Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ДЕНЬ ВИРОБНИКІВ БОБОВИХ, АБО СВЯТО ЕКОЛОГІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА У ТЕПЛИКУ
Цьогоріч уже традиційний День поля у фермерському господарстві Олексія Дона в Теплику на...
«НІБУЛОН» ДОЛУЧИВСЯ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ МЕРЕЖІ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Відповідна Декларація про створення Всеукраїнської мережі доброчесності була підписана...
СПЕКА НАС НЕ СПИНИТЬ, АБО ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ, КЛІМАТЕ МІЙ
Дивне цього року літо: то холод, то спека. Та і вчені вперто твердять — клімат планети невпинно...
ШВЕЙЦАРСЬКЕ СЕРЦЕ В ДАРУНОК УКРАЇНІ
Герой України Олексій Вадатурський визнаний достойним послідовником легендарного швейцарця ...
СМУГАСТИЙ РЕЙС
Перше за багато років вантажене сучасне несамохідне судно з кавунами дісталося до столичної...

Наші партнери:

УМІЛИ ГОТУВАТИ, ТРЕБА ВЧИТИСЬ ПАКУВАТИ

Їсти, звісно, хочуть усі. Та споживач нині пішов такий вибагливий, що звертає увагу не лише на суть товару, але й на його упаковку. Тобто нині, щоб успішно продавати, потрібно красиво подавати – пакувати свій товар. Проте упаковка – не лише місце, на якому вказано назву товару та його виробника, але й перепона для контакту продукту з зовнішнім середовищем, котра може суттєво впливати на його споживчі якості, терміни зберігання тощо.

Одним із важливих світових трендів сьогодення є не лише якість продукції, а й упаковка як невід'ємна її частина. Тож наші виробники постійно шукають шляхи поліпшення якості своєї продукції. Зростаюча цікавість до інновацій українських компаній сприяє розвитку і зміцненню міжнародного співробітництва у цій сфері.

Українські виробники харчових продуктів починають виходити на європейський ринок, а з огляду на зовнішньополітичний курс, цей процес буде лише поглиблюватися. Тож нашим експортерам доводиться приводити упаковку у відповідність із європейськими стандартами. І хоча кількість успішних прикладів поки обмежена, взаємне проникнення капіталу прискорює трансферт технологій, зокрема, і у галузі технологій упаковки. Використання голландського досвіду допоможе прискорити процес впровадження європейських підходів в Україні і, як наслідок, вихід української продукції на європейський ринок.

Як і в що зараз пакують, можна було побачити на Міжнародній спеціалізованій виставці «INPRODMASH & UPAKOVKA2013», котра проходила в Києві 10-12 вересня. В рамках ділової програми заходу відбувся голландсько-український бізнес форум «Інновації в упаковці: голландський і світовий досвід», організований асоціацією «Українськиий клуб аграрного бізнесу», Посольством Королівства Нідерландів в Україні, агентством «AgriEvent» і компанією АCCО Іnternational.

Методи виживання посеред моря

Чому саме голландський досвід зацікавив вітчизняних фахівців? Адже порівняно з Україною Королівство Нідерланди зовсім маленьке. Поглянеш на карті – здається, капелюхом би накрив:територія – як дві наші середні області. Проте наразі саме Голландія – беззаперечний лідер харчової промисловості в Європі, і це при тому, що чисельність тамтешнього населення становить всього 16,7 млн осіб. Правда, ці без малого 17 мільйонів виробляють $790 млрд ВВП, на душу населення ВВП складає $42,7 тис., інфляція – 2,3% на рік при дивовижно низькому, як для рецесії, рівні безробіття – 4,4%.

Як і для України, для Нідерландів АПК є надзвичайно важливим сектором економіки, адже тут формується 10% ВВП (в Україні – 5%) і кожне десяте робоче місце. Перевагою Нідерландів є чітка орієнтація на міжнародні ринки, особливо країн Євросоюзу. Оце маленьке королівство є другим у світі експортером сільськогосподарської продукції після США: обсяг нідерландського експорту складає 72,7 млрд євро щороку (Україна – $8,8 млрд), водночас не всю сировину для переробки виробляють в самій країні, тому її імпорт складає 28 млрд євро (11% від усього імпорту).

Зрозуміло, що такі досягнення можливі лише за рахунок високих технологій. І це правда – голландський сектор виробництва та переробки сільгосппродукції є найбільш інноваційним порівняно з іншими країнами світу. Проте беззаперечною гордістю Королівства Нідерландів є харчова промисловість, яка є найвагомішим промисловим сектором цієї країни. Так у 2011 році загальний грошовий обіг у секторі харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів становив понад 54 млрд євро. В галузі функціонує близько 4,5 тис. компаній, на яких працює понад 144 тис. працівників.

Харчова промисловість забезпечує 50% зовнішньоторговельного обігу Нідерландів, з якого 75% – всередині Євросоюзу. Левову частку в галузі (98%) складають підприємства малого і середнього бізнесу. Поряд з цим цікавою є структурна орієнтація цих підприємств для виготовлення продукції на експорт. Так підприємства з чисельністю працівників до 10 осіб спрямовують на експорт 15% своєї продукції, з чисельністю від 10 до 50 осіб – 26%, від 50 до 250 осіб – 91%, а великі компанії на 100% працюють лише на експорт.

Харчова промисловість Нідерландів є найбільш інноваційною, адже ця країна займає друге місце в світі за рівнем приватних інвестицій в дослідження та інновації у виробництво та переробку сільгосппродукції та світову першість за кількістю патентів у розрахунку на одну особу. Понад половину досліджень виконані всесвітньо відомими компаніями Unilever та DSM.

Вочевидь, голландці – надзвичайно працьовитий і наполегливий народ, котрий навіть територію держави у моря відвоював: з 41,5 тис. кв.км країни на сушу припадає лише 33,8 тис., решта – осушене дно моря. Тобто, крім дотримання високого рівня технологій в АПК, їм необхідно постійно вести боротьбу з підтопленням сільгоспугідь. Проте саме за таких умов господарювання голландці зуміли чітко визначити галузеві пріоритети та чинники успіху. За словами радника з питань сільського господарства Посольства Королвства Нідерландів в Україні Еверта Яна Краєнбрінка, вони базуються, в першу чергу, на високому ступені спеціалізації окремих виробництв, створенні конкурентоспроможних потужностей, стабільності управління ланцюгом вирощування високоякісної сільськогосподарської сировини, виготовлення з неї продукції та її реалізації.

У Нідерландах переважають технологічні інновації (нові продукти та інгредієнти). І народжуються вони не на виробництві, а у тісній співпраці з дослідницькими центрами, постачальниками обладнання та компаніями роздрібної торгівлі. Через це голландський споживчий ринок є своєрідним майданчиком для апробації нових продуктів. В умовах глобалізації світової економіки саме Нідерланди є яскравим прикладом того, як найбільш суспільно значима галузь – харчова промисловість – може стати фундаментом і запорукою продовольчої безпеки та економічного процвітання держави.

Трошки теорії

Цілком логічно, що саме фахівці з Нідерландів можуть поділитися найновішими здобутками у харчовій та переробній промисловості. Говорячи про сучасні проблеми упаковки, Еверт Ян Краєнбрінк констатував, що упаковка і в Нідерландах, і в Україні часто сприймається людьми негативно, оскільки забруднення навколишнього середовища є величезною проблемою. Саме тому безпечна для навколишнього середовища упаковка користується все більшою популярністю серед покупців і мотивує виробників до запровадження інновацій, адже з одного боку – потрібно щоб упаковка якомога довше зберігала товар, а з іншого – сама вона має розкладатися за допомогою біологічних чинників. Саме тому голландські виробники відходять від використання пластику в упаковці і використовують різноманітні природні матеріали. Пакування виготовляють із цукру, соломи чи різних смол.

Інновації потребують коштів, котрі, за логікою, мають бути закладені у вартість новітніх упаковок. Проте питання ставиться не так. «За допомогою пакування в Нідерландах створюється додана вартість до продукції. Якщо продукція за допомогою новітньої упаковки зможе зберігатися довше і її якість буде зберігатися впродовж тривалого часу, то в результаті вартість продукції з цією упаковкою буде дешевшою. Відтак вартість інновацій та новітньої упаковки не повинна розглядатись окремо, а лише в контексті вартості продукції для споживача»,– зазначив пан Краєнбрінк. «Приміром, п'ять років тому у нас лише 5% всього свіжого м'яса на полицях магазинів було запаковано з використанням газового середовища, а зараз – більше 50%. Загалом це реалізується в більш тривалому терміні зберігання цієї продукції та покращенні її якості, тому вартість інновацій, в підсумку, виправдана якістю продукції».

Слова дипломата підтвердив директор «Грімко Трейд Холланд» Бренно Грімберг. Він зазначив, що ринок упаковки розвивається надшвидкими темпами і щороку з'являються її нові види. Україна має великий ринок сировини, то ж необхідно вигідно використовувати її за допомогою належного пакування. Жестом заправського фокусника пан Грімберг дістав з-під столу три пакуночки горіхів. Перші два він щойно купив у нашому супермаркеті, а третій – привіз із Голландії. Перший пакунок мав привабливий дизайн і містив українські горіхи… запаковані в Німеччині, другий, непоказний – ті ж горіхи, запаковані у нас. Зрозуміло, що український пакуночок був втричі дешевшим за німецький, хоча кількість і якість горіхів вони містили однакову. Та обидва пакуночки не відповідали європейським вимогам, бо після відкриття не забезпечували можливості герметичного закриття. Голландська ж упаковка не лише була в п'ять! разів дешевша від німецької, але й мала зручну зіп-застібку, що дозволяла її повторно закривати.

Учасники заходу, а саме – представники провідних українських виробничих компаній і ритейлу, підтвердили думку про те, що найбільш важливими вимогами до сучасної упаковки є її дешевизна, мінімальні втрати продукту, простота у використанні, а також зручність дистрибуції. Дотримання всіх цих умов допоможе нашій українській упаковці зайняти гідне місце на полицях торгових мереж.

Вітчизняні реалії

НІхто не сумнівається в кількісних та якісних перевагах українського продовольства, а за деякими позиціями ми впевнено лідируємо у світі. Наприклад, соняшникова олія. За словами генерального директора асоціації «Укроліяпром» Степана Капшука, кожна друга пляшка соняшникової олії в світі – українська. Та у вітчизняних супермаркетах вона продається у ПЕТ-пляшках, хоча потрібно було б у скляних, та ще й темного скла, проте у такій упаковці продається лише оливкова преміум-сегменту. Причина – низька купівельна спроможність населення. Те ж саме і з молоком: за словами президента Союзу молочних підприємств України Лідії Карпенко, питне молоко фасують у ПЕТ-пляшки, пакети Тетра Пак і поліетилен, у склі – лише дитяче харчування. І споживач віддає перевагу поліетилену, бо не готовий більше платити за упаковку. Тому наразі для більшості українських виробників упаковка – це місце прикладення сил рекламістів, а не технологів.

Можем ми

весь світ повчити

Досвід, звісно, переймати потрібно. Та, як зазначив керівник асоціації «Клуб пакувальників України» Валерій Кривошей, ми й самі можемо не лише голландців, а й увесь світ повчити, хоча 25 років тому лише 15% харчових продуктів у наших магазинах продавалися запакованими. А наразі в Україні використовується 3,5 млн тонн різних видів упаковки, останні 15 років приріст галузі складав 10-15% на рік, розроблено найновіші матеріали для пакування. Зокрема не лише в Європі, а й взагалі у світі немає аналогу Київському заводу з виготовлення гнучких пакувальних матеріалів. Його обладнання дозволяє виготовляти одинадцятишарову! упаковку. У нас є сучасна упаковка, навіть краща, ніж у Голландії. У нас багато що є, і ми багато чого можемо. Проте компанія Тетра Пак, яка спеціалізується на виробництві асептичного обладнання та асептичного пакування для рідких харчових продуктів, зокрема молока, лише 20% своєї продукції застосовує в Україні, решта – іде на експорт. Чому? Бо український споживач у більшості своїй не має можливості платити за сучасну упаковку. Адже за вдесятеро меншої, ніж в Європі, середньої зарплати, ціни на деякі продукти у нас вдвічі вищі, ніж там. Тому допоки вітчизняний споживач за своїм рівнем життя не зрівняється хоча б з найближчими сусідами, виробники змушені будуть економити, в першу чергу, – на упаковці.

 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: