ПОКИ – 1:0 НА КОРИСТЬ БУРЯКОВОГО ЦУКРУ
В Україні знову, дякувати Богу, розпочався сезон цукроваріння. А буряки як цукросировина відзначили свою 262 річницю. На нинішньому етапі історичного розвитку триває вже друге гучне протистояння між тростинним і буряковим цукром, точніше між доцільністю для деяких країн утримувати власну галузь цукровиробництва чи імпортувати цукор.
Появою цукру людство зобов'язано Індійському півострову, де в глибині віків його почали виготовляти з тростини. Поступово тростинний цукор ширився світом, аж поки у 1747 р. Андреас Маркграф, член Пруської Королівської Академії наук, не зробив доповідь про можливість виготовляти цукор з буряків. Тоді його винахід було сприйнято швидше як непорозуміння, адже цукристість рослини становила 1%. Продовжувачем справи вчителя став інший німець Франц Ахард, який підвищив цукристість у 5 разів (!) – до 5%. У 1799 він продемонстрував Пруському королю зразок своєї продукції у вигляді цукрової голови і переконав монарха у вигідності виробництва цукру з буряків для держави у зв'язку зі скороченням і навіть повним виключенням витрат на покупку тростинного цукру. Так, 1801 р. запрацював перший в світі бурякоцукровий завод в Кунерне (Нижня Силезія, тепер територія Польщі), а Прусія отримала новий цукор як ще один об'єкт надходження податків у державну скарбницю.
Тоді вперше серйозно занервували торгівці тростинним цукром, і проти винаходу та її автора розпочалася справжня «холодна війна». Тоді буряківники вистояли, і у виробничу кампанію 1849/50 років в Європі вже працювало 1024 цукрових заводи. Тож, 1:0 на їхню користь.
Перші в Російській Імперії досліди отримання бурякового цукру проводив в 1799-1801 р. Яків Єсипов, який у підмосковному маєтку розробив технологію і створив устаткування для переробки буряків. У 1802 році в с.Аляб'євє він побудував перший в Росії завод з випуску цукру.
Бурхливий розвиток цукрова промисловість отримала з кінця 30-х років ХІХ сторіччя. У 1860/61 рр. в Російській Імперії було 399 заводів. Одночасно зі зростанням виробництва цукру були отримані сорти, що містять 15-20% сахарози.
Родоначальниками нашого цукроваріння вважаються династії Терещенків і Боткіних. Перші на початку 80-х років ХІХ ст. володіли найбільшими підприємствами. Цукор других відрізнявся високою якістю, був дуже популярний усередині країни і експортувався до Європи.
Відтоді аж до часів вступу України до СОТ питання «бути чи не бути» вітчизняній бурякоцукровій галузі не стояло. Який нині стан цієї галузі? Чи відбудеться історичний реванш цукру-сирцю? Повністю у друкованій версії
З КУРСЬКОМ ПОРУЧ НАШІ СУМИ
Днями ми побували в Курській області Росії, сусідній з нашою Сумською. Звісно, проблем у тамтешніх аграріїв вистачає, але є й здобутки. Наприклад, у споконвічній спільній зоні бурякосіяння там працюють 9 цукрових заводів, а на рідній Сумщині не запуститься жодного… Читати цей та інші матеріали з Росії
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ
Пропонуємо чергову добірку матеріалів нової постійної рубрики – безоплатної юридичної консультації. Надсилайте свої запити з позначкою «Юридична консультація» – і правники «Агропрофі» та провідних юридичних фірм України – наших партнерів спробують дати їм раду.
КОЖНИЙ П'ЯТИЙ УКРАЇНЕЦЬ БУВ ПРИЧЕТНИЙ ДО ЦУКРОВОЇ ГАЛУЗІ
Сьогоднішній наш співрозмовник – голова ради НАЦУ «Укрцукор» Григорій Загородній. Свій трудовий шлях він почав з цукрового заводу, усе життя пропрацював у харчовій промисловості: обіймав посаду першого заступника і міністра харчової промисловості УРСР, потім знову першого заступника голови відомства вже незалежної України. Тому хто, як не він, може об'єктивно оцінити ситуацію в галузі та накреслити її подальші перспективи. Читати далі…
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СОЇ В ГОДІВЛІ ТВАРИН
Тези виступу віце-президента УААН Миколи Безуглого на науково-практичній нараді-семінарі на тему «Вирощування високопротеїнової сої, напрями її використання у виробництві кормів».
Завантажити номер
- Super User
- Номери
- Перегляди: 4652