«МИ І ДОСІ ВЧИМОСЯ У ВАС!»
Батьки дають нам життя, але майбутнє наше більшою мірою залежить від учителя, від його мудрості і терпіння. Він бере нас за руку і веде за собою у світлий світ знань. Слова в заголовку взяті з останнього рядка пісні на честь учителів – вони, на наш погляд, найбільш точно відтворюють ставлення людей до вчителів.
Учителем не можна стати, ним треба народитися. Сільський учитель – професія особлива. З одного боку, ніде як у селі так щиро не поважають учителя. З іншого, та ніде не живеться йому так важко, як у селі. Не лише за посадою, але й за покликанням сільський учитель має бути в центрі громадського життя, та крім благородної роботи – плекати юні душі, сільський вчитель має займатися і усією важкою селянською працею – вставати до зорі, порати худобу, обробляти городи. А ще він мусить вирішувати безліч побутових проблем занепадаючої сільської школи, потерпати від постійної загрози скорочення, відсутності сучасного обладнання тощо.
Та попри все ці благородні люди в усі часи вчили і вчать не лише математиці чи літературі, а, в першу чергу, – бути людиною. Чомусь побутує думка, що у сільських школах працюють лише ті, хто не зумів влаштуватися в місті, що сільські школи дають низький рівень знань, котрий стає перепоною для вступу їх випускників до вищих навчальних закладів. Не спішіть мазати усіх учителів однією сірою фарбою. Попри часто нестерпні побутові умови сільські вчителі уміють навчати: часто-густо переможці всеукраїнських предметних олімпіад навчаються саме в сільських школах. Та й сам учитель, маючи мозолисті руки, не втратив чутливості душі. Найкращим підтвердженням тому є те, що сільський вчитель із Закарпаття Петро Мідянка, лауреат всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-98» у номінації «Українська мова і література», отримав у 2012 році Шевченківську премію з літератури.
Саме у сфері освіти має формуватися усвідомлена кожною людиною віра в те, що істинний смисл її життя – якомога повніша самореалізація всіх її здібностей на користь людям, людській цивілізації в цілому, а, найперше, – собі. Учителем школа стоїть – казав Іван Франко. Вдячність і шана тисячам таких вчителів, котрі виводять нас на шлях на ім'я Життя.
Наприкінці літа і напередодні нового навчального року ми присвятили це число нашої газети сільській освітянській темі. Ми зібрали інформацію і про сьогодення дитячих садочків, і про загальноосвітні школи, і про вищі навчальні заклади. Ми приділили якомога більше уваги темі виховання сільської молоді – від дитини до майбутнього фахівця галузі АПК, яка, безумовно, є однією з визначальних в економіці нашої держави.
«Я ТІШУСЯ, КОЛИ ДІТИ РОЗУМІЮТЬ МЕНЕ З ПІВСЛОВА!»
Олена Дорош працює в школі з 1972 року, викладає історію. Родом з Житомирщини, ще дівчинкою вона мріяла стати вчителем історії, проте життя змусило закінчити профтехучилище і 7 років пропрацювати на будівництві. Однак мрія все ж мала втілитися: Олена потрапила до Дніпропетровська будувати хлібозавод і висотні будинки, і паралельно, поки решта співробітників відпочивала, граючи в карти і доміно, жінка корпіла над підручниками і зрештою закінчила Дніпропетровський держуніверситет за омріяною спеціальністю. Читати далі…
НА СТАРТІ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
От і вересень на порозі, а значить ось-ось сотні тисяч юнаків і дівчат – від малесеньких «первачків» до студентів-випускників – займуть свої місця в аудиторіях. Цього року, за даними Мінагрополітики, до аграрних вищих навчальних закладів України вступили понад 44 тисячі юнаків та дівчат, а всього на агроспеціальності було подано понад 70 тисяч заяв. Розвиток аграрної галузі стимулює популярність професій АПК серед молоді, і це продемонструвала вступна кампанія-2013. Уперше за останні роки за тиждень до її офіційного завершення на агроспеціальності – агрономія, механізація, переробка продуктів тваринництва, рослинництва, ветеринарія – місця на сто відсотків були заповнені оригіналами документів вступників, що означає, що абітурієнти вже на самому початку вступної кампанії визначилися, що навчатимуться саме в галузі АПК.
НЕ МЕДОМ ЄДИНИМ…
Щодо використання продукції бджільництва у апітерапії ми поспілкувалися з директором ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича», доктором ветеринарних наук, професором Олександром Галатюком. Пропонуємо читачам основні тези розповіді відомого вченого-бджоляра. Читати далі…
ТРАГЕДІЯ ХУДОЖНИКА
У передостанній день літа сесія Переяслав-Хмельницької міської ради віртуозно відмовила Миколі Шматьку у виділенні занедбаного приміщення колишнього кінотеатру для створення там мистецької галереї «Шматько і сини». Хто ж такий Микола Шматько і чому він разом зі своєю галереєю опинився у маленькому провінційному містечку? Читати далі…
Як завжди у номері:
ВНУТРІШНІ ЗАКУПІВЕЛЬНІ ЦІНИ
Закупівельні ціни на зернові та олійні культури, встановлені на зерноприймальних потужностях провідних вітчизняних агропідприємств.
ЦІНОВІ ТРЕНДИ НА СВІТОВИХ РИНКАХ ЗЕРНА Читати далі…