хмельницької області. Розпитати ж про те, як цей потенціал створюється, чим живе область сьогодні і як жнивує, а також про результати виставки ми вирішили заступника голови Хмельницької обласної державної адміністрації з питань АПК, голову оргкомітету виставки «Агро-Поділля» Володимира Галищука.

 

Володимире Івановичу, «Агро-Поділля» – це демонстрація агротехнологій і обладнання, чи все ж таки більше культурний захід, своєрідні обжинки ранніх зернових?

– Відповідь криється у назві. Щорічне «Агро-Поділля» – це виставка-ярмарок. Свідченням її популярності і дієвості, як будь-якого аналогічного заходу, є кількість учасників і відвідувачів. За 29 років її проведення цього разу захід – наймасштабніший. За нашими підрахунками, нині виставку відвідало близько 20 тисяч людей, а у її роботі взяли участь понад 500 підприємств і компаній – від потужних заводів-виробників і агрохолдингів до майстрів народної творчості.

Наші виставки традиційно організовуються обласною державною адміністрацією, обласною радою і департаментом агропромислового розвитку. На її проведення цьогоріч виділено близько 200 тис. грн з обласного бюджету. Проходять заходи на території «Хмельницькголовплемпідприємства». З огляду на зростаючу кількість бажаючих взяти у них участь, сьогодні постає питання розширення виставкових площ. Наприклад, тільки сільськогосподарську техніку – від бурякозбиральних комбайнів до міні-техніки для дрібних і приватних господарств – виставляли 57 компаній, у т. ч. 2 іноземні з Білорусі і Туреччини. Більше 80 учасників представляли племінні господарства з розведення ВРХ – вони представили на суд глядачів кращих 140 корів, нетелей і телиць. Жвавий інтерес викликав бугай – власність господарів виставки – обласного племоб'єднання: щороку за кошти обласного бюджету закуповуються мінімум 2 кращі бугаї для реалізації спермопродукції.

До речі, до переліку учасників увійшли усі наявні племоб'єднання з 16 областей України. Численно було представлено племінні свиногосподарства, коней, свійську птицю, кролів, навіть голубів.

Відрадно, що ми вперше за останні 5 років відновили проведення аукціонів з продажу тварин. Заявки на участь подали 13 господарств, на продаж було виставлено понад 50 голів племінних свиней, 30 голів телиць і нетелей. Основна мета аукціону – реалізувати надлишок племінного молодняку в межах області. Ми успішно впоралися з поставленою задачею – впродовж години-півтори все запропоноване свинопоголів'я було реалізоване, на закупівлю нетелей та телиць укладено договори. Стартова ціна за голову молодняку свиней вагою від 8 до 12 кг становила 500 грн, при цьому ціна реалізації досягала навіть 900 грн, бо створювався певний ажіотаж. Стартова ціна на телиць і нетелей становила 24 грн/кг живої ваги. Звідси висновок, аукціони слід активніше пропагувати.

Як завжди, на передньому плані була наука. Дослідне господарство «Самчики» Хмельницької ДСДС спільно з Інститутом кормів НААН пропонували нові розробки і з успіхом реалізовували насіннєвий матеріал, зокрема картоплі, бо споживачі переконалися упродовж років, що насіння відповідає оригіналу.

Подільський державний аграрно-технічний університет та всі 35 закладів профтехосвіти – агітували, рекламували свої заклади, демонстрували і реалізовували виготовлену продукцію.

Як я вже казав, паралельно проходив ярмарок сільгосппродукції за участю всіх районів – на 200 точках упродовж дня продукція була повністю реалізована. Обласний ярмарок у Хмельницькому відкрив череду продовольчих ярмарків, які впродовж осені проходитимуть у кожному районному центрі щотижня.

Як правило, відвідини виставки займають цілий день, більшість людей приходить і приїжджає сюди родинами. Тому ми потурбувалися, щоб широко було представлене громадське харчування, причому близько десятка підприємств безкоштовно годували всіх охочих смачною юшкою, смажили картоплю і прямо на вертелах запікали свинячі і баранячі тушки. Також було розгорнуто 8 польових кухонь, які пропонували похідну гречану та перлову кашу з м'ясом. По завершенні роботи виставки усі смаколики традиційно роздавалися гостям виставки безкоштовно.

Ярмарок має залишатися ще й розвагою, тому впродовж всього заходу на головній сцені і біля палаток районів тривав концерт творчих колективів. Зокрема, у нас виступали гурт «Козаки Поділля», наш бренд – співочий ансамбль «Лісапетний батальйон», брати-близнюки Вадим і Євген Гжегожевські – виконавці і композитори, районні народно-фольклорні ансамблі.

Виставку відвідали фахівці 10 областей – Вінницької, Тернопільської, Волинської, Черкаської, Житомирської, Київської, представники Херсонської, Дніпропетровської, Кіровоградської та Одеської. Ми почули багато пропозицій про співпрацю. Представникам наших агрокомпаній запропонували розпочати роботу в інших областях України. Це підтверджує, що ми – на правильному шляху.

 

Тож тепер ідеться про інвестиції з боку хмельничан? А як ваша область виглядає з точки зору інвестиційної привабливості?

– Інвестиційна привабливість у нас надзвичайно висока, і вона зумовлена тим, що Хмельниччина розташована в зоні стійкого землеробства. В умовах загального потепління – це великий плюс. Через те за останні три роки ми майже розорали всі поля, що раніше лугували, й на сьогодні розораність становить 97% площ від показників до 1990-х років.

Щодо інвестицій, то зараз, наприклад, розглядаються проекти з будівництва в області заводів з переробки сої. Останніми роками ця культура у нас набуває все більшої популярності, цього року її посіви на Хмельниччині складають понад 160 тис. га. Щоправда, в умовах скороченої вегетації через різкий перехід цьогорічної зими в літо, посіви ранніх зернових в Подільському регіоні не дали очікуваних результатів. На перших площах збирання ранніх сортів сої, які суттєво нижчі середньо- і пізньостиглих сортів і гібридів, урожайність дещо перевищує 25 ц/га. І хоч ціни поки не дуже сприятливі, за рахунок валу ми очікуємо цього року на прибутковість даної культури. У нас вже у Кам'янець-Подільському районі функціонує завод по переробці сої, ще розглядається 2 проекти – на базі Полонського району на 100 тис. тонн і Хмельницького – в межах 150 тис. тонн сировини на рік.

Великий інвестиційний інтерес до тваринництва. Хочу назвати ТОВ НВА «Перлина Поділля» – наше підприємство з хмельницькими інвестиціями, очолюване родиною Іващуків – Героєм України Петром Володимировичем і його сином Сергієм Петровичем. На початку весни поточного року тут було здано в експлуатацію тваринницький комплекс з доїльним залом на 250 корів, друга черга комплексу, ще на таку ж кількість, буде здана в листопаді 2013 року. В планах господарства – мати дві тисячі голів дійного стада до 2016 року.

ТОВ «Оболонь-Агро» також зробило реконструкцію молочнотоварної ферми на 624 гол. корів, ПП «Аграрна компанія-2004» має 4 сучасні свинокомплекси закритого типу на 30 тис. голів. 10 вересня цього року було відкрито першу чергу будівництва свинокомплексу-репродуктору на 1200 свиноматок в господарстві ТОВ «Подільський бекон» Старокостянтинівського району.

 

Вже підбито попередні підсумки збирання ранніх зернових. Яких показників вже досягнуто і чого ще слід чекати на Хмельниччині в рослинництві?

– Чесно кажучи, результати не настільки обнадійливі, як ми очікували. За попередніми підсумками, цього року озимої пшениці з 212 тис. га ми зібрали в середньому 41,5 ц/га і намолотили 883 тис. тонн. В цілому зернових зібрано з площі більше 340 тис. га, намолочено близько 1,3 млн тонн зерна середньою врожайністю близько 38 ц/га.

На жаль, хорошому врожаю завадили вкрай негативні погодні умови: уперше за останні 50 років спостереження, за офіційною інформацією Гідрометеоцентру, сніг на Хмельниччині пролежав понад 4 місяці. При цьому належно низької температури ґрунту не було, і рослини фактично зопріли під шаром снігу. Різке настання літа ускладнило ситуацію. Лише завдяки своєчасному весняному підживленню нам вдалося дати необхідний перший азот, забезпечити додаткове кущення і у такий спосіб зберегти озимину.

Хоча, чесно кажучи, належно проведений осінній комплекс, сортовий склад не нижче 2-ї репродукції, дотримання технологій за сприятливих погодних умов мали забезпечити нам намічені 70 ц/га.

 

Середня врожайність пшениці 70 ц/га – це не перебільшення?

– Коли три роки тому ми заявляли про плани зібрати 50 ц/га озимої пшениці, було дуже багато скептиків. Бо, дійсно, ще якихось 5 років тому Хмельниччина збирала в середньому 35 центнерів зерна з гектара. І вважала це непоганим результатом.

Не секрет, що й сьогодні у нас існують проблемні регіони, де збирають 25-30 ц/га. Проте вони можуть вирощувати більше, і це лише питання часу.

Однак є господарства, де збирають пшениці по 80 ц/га і вище. Наприклад, в Ярмолинецькому районі – фермерське господарство «ГВМ Агро» с.Іванівка зібрало по 89,5 ц/га, Кам'янець-Подільському – «Агро-Еко ХХІ» – 89,0 ц/га пшениці 1 класу. Корпорація «Сварог» у Новоушицькому районі зібрала по 68,7 ц/га на площі 1933 га.

Крім того, 2013 року ми вийшли на 250 тис. га посівів кукурудзи на зерно. Ця площа випередила основну продовольчу культуру – пшеницю – на 45 тис. га. Плануємо виробити 1,5 млн тонн кукурудзи, які разом з ранніми зерновими мають забезпечити області тверді 3 млн тонн зерна. Для Хмельниччини це буде абсолютний рекорд. За певних радянських часів в області засівалися більші площі, проте нижчою була урожайність, і тодішній рекорд у 2,5 млн ми перетнули минулого року, зібравши 2,7 млн тонн і встановивши рекорд за 75 років існування Хмельницької області.

 

Вочевидь, структура посівних площ у останні роки зазнала суттєвих змін?

– Так. У першу чергу, як я вже казав, збільшилися посівні площі під кукурудзою, як теплолюбною культурою, порівняно з минулим роком на 75 тис. га – до 250 тис.га. Ще якихось 10 років тому кукурудзи на зерно ми вирощували в межах 25-30 тис. га, зерно здебільшого використовувалося як фураж. Нині кукурудза стала однією з найбільш рентабельних культур.

Другою за обсягами посівів йде пшениця озима – 212 тис. га. Третя в структурі посівних площ – соя – понад 160 тис. га.

Ячмінь ярий посідає 4 місце. Він практично весь споживається на теренах області, адже висівається в основному під потреби наших двох сучасних солодових заводів – «Оболонь» в Чемерівцях і Славутський солодовий завод. Цього року площа посіву сягнула 82 тис. га, проте всім було зрозуміло, що за нинішніх вегетаційних умов розраховувати на великий урожай не доводиться. Так і сталося – ми отримали 259 тис. тонн, в середньому урожайність – 31,7ц/га.

Ріпак залишається на 5-му місці, хоча цього року ми скоротили посіви до 60 тисяч гектарів через ризики вирощування і зменшення попиту.

На рівні 30-40 тисяч га, залежно від року, висіваються соняшник, цукрові буряки, кормові культури, кукурудза на силос, овес, гречка, жито, багаторічні трави.

 

Найбільша проблема в Україні сьогодні не зі збиранням, а зі зберіганням зерна. Чи вистачає на Хмельниччині належних зерносховищ?

– На початок 2013 року в нашій області об'єм одночасного зберігання сертифікованих зерносховищ становив 1,1 млн тонн. Інвестиції в будівництво нових елеваторів дозволять нам до кінця року ввести в дію 6 нових елеваторів – від 50 до 200 тис. тонн одноразового зберігання – загальним об'ємом 600 тис. тонн. Вони будуть укомплектовані сучасними силосами, лабораторним оснащенням і потужними сушарками.

Із введенням цих нових 6 елеваторів ми матимемо об'єм зберігання на рівні 1,7-1,75 млн тонн. За нашими даними, в області ще наявні об'єми 700-800 тис. тонн зберігання зернових – це комори, склади. Якщо припустити, що з якихось причин доведеться припинити реалізацію зерна, то, з урахуванням виданого як розрахунок за паї збіжжя, область буде здатна впоратися з валом у 3 млн тонн: просушити, розмістити і зберігати.

Можна сказати, що питання забезпечення регіональних ресурсів ми також традиційно закрили. Річна потреба запасів регіональних ресурсів області сягає 110 тис. тонн. На сьогодні вже засипано майже 60 тис. тонн – тобто чотиримісячний запас. Закупівельна ціна пшениці – від 1300 до 1600 грн за тонну залежно від класу.

 

Цукрові буряки – загальнодержавне болюче питання. Чи справдилися нещодавні прогнози збільшити посівні площі на Хмельниччині до 75 тис. га і запустити 10 заводів?

– На Хмельниччині цього року працюватиме 4 цукрові заводи – Наркевицький, Теофіпольський, Старокостянтинівський і Красилівський. Площі посіву не перевищили 25 тис. га, проте сьогодні вже можна стверджувати, що вирощеної сировини заводам буде достатньо для повноцінної роботи.

Для зменшення посівних площ цукрових буряків існують загальнодержавні об'єктивні причини – вироблений минулого року цукор досі не реалізований через відсутність ціни. Через це у нас, наприклад, поточного сезону не працюватиме Шепетівський цукровий завод. Однак ми не втрачаємо надії на відродження галузі і на те, що інвестиційні компанії-власники заводів, які працюють не лише на Хмельниччині, а й на Тернопільщині і Вінниччині, з урахуванням сівозміни весною посіють на 10-15 тис. га цукрових буряків більше.

 

Овочівництво і садівництво, судячи з виставки, також мають свої здобутки?

– Слід зазначити, що садівництво в області активно розвивається. Цього року було закладено 300 га молодих інтенсивних садів, восени цю роботу буде продовжено. Нині, за статистикою, маємо 25 тис. га садів, проте це переважно старі насадження. Молоді сади віком 3-4 роки за інтенсивними технологіями становлять 4,5 тис. га. Наразі врожаю вистачає, щоб задовольнити потреби Хмельниччини і реалізовувати за межі області та України.

Овочівництвом практично на 95% займається приватний сектор, проте кількість виробленої продукції дозволяє забезпечувати продовольчий кошик хмельничан. Наявних овочесховищ цілком достатньо, щоб зберігати вирощену продукцію впродовж холодного сезону.

 

Ґуртові ринки. Які їхні перспективи на Хмельниччині?

– Сьогодні наш ринок помітно менший, ніж «Столичний» у Києві або «Шувар» у Львові. Він працює в Хмельницькому – район Раково. Наразі ми моніторимо ситуацію, і вже існують пропозиції з боку зацікавлених структур збудувати поблизу Хмельницького сучасний ґуртовий ринок. Думаю, що 2014 року ми визначимося з цим питанням.

 

Чи відповідає забезпеченість сільгосптехнікою зростаючим врожаям?

– Останніми роками урожай в області збирають близько тисячі комбайнів. Певна техніка списується, проте закуповується нова. Так, під жнива-2013 підприємствами Хмельниччини було придбано 25 нових комбайнів. Також цього року за ініціативи обласної державної адміністрації за підтримки обласної ради на базі Хмельницької асоціації сільгоспвиробників створено єдину в державі машинно-тракторну станцію. Під кошти обласного бюджету укладено угоду з Херсонським машинобудівним комбайновим заводом про комплектацію ним 10 машин з відповідними жатками. Вони вже відпрацювали на ранніх зернових, виробітка на кожен комбайн сягає 250 га, бо зайшли вони в період жнив. У подальшому ми плануємо розширювати МТС тракторами і знаряддям для обробітку ґрунту, щоб надавати максимальну кількість послуг сільгоспвиробникам і задіювати механізаторів на максимальний термін роботи.

 

Скільки в структурі ВВП області займає продукція АПК? Яка кількість іде на задоволення внутрішніх потреб, скільки реалізується за межі області і експортується? Яка продукція закуповується?

– Питома вага сільського господарства в валовій доданій вартості області займає 22,2%.

При цьому Хмельниччина забезпечена плодами та ягодами на 150%, овочами – на 130%, уп'ятеро більше до потреби виробляється картоплі.

За попередніми даними, область може реалізувати в 2013 році понад 1,6 млн тонн зерна, в тому числі 500 тис. тонн пшениці, із якої близько 400 тис. тонн – продовольчої.

Також завдяки розвитку промислового птахівництва поточного року ми можемо продати за межі області більше 800 млн штук яєць.

 

Яка статистика виробленого цьогоріч молока і м'яса та перспективи на найближчі рік-два?

– Про здобутки в тваринництві голова Хмельницької облдержадміністрації Василь Ядуха говорив з трибуни виставки. Можу додати, що збільшення виробництва валової продукції тваринництва за 8 місяців цього року по всіх категоріях господарств становить 116,4%, в тому числі в сільськогосподарських підприємствах – 143%, у господарствах населення – 100,4%.

По всіх категоріях господарств стабілізовано спад у виробництві молока (на рівні минулого року), збільшено виробництво м'яса на 8%, яєць у 1,8 разу. Агроформування збільшили виробництво м'яса на 20%, виробництво молока – на 4%.

Перспективи збільшення виробництва тваринницької продукції є, адже впродовж 2013-2014 років буде введено в експлуатацію 15 об'єктів галузі. Зокрема 7 молочнотоварних ферм, 7 свинокомплексів та 1 птахоферма. В цьому році вже запрацювали перші черги тваринницьких об'єктів: двох молочнотоварних комплексів ТОВ «Оболонь-Агро» у с.Сокиринці Чемеровецького району та ТОВ НВА «Перлина Поділля» у с.Юрівка Білогірського району.

Також введено в дію чотири свинокомплекси. Плідно працює в цьому плані «Аграрна компанія 2004», яка відкрила три з них у Ярмолинецькому, Волочиському та Хмельницькому районах, та компанія «Україна 2001» в смт Базалія Теофіпольського району, а це і є додаткове виробництво у наступні роки.

 

Як вирішується питання працевлаштування молоді по завершенні навчання у вищих навчальних закладах освіти, повернення її у село?

– У нас успішно працює Подільський державний аграрно-технічний університет ( ПДАТУ) і три вищі навчальні заклади суто аграрного напрямку – Кам’янець-Подільський коледж харчової промисловості, Новоушицький технікум ПДАТУ, Шепетівський сільськогосподарський технікум бухобліку.

Ми після проведення випуску влаштовуємо зустрічі молоді з керівниками сільгосппідприємств і різних установ області в розрізі факультетів. Потенційні роботодавці складають заявки, де визначаються з необхідними працівниками, висувають до них вимоги. Молоді люди їх опрацьовують. Відсоток укладання трудових угод сягає 70-80, причому існує домовленість між навчальним закладом, районами і областю, щоб упродовж року вести цього молодого спеціаліста, допомагати йому в роботі.

Зрозуміло, що без належного кадрового забезпечення всі накреслені плани залишаються гарними цифрами лише на папері. Проте, переконаний, що кількість працівників АПК, показники їхньої роботи і порівняно молодий вік доводять, що наші накреслені плани цілком здійсненні. Причому – у найближчій перспективі.

 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Ціни на зернові: