Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

НАВЧАННЯ МАЄ ВИПЕРЕДЖАТИ РОЗВИТОК...
Хочете, щоби ваші діти втілили прадавню батьківську мрію жити краще, щоби стали щасливими та...
ПРАВО НА БЕЗВІЗ,АБО РОЗЛУЧЕННЯ З РАДЯНСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ
Ніколи не думав, що скажу це, але я люблю бюрократію. Тільки бюрократію не українську, а...
«НІБУЛОН» ІНВЕСТУЄ ПОНАД 5,5 МЛРД ГРН В ІНФРАСТРУКТУРУ УКРАЇНИ
Лідер аграрного ринку сільгосппідприємство «НІБУЛОН» має намір у найближчі кілька років вкласти...
РЕГУЛЯРНІ ПАСАЖИРСЬКІ РЕЙСИ ВОДНИМ ТРАНСПОРТОМ ВІДКРИТО!
13-14 травня компанія «НІБУЛОН» запустила регулярні пасажирські перевезення за маршрутами...
ВІДРОДЖЕННЯ СУДНОБУДУВАННЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МИКОЛАЄВА!
Коли в серпні 2009-го сільгосппідприємство «НІБУЛОН» спускало на воду перші чотири несамохідні...

Наші партнери:

ПРАВОНАСТУПНИКИ УСІХ ПЕРЕМОГ

За всю свою тривалу історію сільгосппідприємство «Перемога» Чорнухинського району Полтавської області жодного разу не змінювало назви. Мабуть цій самій назві завдячує воно і теперішніми результатами: тваринництво в господарстві головне і прибуткове, до того ж поточного року «переможці» розраховують отримати щонайменше 8 тис. кг молока на корову.

Основними умовами досягнення такого результату у господарстві вважають добросовісний догляд за тваринами, п'ятиразове збалансоване харчування із обов'язковим додаванням концентрованих кормів і триразове доїння з використанням молокопроводу шведської фірми «Де Лаваль».

Павло ТрейтякДуже важко, розповідає директор господарства Павло Трейтяк, впроваджувалися сучасні технології на фермі. Наприклад, ніяк не могли збагнути досвідчені доярки і літні фахівці молочної справи, навіщо викидаються традиційні годівниці з корівників і кидається корм трактору «під колеса». Проте кормовий стіл, поряд з іншими новаціями, цілком виправдав себе, коли в господарстві, замість традиційних 2500 кг на корову почали поступово рік за роком нарощувати продуктивність корів: 3500 кг – 4500 кг – 5000 кг. Торік отримали вже 6918 кг молока на корову. «Це стало можливим тому, – поcміхається Павло Миколайович, – що ми тварин смачно нагодували».

Загалом СТОВ «Перемога» спеціалізується в галузі скотарства – утримує 1200 голів ВРХ, із них 500 корів. «Разом з поголів'ям свиней у 1200 голів на наші 2300 га ріллі – констатує керівник, – це найбільша щільність тваринництва в області. Наша рослинницька галузь повністю працює на тваринництво: багаторічні трави, кукурудза на силос і на корнаж, макуха соняшникова. Також утримуються 50 коней для внутрішньогосподарських потреб. Ще маємо 220 вуликів. Є також і ставкове господарство».

Розповідь про життя-буття агропідприємтсва Павло Трейтяк розпочав зі знайомства з селом. Ошатне, зелене і цільноасфальтоване – Гільці справді справили враження.

Гільцівська сільська рада, на рівні зі СТОВ «Перемога», також є однією з добре знаних в Україні та за її межами. Сільська громада об'єднує два населених пункти – села Гільці і Новопетрівщина – із загальною кількістю 893 мешканці, що проживають у 340 домогосподарствах. Вже п'яту каденцію сільраду очолює Юрій Козленко. Як викладач історії і директор школи, де Юрій Васильович працював до своєї теперішньої посади, він добре знається на подіях минулого, здобутках і поразках у ході історії. Тож для своєї малої батьківщини вирішив звести до мінімуму наслідки помилок реформування українського села. Зберігши інфраструктуру села за активної допомоги господарства «Перемога», селяни Гільців брали участь у щорічному всеукраїнському конкурсі «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку». І 2006 року за 6 категорією село визнано переможцем і нагороджено перехідним Кубком та дипломом Кабінету Міністрів України І ступеня.

Жителі сільської громади активні і в суспільному житті, і у спорті, і в художній самодіяльності. Тому живуть мирно. За словами мешканців, немає в селі такої теми, щоб можна було почубитися чи «горло дерти». Свята тут шанують більше, ніж політичні сходки і мітинги. Давньою доброю традицією є день села на другий день Трійці. До свята 2006 року відкрили у Гільцях нову Свято-Троїцьку церкву, збудовану замість старої.

Родзинкою сільського життя і незмінними учасниками всіх подій є народний самодіяльний духовий оркестр і ансамбль барабанщиць, які існують у селі вже понад півстоліття. І за цей час не раз виступали вони на районних, обласних і всеукраїнських заходах, за що отримали чимало відзнак і любов прихильників. Керівник оркестру Олексій Васильович Кучерявий, можна сказати, виріс з цим колективом із семи рочків і відбувся з ним як фахівець. Закінчивши Полтавський педагогічний інститут за фахом учитель музики і співів, він останні 23 роки очолює цей чималий колектив. Свою майстерність музики відшліфовують у сільському клубі, яким керує Юлія Валеріївна Тищенко.

Крім того щойно сільська громада дізналась про можливості Проекту Європейського Союзу та Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», вона без вагань побажала взяти в ньому участь. Тож 29 грудня 2008 року було підписано угоду про партнерство між Програмою розвитку ООН та Гільцівською сільською радою. На початку наступного року було зареєстровано громадську організацію «За рідний Гілецький край».

Слід зазначити, що від часів розпаду СРСР село постійно поповнюється мешканцями: тут прижилися і приростають корінням переселенці, молодь повертається в село, продовжують приїжджати люди з інших населених пунктів у пошуках роботи і гідного життя. Для молоді тут створено всі умови: є робота і житло, дитячий садочок нині виховує близько 40 малюків. В селі працює загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, де навчається в середньому 100 учнів на рік. Є фельдшерсько-акушерський пункт. Прокладено і газ, і водогін, освітлені вулиці, навіть доступний Інтернет. До послуг мешканців чимала бібліотека, вищезгаданий клуб, 4 магазини і магазин-кафетерій, поштове відділення. Останні два роки в селі навіть встановлено банкомат, зараз і магазини, і кафе облаштовують терміналами, щоб банківськими картками можна було і за покупки розраховуватися. «Цивілізація йде до Гільців повним ходом, – радіє Павло Трейтяк, котрий постійно сприяє цьому процесу. – Можна навіть нарахувати близько півсотні нових автомобілів, які мешканці придбали на зароблені в селі кошти. Працюють люди добре, тож і мають належне життя!»

Проте так було не завжди. Буремний період реформування АПК не минув стороною Гільці. «Були скрутні часи, коли із села виїздили на заробітки по 50-60 чоловік, – веде далі наш співрозмовник. – Однак вони там заробляли набагато менше, грошей не вистачало навіть прохарчуватися. Діти, які вивчилися у вишах за батьківські кошти, не знаходили у місті гідної роботи і, скуштувавши міського життя, повертаються додому. І можуть достойно реалізувати себе на селі».

Керівник «Перемоги» дуже пишається своїм колективом, де зроблено ставку на молодь. Керівні кадри, переважно, до 30 років: і головний бухгалтер Наталія Василівна Квач, і головний агроном Олександр Іванович Улізько, і зоотехніки: головний Олексій Іванович Яременко і племінної справи Сергій Борисович Васильківський, менеджері програміст ферми Олександр Павлович Трейтяк. До речі, всі процеси управляються через комп'ютерну програму, а наявний Інтернет дозволяє спілкуватися он-лайн з іншими фахівцями галузі, які входять до Асоціації виробників молока, членом якої є і товариство «Перемога».

«Ми тісно співпрацюємо з іншими передовими вітчизняними господарствами, застосовуємо їхній передовий досвід: постійно їздимо на навчання, на виставки і дні поля, відвідуємо семінари», – наголошує Павло Трейтяк.

Середньорічна чисельність працівників господарства – 150 чоловік, при цьому у тваринництві цілорічно зайнято до 100 чоловік. Є у «Перемоги» власні молоковози, які відвозять охолоджене молоко вищого ґатунку на Пирятинський сирзавод і Лубенський молокозавод. Конкуренція за сировину між переробниками не дає раптово обвалитись ціні.

«Роками закупівельна ціна на молоко в Україні була меншою навіть за собівартість – дякувати Богу, ми цей етап пройшли, – говорить керівник. – Цьогоріч вона, наприклад, 4 грн за літр – і нас це влаштовує. Ціна на свиней у живій вазі була і на неприпустимо низькому рівні 10 грн на кілограм, тепер вона піднялася до 18-20 грн за кілограм. Проте нині ціни на м'ясо бичків і зернові культури впали катастрофічно. У такому разі ми зерно пропускаємо через відгодівлю тварин на молоко і м'ясо, а не продаємо його за безцінь.

Весь вирощений урожай можемо висушити на власній сушарці і зберігати на зерноскладах. Якщо це економічно вигідно, можемо продати збіжжя дещо згодом за більш вигідною ціною, а на виручені кошти придбати фураж. Ми завжди обраховуємо, з чого і за якою ціною нам обійдеться кілограм приросту худоби або літр молока».

Рослинництво, як вже йшлося, допоміжна галузь господарства, хоча і тут є певні здобутки. Зберігати в належному стані ґрунти дозволяє органіка, яку тут не жалкують і вносять по 50 т на гектар. Вирощують у товаристві переважно пшеницю вітчизняної селекції – на 700 га, решту орних площ засівають кукурудзою, гречкою, горохом, соняшником, ячменем – в середньому по 200 га. Зважаючи на розвинене тваринництво ще 300-400 га висівають силосної кукурудзи і багаторічних трав. СТОВ «Перемога» сертифіковане як насіннєве господарство, однак нині, на жаль, немає як такого ринку реалізації насіння, вирощеного вітчизняними господарствами. Тому вироблене насіння використовують тут здебільшого для власних посівів.

«Перемога» повністю завершила обмолот ранніх зернових. Цьогоріч урожайність пшениці, попри спекотну посушливу погоду в регіоні, в середньому вийшла 37 ц/га, окремі поля давали і по 50 центнерів; це значно перевищує показники двох попередніх років.

«Перемога» має статус племінного господарства з вирощування української чорно-рябої молочної породи. Назовні поки що теличок не реалізовують, а працюють над створенням власного дійного стада, щоб довести його найближчим часом до 600 голів. Торік було реконструйовано 2 приміщення на 200 голів з молокопроводом, який забезпечив надходження молока безпосередньо від корів до холодильної установки без доступу повітря. Зараз монтується друга лінія молокопроводу з холодильником, паралельно відновлюються ще дві ферми на 200 голів кожна.

На фермі СТОВ «Перемога» Чорнухинського району Полтавської області В господарстві до тварин ставляться з глибокою повагою, тому від самого початку зробили ставку на натуральні рослинні корми. Крім того, довкола ферми багато пасовищ і луків, непридатних для вирощування сільгоспкультур, тож їх максимально використовують для випасу худоби. Через суттєве збільшення надоїв і на вимогу часу тогоріч в господарстві відмовились від доїння у бідони і віддали перевагу молокопроводу. Результат не забарився, у першому півріччі 2013 року тут надоїли 4883 кг молока на корову.

Навантаження на оператора доїння на фермі становить 45-50 корів, проте завжди на два фахівці є третій – підмінний. В господарстві придбали мікроавтобус, який тричі на день безкоштовно возить доярок від дому до роботи і назад – щоб робітницям зекономити час і сили.

Керують тваринницькою галуззю, за словами керівника, справжні майстрині своєї справи: завідуюча молочною фермою і відгодівельним комплексом ВРХ Наталія Віталіївна Молибог, а також завідуюча свинофермою і головний ветеринарний лікар в одній особі – Наталія Володимирівна Сивань.

На базі ставкового господарства СТОВ «Перемога» наприкінці травня цього року проводився обласний семінар – демонстраційний показ на тему: «Сучасні підходи для забезпечення ефективності рибництва». Щодо історії створення рибної галузі господарства Павло Миколайович розповів: «Першим біля села в оренду наші фахівці взяли більший ставок, де 26 га дзеркала води. Почистили його і запустили малька. Невдовзі постало питання, що до нашого села можуть зайти чужі орендатори, тому ми змушені були взяти менший ставок у 8 га в оренду господарства. Також впродовж п'яти років ми запускали туди малька білого амуру, коропа і товстолобика. Цього року вже почалося природне їх відтворення. До того ж у ставках зберіглися і раки, і щуки, і соми. Наш ставок непромисловий, він покликаний приносити людям задоволення – тут чудові краєвиди, оснащені місця для риболовлі, для відпочинку.» 

* * *

Що бІльше ми спілкувалися з керівником господарства, то більше викликало подив, як спромігся переселенець з Чернігівщини, учитель фізкультури, кандидат у майстри спорту з легкої атлетики створити одне з найпотужніших агрогосподарств не лише в районі, а й на Полтавщині. Поселився Павло Миколайович в Гільцях через проблеми зі здоров'ям у родині після Чорнобильської аварії, і три роки викладав фізкультуру у школі. Проте належних умов для виховання здорової молоді тут не було: ані стадіону, ані спортзалу – самі шашки, шахи, настільний теніс.

Тому він почав схилятися до того, до чого лежала душа – до сільського господарства, точніше, до тваринництва. Працювати скиртувальником, завідувачем фуражним складом, згодом був заступником керівника господарства впродовж семи років. Останнє десятиліття Павло Трейтяк очолює господарство. «Ми є правонаступниками усіх попередніх «Перемог», – говорить він.

Нині у Павла Миколайовича і Наталії Анатоліївни на двох семеро дорослих дітей і восьмеро внуків. Переважна більшість з численної родини живуть і працюють в сільському господарстві, на яке покладають великі надії. А також всі мешканці Гільцівської сільської громади…

 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: