Статті

ВІТАЛІЙ ЗАГОРОДНИЙ: «ЯКЩО ХТОСЬ РОБИТЬ З ДУШЕЮ, Я ДО НЬОГО МОЖУ Й НЕБО ПРИГОРНУТИ!»

На Хмельниччині є багато історичних місцин, у тому числі і пов'язаних із національно-визвольною війною українського народу проти Речі Посполитої під головуванням Богдана Хмельницького 1648-1658 років. Одна з них – Козацька долина – примостилася у Дунаєвецькому районі, що майже над трасою Київ – Кам'янець-Подільський – Чернівці.

Через якийсь час на місці військових подій тут виникло село Вихрівка, яке назвою завдячує його засновниці і, вочевидь, власниці Анні Вихровій. Свідченням тому є напис на кам'яній плиті, що на старому цвинтарі: «Анна Вихрова 1830» – решту напису прочитати вже неможливо.

У Вихрівці за радянських часів був потужний колгосп ім. Войкова, очолюваний Героєм Соціалістичної Праці Марією Миколаївною Мазур. Під її керівництвом розпочинав свою трудову діяльність нині не менш знаний не лише на Хмельниччині керівник господарства – директор ТОВ «Козацька долина 2006» Віталій Загородний. Нинішнім успіхом сільгосппідприємство завдячує своїм людям і поверненню історичної назви: цей край – справжня козацька (!) долина.

На фермі ВРХ у селі Пільний Мукарів: Віталій Загородний, Валентина Головко, заступник голови Дунаєвецької РДА з питань АПК Сергій Сковер, Василь МатвєєвВіталія Михайловича Загородного зазвичай іменують Віктором. Він до того вже звик, тому з обома іменами погоджується. Каже, що в світі давно існують подвійні імена; головне – щоб людина була одна. Бо іноді й в однойменного чоловіка спостерігається роздвоєння особистості. Таку долю успадкував від батька і син Віктор, якого, щоб з батьком не плутати, кличуть Віталієм. Одне можна сказати точно: Віталій і Віктор Загородні живуть і працюють у рідній Вихрівці.

Корінням Загородні на Хмельниччині проросли давно. Його батьки і він, а згодом і діти, народилися тут. Віталій Михайлович працював спочатку водієм, потім бригадиром, згодом заступником з комерції і, нарешті, заступником керівника господарства.

«Завжди добрим словом згадую Марію Миколаївну, – розповідає Віталій Загородний. – Вони з чоловіком досі, дякувати Богу, живуть у Дунаєвцях, зберегли активну життєву позицію, наїжджають до Вихрівки. Звання Герой Соціалістичної Праці Марія Миколаївна отримала за високі надої, будучи  дояркою колгоспу «Росія» у сусідньому с. Міцівці 1966 року. Потім вона закінчила вищу партшколу, працювала заступником голови правління у колгоспі ім. 13-річчя Жовтня (с. Голозубінці). А з 1972 року очолювала наш колгосп ім. Войкова впродовж 18 років. Залишивши його у зразковому стані, вона 1990 року очолила господарство імені Гагаріна, що утворилося в результаті поділу колгоспу у с. Дем'янківці. І понад п'ять років вдало ним керувала аж до виходу на пенсію».

Керувати Віталій Михайлович почав 1996 року, коли господарство вже іменувалося «Козацька долина». Тоді в обробітку мали 2200 га землі. Традиційно тваринництво існувало у Вихрівці ще за колгоспних часів, проте утримували тут лише 200 корів. Однак нове товариство вдалося до нарощування тваринницької галузі. Невдовзі, 2006-го, відбулася реорганізація сільгосппідприємства, тож цю дату і додали до оновленої назви. Тоді від господарства від'єдналося окреме товариство «Відродження», яке крім 600 га орендованої землі залишило за собою близько 300 корів, свиней.

ТОВ «Козацька долина 2006» в результаті отримало 600 паїв вихрівчан і для збільшення рільничих площ уклало з місцевою сільрадою і сусідньою Гірчичнянською договори оренди земель запасу і резерву. Нині обробляють 2400 гектарів.

Почали господарі відновлювати і поступово нарощувати тваринництво. Нині утримують 1700 голів ВРХ і 350 свиней для внутрішніх потреб. Без м'яса ж бо неможливо прогодувати механізаторів у жнива – адже важка робота потребує і повноцінного раціону. А ще ж треба і найманих працівників-будівельників годувати, і односельців підтримувати.

Від 565 дійних корів 2012 року в господарстві надоїли по 5,5 тис. кг молока на корову. Цьогоріч в середньому продають на місяць близько 11 тис. кг молока на завод «Лактіс» у Кам'янці-Подільському, що входить до групи «Мілкіленд».

ТОВ «Козацька долина 2006», разом із ТОВ ім. Б.Хмельницького та КСП «Балинське», входить до трійки головних базових господарств з розвитку молочного тваринництва району. Всі ці господарства є передовими не лише у Дунаєвецькому районі, але й на Хмельниччині. «Козацька долина 2006» має статус племзаводу з вирощування української чорно-рябої молочної породи. Господарі постійно і послідовно проводять модернізацію всіх виробничих процесів: зокрема, на фермі встановлено доїльні пристрої «Брацлавчанка» з молокопроводом, що значно покращило якісні і кількісні показники молочної продукції. Також покращено племінні якості молочного стада.

«Дивимося. Вчимося, – веде далі наш співрозмовник. – Вдалися до нових технологій, застосовуємо збалансовані корми, добавки. Останні 5-6 років маємо рентабельне тваринництво. А до того були самі збитки. Навіть і молоко було збитковим. Тепер все змінилося. Ми власними силами оновлюємо стадо, продаємо нетелів і населенню. Маємо вже високопродуктивну худобу, здатну давати 35-40 кг молока на добу. Є окремі групи корів, які дають по 7,5 тис. кг молока на рік».

Господарство має два комбікормові цехи, тому за власною рецептурою виготовляє комбікорми: все свіжозроблене, збалансоване, містить максимум натурального корму. Для того вирощують у «Козацькій долині 2006» достатньо кормових культур.

За освітою Віталій Михайлович агроном, закінчив Подільську державну аграрно-технічну академію (нині Подільський державний аграрно-технічний університет, – прим. авт.). Тому особливо прискіпливо ставиться до вирощуваних у господарстві ячменю, пшениці, гороху, сої, ріпаку, вівса, гречки.

Екіпаж комбайна: Віктор ЗАГОРОДНИЙ і Василь ВОЗНЮКПро себе і свої здобутки голова господарства намагався взагалі не говорити. Більший акцент робив на своєму трудовому колективі.

Середньорічно, з найманими сезонними працівниками, в товаристві працює 120 чоловік; за минулий рік зарплата була на рівні 3 тис. грн. У тваринництві зайнято близько 50 чоловік. Ферми розташовано у двох селах – Вихрівка і Пільний Мукарів. У принципі, ці села майже територіально поєднані, але у Мукаріві ферма вважається центральною. Там більше корів утримується, проводиться першочергова реконструкція корівників. Завідує фермою Валентина Леонідівна Головко. У Вихрівці завфермою Валентина Олександрівна Лопушанська.

«Я нікого не звільняв і не скорочував, – веде далі голова господарства. – Кожному сказав, що люди працюють до тих пір, поки самі не схочуть піти. Особливою гордістю у нас є головний бухгалтер – золота людина – Ніна Павлівна Матіяш. Вона – неперевершений фахівець, який всім своїм єством віддана справі. Крім іншого, вона у свої, так скажу, початково пенсійні роки, сама їздить на роботу із села за 15 кілометрів за кермом нової «Ниви», яку ми їй купили».

За словами керівника, майже весь колектив – місцеві, які все життя працюють на селі. Зараз кров трішки оновилася – прийшли новий ветеринарний лікар Василь Матвєєв і агроном Юрій Бакуліч. Вони молоді, тільки набувають досвіду.

«Головний агроном – Василь Іванович Гедзера – хороший фахівець, перспективний, – запевняє нас Віталій Михайлович. – Він на цій посаді змінив батька Івана Івановича, який пішов за віком на пенсію. А головний інженер, у якого за плечима лише середня освіта, просто від Бога має талант до механіки і техніки. Віліан Леонідович Беркец – наш односелець, ми з ним одного року. Працювати починали разом. Він легко розбирається у сучасній техніці, сам здатен і лагодити, і зварювати. Майстер на всі руки.

У нас була проблема, коли я починав керівником, зарплату платили 20%, доводилося якось «виїжджати» на патріотизмі і майбутньому кращому житті. Ми це життя своїми руками заробили. З людьми легко, коли ти сам працюєш на рівні з ними і говориш їм правду. Не люблю я таких, що якось вертяться дзиґою, щось мудрують, вираховують. Я нікого не примушую, але і зради не терплю. А якщо ж хтось робить з душею, я до нього можу й небо пригорнути!»

У двох селах господар повністю облаштував вуличне освітлення, причому не лише центральних, а всіх вулиць. Придбав хороші, якісні й недешеві лічильники, лампочки, світильники. За освітлення платить сільська рада. А от воду водогоном у двори подають і фінансують коштом «Козацької долини 2006».

Про свою родину Віталій Михайлович розповів з неприхованою гордістю. Син Віктор працює заступником директора по збуту і постачанню, насправді, за покликанням він – механізатор широкого профілю. Дочка Алла виховує двох маленьких діток на радість чоловікові і своїм батькам і поки працює помічником комірника. Дружина Валентина Антонівна майже все життя пропрацювала ветеринарним лікарем, зараз на пенсії, але продовжує активно працювати в Дунаєвцях. Дякувати Богу, що всі вони разом живуть у Вихрівці. Значить, все в житті склалося так, як мало бути.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"