ЗЕМЕЛЬНІ СПОРИ: ВІД КОНФЛІКТУ ДО СУДУ-2
З відкриттям ринку земель сільськогосподарського призначення очікується нечувана активізація земельних конфліктів: експерти передрікають, що земельні спори хлинуть у суди немов зі скриньки Пандори. І, хоча до швидкого зняття мораторію на продаж сільгоспземлі наразі жодних передумов, навіть за його наявності кількість судових спорів з приводу користування та володіння землею за участю суб'єктів аграрного бізнесу лише зростає. Про окремі практичні аспекти судового розгляду земельних спорів – наша дискусія з правниками провідних юридичних фірм України.
КИЇВЩИНА ЗАВЖДИ МАЄ, ЩО ЗАПРОПОНУВАТИ
Агропромисловий комплекс був і залишається стратегічною галуззю столичної області. Київщині завжди є, що запропонувати і сільгоспвиробнику, і інвестору для створення сприятливих умов розвитку агросектора. Проте, близькість до столиці для аграріїв Київщини не лише дає інфраструктурні переваги, найбільший ринок збуту продукції, а й покладає додаткову відповідальність. Треба постійно бути серед лідерів за всіма показниками – і їм це вдається! Про те, як – дізнайтесь із нашої розмови із заступником голови Київської облдержадміністрації з питань агропромислового комплексу Олександром Шевченком.
АНАТОЛІЙ ПАЧЕВСЬКИЙ: «ПОЧНІТЬ ВКЛАДАТИ У СЛОВА ОДНАКОВИЙ СЕНС, І ТОДІ ПРИПИНЯТЬСЯ РОЗБРАТИ І ВІЙНИ»
Не можна виокремити якусь подію в житті, бо їх так багато і всі вони важливі, вважає Анатолій Пачевський, один з провідних аграрних інженерів сьогодення. Почавши працювати над вдосконаленням вузлів та агрегатів ще зі студентської лави, він здійснив справжню техніко-технологічну революцію у рідному радівському колгоспі «Росія» на Вінниччині. Завдяки зразковій культурі ведення агротехніки і високому рівню механізації на базі його господарства у 1985 році було проведено всесоюзний семінар за участю країн Ради Економічної Взаємодопомоги.
Розроблену свого часу Пачевським бурякоочищувальну машину запустили в серійне виробництво через майстерні «Сільгосптехніки». За цілий комплекс винаходів та удосконалень вітчизняних ґрунтообробних знарядь та бурякозбиральної техніки йому присвоєно почесне звання «Відмінник раціоналізаторства та винахідництва», а згодом – «Заслужений раціоналізатор України».
Анатолій Мартинович визнає іноземний досвід і прихиляється перед світовою наукою, але є справжнім патріотом України і непохитним прихильником вітчизняного виробника. Очолюване ним понад 20 років ПП «Радівське» весь цей час впевнено тримається в лідерах області. Підлагоджена вітчизняна сільгосптехніка не поступається іноземним зразкам, а у ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» існує цілий стенд, присвячений досвіду та пошукам господарників «Радівського».
Почесний академік Національної академії аграрних наук України й досі «грішить» виваженим раціоналізаторством. Він також несхитний поборник розвитку вітчизняного тваринництва. Свого часу, на тлі загального зубожіння сільгосппідприємств, Президент України Леонід Кучма відвідав передове ПП «Радівське» і, вражений побаченим, запевнив Пачевського, що підтримає його пропозиції щодо врятування АПК. Відтоді Анатолій Мартинович викладався на всі 100 – і як сільгоспвиробник, і як дипломат, і як політик. Кучмі ж не личило відступатися від своїх слів. Так, у тому числі і завдяки зусиллям Пачевського, з'явилися державні дотації для скотарства і президентський Указ про звільнення виробників тваринницької продукції від податку на додану вартість.
Оптиміст за вдачею і раціоналізатор за покликанням, Анатолій Мартинович романтик в душі: деякі з його поезій покладено на музику. Він має власний рецепт щастя, який охоче роздає усім небайдужим до життя, у тому числі і нам з вами.
МАК РОДИТЬ – АЖ ДО 100 ЦЕНТНЕРІВ ДОХОДИТЬ
Міжнародна агропромислова корпорація – одне із самих високотехнологічних вітчизняних сільгосппідприємств. Тут традиційно застосовують сівозміну, давно відмовилися від плугів. На окремих площах у 130-150 га отримують від 8 до 10 т пшениці, понад 14 т кукурудзи в сухому зерні. Через трирічну обмаль коштів впровадили власні технологічні «хитрощі», які поточного року мають гарантувати хороші за таких умов показники.
ЖЕНЕВСЬКІ ЛЕСЯ І НАДІЯ
Хоча південні райони Рівненської області належать до лісостепу, з будь-якого правила існують виключення. Таким виключенням є теперішній СВК імені Лесі Українки у селі Плоска Дубенського району. Його землі віднесено до поліської природно-кліматичної зони, що, зазвичай, означає «особливо складні умови» ведення сільського господарства. За 36 років роботи у господарстві, з яких останні 20 – на посаді керівника, Ростислав Женевський спромігся не лише підкорити «природні особливості», а й з успіхом використовувати наявні умови для успішного ведення справи.