КАМЕНІ СПОТИКАННЯ, АБО ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ ЗЕМЕЛЬНОГО МОРАТОРІЮ
Як відомо, Верховна Рада України VI скликання насамкінець своєї роботи зробила аграріям неочікуваний подарунок – продовжила до 1 січня 2016 року мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. У своєму ґрунтовному дослідженні соціологи підтвердили, що більшість українських селян проти того, щоб земля була товаром. З іншого боку, ні для кого не секрет, що попри наявність мораторію оборудки із землею все одно відбуваються. То на чию користь продовження мораторію і чи виграють від його продовження понад 7 мільйонів власників земельних паїв, половина з яких належить пенсіонерам?
Вже стало розхожим штампом, що вільний ринок землі зробить наш АПК більш конкурентоздатним, сприятиме притоку інвестицій тощо. Проте це не зовсім так. Практика доводить, що вітчизняне агровиробництво прекрасно може розвиватися на принципах орендних відносин, а той законопроект, що був ухвалений парламентом у першому читанні та підготовлений профільним комітетом до другого, притоку інвестицій аж ніяк не сприяв би, адже у ньому право власності на землю передбачене лише для громадян України. Ні вітчизняні фермери та сільгосппідприємства, ні тим більше іноземні, землею володіти не могли б. Навіщо тоді вкладати кошти?
Запровадження ринку земель за нинішніх умов мало ще один підводний камінь: держава постійно підвищує оціночну вартість землі, бо від неї вираховують більшість сільгоспподатків та розмір орендної плати. Селяни вже звикли, що гектар їхнього паю коштує 20 тис. грн. І от прийшов ринок, а їм пропонують продати землю по 3-5 тис. грн за гектар. Як пояснити власнику, чому державна і ринкова оцінка його власності різниться не на відсотки, а у рази? Звісно, соціального вибуху за таких умов не уникнути – народ не зрозуміє, де ринок, а де – грабунок.
Іноземців щиро дивує, чому самі власники земельних паїв проти ринку землі – адже вони позбавлені можливості вільно розпоряджатися своєю власністю – і нічого не хочуть міняти. Вочевидь, питання землі в Україні має не лише економічний, але й світоглядний вимір, саме тому більшість громадян вважає, що земля не повинна бути об'єктом купівлі-продажу.
РАДА ВІДЗАСІДАЛАСЯ: ПАРА ВИЙШЛА – ЧАС ВІДПОЧИТИ
Всі пам'ятають чудо техніки ХІХ століття – паровоз. Велика, потужна машина, котра вражала своїми габаритами та міццю, 95% енергії витрачала на шум та пару і лише 5% – на рух вперед. Верховна Рада сьомого скликання дуже нагадує отой самий паровоз – шуму багато, а роботи – ні. Читати далі...
НАУКУ – У ВИРОБНИЦТВО ЗЕРНОВЕ СЕРЦЕ УКРАЇНИ
Розповісти про українські наукові здобутки в галузі зернових на наочно продемонструвати кращі наші сорти залюбки погодився Герой України, директор Інституту фізіології рослин і генетики НАН України академік Володимир Моргун.
КРАЩИМ ЗА МОЛОКО МОЖЕ БУТИ ЛИШЕ СПРАВЖНЄ МОЛОКО
Білоцерківський молочний комбінат по праву вважається одним з лідерів молочного виробництва в Україні. Тож не дивно, що міжнародні екскурсії на нього не припиняються. Читати далі...
ВНУТРІШНІ ЗАКУПІВЕЛЬНІ ЦІНИ
Закупівельні ціни на зернові та олійні культури, встановлені на зерноприймальних потужностях провідних вітчизняних агропідприємств.
З 2013 РОКУ ДЕРЖАВНІ АКТИ НА ЗЕМЛЮ НЕ ВИДАВАТИМУТЬ
З 1 січня 2013 року набув чинності Закон України «Про державний земельний кадастр». Відповідно до нього, державні акти на право власності на землю не видаватимуться. Натомість документом, що посвідчує право власності, буде свідоцтво на право власності, отримане у територіальному органі Державної реєстраційної служби (Держреєстрі). У разі потреби, підтвердити своє право власності на земельну ділянку можна буде й витягом: з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру. Як зміниться процедура підтвердження права власності на земельну ділянку? Що робити з діючими нині держактами, говорить начальник департаменту землеустрою, використання та охорони земель Держземагентства Олександр Краснолуцький.