Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗМІНА ФІЛОСОФІЇ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА
Унікальний кормоцентр (або фід-центр) — виробничий комплекс для виготовлення збалансованих...
УНІКАЛЬНЕ ДНОПОГЛИБЛЮВАЛЬНЕ СУДНО «МИКОЛАЇВЕЦЬ» ЗІЙШЛО НА ВОДУ
Унікальне самохідне надпотужне днопоглиблювальне судно з символічною назвою «Миколаївець»...
ЗЕРНО ЛУГАНЩИНИ СТАЛО НА РЕЙКИ
Перше луганське зерно залізницею від початку військових дій на Донбасі 2014 року було...
БЛОКЧЕЙН У КАДАСТРІ, ЯК ВАРЕНИК У СМЕТАНІ
Недовіра до надійності електронних систем Держгеокадастру є одним із застережень, котрі...
БЕЗ ХЛІБА ПЕРЕМОГИ НЕ БУВАЄ. ВАЖКИЙ ПРИКОРДОННИЙ УЖИНОК
Луганщина завершує жнива-2017. Комбайни звично для цієї пори пливуть полями, навколо них жваво...

Наші партнери:

УМІЛИ ГОТУВАТИ, ТРЕБА ВЧИТИСЬ ПАКУВАТИ

Їсти, звісно, хочуть усі. Та споживач нині пішов такий вибагливий, що звертає увагу не лише на суть товару, але й на його упаковку. Тобто нині, щоб успішно продавати, потрібно красиво подавати – пакувати свій товар. Проте упаковка – не лише місце, на якому вказано назву товару та його виробника, але й перепона для контакту продукту з зовнішнім середовищем, котра може суттєво впливати на його споживчі якості, терміни зберігання тощо.

Одним із важливих світових трендів сьогодення є не лише якість продукції, а й упаковка як невід'ємна її частина. Тож наші виробники постійно шукають шляхи поліпшення якості своєї продукції. Зростаюча цікавість до інновацій українських компаній сприяє розвитку і зміцненню міжнародного співробітництва у цій сфері.

Українські виробники харчових продуктів починають виходити на європейський ринок, а з огляду на зовнішньополітичний курс, цей процес буде лише поглиблюватися. Тож нашим експортерам доводиться приводити упаковку у відповідність із європейськими стандартами. І хоча кількість успішних прикладів поки обмежена, взаємне проникнення капіталу прискорює трансферт технологій, зокрема, і у галузі технологій упаковки. Використання голландського досвіду допоможе прискорити процес впровадження європейських підходів в Україні і, як наслідок, вихід української продукції на європейський ринок.

Як і в що зараз пакують, можна було побачити на Міжнародній спеціалізованій виставці «INPRODMASH & UPAKOVKA2013», котра проходила в Києві 10-12 вересня. В рамках ділової програми заходу відбувся голландсько-український бізнес форум «Інновації в упаковці: голландський і світовий досвід», організований асоціацією «Українськиий клуб аграрного бізнесу», Посольством Королівства Нідерландів в Україні, агентством «AgriEvent» і компанією АCCО Іnternational.

Методи виживання посеред моря

Чому саме голландський досвід зацікавив вітчизняних фахівців? Адже порівняно з Україною Королівство Нідерланди зовсім маленьке. Поглянеш на карті – здається, капелюхом би накрив:територія – як дві наші середні області. Проте наразі саме Голландія – беззаперечний лідер харчової промисловості в Європі, і це при тому, що чисельність тамтешнього населення становить всього 16,7 млн осіб. Правда, ці без малого 17 мільйонів виробляють $790 млрд ВВП, на душу населення ВВП складає $42,7 тис., інфляція – 2,3% на рік при дивовижно низькому, як для рецесії, рівні безробіття – 4,4%.

Як і для України, для Нідерландів АПК є надзвичайно важливим сектором економіки, адже тут формується 10% ВВП (в Україні – 5%) і кожне десяте робоче місце. Перевагою Нідерландів є чітка орієнтація на міжнародні ринки, особливо країн Євросоюзу. Оце маленьке королівство є другим у світі експортером сільськогосподарської продукції після США: обсяг нідерландського експорту складає 72,7 млрд євро щороку (Україна – $8,8 млрд), водночас не всю сировину для переробки виробляють в самій країні, тому її імпорт складає 28 млрд євро (11% від усього імпорту).

Зрозуміло, що такі досягнення можливі лише за рахунок високих технологій. І це правда – голландський сектор виробництва та переробки сільгосппродукції є найбільш інноваційним порівняно з іншими країнами світу. Проте беззаперечною гордістю Королівства Нідерландів є харчова промисловість, яка є найвагомішим промисловим сектором цієї країни. Так у 2011 році загальний грошовий обіг у секторі харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів становив понад 54 млрд євро. В галузі функціонує близько 4,5 тис. компаній, на яких працює понад 144 тис. працівників.

Харчова промисловість забезпечує 50% зовнішньоторговельного обігу Нідерландів, з якого 75% – всередині Євросоюзу. Левову частку в галузі (98%) складають підприємства малого і середнього бізнесу. Поряд з цим цікавою є структурна орієнтація цих підприємств для виготовлення продукції на експорт. Так підприємства з чисельністю працівників до 10 осіб спрямовують на експорт 15% своєї продукції, з чисельністю від 10 до 50 осіб – 26%, від 50 до 250 осіб – 91%, а великі компанії на 100% працюють лише на експорт.

Харчова промисловість Нідерландів є найбільш інноваційною, адже ця країна займає друге місце в світі за рівнем приватних інвестицій в дослідження та інновації у виробництво та переробку сільгосппродукції та світову першість за кількістю патентів у розрахунку на одну особу. Понад половину досліджень виконані всесвітньо відомими компаніями Unilever та DSM.

Вочевидь, голландці – надзвичайно працьовитий і наполегливий народ, котрий навіть територію держави у моря відвоював: з 41,5 тис. кв.км країни на сушу припадає лише 33,8 тис., решта – осушене дно моря. Тобто, крім дотримання високого рівня технологій в АПК, їм необхідно постійно вести боротьбу з підтопленням сільгоспугідь. Проте саме за таких умов господарювання голландці зуміли чітко визначити галузеві пріоритети та чинники успіху. За словами радника з питань сільського господарства Посольства Королвства Нідерландів в Україні Еверта Яна Краєнбрінка, вони базуються, в першу чергу, на високому ступені спеціалізації окремих виробництв, створенні конкурентоспроможних потужностей, стабільності управління ланцюгом вирощування високоякісної сільськогосподарської сировини, виготовлення з неї продукції та її реалізації.

У Нідерландах переважають технологічні інновації (нові продукти та інгредієнти). І народжуються вони не на виробництві, а у тісній співпраці з дослідницькими центрами, постачальниками обладнання та компаніями роздрібної торгівлі. Через це голландський споживчий ринок є своєрідним майданчиком для апробації нових продуктів. В умовах глобалізації світової економіки саме Нідерланди є яскравим прикладом того, як найбільш суспільно значима галузь – харчова промисловість – може стати фундаментом і запорукою продовольчої безпеки та економічного процвітання держави.

Трошки теорії

Цілком логічно, що саме фахівці з Нідерландів можуть поділитися найновішими здобутками у харчовій та переробній промисловості. Говорячи про сучасні проблеми упаковки, Еверт Ян Краєнбрінк констатував, що упаковка і в Нідерландах, і в Україні часто сприймається людьми негативно, оскільки забруднення навколишнього середовища є величезною проблемою. Саме тому безпечна для навколишнього середовища упаковка користується все більшою популярністю серед покупців і мотивує виробників до запровадження інновацій, адже з одного боку – потрібно щоб упаковка якомога довше зберігала товар, а з іншого – сама вона має розкладатися за допомогою біологічних чинників. Саме тому голландські виробники відходять від використання пластику в упаковці і використовують різноманітні природні матеріали. Пакування виготовляють із цукру, соломи чи різних смол.

Інновації потребують коштів, котрі, за логікою, мають бути закладені у вартість новітніх упаковок. Проте питання ставиться не так. «За допомогою пакування в Нідерландах створюється додана вартість до продукції. Якщо продукція за допомогою новітньої упаковки зможе зберігатися довше і її якість буде зберігатися впродовж тривалого часу, то в результаті вартість продукції з цією упаковкою буде дешевшою. Відтак вартість інновацій та новітньої упаковки не повинна розглядатись окремо, а лише в контексті вартості продукції для споживача»,– зазначив пан Краєнбрінк. «Приміром, п'ять років тому у нас лише 5% всього свіжого м'яса на полицях магазинів було запаковано з використанням газового середовища, а зараз – більше 50%. Загалом це реалізується в більш тривалому терміні зберігання цієї продукції та покращенні її якості, тому вартість інновацій, в підсумку, виправдана якістю продукції».

Слова дипломата підтвердив директор «Грімко Трейд Холланд» Бренно Грімберг. Він зазначив, що ринок упаковки розвивається надшвидкими темпами і щороку з'являються її нові види. Україна має великий ринок сировини, то ж необхідно вигідно використовувати її за допомогою належного пакування. Жестом заправського фокусника пан Грімберг дістав з-під столу три пакуночки горіхів. Перші два він щойно купив у нашому супермаркеті, а третій – привіз із Голландії. Перший пакунок мав привабливий дизайн і містив українські горіхи… запаковані в Німеччині, другий, непоказний – ті ж горіхи, запаковані у нас. Зрозуміло, що український пакуночок був втричі дешевшим за німецький, хоча кількість і якість горіхів вони містили однакову. Та обидва пакуночки не відповідали європейським вимогам, бо після відкриття не забезпечували можливості герметичного закриття. Голландська ж упаковка не лише була в п'ять! разів дешевша від німецької, але й мала зручну зіп-застібку, що дозволяла її повторно закривати.

Учасники заходу, а саме – представники провідних українських виробничих компаній і ритейлу, підтвердили думку про те, що найбільш важливими вимогами до сучасної упаковки є її дешевизна, мінімальні втрати продукту, простота у використанні, а також зручність дистрибуції. Дотримання всіх цих умов допоможе нашій українській упаковці зайняти гідне місце на полицях торгових мереж.

Вітчизняні реалії

НІхто не сумнівається в кількісних та якісних перевагах українського продовольства, а за деякими позиціями ми впевнено лідируємо у світі. Наприклад, соняшникова олія. За словами генерального директора асоціації «Укроліяпром» Степана Капшука, кожна друга пляшка соняшникової олії в світі – українська. Та у вітчизняних супермаркетах вона продається у ПЕТ-пляшках, хоча потрібно було б у скляних, та ще й темного скла, проте у такій упаковці продається лише оливкова преміум-сегменту. Причина – низька купівельна спроможність населення. Те ж саме і з молоком: за словами президента Союзу молочних підприємств України Лідії Карпенко, питне молоко фасують у ПЕТ-пляшки, пакети Тетра Пак і поліетилен, у склі – лише дитяче харчування. І споживач віддає перевагу поліетилену, бо не готовий більше платити за упаковку. Тому наразі для більшості українських виробників упаковка – це місце прикладення сил рекламістів, а не технологів.

Можем ми

весь світ повчити

Досвід, звісно, переймати потрібно. Та, як зазначив керівник асоціації «Клуб пакувальників України» Валерій Кривошей, ми й самі можемо не лише голландців, а й увесь світ повчити, хоча 25 років тому лише 15% харчових продуктів у наших магазинах продавалися запакованими. А наразі в Україні використовується 3,5 млн тонн різних видів упаковки, останні 15 років приріст галузі складав 10-15% на рік, розроблено найновіші матеріали для пакування. Зокрема не лише в Європі, а й взагалі у світі немає аналогу Київському заводу з виготовлення гнучких пакувальних матеріалів. Його обладнання дозволяє виготовляти одинадцятишарову! упаковку. У нас є сучасна упаковка, навіть краща, ніж у Голландії. У нас багато що є, і ми багато чого можемо. Проте компанія Тетра Пак, яка спеціалізується на виробництві асептичного обладнання та асептичного пакування для рідких харчових продуктів, зокрема молока, лише 20% своєї продукції застосовує в Україні, решта – іде на експорт. Чому? Бо український споживач у більшості своїй не має можливості платити за сучасну упаковку. Адже за вдесятеро меншої, ніж в Європі, середньої зарплати, ціни на деякі продукти у нас вдвічі вищі, ніж там. Тому допоки вітчизняний споживач за своїм рівнем життя не зрівняється хоча б з найближчими сусідами, виробники змушені будуть економити, в першу чергу, – на упаковці.

 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: